Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі: головуючого - Кривенка В. В., суддів Гусака М. Б., Маринченка В. Л., Панталієнка П. В., Самсіна І. Л., Терлецького О. О., Тітова Ю. Г., розглянувши у порядку письмового провадження за винятковими обставинами за скаргою Броварського спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (далі - Клуб) справу за позовом Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі - Райдержадміністрація) до Клубу про скасування державного акта на право постійного користування землею, встановила:

Господарський суд Київської області постановою від 8 серпня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 грудня 2007 року зазначені судові рішення скасував і провадження у справі закрив у зв'язку з тим, що вона не належить до юрисдикції адміністративних судів.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України Клуб просить скасувати цю ухвалу через неоднакове порівняно з іншими справами і неправильне застосування судом касаційної інстанції у справі, що розглядається, норм процесуального права - статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу, суд касаційної інстанції виходив з того, що вирішуваний спір не є справою адміністративної юрисдикції. При цьому він послався на те, що заявлені за адміністративним позовом вимоги про скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою не є публічно-правовим спором.

Наведений висновок касаційного суду є неправильним.

У цій справі адміністративний позов заявлений Райдержадміністрацією, тобто суб'єктом владних повноважень.

За змістом частини 4 статті 50 КАС суб'єкт владних повноважень може заявити адміністративний позов у всіх випадках, безпосередньо передбачених цією нормою, а також в інших випадках, установлених законом.

Райдержадміністрація заявила адміністративний позов на підставі статті 143 Земельного кодексу України, якою передбачено підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку в судовому порядку, зокрема використання цієї ділянки не за цільовим призначенням та неусунення допущених порушень законодавства. Саме такі обставини наведені позивачем на обґрунтування своїх вимог.

Таким чином, цей позов заявлений суб'єктом владних повноважень у порядку реалізації своїх управлінських функцій у сфері контролю за землекористуванням (стаття 17 Земельного кодексу України). Зазначені правовідносини є публічно-правовими, а справа належить до компетенції судів адміністративної юрисдикції незалежно від правильності (точності) формулювання вимог за адміністративним позовом.

Оскільки у зв'язку з неправильним застосуванням статей 3, 17 КАС і безпідставним закриттям провадження у справі суд касаційної інстанції не виконав своєї функції касаційного перегляду судових рішень, колегія суддів доходить висновку, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2007 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд у той самий суд на підставі частини 2 статті 243 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241 - 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України постановила:

Скаргу Броварського спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2007 року скасувати, справу направити в цей самий суд на новий касаційний розгляд.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.