1. Позивачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інститут геоінформатики" (далі - ТОВ "Інститут геоінформатики", позивач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД" (далі - ТОВ "Карбон ЛТД", відповідач 2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" (далі - ТОВ "Денді-Карбон", відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС Імпорт Експорт" (далі - ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД" (далі - ТОВ "Констеб ЛТД", відповідач 3), - про визнання недійсним Договору іпотеки від 08.06.2016, укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", що діяло від імені та за рахунок ТОВ "Констеб ЛТД".

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Денді-Карбон" не є і не був власником нерухомого майна, нежитлових приміщень 3 та 4 секції загальною площею 3000,00 кв. м. м. Київ, провулок Лабораторний, будинок 1 і відповідно відповідач 1 не мав права передавати це майно в іпотеку; Іпотечний договір стосується майна, яке є у спільній власності; спірний договір укладений без нотаріально посвідченої згоди ТОВ "Карбон ЛТД" як співвласника, що суперечить вимогам ст.ст. 5, 6 Закону України "Про іпотеку". ТОВ "Інститут геоінформатики" вказувало, що предмет іпотеки за спірним іпотечним договором є його власністю, розпоряджатися якою відповідачі уповноважені не були.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/11650/16 (залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016) відмовлено ТОВ "Інститут геоінформатики" та ТОВ "Карбон ЛТД" у задоволенні позову до ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", ТОВ "Констеб ЛТД" про визнання договору іпотеки недійсним.

4. Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/11650/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 провадження у справі №910/11650/16 за позовом ТОВ "Інститут геоінформатики", ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", ТОВ "Констеб ЛТД" про визнання договору іпотеки недійсним припинено, на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 (залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05.04.2018) ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 у справі № 910/11650/16 скасовано, справу повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 у справі № 910/11650/16 позов ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "ЮС Імпорт Експорт" задоволено, визнано недійсним Іпотечний договір від 08.06.2016 укладений між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "ЮС Імпорт Експорт"; у позові ТОВ "Інститут геоінформатики" до ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", ТОВ "Констеб ЛТД" та позові ТОВ "Карбон ЛТД" до ТОВ "Констеб ЛТД" відмовлено.

8. Рішення судів мотивовано тим, що спірний іпотечний договір укладений з порушенням вимог ст. 358 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про іпотеку", а саме, без згоди ТОВ "Карбон ЛТД", як співвласника майна, що є предметом цього Договору; права ТОВ "Карбон ЛТД" з боку ТОВ "Констеб ЛТД" порушені не були, іншого сторонами не доведено; спір у справі № 826/8906/16 за позовом ТОВ "Інститут геоінформатики" до приватного нотаріуса Верби В.М. про визнання протиправним та скасування рішення щодо проведеної державної реєстрації 03.06.2016 остаточно не вирішено; спосіб захисту, обраний ТОВ "Інститут геоінформатики" в даному випадку, не відновлює прав, які позивач-1 вважає порушеними та за захистом яких він звернувся у даній справі.

9. Під час розгляду справи, судом, зокрема, було встановлено:

9.1. 08.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Денді-Карбон" (відповідач-1, боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС Імпорт Експорт" (відповідач-2), яке діяло від свого імені за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД" (відповідач-3) укладений Іпотечний договір, за умовами якого боржник передав нежилі приміщення 3 та 4 секцій загальною площею 3000 м2 по пров. Лабораторному, 1 у м. Києві в іпотеку відповідачу-2 в рахунок забезпечення виконання договору безпроцентної позики від 07.06.2016 між боржником та відповідачем-3.

9.2. Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 60923144, сформованої 08.06.2016 приватним нотаріусом Рябих Веронікою Михайлівною Дніпропетровського міського нотаріального округу в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка була долучена до матеріалів справи, містяться відомості, відносно того, що: 03.06.2016 приватним нотаріусом Верба Віталієм Миколайовичем Дніпропетровського міського нотаріального округу прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3000,00 кв.м. за адресою: м. Київ, провул. Лабораторний, буд. 1, розмір частки 1/1 за ТОВ "Денді-Карбон" (відповідачем 1); відомості про державну реєстрацію обтяжень щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3000,00 кв.м. за адресою: м. Київ, провул. Лабораторний, буд. 1 відсутні; на момент укладення спірного договору, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містилися відомості, що за ТОВ "Денді-Карбон" (відповідачем 1) було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3 000,00 кв.м. за адресою: м. Київ, провул. Лабораторний, буд. 1, розмір частки 1/1. Вказана державна реєстрація була проведена приватним нотаріусом Вербою В.М. на підставі постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2010 у справі №18/142-50/323.

