ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 916/199/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" (далі - ТОВ "Марін Індастріал Сервіс", Товариство, позивач, скаржник)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 (головуючий - суддя Лавриненко Л.В., судді: Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.)
у справі № 916/199/19
за позовом ТОВ "Марін Індастріал Сервіс"
до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (далі - Підприємство, ДП "Морський торговельний порт "Южний", відповідач)
про стягнення 611 312, 90 грн.
Історія справи
1. Короткий зміст позовних вимог, ухвал суду першої інстанції
1.1. У січні 2019 року ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ДП "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення заборгованості у розмірі 611 312,90 грн, пені у розмірі 4 413,18 грн, 3% річних у розмірі 11 958,28 грн, інфляційних втрат у розмірі 26 577,26 грн та курсової різниці у розмірі 51 699,47грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки товару від 20.06.2017 № Т/СН-52/17, в частині розрахунків за поставлений товар.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2019 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" задоволено частково; стягнуто з ДП "Морський торговельний порт "Южний" на користь ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" заборгованість у сумі 611 312,90 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 170,20 грн, у решті позову відмовлено.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем виконано обов`язок щодо поставки товару, а у відповідача, після отримання товару на підставі видаткової накладної від 25.04.2018 №4, виник обов`язок щодо оплати вартості отриманого товару.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що укладаючи договір сторони домовилися, що строк, протягом якого покупець має оплатити отриманий товар, починається не тільки з моменту поставки конкретної партії товару, а й на підставі виставленого постачальником рахунку, а тому у зв`язку із відсутністю у матеріалах справи доказів вручення або направлення на адресу відповідача рахунку на оплату від 24.04.2018 № 5, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість встановлення дати, з якої зобов`язання відповідача щодо оплати є простроченим, з огляду на вказане суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат, та пені.
Суд також відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення курсової різниці з огляду на те, що доказів оформлення рахунку на оплату за новими цінами позивачем не надано, інших додаткових угод щодо зміни ціни договору, крім додаткової угоди від 22.12.2017 №1 сторонами не подано.
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2019 у справі № 916/199/19 скасовано, у задоволенні позову ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" відмовлено.
2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рахунок від 24.04.2018 № 5 про оплату товару на суму 611 312,90 грн представниками ДП "Морський торговельний порт "Южний" не підписаний, а докази його направлення відповідачу відсутні, у зв`язку з чим в силу приписів пункту 3.1 Договору про закупівлю товару від 20.06.2017 № Т/СН-52/17 у відповідача не виникло обов`язку здійснити оплату поставленого товару.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про розбіжність ціни товару, вказаної у рахунку від 24.04.2018 №5 та ціни зазначеної у специфікації №1 до договору та специфікації №1 до додаткової угоди до договору, вказавши на необґрунтованість позивачем причин зміни ціни поставленого товару.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019, рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2019 у справі №916/199/19 залишити без змін.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
4.2. Скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про можливість невиконання договірних зобов`язань відповідачем щодо сплати коштів за поставлений товар, у зв`язку з відсутністю у Підприємства рахунку на оплату та відмінністю сум зазначених у рахунку та видатковій накладній від 24.05.2018 від суми зазначеній у специфікації до договору поставки товару від 20.06.2017 № Т/СН-52/17.
4.3. Товариство вказує на неврахування судом апеляційної інстанції практики Верховного Суду викладеній у постанові від 28.05.2019 у справі № 916/1913/18.
4.4. Крім того, Товариство 24.12.2019 направило до Касаційного господарського суду додаткові пояснення, в яких скаржник зазначає про розгляд Верховним Судом аналогічної справи № 916/201/19, з посиланням на те, що правова позиція у цій справі має суттєве значення для вирішення справи № 916/199/19, які оцінюються судом з урахуванням повноважень Верховного Суду, передбачених статтею 300 ГПК України.
5. Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. ДП "Морський торговельний порт "Южний" 28.11.2019 направило на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на постановлення судом апеляційної інстанції постанови з додержанням норм матеріального і процесуального права, вірність висновків суду та необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
6. РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
6.1. Розгляд касаційної скарги ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 ГПК України.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. ДП "Морський торговельний порт "Южний" (Покупець) та ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" (Постачальник) 20.06.2017 уклали договір (про закупівлю товарів) № Т/СН-52/17 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується у 2017 поставити Покупцю товар, зазначений у Специфікації, що є Додатком №1, відповідно до цього Договору, а Покупець - прийняти і оплатити товар.
7.2. Найменування товару визначається згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015. Асортимент, кількість та ціна за одиницю товару визначені у Додатку №1 до цього Договору (пункт 1.2 Договору).
7.3. Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна договору становить 3 098 817,60 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 516 469,60 грн, що еквівалентно 105 151,59 євро за офіційним курсом 1 євро = 29,47 грн, встановленим Національним Банком України (далі - НБУ) на 06.06.2017 (дата проведення електронного аукціону). Оплата за Договором здійснюється у гривнях.
