ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.02.2004                                Справа N 2-8/8192-2003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Є.Борденюк (головуючий),

суддів: М.Остапенка,  В.Харченка,

розглянув у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу       Н-ської   міської   громадської організації

                       (НМГО) "ХХХ"

на постанову           від 21.08.2003

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі               № 2-8/8192-2003

за позовом             Військового прокурора Н-ського гарнізону  в

                       інтересах  держави  в  особі   Міністерства

                       оборони України

до                     НМГО "ХХХ"

про                    розірвання договору та виселення

В судове   засідання   представники  сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін  та

перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

                            ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги   про   розірвання  договору  оренди  та  виселення

обґрунтовуються    прокурором     тим,     що     між     Головним

квартирно-експлуатаційним   управлінням   (ГоловКЕУ)  Міністерства

Збройних Сил України та  Н-ською  громадською  організацією  "ХХХ"

04.04.2001 укладений договір оренди № 94/2001 ГоловКЕУ нежитлового

приміщення, яке знаходиться в управлінні Міністерства Збройних Сил

України.  Нежитлове  приміщення  передане в оренду відповідачу має

загальну площу 114,8 кв.м.  та знаходиться за адресою:  м.  Н-ськ,

вул.   С-ська,   99.  Відповідач  неналежно  виконує  зобов'язання

орендаря  за  договором:   страхування   орендованого   майна   не

охоплюється періодом оренди;  дозвіл на початок робіт за договором

оренди  отриманий  від  органів  державної  пожежної  безпеки  без

дотримання вимог Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) (3745-12)
        ;

відповідач не здійснював оплату за користування орендованим майном

за  період  з  січня  2002р.  по  лютий  2003р.,  у  зв'язку з чим

утворилася заборгованість в  сумі  9828,73  грн.  Відповідаючи  на

претензію,  відповідач мотивує відсутність заборгованості тим,  що

07.08.2000 між ним та військовою частиною ХХХХ9 укладений договір,

за  яким  військова  частина  як орендодавець дозволяє відповідачу

здійснити  ремонт  орендованих  приміщень  на  суму  29060   грн.,

вартість  якого  буде зарахована як оплата орендних та комунальних

платежів.  Зважаючи на те,  що військова частина не є стороною  за

договором  оренди,  домовленість  між  нею та відповідачем не може

змінювати умови договору оренди.

Рішенням господарського  суду  Автономної  Республіки   Крим   від

13.06.2003 (суддя С. Чумаченко) позовні вимоги задоволені.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем не проводилася оплата

орендних  платежів,  умови  та  порядок  якої   визначений   п.3.2

договору.

Постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від

21.08.2003 (колегія суддів:  О. Щепанська, Г. Прокопанич, В. Плут)

рішення у справі залишене без зміни з тих же мотивів.

Звертаючись   до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається

на неправильне застосування судом першої та апеляційної  інстанцій

при  вирішенні  спору  норм права та порушення процесуальних норм.

Зокрема,  визначені  умовами  договору  банківські  реквізити  для

оплати  орендних платежів,  які належали військовій частині,  були

зміненими,  а інших - позивач  не  погодив.  Отже,  відсутня  вина

відповідача в тому,  що утворилася заборгованість з оплати.  Позов

про  розірвання  договору  заявлений  також  з  підстав  порушення

відповідачем  умов  договору про страхування орендованого майна та

правил пожежної безпеки,  однак судами зазначені підстави залишені

без розгляду.

Перевіряючи юридичну  оцінку встановлених судом фактичних обставин

справи та їх  повноту,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов

висновку,  що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з

такого.

Вимога про розірвання договору оренди  нежитлового  приміщення  та

виселення    обґрунтовується,   зокрема,   неналежним   виконанням

орендарем зобов'язання з оплати орендних платежів.  Так як  докази

про оплату орендних платежів шляхом зарахування вартості ремонтних

робіт,  проведених  відповідачем  за  погодженням   з   військовою

частиною,  відхилені  судами  у  зв'язку  з  відсутністю  правових

підстав для такої  оплати,  заборгованість  відповідача  з  оплати

орендних  платежів,  є  встановленою та дає підстави відповідно до

ст.  26 Закону України  "Про  оренду  державного  та  комунального

майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
         для розірвання договору.

Посилання прокурора  у позові на порушення орендарем законодавства

про страхування орендованого майна та правил пожежної безпеки,  не

знайшли   підтвердження   або   спростування  судовими  рішеннями.

Зважаючи,  що  зазначені  вище  обставини  неналежного   виконання

орендарем  зобов'язань  не  лягли  в  основу  судових  рішень  про

задоволення позову,  підстав  для  зміни  або  скасування  судових

рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-12  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський

суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Н-ської  міської  громадської  організації "ХХХ"

залишити без задоволення.

Постанову від    21.08.2003     Севастопольського     апеляційного

господарського суду у справі № 2-8/8192-2003 залишити без зміни.

Головуючий, суддя Є.Борденюк

Судді:            М.Остапенко

                  В.Харченко