1.1. 08.02.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Систем Органік" (далі - ТОВ "Аква Систем Органік") звернулося у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брейв Брендінг" (далі - ТОВ "Брейв Брендінг") про розірвання договору №20170821/2 про надання послуг у сфері рекламної діяльності та стягнення 129 350,00 грн попередньої оплати.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив договірні зобов`язання та не надав передбачені договором послуги у встановлені строки, що є істотним порушенням його умов та підставою для розірвання договору і стягнення сплаченої суми попередньої оплати.

За доводами позивача, відповідач надав послуги лише на суму 34 529,41 грн; сторонами було досягнуто згоди про зміну етапів виконання послуг та після завершення першого етапу виконавець повинен був приступити до виконання третього етапу. Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо надання послуг по третьому етапу, а сплачені ним кошти за невиконані роботи не повернув, у зв`язку з чим позивач просить розірвати договір та стягнути з відповідача 129 350,00 грн.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 позов задоволено.

Розірвано договір від 21.08.2017 №20170821/2 про надання послуг у сфері рекламної діяльності, укладений між ТОВ "Аква Систем Органік" та ТОВ "Брейв Брендінг". Стягнуто з ТОВ "Брейв Брендінг" на користь ТОВ "Аква Систем Органік" заборгованість у розмірі 129 350,00 грн та судовий збір у розмірі 3 861,25 грн.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ "Брейв Брендінг" у порушення норм Цивільного кодексу України (435-15) та умов спірного договору, не надало передбачені договором послуги у повному обсязі, тобто не виконало свої зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що неотримання позивачем очікуваного при укладенні договору встановлює істотність порушення відповідачем його умов.

Суд також дійшов висновку, що оскільки встановлені судом обставини істотного порушення відповідачем умов договору є підставою для його розірвання, то з розірванням вказаного договору відпала правова підстава для збереження у відповідача грошових коштів у розмірі 129 350,00 грн.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

2.4. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення місцевого господарського суду врахував, що згідно з електронної переписки сторін, позивач значною мірою висловлював побажання, пропозиції і зауваження, що виходять за межі бріфу; переписка сторін з цього приводу і подальше вдосконалення етапу брендінгу велися за взаємною згодою сторін, у тому числі вже після прийняття і оплати послуг першого етапу позивачем, а тому у даному випадку прострочення надання послуг виконавцем стало наслідком прострочення замовника.

При цьому суд зазначив, що за взаємною згодою сторін, на пропозицію позивача, після напрацювання відповідачем певного початкового обсягу другого етапу договору, сторони відклали роботу над другим етапом і перейшли до третього, за яким виконано певний обсяг робіт.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів надання вмотивованої відмови, з посиланням на бріф, від підписання акта у встановлений договором строк саме уповноваженою особою позивача - Ващук Т.К., а тому послуги вважаються прийнятими, акт прийняття робіт за першим етапом на суму 129 350,00 грн підписаний замовником на шостий день після направлення йому акта, а відтак позовні вимоги позивача про стягнення 129 350,00 грн попередньої оплати є необґрунтованими, не доведеними і не підлягають задоволенню.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Аква Систем Органік" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 залишити в силі.

3.2. На думку скаржника, апеляційний господарський суд неправильно застосував норми статей 612, 613, 651 Цивільного кодексу України.

Скаржник вважає, що акт від 30.10.2017 на суму 129 350,00 грн не було погоджено і не підписано позивачем з огляду на те, що ця сума була попередньою оплатою за весь договір (за всі три етапи). Апеляційний суд не встановив загальну суму, яка була оплачена відповідачу, а також не правильно встановив вартість першого етапу робіт.

Крім того скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження з порушенням норм процесуального права, зокрема, за відсутності від відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Брейв Брендінг" просить відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційного суду залишити без змін, наголошуючи на законному та обґрунтованому судовому рішенні при повному дослідженні матеріалів справи.

3.4. До Верховного Суду 06.02.2020 надійшли пояснення ТОВ "Аква Систем Органік" на відзив ТОВ "Брейв Брендінг".

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 21.08.2017 між ТОВ "Аква Систем Органік" (замовник) та ТОВ "Брейв Брендінг" (виконавець) укладено договір №20170821/2 про надання послуг у сфері рекламної діяльності.

4.3. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору, виконавець за замовленням замовника зобов`язується надати послуги у сфері рекламної діяльності, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити вказані послуги.

Опис послуг, а також результат надання послуг наводиться у доповненні №1 до договору.

4.4. Згідно з пунктом 2.10 договору, надання послуг проводиться у декілька етапів, вказаних у додатку №1, кожен з яких являється окремим циклом. При цьому пунктом 2 додатку №1 до договору встановлено, що послуги виконавцем надаються поетапно відповідно до графіку.

4.5. У пункті 2.11 договору встановлено, що завершення надання послуг підтверджується підписанням сторонами акта наданих послуг. Даний акт складається виконавцем та надсилається замовнику протягом 10 днів після представлення замовнику останнього із матеріалів (інформації), узгодженої у додатку №1. У випадку неотримання виконавцем від замовника підписаного акта або вмотивованої відмови від підписання протягом п`яти днів після підписаного направлення акта замовнику, послуги вважаються прийнятими, а акт підписаний замовником на шостий день після направлення йому акта.

4.6. За змістом пункту 2.12 договору, якщо замовник не приймає надання послуг з посиланням на необхідність доопрацювання матеріалів (інформації), які при цьому виходять за межі бріфу або суперечить раніше затвердженим замовником матеріалам (інформації), то послуги також вважаються прийнятими у порядку, встановленому пунктом 2.11. При цьому виконавець може надати замовнику додаткові послуги у порядку і за винагороду, що окремо узгоджується сторонами.

4.7. Пунктом 3.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний, зокрема, надавати послуги на високому професійному рівні і у повній відповідності з даними бріфу, а також послідовно затвердженими замовником матеріалами (інформацією) в установленому порядку.

4.8. Згідно з пунктом 3.3 договору встановлено, що замовник, у свою чергу, зобов`язаний, у тому числі, своєчасно проводити виплати, встановлені договором; у мінімально встановлені строки надавати виконавцю дані або інші матеріали, затверджувати надані йому матеріали у мінімальні строки, а всі коментарі, побажання та претензії надавати у зрозумілій та обґрунтованій формі. У іншому випадку виконавець буде уточнювати всі коментарі, побажання та претензії до тих пір, поки вони не будуть йому повністю зрозумілі, і лише після цього зможе продовжувати надання послуг Замовнику.

4.9. Вартість послуг та розрахунки визначені пунктом 4 договору та додатком №1 до договору. Загальна сума договору складає 10 000 доларів США в еквіваленті гривні у день оплати по курсу НБУ + 1.5%.

4.10. За змістом пункту 4.2 договору, протягом 3 днів після підписання договору замовник оплачує виконавцю частину винагороди відповідно та в порядку, вказаному в додатку №1 до договору. Пунктом 5 додатку до договору встановлено, що виконавець приступає до виконання своїх обов`язків після отримання від замовника передоплати по проекту у розмірі 5 000 доларів США в еквіваленті гривні у день оплати по курсу НБУ +1.5%.

Інша частина винагороди виплачується протягом 3 днів після прийняття результатів послуг замовником, відповідно та в порядку, вказаному у додатку №1 до договору відповідно до пункту 4.3 договору.

4.11. Пунктом 6.6 договору сторони погодили, що у випадку суттєвого (більш ніж на 20 днів) неодноразового порушення замовником строків надання інформації, затвердження проміжних підсумків надання послуг, підписання документів, здійснення платежів та вчинення інших дій, які ведуть до необхідності перегляду строків надання послуг виконавцем та залучення спеціалістів на додатковий період з додатковою оплатою або тягнуть неможливість надання послуги у спочатку встановлений строк, або іншим чином порушують виробничий процес виконавця, виконавець має право розірвати договір у односторонньому порядку з відповідним повідомленням замовника за 10 днів. При цьому платежі, що надійшли виконавцю на дату розірвання договору, є оплатою послуг, наданих до дати розірвання договору.

4.12. Відповідно до пункту 7.1 договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до повного його виконання сторонами.

4.13. Пунктом 7.6 договору встановлено, що обмін інформацією між сторонами договору здійснюється у письмовій формі з використанням усіх доступних засобів зв`язку, які дозволяють достовірно з`ясувати, що інформація виходить від сторони договору, та підтвердити, що вона дійшла до адресата.

4.14. У пункті 7.8 договору сторони домовились, що відповідальними особами (особами, уповноваженими вести перемовини і вирішувати всі питання, пов`язані з виконанням договору) зі сторони замовника є Ващук Т.К., а зі сторони виконавця Поступний Д.А.

4.15. Разом з цим суди установили, що відповідно до пункту 1 додатку №1 до договору виконавець за завданням замовника зобов`язується надати послуги замовнику, перелік яких визначений додатком до договору, а замовник зобов`язується прийняти послуги у термін до 30.11.2017.

4.16. У пункті 2 додатку №1 договору сторони визначили наступні етапи надання послуг та їх строки:

Етап 1. Брендінг компанії - протягом 15 робочих днів з моменту отримання даних від замовника.

Етап 2. Упаковка - протягом 15 робочих днів з моменту завершення 1 етапу.

Етап 3. Просування - протягом 15 робочих днів з моменту завершення 2 етапу.

4.17. При цьому пунктом 5 Додатку №1 встановлено, що сума договору становить 10 000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5. Виконавець приступає до виконання своїх зобов`язань після отримання від замовника передоплати по проекту в розмірі 5 000 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5.

4.18. Пунктом 6 Додатку №1 визначено, що замовник проводить оплату послуг виконавця по наступному графіку:

- 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % передоплата перед другим етапом роботи;

- 2500 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % після здачі другого етапу роботи;

- 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % після здачі третього етапу роботи.

По закінченню кожного із етапів замовником та виконавцем підписуються відповідні акти надання послуг.

4.19. суди установили, що відповідно до умов договору, на підставі рахунку №28 від 21.08.2017, позивач платіжним дорученням від 24.08.2017 №13 сплатив відповідачу 129 350,00 грн, що становило еквівалент 5 000 доларів США на момент оплати +1,5%.

4.20. На виконання умов договору 05.12.2017 сторонами підписано акт надання послуг №28, відповідно до якого відповідач надав, а відповідач прийняв послуги з "розробки брендінгу компанії" вартістю 34 529,41 грн (1 250 доларів США + 1,5%).

4.21. На підставі вказаного акта відповідачем було виставлено рахунок на оплату від 05.12.2017 №47 на суму 34 529,41 грн, а позивач платіжним дорученням від 07.12.2017 №44 здійснив оплату цього рахунку.

4.22. 18.10.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією про підписання додаткової угоди про розірвання договору та повернення попередньої оплати у сумі 129 350,00 грн з долученим до нього проектом додаткової угоди, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком від 18.10.2018, яка залишилась без відповіді та виконання.

4.23. Крім того суд апеляційної інстанції зазначив, що на підтвердження своїх доводів відповідач надав до суду копію договору з додатком №1, рахунок на оплату від 21.08.2017 №28 за "послуги брендінгу" на суму 129 350,00 грн, акт надання послуг від 30.10.2017 №21 на суму 129 350,00 грн за "послуги розробки брендінгу компанії", роздруківка переписки сторін електронною поштою щодо укладання договору, щодо виконання роботи етапу №1 "брендінг компанії", щодо відмови від підписання акта від 30.10.2017 на суму 129 350,00 грн, щодо оплати акта на суму 34 529,41 грн, щодо початку роботи над етапом №3 "просування", щодо звіту про виконані роботи по всім трьом етапам, бріф, презентаційні матеріали по всім трьом етапам.

4.24. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання договору про надання послуг у сфері рекламної діяльності та стягнення 129 350,00 грн попередньої оплати за договором.

4.25. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

4.26. Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

4.27. Суди попередніх інстанцій, дослідивши умови спірного договору, дійшли висновку, що за правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

4.28. Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

4.29. У відповідності до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом. У відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.30. Дослідивши фактичні обставини справи, апеляційний суд установив, що сторонами не було досягнуто згоди про розірвання договору, оскільки додаткова угода про розірвання договору, надіслана позивачем, відповідачем підписана не була. Таким чином, розірвання договору, в такому випадку, має здійснюватися у відповідності до норм закону.

4.31. Частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.32. Оцінка порушення умов договору, як істотне, повинна здійснюватися судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

4.33. Отже, підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін до договору чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині другій статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах.

4.34. Відповідно до частин першої, третьої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У той же час, частиною 4 вказаної статті встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

4.35. Суд апеляційної інстанції, дослідивши умови спірного договору та зміст додатку №1 до договору, дійшов висновку, що фактично роботи за договором виконувались значно повільнішим темпом, ніж було визначено у графіку, який сторони погодили у пункті 2 додатку №1 спірного договору.

4.36. Проте суд врахував умови пункту 3.3 договору, яким визначено, що у іншому випадку виконавець буде уточнювати всі коментарі, побажання та претензії до тих пір, поки вони не будуть йому повністю зрозумілі, і лише після цього зможе продовжувати надання послуг замовнику.

4.37. Проаналізувавши зміст електронних листів щодо виконання всіх етапів послуг за спірним договором, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач значною мірою висловлював побажання, пропозиції і зауваження, що виходять за межі бріфу, який наданий суду в якості доказу та переписка сторін з цього приводу і подальше вдосконалення етапу брендінгу велися за взаємною згодою сторін, у тому числі вже після прийняття і оплати послуг першого етапу позивачем.

4.38. Крім того, за взаємною згодою сторін (за пропозицією позивача), після напрацювання відповідачем певного початкового обсягу другого етапу договору, сторони відклали роботу над цим етапом та перейшли до третього.

Разом з цим суд установив, що роботи другого та третього етапів не завершені, їх результати позивачу не передані, а співпраця сторін над ними припинилася з ініціативи позивача та за мовчазної згоди відповідача.

4.39. Отже, після належного прийняття позивачем робіт за першим етапом, сторони за взаємною згодою продовжували творчо удосконалювати результати цього етапу. Робота над другим та третім етапами договору була розпочата, проте за пропозицією позивача та за взаємною згодою з відповідачем не завершена. Тобто, всі етапи договору виконувались за взаємною згодою сторін (за пропозицією позивача), що і призвело виконання таких послуг за межами їх строку, визначеному у договорі, а відтак такі обставини виключають можливість вважати таке порушення договору, яке тягне для позивача неможливість досягнення мети договору.

4.40. Таким чином, з урахуванням предмету та підстав позову, а також оцінки судами доказів та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність ознак істотного порушення умов договору зі сторони відповідача.

4.41. Щодо позовних вимог про стягнення попередньої оплати у сумі 129 350,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

4.42. Як установлено судами, позивач платіжним дорученням від 24.08.2017 сплатив відповідачу 129 350,00 грн попередньої оплати за спірним договором.

4.43. Водночас за змістом пункту 2.11 договору встановлено, що завершення надання послуг підтверджується підписанням сторонами акта наданих послуг. Даний акт складається виконавцем та надсилається замовнику протягом 10 днів після представлення змовнику останнього із матеріалів (інформації) узгодженої у додатку №1. У випадку неотримання виконавцем від замовника підписаного акта або вмотивованої відмови від підписання протягом п`яти днів після підписаного направлення акта замовнику, послуги вважаються прийнятими, акт підписаний замовником на шостий день після направлення йому акта.

4.44. Відповідно до умов договору відповідач 30.10.2017 направив позивачу акт надання послуг від 30.10.2017 №21 на суму 129 350,00 грн за "послуги розробки брендінгу компанії".

4.45. Згідно з пунктом 2 додатку №1 договору сторони погодили, що перший етап надання послуг є брендінг компанії, який повинен бути виконаний протягом 15 робочих днів з моменту отримання даних від замовника.

4.46. При цьому пунктом 6 додатку №1 договору сторони дійшли згоди, що замовник проводить оплату послуг за графіком, зокрема, 1250 доларів США в еквіваленті гривні в день оплати по курсу НБУ +1,5 % передоплата перед другим етапом роботи. При цьому по закінченню кожного із етапів замовником та виконавцем підписуються акти наданих послуг.

4.47. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, дослідивши умови спірного договору, дійшов правильного висновку, що спірна передоплата відноситься до виконання першого етапу договору - брендінгу.

4.48. Твердження скаржника про те, що апеляційний суд не встановив загальну суму, яка була оплачена відповідачу, а також не правильно встановив вартість першого етапу робіт спростовуються з огляду на оцінку доказів здійснену судом.

4.49. Крім того, дослідивши надані до суду електронні листи, апеляційний суд установив, що матеріали справи не містять доказів надання вмотивованої відмови, з посиланням на бріф, від підписання акта у встановлений договором строк саме уповноваженою особою позивача - Ващук Т.К., позаяк послуги вважаються прийнятими, акт прийняття робіт за першим етапом на суму 129 350,00 грн підписаний замовником на шостий день після направлення йому акта.

4.50. Таким чином, з урахуванням меж перегляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення 129 350,00 грн попередньої оплати є необґрунтованими, не доведеними і не підлягають задоволенню.

4.51. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що судом апеляційної інстанції, з порушенням норм процесуального права, прийнято рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема, за відсутності від відповідача клопотання про поновлення процесуального строку на подання доказів не знайшли свого підтвердження, оскільки апеляційний суд, врахувавши положення частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України визнав поважними причини неможливості подання доказів до суду першої інстанції, у зв`язку з тим, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, так як не перебував за адресою державної реєстрації, а позивач, знаючи адресу фактичного місцезнаходження відповідача, не повідомив суду.

4.52. Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, вже були предметом дослідження та оцінки судом апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки доказів та установлених обставин справи, що не входить до повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

4.53. З огляду на імперативні положення статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі встановлювати обставини, які не були встановлені у рішеннях судів попередніх інстанцій, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги.

4.54. За таких обставин, Верховний Суд, в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

5.3. Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.4. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. Відповідно до частини першої статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

5.7. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин справи, на які посилався суд як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення у справі не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).