9.3. В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 826/8906/16 за позовом ТОВ "Інститут геоінформатики" до приватного нотаріуса Верби В.М. про визнання протиправним та скасування рішення щодо проведеної державної реєстрації 03.06.2016.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 апеляційні скарги ТОВ "Інститут геоінформатики" та ТОВ "Денді-Карбон" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 у справі № 910/11650/16 залишено без змін.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду, що спірний іпотечний договір укладений з порушенням вимог ст. 358 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про іпотеку", а саме, без згоди ТОВ "Карбон ЛТД", як співвласника майна, що є предметом цього Договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Інститут геоінформатики" та в частині залишення апеляційної скарги позивача-1 без задоволення, Інститут звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень в оскаржених частинах, з вимогою прийняти нове рішення, яким ефективно захистити права ТОВ "Інститут геоінформатики" повністю задовольнивши його позовні вимоги.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11650/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., суддя - Баранець О.М., суддя - Мамалуй О.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019.

14. 10.12.2019 суддями Верховного Суду Студенцем В.І. Баранцем О.М., Мамалуєм О.О. подано заяву про самовідвід з підстав передбачених п. 4 ч.1 ст. 35 ГПК України.

15. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2019 заяву суддів Верховного Суду Студенця В.І. Баранця О.М., Мамалуя О.О. про самовідвід у справі № 910/11650/16 за касаційною скаргою ТОВ "Інститут геоінформатики" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 задоволено.

16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/11650/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019.

17. Ухвалою від 26.12.2019 Верховний Суд, у визначеному складі суду, прийняв справу № 910/11650/16 Господарського суду м. Києва до провадження; відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Інститут геоінформатики"; судове засідання призначено на 04.02.2020.

18. 21.01.2020 до Верховного Суду від ТОВ "Констеб ЛТД" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

19. 27.01.2020 до Суду від ТОВ "Денді-Карбон" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів ТОВ "Інститут геоінформатики".

20. Представник ТОВ "Інститут геоінформатики", в засіданні суду касаційної інстанції повністю підтримав вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просив Суд рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Інститут геоінформатики" та в частині залишення апеляційної скарги позивача-1 без задоволення скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги ТОВ "Інститут геоінформатики".

21. Представники ТОВ "Карбон ЛТД" в судовому засіданні повністю підтримали вимоги ТОВ "Інститут геоінформатики", просили задовольнити касаційну скаргу.

22. Представники ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "Констеб ЛТД" в засіданні суду проти вимог та доводів скаржника заперечили з підстав наведених у відзивах, просили Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення в оскаржених частинах залишити без змін.

23. Інші учасники судової справи у судове засідання повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Інститут геоінформатики")

24. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що суди не з'ясували обставини стосовно позивача 1, що мають значення для справи; висновки судів, викладені в судових рішеннях, відносно ТОВ "Інститут геоінформатики" не відповідають обставинам справи. На переконання скаржника судами порушено норми процесуального права: ст.ст. 237, 238 ГПК України та норми матеріального права.

25. Скаржник доводить, що ТОВ "Інститут геоінформатики" є власником спірного майна, а також те, що для реєстрації припинення його права власності та реєстрації набуття права власності за ТОВ "Денді-Карбон" 03.06.2016 підстав не існувало. На переконання скаржника, означені обставини є порушенням та оспоренням його права власності, що й стало підставою звернення з даним позовом.

Доводи учасників провадження у справі

(ТОВ "Денді-Карбон", ТОВ "Констеб ЛТД" )

26. Відповідачі у відзивах на касаційну скаргу та представники відповідачів в судовому засіданні доводять:

- в даному випадку предметом розгляду є позов про визнання недійсним Договору іпотеки від 08.06.2016, укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", що діяло від імені та за рахунок ТОВ "Констеб ЛТД", а не спір про право власності на нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3000,00 кв.м. за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1;

- скаржником, під час розгляду справи, не доведено яким чином оспорений договір порушує його права та інтереси.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене вище, а також доводи та вимоги касаційної скарги, предметом даного касаційного провадження є рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Інститут геоінформатики" та постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 у цій справі в частині залишення апеляційної скарги позивача-1 без задоволення.

28. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Предметом даного розгляду є вимога ТОВ "Інститут геоінформатики" про визнання недійсним Договору іпотеки від 08.06.2016, укладеного між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", що діяло від імені та за рахунок ТОВ "Констеб ЛТД".

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до положень ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання правочину недійсним.

Правом оспорювати правочин Цивільний кодекс України (435-15) наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи" відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України.

З огляду на зазначені приписи, а також правила ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Таким чином, договір, який оспорюється особою, що не була його стороною, повинен впливати на певні права та обов`язки такої заінтересованої особи.

Судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи та судових рішень (зокрема, у справі № 18/492-40/110-61/20) встановлено, що нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3000,00 кв.м. за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, на момент укладення спірного договору, є часткою спільної (сумісної) власності ТОВ "Карбон ЛТД" та ТОВ "Денді-Карбон", відтак, Іпотечний договір від 08.06.2016 укладений з порушенням вимог ст. 358 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України "Про іпотеку", а саме, без згоди ТОВ "Карбон ЛТД", як співвласника майна, що є предметом цього Договору. При цьому, судами вказано на відсутність доказів здійснення поділу об'єкту спірного майна або ж здійснення виділу в натурі частки із майна, що є у спільній власності.

Позовні вимоги ТОВ "Інститут геоінформатики" обґрунтовані порушенням його права власності на спірне майно. При цьому, позивач вказує на те, що набув право власності на спірне майно на підставі Рішення загальних зборів ТОВ "Карбон ЛТД" (Протокол від 20.05.2016) та Акта прийому-передачі майна від 20.05.2016, про що було здійснено відповідний запис (номер запису: 14691341) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. На переконання скаржника, ТОВ "Денді-Карбон" безпідставно набуло право власності (номер запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14833126) на частину нежитлових приміщень площею 3 000, 00кв.м. в 3 та 4 секціях в будівлі по провулку Лабораторному, 1 у м. Києві, внаслідок безпідставного позбавлення права власності на ці приміщення ТОВ "Інститут геоінформатики".

Як встановлено судами під час розгляду цієї справи, спір у справі № 826/8906/16 за позовом ТОВ "Інститут геоінформатики" до приватного нотаріуса Верби В.М. про визнання протиправним та скасування рішення щодо проведеної державної реєстрації 03.06.2016 остаточно не вирішено. На даний час є чинними запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 60923144 стосовно того, що ТОВ "Денді-Карбон" є власником спірного майна.

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Право володіння, користування та розпорядження своїм майном становлять зміст права власності (ст. 317 ЦК України).

Згідно зі ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності - це правовий зв'язок між майном та суб'єктом цього права. За відсутності цього зв'язку (який встановлюється на підставі правовстановлюючих документів) відсутні підстави стверджувати про наявність права суб'єкта на об'єкт нерухомого майна, а відповідно і про наявність права, що підлягає захисту.

Такий правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 02.07.2019 у справі № 15/488-б.

Як про це вже було позначено вище, предметом даного спору є Договір іпотеки від 08.06.2016, укладений між ТОВ "Денді-Карбон" та ТОВ "ЮС Імпорт Експорт", що діяло від імені та за рахунок ТОВ "Констеб ЛТД", предметом іпотеки є нежитлові приміщення 3 та 4 секції загальною площею 3000,00 кв.м. за адресою: м. Київ, провулок Лабораторний, буд. 1, співвласником яких поряд з ТОВ "Денді-Карбон" є ТОВ "Карбон ЛТД", що доведено під час розгляду справи.

Доводи ТОВ "Інститут геоінформатики" зводяться до встановлення факту приналежності спірного майна йому на праві власності, за наявності спору у справі № 826/8906/16 про визнання протиправним та скасування рішення щодо проведеної державної реєстрації 03.06.2016. Як підтверджено повноваженими представниками у судовому засіданні касаційної інстанції, на даний час відсутні судові справи з розгляду спору про право власності на вказане майно.

Проте, такий спосіб захисту права власності (встановлення факту належності майна на праві власності під час розгляду спору з визнання недійсним договору) не передбачений законодавством, зокрема статтею 16 та главою 29 Цивільного кодексу України (435-15) . При цьому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, адже в цьому випадку суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що обраний ТОВ "Інститут геоінформатики" спосіб захисту не відновлює прав, які позивач 1 вважає порушеними та за захистом яких він звернувся у даній справі.

29. Щодо суті касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, більш того зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції визначені приписами ст. 300 ГПК України.

30. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно ж із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ "Інститут геоінформатики" та постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 в частині залишення апеляційної скарги позивача-1 без задоволення у цій справі без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

31. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Інститут геоінформатики" та залишенням без змін рішення суду першої інстанції та постанови господарського суду апеляційної інстанції в оскаржених частинах, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявника.