ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/2728/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Кудрін Д.А.,
відповідача - Зюбан О.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чус О. В., Кузнецов В. О., Чередко А. Є.
від 28.11.2019
за позовом Фізичної особи - підприємця Сусла Сергія Васильовича
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про стягнення заборгованості в сумі 504 571,10 грн за договором про перевезення побутового палива від 12.12.2018 № 1195-ПУ-ПА.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець Сусло Сергій Васильович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості у розмірі 504 571,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про перевезення побутового палива від 12.12.2018 № 1195-ПУ-ПА щодо оплати отриманих послуг з перевезення побутового палива.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12 грудня 2018 року між Фізичною особою-підприємцем Суслом Сергієм Васильовичем (надалі - Перевізник) та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (надалі - Замовник) було укладено договір на перевезення побутового палива № 1195-ПУ-ПА (надалі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.4 якого Перевізник бере на себе зобов`язання надати послуги з перевезення побутового палива (вантаж) автомобільним транспортом з вугільного складу (м. Першотравневе) до пункту призначення та передати вантаж уповноваженій на отримання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Замовник бере на себе зобов`язання забезпечити роботою замовлений транспорт та здійснити оплату за перевезення вантажу в порядку, передбаченому умовами даного договору.
У пункті 6.5 Договору сторони узгодили, що всі спори, що виникають між сторонами в зв`язку з виконанням Договору або стосуються його змін, припинення, недійсності, підлягають розгляду і вирішуються в третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд "ad hoc").
Відповідно до пункту 6.6 Договору третейський суд для розгляду конкретного спору формується і діє в складі трьох третейських суддів. Персональний склад третейського суду для розгляду конкретного спору визначається сторонами в порядку, передбаченому в пункті 6.9 Договору.
Пунктом 6.7 Договору передбачено, що місцезнаходження третейського суду для розгляду конкретного спору сторони визначають у кожному конкретному випадку, при порушенні третейського розгляду.
Згідно з пунктом 6.8 Договору третейський розгляд порушується за допомогою вручення позивачем відповідачу вимоги про третейський розгляд конкретного спору по Договору.
За умовами пункту 6.9 Договору склад третейського суду для розгляду конкретного спору формується в наступному порядку. Одного третейського суддю обирає позивач, вказавши інформацію про нього, згідно з пунктом 6.10 Договору і Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , у своїй вимозі. Другий третейський суддя обирається відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту отримання від позивача вимоги про третейський розгляд. У своєму повідомленні позивачу про призначення третейського судді відповідач вказує інформацію про нього, згідно із пунктом 6.10 Договору та Закону України "Про третейські суди" (1701-15) . Третій третейський суддя, що виступає в якості голови, обирається двома вибраними третейськими суддями протягом 30 календарних днів з моменту обрання другого третейського судді, з урахуванням вимог пункту 6.10 Договору і Закону України "Про третейські суди" (1701-15) . У випадку недосягнення згоди у виборі третього третейського судді протягом вказаного строку такого третейського суддю визначає компетентний орган за письмовим запитом однієї із сторін. Відвід судді може бути заявлений тільки у випадку якщо існують обставини, що викликають обґрунтовані сумніви відносно його безсторонності або незалежності, або якщо він не має відповідної кваліфікації. Сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді тільки у випадку, якщо обставини, що є підставою для відводу визначеного або обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення або обрання.
Відповідно пункту 6.13 Договору рішення третейського суду для розгляду конкретного спору є остаточним та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених законодавством України. Сторони зобов`язуються добровільно виконувати рішення третейського суду. Сторони приймають всі необхідні заходи з метою забезпечення виконання рішення третейського суду для розгляду конкретного спору. Примусове виконання рішення третейського суду для конкретного спору може вимагатися у компетентному державному суді.
Пунктом 6.14 Договору передбачено, що процедура і правила, яких необхідно дотримуватись в ході третейського розгляду, визначаються Законом України "Про третейські суди" (1701-15) і даною третейською угодою.
Згідно з пунктом 6.15 Договору умови даного договору, що містять відомості про найменування сторін їх місцезнаходження, місце і дату укладення Договору, є складовими частинами третейської угоди, викладеної у розділі 6 Договору.
20 травня 2019 року Фізична особа-підприємець Сусло Сергій Васильович звернувся до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з письмовою вимогою, у якій позивач зазначав про передачу даного спору на розгляд постійно діючого третейського суду при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті та у якій позивач обрав третейського суддю.
Дана вимога залишалась без відповіді Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля".
3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у справі № 904/2728/19 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Сусла Сергія Васильовича залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
- підстави для визнання третейської угоди, викладеної у договорі про перевезення побутового палива від 12.12.2018 № 1195-ПУ-ПА недійсною або такою, що втратила чинність, відсутні; неможливість виконання вказаної третейської угоди не встановлена;
- враховуючи, що між сторонами наявна третейська угода про передачу всіх спорів на вирішення третейського суду для розгляду конкретного спору (третейський суд "ad hoc") та від відповідача до початку розгляду справи по суті надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, позовна заява Фізичної особи-підприємця Сусла Сергія Васильовича підлягаю залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у справі №904/2728/19 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована встановленням обставин недосягнення згоди сторонами у виборі третейського судді, невизначеності арбітражної установи та, як наслідок, неможливості виконання третейського застереження. Тому даний спір повинен бути вирішений компетентним судом.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019 у даній справі.
24.01.2020 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" подало до суду касаційної інстанції доповнення до касаційної скарги. Оскільки такі доповнення до касаційної скарги подані після закінчення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд не приймає їх до уваги в силу частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- позивач звертався до відповідача з вимогою про третейський розгляд спору не в тому суді та не в тому порядку, як це передбачено договором про перевезення побутового палива від 12.12.2018 № 1195-ПУ-ПА;
- третейська угода наразі є дійсною та виконуваною і була такою під час прийняття ухвали суду першої інстанції;
- суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, не дослідив детально матеріали справи, неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та норми процесуального права.
6. Доводи інших учасників справи
Позивач подав відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Приписами статті 5 Закону України "Про третейські суди" визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Частинами 1, 4, 6, 9 статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами; посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Згідно з нормами статей 3, 5, 7, 12 Закону України "Про третейські суди" передача спору на розгляд третейського суду є визначеним законом правом відповідних юридичних та/або фізичних осіб, яке реалізується шляхом укладення угоди між цими сторонами про передачу спору на вирішення третейським судом, а угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Отже, третейська угода щодо передачі спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 у справі № 906/493/16 викладено правовий висновок про те, що:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (1798-12) клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено факт включення сторонами у Договір третейського застереження.
Так, за умовами пункту 6.5 Договору, усі спори, які виникають між сторонами у зв`язку з виконанням даного договору або стосуються його зміни, припинення, недійсності, підлягають розгляду і вирішуються в третейському суді для розгляду конкретного спору.
Відповідно до частини статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.
У пункті 6.9 Договору сторони визначили порядок формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору.
Так, відповідно до зазначеного пункту Договору одного третейського суддю обирає позивач, вказавши інформацію про нього, згідно з пунктом 6.10 Договору і Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , у своїй вимозі. Другий третейський суддя обирається відповідачем протягом 30 календарних днів з моменту отримання від позивача вимоги про третейський розгляд. У своєму повідомленні позивачу про призначення третейського судді відповідач вказує інформацію про нього, згідно із пунктом 6.10 Договору та Закону України "Про третейські суди" (1701-15) . Третій третейський суддя, що виступає в якості голови, обирається двома вибраними третейськими суддями протягом 30 календарних днів з моменту обрання другого третейського судді, з урахуванням вимог пункту 6.10 Договору і Закону України "Про третейські суди" (1701-15) . У випадку недосягнення згоди у виборі третього третейського судді протягом вказаного строку такого третейського суддю визначає компетентний орган за письмовим запитом однієї із сторін. Відвід судді може бути заявлений тільки у випадку якщо існують обставини, що викликають обґрунтовані сумніви відносно його безсторонності або незалежності, або якщо він не має відповідної кваліфікації. Сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді тільки у випадку, якщо обставини, що є підставою для відводу визначеного або обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення або обрання.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 20 травня 2019 року Фізична особа-підприємець Сусло Сергій Васильович звернувся до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" з письмовою вимогою, у якій, зокрема, позивач обрав третейського суддю.
Дана вимога залишалась без відповіді Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля".
Враховуючи обставини даної справи, а саме, поведінку відповідача, яка виразилась в ухиленні від формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, оскільки відповідачем не було обрано третейського суддю у відповідності до пункту 6.9 Договору, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виконання вказаної третейської угоди до моменту звернення Фізичної особи - підприємця Сусла Сергія Васильовича до Господарського суду Дніпропетровської області з даним позовом та, відповідно, підставно скасував ухвалу суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про третейський розгляд спору не в тому суді та не в тому порядку, оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, у своїй вимозі від 20.05.2019 позивач, зокрема, обрав третейського суддю, що відповідає порядку, узгодженому сторонами у пункті 6.9 Договору.
Суд касаційної інстанції також відхиляє доводи скаржника щодо виконуваності третейської угоди, оскільки, як убачається з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, така угода до моменту звернення Фізичної особи - підприємця Сусла Сергія Васильовича до Господарського суду Дніпропетровської області не могла бути виконана саме у зв`язку з поведінкою відповідача.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених апеляційним господарським судом фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
10. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 у справі №904/2728/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
В.І. Студенець