ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.02.2004 Справа N 5/109
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача Ю. Гробова
відповідача Я.Лочман
розглянув касаційну скаргу Казенного підприємства “Запорізький
титано - магнієвий комбінат “
на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 5/109
за позовом Запорізького титано - магнієвого
комбінату
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з
великими платниками податків
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2003
р. позов задоволено частково, визнано недійсним спірне податкове
повідомлення та фінансові санкції застосовані до позивача. В
іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
15.10.2003 р. (судді О.Юхименко, Л.Касаткіна, О.Яценко) рішення
суду залишено без змін, оскільки відповідає вимогам ст. 8, 10,
12 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з
громадян”, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Комбінат просить постанову та рішення суду по цій справі
скасувати, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, так як
не з'ясовано чи утворився у працівника підприємства дохід в
зв'язку із сплатою за навчання, покупцем послуг є підприємство,
а не фізична особа, судом неправильно витлумачені та застосовані
ст.ст. 2,8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий
податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
, в тому числі таке поняття
“дохід”, що є об'єктом оподаткування.
ДПІ просить судові рішення по цій справі залишити без зміни, як
такі, що не суперечать вимогам чинного законодавства.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог ст. 8, п. 1 ст. 7
та ст. 10 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”
( 13-92 ) (13-92)
від 26.12.1992р. № 13-92 підприємством виплачувалися
інші крім заробітної плати доходи, які утворилися внаслідок
надання за рахунок коштів підприємства матеріальних благ своїм
працівникам у вигляді плати за навчання в українських державних
та недержавних закладах освіти, але до місячного сукупного
оподаткованого доходу, в якому здійснювалася виплата, ці доходи
не включалися, не утримувався прибутковий податок та не
перераховувався до бюджету. Сума донарахованого податку склала
9.618,29 грн.
Відповідно до статті 8 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з
громадян” ( 13-92 ) (13-92)
(далі Декрет) “До сукупного оподатковуваного
доходу включаються одержані за місцем основної роботи доходи за
виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за
виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що
утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств,
установ, організацій своїм працівникам матеріальних і соціальних
благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не
включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у
статті 5 цього Декрету”.
Під сукупним оподатковуваним доходом розуміють і вартість
соціальних благ, в тому числі отриману винагороду у вигляді
освіти, яку працівники позивача не мали змоги отримати за
вўдсутностў оплати позивачем (або іншою особою) їх навчання.
Згідно ст. 26 Закону України “Про підприємства в Україні”
( 887-12 ) (887-12)
від 27.03.1991р. № 887-ХІI ( 13-92 ) (13-92)
із змінами та
доповненнями), підготовка кваліфікованих працівників, їх
економічне і професіональне навчання в учбових закладах
визначені як соціальна діяльність підприємства.
Тобто, здійснюючи свою соціальну діяльність, підприємство надає
своїм працівникам соціальні блага у вигляді оплати за навчання.
Відповідно до ст. 12 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
передбачено, що
прибутковий податок із доходів громадян, отриманих не за місцем
основної роботи, утримується у джерела виплати і перераховується
до бюджету. Цією статтею передбачено, що “підприємства..., які
провадять виплати доходів, зобов'язані...надіслати до податкових
органів...відомості про нараховані та виплачені суми доходів і
суми утриманих з них податків”. Обов'язок нараховувати,
утримувати та перераховувати до бюджету прибутковий податок з
доходів, отриманих не за місцем основної роботи покладено на
суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють нарахування
та виплату доходів.
Відповідно до ст. 10 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
підприємства, установи і
організації усіх форм власності фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але
не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату
належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету
суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий
місяць. Зазначені юридичні і фізичні особи одночасно з поданням
чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум за
другу половину місяця подають до установ банків платіжне
доручення на перера-хування до бюджету утриманих сум
прибуткового податку.
Здійснюючи у безготівковій формі на підставі договору оплату за
навчання своїх працівників, позивач не здійснював виплати
працівникам вказаних сум у готівковій формі, тому не був
зобов'язаний попередньо нараховувати та сплачувати прибутковий
податок з громадян до бюджету.
За таких обставин не має підстав для застосування податковим
органом штрафних санкцій відповідно до п. 17.1.9 ст. 17 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Виходячи з викладеного, касаційний суд не вбачає наявність
конфлікту інтересів під час трактування прав та обов'язків
платника податків, а отже і підстав для застосування п. 4.4.1
ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. № 2181-Ш.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-7, 111-8, 111-9,
111-11, 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду у справі
№ 5/109 та рішення суду по цій справі залишити без зміни, а
касаційну скаргу без задоволення.