ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/11194/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. (головуючий), Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

представників учасників справи:

позивача Левченко М.В.

відповідача Тищук М.А.

третьої особи 1 на стороні відповідача Терещенко Т.М.,

третьої особи 3 на стороні відповідача Донченко О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 (головуючий - Орєшкіна Е.В., судді - Подобєд І.М., Кощеєв І.М.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс",

2. Приватне акціонерне товариство "Харківський коксовий завод",

3. Приватне акціонерне товариство "Термолайф",

4. Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "CARBO TRADING LIMITED",

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані",

6. ОСОБА_1,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1.Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку,

3. Національний банк України

про визнання договору про відкриття кредитної лінії недійсним в частині та визнання кредитних зобов`язань припиненими.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1. У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, укладеного між ТОВ "Коксотрейд" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії", в частині надання кредиту в розмірі 4444181,15 доларів США та визнання припиненими зобов`язань ТОВ "Коксотрейд" перед банком з повернення суми кредиту та відсотків за користування ним за договором про відкриття кредитної лінії №28-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 у сумі 1363,52 доларів США (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (т.2 а.с.122).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії" та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є спорідненими особами, тому оскільки заборгованість позивача перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за іншим кредитним договором №15-93/19-3305/07 від 10.08.2007 в сумі 4444181,15 доларів США була погашена позивачем за рахунок кредитних коштів, отриманих від ПАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії", оспорюваний кредитний договір у частині надання кредиту в розмірі 4444181,15 доларів США суперечить частині 5 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції Закону України від 15.02.2011 N 3024-VI (3024-17) , чинній на час укладення договору), що передбачала заборону банкам надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов`язань перед пов`язаною особою банку.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Справа переглядається після нового розгляду.

2.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 позовну заяву ТОВ "Коксотрейд" залишено без розгляду на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

2.3. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки: 1) позивач не надав доказів існування поважних причин невиконання вимог суду (щодо сплати збору за оформлення всіх запитів на вручення документів третій особі-7 у сумі 21 євро та здійснення перекладу українською мовою документів Міністерства юстиції Республіки Кіпр); 2) представник позивача, який про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 493000656407, не прибув у судове засідання 21.05.2019, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надав.

2.4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 скасовано, а справу направлено на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

2.5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість залишення позову без розгляду з підстав невиконання позивачем вимог ухвали суду про надання доказів сплати збору за оформлення всіх запитів на вручення документів третій особі-7 у сумі 21 євро та щодо здійснення перекладу українською мовою документів Міністерства юстиції Республіки Кіпр, оскільки Республіка Кіпр погодилась на вручення судових та позасудових документів безпосередньо, в тому числі, і безпосередньо поштою особами, які перебувають на її території. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відсутність доказів повідомлення Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "CARBO TRADING LIMITED", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, шляхом здійснення судового доручення про надання правової допомоги відповідно до статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах не є обставиною, що перешкоджає ухваленню рішенню у справі, оскільки таке правило застосовується лише до відповідачів у справі.

2.6. Апеляційний господарський суд також дійшов висновку, що для залишення позову без розгляду у зв`язку із неявкою позивача у судове засідання, позивач має бути належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, проте у даному випадку підготовче засідання, призначене ухвалою від 28.09.2018 на 23.04.2019, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, тобто не у зв`язку із несвоєчасним врученням третій особі-7 ухвали суду про розгляд даної справи, що свідчить про суперечність належного повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. У касаційній скарзі "Сбербанк" просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2019 у справі № 904/11194/15 залишити в силі.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України та не відповідно до висновку щодо застосування відповідних норм права, який був викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, а також порушення статей 9, 182, 183, 196, 232 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. ТОВ "Коксотрейд" подало відзив на касаційну скаргу, в якому в просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 904/11194/15 залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Відповідно до частини 1 статті 183, пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. За результатами підготовчого засідання суд постановляє одне із судових рішень передбачених даною статтею, зокрема: ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

4.2. Згідно з пунктом 4 частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.3. Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.4. Отже, суд залишає позов без розгляду з двох підстав:

1) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; та/або

2) позивач (його представник) без поважних причин не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4.5. Така обставина, як неподання доказів, може бути підставою для залишення позову без розгляду, якщо ці докази: 1) були витребуванні судом в установленому порядку, тобто ухвалою суду (частина 4 статті 81, частина 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України); 2) не подані без поважних причин або без повідомлення суд про причини; 3) необхідні для вирішення спору. Тому, залишаючи позов без розгляду з цієї підстави, суд в ухвалі повинен зазначати не лише про неподання позивачем витребуваних доказів без поважних причин (невиконання вимог ухвали суду), але й також обґрунтувати необхідність цих доказів для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

4.6. В ухвалі про залишення позову без розгляду суд першої інстанції не обґрунтував, в чому полягає необхідність витребуваних ним доказів (щодо сплати збору за оформлення всіх запитів на вручення документів третій особі-7 у сумі 21 євро та здійснення перекладу українською мовою документів Міністерства юстиції Республіки Кіпр) для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

4.7. Окрім того, суд першої інстанції, посилаючись на те, що позивач "не виконав вимоги суду щодо здійснення перекладу українською мовою документів Міністерства юстиції Республіки Кіпр, які направлені на адресу останнього 10.10.2018 та отримані 18.10.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930006564072", безпідставно не брав до уваги те, що лист від 10.10.2018 № 904/11194/15/37715/18 (а.с. 92 т. 8), в якому судом на позивача був покладений відповідний обов`язок, не є ухвалою суду про витребування доказів, тому невиконання цих вимог взагалі не може мати наслідком застосування положень, передбачених пунктом 4 частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Посилання суду першої інстанції на невиконання позивачем вимог щодо сплати збору у розмірі 21 євро також безпідставні, оскільки в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2018 було запропоновано здійснити оплату збору за оформлення всіх запитів на вручення документів, банківським переказом на наступний рахунок: банківський рахунок р/р: 6001017 - Міністерство юстиції та громадського порядку ІВАN:CY21 0010 0001 0000 0000 0600 1017 Swift код: CBCYCY2N у розмірі 21 євро, тобто, виконання цих вимог не було обов`язковим для позивача.

4.9. Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що відповідно до конкретних обставин справи неподання (часткове та/або несвоєчасне подання) позивачем витребуваних доказів, пов`язаних із зверненням господарського суду першої інстанції із судовим дорученням до Міністерство юстиції і громадського порядку Республіки Кіпр щодо вручення третій особі (юридичній особі, яка має своє місце знаходження на території Республіки Кіпр) судових документів, взагалі не може бути підставою для залишення позову без розгляду, оскільки положення статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага, які не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов або якщо з дати направлення документа сплинув термін, який становить щонайменше шість місяців, застосовується, якщо необхідно здійснити повідомлення (виклик до суду) юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.

4.10. Більш того, статтею 10 цієї Конвенції визначено, що, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

4.11. На відміну від України, яка згідно із Законом України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах приєдналась до Конвенції із застереженнями, зокрема, щодо невикористовування на своїй території способів передачі судових документів, визначених статтею 10 Конвенції, Республіка Кіпр, приєднавшись до Конвенції, відповідних застережень не робила, а відтак пункт "а" статті 10 Конвенції не обмежує можливості надсилання судових документів особам, місцезнаходження яких є Республіка Кіпр, безпосередньо поштою.

4.12. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. А згідно з пунктом 10 частини 3 цієї статті однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

4.13. Суд першої інстанції, обравши спосіб надсилання судових документів третій особі, резиденту Кіпру, шляхом звернення з відповідним судовим дорученням через центральні органи двох держав, безпідставно не брав до уваги, що такий спосіб не є обов`язковим ні відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 у м. Гаага, ні відповідно до Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах від 06.09.2004 (ратифікована 22.09.2005 та набрала чинності 18.03.2006). У такому разі повідомлення третьої особи про дату, час і місце засідання суду може здійснюватися шляхом надсилання судових документів безпосередньо поштою, тому відповідні докази виконання доручення про вручення виклику до суду не є обов`язковими та такими, що необхідні для вирішення спору, а відповідно невиконання позивачем вимог ухвали, пов`язаних із відповідним судовим дорученням, не може бути підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.14. Щодо нез`явлення позивача (його представника) у судове засідання, то Верховний Суд зауважує, що відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 по справі № 916/3616/15, положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

4.15. За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

4.16. Відповідно до частин 1 та 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

4.17. Отже, така обставина, як неявка у судове засідання позивача (його представника), може бути підставою для залишення позову без розгляду, якщо у сукупності наявні такі обставини:

1) суд викликав позивача у судове засідання і визнав його обов`язковою (частина 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України), при цьому, в ухвалі, якою суд викликав позивача в судове засідання, роз`яснено про наслідки неявки, і про обов`язок повідомити суд про причини неявки (пункт 7 частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України);

2) виклик був здійснений шляхом вручення ухвали про дату, час та місце судового засідання в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи (частини 3 та 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України);

3) позивач не повідомив суд про причини неявки або повідомив, проте такі причини визнані неповажними, і не подав заяву про розгляд справи за його відсутності або подав таку заяву, проте його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору по суті.

4.18. Беручи до уваги те, що в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2018 про відкладення судового засідання на 23.04.2019 о 12:00 (у випадку несвоєчасного вручення третій особі -7 ухвали суду про розгляд даної справи - на 12:00 год. 21.05.2019), явка позивача не визнавалась судом обов`язковою, і не роз`яснювалися йому наслідки нез`явлення неявки у виді залишення позову без розгляду і обов`язок повідомити суд про причини неявки, тобто позивач не викликався в судове засідання у встановленому порядку, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для залишення позову без розгляду через неявку представника позивача в судове засіданні 21.05.2019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.19. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано також брав до уваги те, що призначене ухвалою від 28.09.2018 судове засідання на 23.04.2019 о 12:00 взагалі не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, тобто не у зв`язку із несвоєчасним врученням третій особі-7 ухвали суду про розгляд даної справи, тому не можна вважати, що позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (21.05.2019 о 12:00). Окремо Верховний Суд зауважує, що в ухвалі від 21.05.2019 суд першої інстанції вказує, що про дату, час і місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930006564072. Одночасно, в цій же ухвалі суд посилається на те ж саме повідомлення № 4930006564072, як на доказ направлення на адресу позивача вимоги суду щодо здійснення перекладу українською мовою документів Міністерства юстиції Республіки Кіпр, що була зазначена у листі суду від 10.10.2018 № 904/11194/15/37715/18. Отже, висновки суду про належне повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи є суперечливими та взаємовиключними, на що правильно звернув увагу суд апеляційної інстанції.

4.20. Доводи АТ "Сбербанк" що неврахування судом апеляційної інстанції правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 по справі № 916/3616/15, Верховний Суд відхиляє, оскільки на відміну від справи № 904/11194/15, що переглядається, у справі № 916/3616/15 - учасники справи викликались у судове засідання, тобто, позивач зобов`язаний був з`явитися в судове засідання за викликом суду, і відповідно його нез`явлення, неповідомлення про причини неявки суд та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності до суду стало підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.2. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Доводи Банку про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

5.4. За таких обставин колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги банку без задоволення, а постанови апеляційної інстанцій без змін як такої, що ухвалена з додержанням норм процесуального права.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Оскільки підстав для скасування постанови та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 904/11194/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач