Позов було подано про визнання патенту України на корисну модель № 97717 "Знімний дах залізничного вантажного транспорту" (далі - патент № 97717) недійсним від дати публікації відомостей про його видачу, а також внесення запису до Державного реєстру патентів України на винаходи (далі - Державний реєстр) про визнання патенту на корисну модель недійсним і опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсним патенту на корисну модель.

Позов обґрунтовано тим, що державна реєстрація корисної моделі та видача оспорюваного патенту на корисну модель проведена з порушенням приписів Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (3687-12) , оскільки цей патент не відповідає умовам патентноздатності, а саме - не є новим.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019: позов задоволено частково; вимоги до ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" задоволено повністю; визнано недійсним повністю патент № 97717 від дати публікації відомостей про його видачу. В задоволенні вимог до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог ТОВ "Рейл Інвестментс" про невідповідність патенту України № 97717 умовам патентоздатності. Водночас суд першої інстанції зазначив, що внесення змін до державного реєстру патентів України на винаходи після набрання рішенням суду законної сили про задоволення позовних вимог про визнання недійсним оспорюваного патенту є похідною процедурою, спору між сторонами з цього приводу на час розгляду справи не існує.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" у касаційній скарзі до Верховного Суду та додаткових пояснень до касаційної скарги, зазначаючи про неповне дослідження обставин справи судами попередніх інстанцій, порушення цими судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі до Верховного Суду, вказуючи на неповне дослідження обставин у справі судами попередніх інстанцій та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна"

Судами попередніх інстанцій:

- всупереч вимогам статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не надано оцінки висновку експертизи від 30.03.2016, складеному державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності "Укрпатент";

- неправильно застосовано статтю 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі", а саме: всупереч матеріалам справи встановлено відсутність новизни патента № 97717;

- невірно надано оцінку сукупності ознак корисної моделі за патентом № 97717, а було порівняно ймовірний технічний результат, який не є критерієм встановлення "новизни" патенту на корисну модель.

Доводи ОСОБА_1 .

Судами першої та апеляційної інстанцій всупереч частині п`ятій статті 236 ГПК України не досліджено, яким чином існування патенту на корисну модель за патентом № 97717 порушує права ТОВ "Рейл Інвестментс", а припущення, щодо послаблення "конкурентноздатності на ринку" у зв`язку з наявністю оспорюваного патента суперечить нормам процесуального права та спростовується висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 910/1885/19.

ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, що є підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

Доводи інших учасників справи

ТОВ "Рейл Інвестментс" у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти змісту і вимог касаційних скарг, зазначає, що рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2018 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у справі № 910/14822/17 є законними та обґрунтованими, прийняті судами відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи та просить касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без змін.

Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Від Компанії надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019, в яких остання зазначила, що судовими рішеннями позбавлено права власності Компанію, яка мала статус третьої особи. Окрім того, Компанія зауважила про недослідження судами попередніх інстанцій доказу у справі, а саме: висновку, складеного експертами ДП "Український інститут інтелектуальної власності "Укрпатент" від 30.03.2016 на клопотання патентного повіреного Андрєєвої А.В.

Від ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу, яка обґрунтована тим, що судами не було надано оцінки доказу у справі, а саме висновку, складеному експертами ДП "Український інститут інтелектуальної власності "Укрпатент" від 30.03.2016, що є підставою для повного або часткового скасування рішення у справі. Водночас ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" зазначає, що неправильне застосування методики дослідження призвело до розбіжностей у висновках первинної та повторних експертиз.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" є власником патенту № 97717. Корисна модель належить до залізничного транспорту, а саме, до конструкції знімних дахів для залізничного вантажного транспорту (відкритих вагонів, у тому числі піввагонів, хоперів, платформ, думпкарів).

Формула корисної моделі:

1. Знімний дах залізничного вантажного транспорту, що містить з`єднані між собою нижню раму, поперечні балки з закріпленою зверху обшивкою і вузли кріплення даху до верхньої обв`язки стін кузова вантажного транспорту, який відрізняється тим, що виконаний цільним, його нижня рама по всьому периметру виконана П-подібної форми з можливістю взаємодії з верхньою обв`язкою стін кузова, поперечні балки утворюють арочну конструкцію, яка об`єднує верхню дугоподібну балку, нижню горизонтальну балку і щонайменше одну вертикальну стійку, а вузли кріплення даху до верхньої обв`язки кузова складаються з петель, закріплених на нижній рамі, і пристроїв для стягування.

2. Дах за п. 1, який відрізняється тим, що нижня рама має щонайменше чотири монтажні вушка. 5

3. Дах за п. 1, який відрізняється тим, що нижня рама забезпечена ущільнювальними елементами.

4. Дах за п. 1, який відрізняється тим, що арочні конструкції поперечних балок розташовані перпендикулярно нижній рамі і з`єднані вгорі поздовжньої балкою.

5. Дах за п. 1, який відрізняється тим, що як пристрої для стягування використовують талрепи. 10

6. Дах за п. 1, який відрізняється тим, що в кожному з кутів розташовано центруючий елемент, котрий складається з двох металевих пластин з похилими гранями, які перпендикулярні відповідним стінам кузова вантажного транспорту, і вертикальними гранями, що з`єднані між собою (далі - Патент/оспорюваний патент), заявка від 10.12.2014 № uа 2014 13259 .

ТОВ "Рейл Інвестментс" вказує, що провело дослідження відповідності оспорюваного патенту умовам патентоздатності, а саме: критерію новизни, в результаті якого були виявлені опубліковані описи до охоронюваних документів з рівня техніки, за якими сукупність ознак корисної моделі "Знімний дах залізничного вантажного транспорту" за оспорюваним патентом стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на Патент, тобто до 10.12.2014, а саме:

- патент US 3994240 А "Дах підйомно-пересувного візка" (дата подання заявки 06.06.1975);

- патент US 2985118 А "Дах відкритого вагона" (дата подання заявки 16.06.1959);

- патент US 2132328 А "Знімний дах вагона" (дата подання заявки 02.11.1936);

- патент US 1322310 "Залізничний вагон коробка" (дата подання заявки 02.11.1936);

- патент RU 2566 "Знімний дах для напіввагону" (дата подання заявки 29.09.1995).

Так, за твердженнями ТОВ "Рейл Інвестментс", у порівняльних таблицях ознак корисної моделі за оспорюваним патентом з відомостями про розкриття ознак в матеріалах кожного із вказаних вище патентів вбачається, що всі ознаки корисної моделі за оспорюваним патентом є відомими з рівня техніки або еквівалентні тим, що відомі з рівня техніки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2017 для роз`яснення питань, що виникли під час розгляду справи № 910/14822/17 призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, на вирішення якої поставлено таке питання: "Чи відповідає корисна модель за патентом України на корисну модель №97717 "Знімний дах залізничного вантажного транспорту" умові патентоздатності "новизна" станом на дату подання заявки № u 2014 13259, а саме 10.12.2014 відповідно до матеріалів справи?"

Відповідно до висновку судового експерта від 30.11.2017 № 002-МСА/17 за результатами проведення експертного дослідження у сфері інтелектуальної власності: "корисна модель за оспорюваним патентом не відповідає умові патентоздатності "новизна" станом на дату подання заявки № u 2014 13259, а саме 10.12.2014 відповідно до матеріалів справи № 910/14822/17.

Вказаний вище висновок, зокрема, мотивований таким:

- суттєва ознака 7 формули за оспорюваним патентом стосується даху вагону, в якому "поперечні балки утворюють арочну конструкцію, яка об`єднує верхню дугоподібну балку, нижню горизонтальну балку і щонайменше одну вертикальну стійку". Така конструкція даху відома з моменту використання металевих конструкцій при створенні дахів будь-якого призначення. Також у матеріалах патенту США US 1,322,310 від 18.11.1918 на кресленні 1, на якому показаний загальний вид вагону згідно з патентом, видно трикутну конструкцію даху залізничного вагону. Згідно з визначенням, арка - криволінійне перекриття прорізу в стіні або простору між двома опорами (стовпами, колонами, пілонами), що передає на основу не тільки навантаження, а й розпір. Таким чином, будь-яке криволінійне перекриття між двома опорами є аркою, незалежно від форми її втілення. Зокрема, найпоширенішими формами арок є стрілчата, півциркульна, підковоподна, трикутна тощо. Отже, як випливає із самого визначення терміну "арка", конструкція даху вагона, що утворена поперечними балками у формі трикутника є арочною конструкцією. Таким чином, можна зробити висновок, що ознака № 7 формули корисної моделі за оспорюваним патентом відома з патенту США US 1,322,310 від 18.11.1918;

- суттєва ознака 8 формули на винахід за оспорюваним патентом стосується вертикальної стійки арочної конструкції даху вагона. В описі оспорюваного патенту не розкрите призначення вертикальної стійки та її вплив на технічний результат корисної моделі, а також відсутній причинно-наслідковий зв`язок між стійкою і технічним результатом, оскільки наявність даного елемента збільшує масу конструкції, тоді як заявлений заявником технічний результат полягає, зокрема, у зменшенні маси знімного даху залізничного вантажного транспорту. Крім того, в матеріалах патенту США US 1,322,310 від 18.11.1918 на кресленні 2 видно, що між верхньою та нижньою балкою знаходиться металевий лист трикутної форми, який з`єднує ці балки. Функції, які виконує цей лист, ті ж самі, які виконує щонайменше одна вертикальна стійка, тобто поліпшення міцностних характеристик даху. Очевидно, що вертикальна стійка може бути у формі трикутного металевого листа. Таким чином, можна зробити висновок, що ознака № 8 формули корисної моделі за оспорюваним патентом відома з патенту США US 1,322,310 від 18.11.1918.

У висновку експерта № 06-12/17 від 06.03.2018, поданому ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" до матеріалів справи, експерт зазначив, що ознаки за патентом № 97717 3.2 "яка об`єднує верхню дугоподібну балку,", 3.3 "нижню горизонтальну балку" та 3.4. "і щонайменше одну вертикальну стійку" розкриті в патенті США US 1,322,310 від 18.11.1918 під ознакою "виконані у вигляді суцільної горизонтальної балки", які не співпадають між собою.

Враховуючи викладене, експерт Гуля С.Л. у своєму висновку зазначив, що саме технічний результат зазначених вище ознак патенту №97717 та патенту США US 1,322,310 від 18.11.1918 є різним, що було спростовано експертом Матвієнко С.А. у судовому засіданні 21.10.2019.

Твердження ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна": "конструкція даху описаного в патенті США US 1,322,310 від 18.11.1918 не містить арочну конструкцію, що складається з верхньої та нижньої балки та металевого листа трикутної форми", а має суцільну балку, є хибними, оскільки ознака № 8 формули корисної моделі за патентом США US 1,322,310 від 18.11.1918 - конструкція містить арочну конструкцію, що складається з верхньої і нижньої балки та металевого листа трикутної форми.

Згідно з описом до патенту № 97717 "Задача корисної моделі полягала в розробці знімного даху залізничного вантажного транспорту простої конструкції, малої маси, який забезпечує захист вантажів від атмосферних опадів, технологічний у виконанні і зручний в експлуатації." та "Арочна конструкція поперечних балок ... найбільш економічна по витраті матеріалів і технологічна у виконанні."

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Закон України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" від 15.12.1993 (3687-12) :

частини друга та третя статті 7:

- корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною;

- винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об`єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо;

пункт "а" частини першої статті 33:

- патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону;

частина друга статті 33;

- з метою визнання деклараційного патенту недійсним будь-яка особа може подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоздатності. За подання клопотання сплачується збір;

ГПК (1798-12) України:

частина друга статті 4:

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням

частина перша статті 300

- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;

частина друга статті 300:

- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсним патенту № 97717, а також зобов`язання Міністерство внести відповідні відомості до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені "Промислова власність".

Водночас завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 911/1330/17).

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання порушенням.

Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (v018p710-04) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто до господарського суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, при цьому має бути визначено, які саме права Позивача порушено Відповідачем та якими законодавчими актами передбачено право Позивача на звернення із заявленим позовом.

У судових рішеннях зазначено, що, відповідно до тверджень ТОВ "Рейл Інвестментс" у позовній заяві, недобросовісне патентування ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" знімного даху залізничного вантажного транспорту є порушенням прав та охоронюваних інтересів позивача виготовляти, користуватись і розпоряджатись продукцією аналогічній продукції ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" та вести господарську діяльність в умовах економічної конкуренції.

Водночас частиною третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Кодексу, чинній до 15.12.2017) передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, передбачені наведеною нормою, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву законність судового акта, який вступив в законну силу.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/8437/17).

Норми статті 124 Конституції України визначають обов`язковість виконання усіма суб`єктами прав судового рішення у вказаній справі.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У справі № 904/4867/16 судами було встановлено, що ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області (ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 справа №904/4867/16 направлена за виключною підсудністю до господарського суду Полтавської області) з позовом до ТОВ "Рейл Інвестментс" та публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" про:

- визнання порушеннями дій, що здійснюються ТОВ "Рейл Інвестментс" по виготовленню, збуту (реалізації), використанню у власній господарській діяльності знімних дахів для залізничного транспорту та дій публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" по виготовленню знімних дахів для залізничного транспорту;

- припинення порушення майнових прав інтелектуальної власності ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" з боку ТОВ "Рейл Інвестментс" та публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод";

- заборону ТОВ "Рейл Інвестментс" та публічному акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" будь-якого використання патенту України №97717 від 25.03.2015 та виготовлених знімних дахів, незалежно від способу, мети та інше, у тому числі, але не виключно виготовлення, застосування, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, експорт (вивезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях вказаної корисної моделі та виготовлених.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі незаконно, без дозволу позивача використовують корисну модель "Знімний дах залізничного вантажного транспорту" за патентом №97717, що належить позивачу.

Позивач, до якого, як встановлено судами у справі № 904/4867/16, висунуто вимоги про заборону використання у власній господарській діяльності знімних дахів для залізничного транспорту та заборону будь-якого використання патенту України від 25.03.2015 № 97717 та виготовлених знімних дахів, незалежно від способу, мети та інше, у тому числі, але не виключно виготовлення, застосування, пропонування для продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, експорт (вивезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях вказаної корисної моделі та виготовлених, не зобов`язаний у даному випадку доводити наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу для звернення з цим позовом до суду з огляду на їх очевидність.

Водночас доводи ОСОБА_1 про неповідомлення його про судові засідання спростовуються наявними в матеріалах справи документами, а саме повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019, відтак обізнаність ОСОБА_1 про розгляд справи залежала від його волевиявлення.

Що ж до доводів ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна", які пов`язані з його незгодою з висновком експерта Матвієнка С.А. від 30.11.2017 № 002-МСА/17 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності (за ухвалою суду від 30.10.2017) та неврахуванням судами висновків експерта Гулі С.Л. від 06.03.2018 №06-12/17 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності (за замовленням ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна"), то за змістом статті 104 ГПК України такі висновки є доказами у справі, а згідно з приписами статті 300 названого Кодексу у вказаній редакції суд касаційної інстанції не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Крім того, в основу оскаржуваних судових актів покладено не лише експертні дослідження, а й здійснене судом всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження наявних у справі доказів.

07.02.2020 ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" подано до Верховного Суду додаткові пояснення до касаційної скарги, які за своєю суттю є доповненням до скарги. Так, згідно з частиною першою статті 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити її протягом строку на касаційне оскарження. Статтею 118 названого Кодексу передбачено, що: право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку; заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Оскільки дані доповнення до касаційної скарги ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" подано після закінчення строку на касаційне оскарження, то вони, з урахуванням наведених норм процесуального права, підлягають залишенню без розгляду, тобто касаційна скарга розглядається судом у її наявній редакції.

Окрім того, подані Компанією, яка є третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, додаткові пояснення до касаційної скарги також не приймаються судом, оскільки вони подані після закінчення строку на касаційне оскарження, а також після встановленого строку для подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

Посилання "Ост-Вест Логістік Україна" на те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено та надано оцінки обставинам, що мають значення для правильного вирішення справи, а також порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, спростовується змістом оскаржуваних судових рішень та здійсненим судами попередніх інстанцій повним, всебічним, об`єктивним розглядом справи, дослідженням доказів у справі разом з поясненнями представників учасників судового процесу та судових експертів. Водночас враховується і те, що висновок експертизи ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) щодо умов патентоздатності запатентованої корисної моделі за деклараційним патентом України № 97717 не є висновком судової експертизи, не має обов`язкового характеру ані для особи, яка звернулася з відповідним позовом до суду, ані для суду.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Звертаючись з касаційною скаргою, скаржники не спростували наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довели неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін за відсутності передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

Судові витрати

Понесені ТОВ "Ост-Вест Логістік Україна" та ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Вест Логістік Україна" та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 зі справи № 910/14822/17 - без змін.