7.4. Згідно з пунктом 3.1 Договору Покупець оплачує товар прямим банківським переводом коштів на рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту поставки конкретної партії товару згідно з виставленим Постачальником рахунком, оформленим відповідно до рознарядки Покупця на поставку конкретної партії товару.
7.5. Відповідно до пункту 4.3 Договору під час поставки товару Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, 3 примірника видаткової накладної, а також копії документів завірені печаткою Постачальника, які підтверджують якість товару (сертифікати відповідності). Ненадання зазначених документів є підставою для відмови Покупця від прийняття товару. При цьому, товар вважається непоставленим з наслідками, передбаченими пунктів 7.2,7.3 Договору.
7.6. Згідно з пунктом 6.1.1 Договору покупець зобов`язаний в повному обсязі оплачувати поставлений товар, відповідно до умов Договору.
7.7. Пунктом 7.4 Договору за прострочення оплати вартості поставленої партії товару Постачальник може стягнути з Покупця пеню у розмірі 0,5% облікової ставки НБУ, діючої на день платежу від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше ніж за 1 місяць з моменту прострочення.
7.8. Пунктом 10.1 Договору встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2017, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
7.9. Сторони 22.12.2017 уклали додаткову угоду № 1, якою виклали у новій редакції пункт 2.1 Договору, а саме: "Ціна Договору становить 3 160 943,24 грн, у т.ч. ПДВ 20%-526 823,87 грн, що еквівалентно 105 151,59 євро за офіційним курсом 1 євро=29,47 грн, встановленим НБУ на 06.06.2017 (дата проведення електронного аукціону). Офіційний курс євро, встановлений НБУ на 21.12.2017 (дата, що передує даті фактичної поставки товару) складає 33,00 грн за 1 євро. Оплата за Договором здійснюється у гривнях". Додаток № 1 до Договору "Специфікація" викладено у новій редакції, що додається до цієї угоди.
7.10. Додатковою угодою до Договору від 29.12.2017 № 1 сторони досягли згоди продовжити дію Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, але не пізніше ніж до 01.05.2018, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі.
7.11. ДП "Морський торговельний порт "Южний" 03.04.2018 надіслало на електронну адресу ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" рознарядку на закупівлю товару № 205-63/404.
7.12. ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" 24.04.2018 виписано рахунок на оплату № 5 на суму 611 312,90 грн (з ПДВ).
7.13. ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" 25.04.2018 відповідно до видаткової накладної №4 та товарно-транспортної накладної від 25.04.2018 №Р4 поставило ДП "Морський торговельний порт "Южний" товар на загальну суму 611 312,90 грн.
7.14. Факт отримання товару відповідно до зазначеної накладної відповідач у справі не заперечує, та зазначає, що позивачем було поставлено весь товар, замовлений згідно з рознарядкою від 03.04.2018 за №205-63/404. Товар Підприємством прийнято без зауважень, доказів відмови Покупця від прийняття товару матеріали справи не містять. З пропозицією надати не передані документи із встановленням строку їх передачі, позивач до відповідача не звертався.
7.15. ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" 22.06.2018 направило на адресу ДП "Морський торговельний порт "Южний" претензію про сплату боргу на суму 1 606 796,27 грн за договорами від 20.06.2017 № Т/СН-52/17, від 27.06.2017 № Т/СН-57/17, від 30.06.2017 № Т/СН-60/17.
7.16. ДП "Морський торговельний порт "Южний" 27.07.2018 направило на адресу ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" відповідь на претензію, у якій зазначило, що останнім у претензії зазначено лише загальний розмір заборгованості та пені та не вказано детальний розрахунок вимог за кожним договором окремо, у т.ч. по вимогам щодо сплати пені за прострочення оплати.
7.17. Причиною звернення до суду стала несплата Підприємством коштів за поставлений Товариством товар.
8. Джерела права
8.1. Цивільний кодекс України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ):
- пункт 1 частини другої статті 11:
підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини;
- частина перша статті 256:
зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- частина перша статті 509:
зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- стаття 525:
одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
- частина перша статті 526:
зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
- частина перша статті 530:
якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;
- стаття 610:
порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);
- частина перша статті 626:
договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків;
- частина перша статті 628:
зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства;
- стаття 629:
договір є обов`язковим для виконання сторонами;
- стаття 655:
за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;
- стаття 689:
покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
- частини перша, друга та четверта статті 692:
покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
- частина перша та друга статті 712:
за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.2. Господарський кодекс України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ):
- частина перша статті 193:
суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
8.3. Господарський процесуальний кодекс (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ; у редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень у справі):
- частини перша, третя і четверта статті 13:
судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, зокрема, як на підставу своїх вимог;
кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
- частина перша статті 14:
суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;
- частина перша статті 74:
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
- частина третя статті 74:
докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
- стаття 76:
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
- стаття 77:
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
- стаття 78:
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
- стаття 79:
достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;
- стаття 86:
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- частина п`ята статті 236:
обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
стаття 308 (у редакції, чинній на момент прийняття постанови судом касаційної інстанції):
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
стаття 312 (у редакції, чинній на момент прийняття постанови судом касаційної інстанції):
- суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
9. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
9.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції, переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги.
9.2. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції у справі №916/199/19. При цьому рішенням Господарського суду Одеської області від 08.05.2019 позов задоволено у частині стягнення основного боргу в сумі 611 312,90 грн, у решті позовних вимог Товариства відмовлено.
9.3. За таких обставин, суд касаційної інстанції переглядає постанову суду апеляційної інстанції у справі №916/199/19 лише в частині відмови у стягненні з Підприємства на користь Товариства заборгованості у сумі 611 312,90 грн, в іншій частині судові рішення у цій справі судом касаційної інстанції не переглядаються.
9.4. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
9.5. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
10.1. Причиною виникнення спору у справі № 916/199/19 є питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства щодо стягнення коштів за поставлений товар.
10.2. Верховний Суд зазначає, що враховуючи приписи статті 193 ГК України, статей 525, 526, 530 ЦК України, кожна сторона договору повинна виконувати свої зобов`язання за відповідним договором належним чином та у передбачені таким договором строки.
10.3. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Підприємство отримало та прийняло від Товариства товар, на виконання обов`язків за договором № Т/СН-52/17, на підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну від 25.04.2018 №4 та товарно-транспортну накладну від 25.04.2018 №Р4, які підписані обома сторонами договору та містять відповідні відтиски їх печаток. Доказів відмови відповідача від прийняття товару або звернення з вимогою про надання документів та відмови відповідача від договору матеріали справи не містять.
10.4. Підприємство не заперечує проти доводів позивача щодо отримання товару.
10.5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, враховуючи зміст пункту 3.1 Договору, виходив з того, що строк протягом якого Покупець повинен оплатити отриманий товар починається не з моменту поставки конкретної партії товару, а на підставі виставленого Постачальником рахунку, а з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення Товариством рахунку про оплату від 24.04.2018 №5, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь Товариства боргу за отриманий товар.
10.6. Проте, суд касаційної інстанції з таким висновком не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до пункту 4.3 Договору під час поставки товару Постачальник надає Покупцю оригінали наступних документів: рахунок-фактуру, товарно-транспорту накладну, 3 примірника видаткової накладної, а також завірені копії документів, які підтверджують якість товару (сертифікати відповідності). Ненадання зазначених документів є підставою для відмови Покупця від прийняття товару.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримав відповідний товар, тобто, не відмовився від прийняття такого товару. Тому, враховуючи вказані обставини та умови пункту 4.3 Договору убачається, що під час поставки товару Постачальник надав Покупцю оригінали відповідних документів. Відповідно, у відповідача виник обов`язок з оплати отриманого товару.
Крім того, у видатковій накладній від 25.04.2018 №4 та товарно-транспортній накладній від 25.04.2018 №Р4, які підписані Підприємством з проставленням його печатки, міститься інформація щодо ціни поставленого Товариством товару, жодних доказів висловлення незгоди Підприємства з вказаною ціною у названих накладних матеріали справи не містять та відповідач суду не подавав.
10.7. За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення суми основного боргу з Підприємства на користь Товариства, оскільки ненаправлення рахунку про оплату не звільняє відповідача від обов`язку сплатити отриманий та прийнятий товар.
10.8. З огляду на викладене, суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, повно і всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дав необхідну оцінку, з дотриманням приписів зазначених ним норм матеріального і процесуального права та з наведенням у своєму судовому рішенні необхідного мотивування, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу, у зв`язку з встановленням обставин неналежного виконання відповідачем умов Договору щодо оплати отриманого товару.
10.9. Суд касаційної інстанції зауважує, що предметом касаційного розгляду є лише постанова суду апеляційної інстанції, яка переглядається Верховним Судом в межах вимог касаційної скарги.
10.10. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає прийнятними доводи викладені у касаційній скарзі, з огляду на наведене у розділі 10 цієї постанови.
10.11. З огляду на викладене Касаційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані аргументи Підприємства, викладені у відзиві на касаційну скаргу, про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції і про правильне застосування цим судом норм матеріального та процесуального права.
11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
11.1. За таких обставин доводи, викладені в касаційній скарзі знайшли своє підтвердження, тому касаційна скарга ТОВ "Марін Індастріал Сервіс" підлягає задоволенню.
11.2. Зважаючи на наведені у розділі 10 цієї постанови доводи, Верховний Суд скасовує постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019, як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, через незастосування норм ЦК України (435-15) , якими врегульовані правові відносини у зв`язку оплатою поставленого за договором товару, та залишає в силі законне та обґрунтоване рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2019 у справі № 916/199/19.
12. Судові витрати
12.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 18 339,39 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з Підприємства на користь Товариства.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 916/199/19 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.05.2019 у справі № 916/199/19 залишити в силі.
4. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (05011, м. Одеса, вул. Рішельєвська, б. 35/37, код ЄДРПОУ 39756158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марін Індастріал Сервіс" (20000, м. Київ, вул. Дегтярівська, б.11, код ЄДРПОУ 41166976) 18 339,39 (вісімнадцять тисяч триста тридцять дев`ять) грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Одеської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова