розглянула питання щодо відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Панасенка Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача Мельника М.І. та дослідивши матеріали справи, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Суб'єкт права на конституційну скаргу - Панасенко В.І. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частині другій статті 28 Конституції України (конституційність) частину першу статті 82 Кримінального кодексу України (далі - Кодекс), згідно з якою особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням; у цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кодексу (2341-14) для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

З аналізу конституційної скарги та долучених до неї матеріалів випливає, що колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 19 вересня 2008 року винесла вирок Панасенку В.І., засудивши його до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є у власності.

Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою від 13 грудня 2017 року адвокату Панасенко Т.В., яка діяла в інтересах Панасенка В.І., відмовив у задоволенні клопотання про звільнення засудженого Панасенка В.І. достроково або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням; визначення терміну можливого перегляду його покарання шляхом застосування до нього умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням; встановлення проміжків часу для його повторення та чітких критеріїв, на "підставі яких він має відбуватися".

Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 8 лютого 2018 року апеляційну скаргу захисника Панасенко Т.В. засудженого Панасенка В.І. залишив без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 грудня 2017 року - без змін. У цій ухвалі апеляційний суд Вінницької області погодився з висновком Вінницького міського суду Вінницької області щодо неможливості застосування до Панасенка В.І. заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, оскільки відповідно до статті 82 Кодексу (2341-14) заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням застосовується лише до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, до яких довічне позбавлення волі як вид покарання не належить.

Автор клопотання вважає вказану ухвалу апеляційного суду Вінницької області остаточним судовим рішенням у його справі, а застосовану в ньому частину першу статті 82 Кодексу (2341-14) такою, що не відповідає частині другій статті 28 Конституції України, а також вимогам статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004) та практиці Європейського суду з прав людини.

2. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі, Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України виходить із такого.

2.1. Згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність), зокрема, законів (пункт 1 частини першої статті 150); Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України (254к/96-ВР) (стаття 151-1).

Зі змісту конституційної скарги випливає, що у частині першій статті 82 Кодексу (2341-14) не врегульовано питання (відсутній механізм) щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням для осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що неналежне законодавче врегулювання або його відсутність не може бути підставою для відкриття конституційного провадження у справі (ухвали від 21 березня 2002 року № 9-у/2002 (v009u710-02) , від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013 (v008u710-13) ), а також наголошував на тому, що заповнення прогалин у нормативно-правових актах, прийняття законів, внесення до них змін і доповнень, узгодження їх положень між собою є прерогативою Верховної Ради України і не належить до його повноважень (ухвали від 15 лютого 2007 року № 15-у/2007 (v015u710-07) , від 19 травня 2009 року № 27-у/2009 (v027u710-09) , від 24 червня 2009 року № 34-у/2009 (v034u710-09) , від 8 липня 2014 року 74-у/2014 (v074u710-14) ).

Таким чином, порушене в конституційній скарзі питання не належить до повноважень Конституційного Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України".

2.2. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі зазначаються відомості про документи і матеріали, на які посилається суб'єкт права на конституційну скаргу, із наданням копій цих документів і матеріалів; перелік документів і матеріалів, що додаються; конституційна скарга вважається прийнятною, зокрема, за умов її відповідності вимогам, передбаченим статтями 55, 56 цього закону (2136-19) (пункти 7, 8 частини другої статті 55, абзац перший частини першої статті 77).

Панасенко В.І. не надав копій усіх документів і матеріалів, на які посилається, а також не вказав їх у переліку документів і матеріалів, що додаються до конституційної скарги. Отже, автор клопотання не дотримав вимог пунктів 7, 8 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону (2136-19) - неприйнятність конституційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 151-1, 153 Конституції України, статтями 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 61, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v0001710-18) , Друга колегія суддів Першого сенату Конституційного Суду України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Панасенка Володимира Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України на підставі пунктів 2, 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неналежність до повноважень Конституційного Суду України питань, порушених у конституційній скарзі; неприйнятність конституційної скарги.