1.1. 18.06.2019 в межах справи №910/902/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод модифікованих жирів" (далі - ТОВ "Завод модифікації жирів") Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про:

- визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майна, що відбувся 05.06.2019, та протоколу про проведення цього аукціону;

- визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, що відбувся 05.06.2019;

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо заставного майна;

- витребування у нотаріуса копій документів.

1.2. Заява мотивована тим, що реалізація майна боржника відбувалась з порушенням ч.4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) без згоди забезпеченого кредитора на продаж заставного майна окремим лотом, а також ліквідатор не погодив з ним початкову ціну продажу заставного майна на повторному аукціоні.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, в задоволенні заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено.

2.2. Суди дійшли висновку про безпідставність тверджень заявника щодо відсутності його згоди на проведення спірного аукціону врахувавши те, що згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, в тому числі на проведення окремого аукціону. Надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу, та не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14.

2.3. Суди встановили, що початкова ціна заставного майна на повторному аукціоні була зменшена на 20% щодо початкової ціни на попередньому аукціону, що повністю відповідає вимогам статті 65 Закону про банкрутство. Окрім того, кредитори, в тому числі заставні кредитори, не мають повноважень визначати порядок та вартість продажу майна банкрута, адже ці питання врегульовані положеннями Закону про банкрутство.

2.4. Судами відхилено доводи заявника про наявність у ліквідатора можливості здійснити продаж заставного майна за більш привабливою ціною, оскільки ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

Організатором аукціону встановлено достатній строк для реєстрації заяв учасників аукціону. Жодних зауважень, щодо порядку проведення аукціону від заявника не надано, а тому повторний аукціон з продажу заставного майна відбувся з дотриманням положень Закону про банкрутство, у зв`язку з чим підстави для визнання результатів аукціону недійсними та задоволення решти вимог заявника відсутні.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2017 відкрито провадження у справі № 910/902/17 про банкрутство ТОВ "Завод модифікованих жирів" та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 у справі №910/902/17 вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" визнано як такі, що забезпечені заставою майна боржника на суму 971.518.155,04 грн, зокрема іпотекою комплексу будівель І та ІІ черги за адресою: м. Кропивницький, проспект Промисловий, 14 згідно з іпотечним договором № 7 від 28.04.2011, а також заставою рухомого майна за договором застави рухомого майна №6.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.02.2018 ТОВ "Завод модифікованих жирів" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Стрельченка Р.А.

3.2. 31.10.2018 ліквідатор направив на адресу ПАТ "Державний ощадний банк України" лист №5921 від 31.10.2018, в якому просив надати згоду на продаж заставного майна в порядку і на умовах визначених Законом про банкрутство.

Листом № 55/2-08/1719/109678/101800/Вих від 23.11.2018 ПАТ "Державний ощадний банк України" надало згоду на продаж заставного майна у складі цілісного майнового комплексу ТОВ "Завод модифікованих жирів", початкова вартість якого становить 7.573.186.768,34 грн.

3.3. 26.11.2018 між ліквідатором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр з реалізації проблемних активів" (далі - ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів") було укладено договір про проведення аукціону №2611/18Б, на підставі якого ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" зобов`язалось провести аукціон з продажу майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" у вигляді цілісного майнового комплексу, а також проведення аукціону (повторного аукціону, другого повторного аукціону) з продажу майна названого товариства частинами в порядку, визначеному Законом про банкрутство.

27.11.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду, а також на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було оприлюднене оголошення про проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" у складі цілісного майнового комплексу з початковою ціною продажу 7.573.186.768,34 грн. Однак, аукціон не відбувся у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників.

3.4. Згідно з протоколом засідання комітету кредиторів ТОВ "Завод модифікованих жирів" №11 від 27.12.2018, комітет кредиторів доручив ліквідатору здійснювати продаж майна товариства частинами (лотами) за початковою вартістю, що буде визначена суб`єктом оціночної діяльності по кожному лоту окремо, а також визначив наступний склад майна для його продажу частинами (лотами): 1) майно, яке є предметом забезпечення вимог АТ "Ощадбанк"; 2) майно, що входить до складу ліквідаційної маси боржника, окрім дебіторської заборгованості; 3) дебіторська заборгованість.

Представник ПАТ "Державний ощадний банк України", приймаючи участь в засіданні комітету кредиторів 27.12.2018, не заперечував проти продажу майна боржника, в тому числі заставного, частинами (лотами). Таким чином, продаж майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" відбувався з відома та за погодженням з комітетом кредиторів та заставного кредитора.

Згідно зі звітом ТОВ "Гарант-Експертиза" від 17.04.2019 вартість заставного майна, належного ТОВ "Завод модифікованих жирів", становить 88.406.237,89 грн.

3.5. 17.04.2018 між ліквідатором та ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" було укладено додаткову угоду № 1 до договору про проведення аукціону, за умовами якої (п.п.1.2.1) ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" зобов`язалось провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення цієї угоди. Згідно з додатком № 1 до додаткової угоди № 1 заставне майно сформовано у лот №1 з початковою ціною продажу 88.406.237,89 грн.

18.04.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду, а також на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було оприлюднене оголошення про проведення аукціону з продажу заставного майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" з початковою ціною продажу 88.406.237,89 грн. Однак, цей аукціон також не відбувся через відсутність зареєстрованих учасників.

3.6. 02.05.2018 між ліквідатором та ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" укладено додаткову угоду №2 до договору про проведення аукціону, відповідно до п.п.1.2.1, 1.2.7 якої ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" зобов`язалось провести повторний аукціон протягом двох місяців з дня укладення цієї угоди. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 % (п`ятдесят відсотків) його початкової вартості, що вказується в Додатку №1 до цієї Угоди. Згідно з додатком № 1 до додаткової угоди № 2, заставне майно сформовано у лот №1 з початковою ціною продажу 70.724.990,31 грн.

03.05.2019 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду, а також на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було оприлюднене оголошення про призначення на 05.06.2019 повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод модифікованих жирів", з початковою ціною продажу заставного майна 70724990,31 грн та з можливістю зниження початкової ціни продажу на 50%.

3.7. 05.06.2019 відбувся повторний аукціон з продажу заставного майна, переможцем якого стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (далі - ТОВ "Капро Ойл"), що запропонувало за заставне майно найвищу ціну 35.362.495,31 грн.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 20.11.2019 АТ "Державний ощадний банк України" подало касаційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, задовольнити заяву АТ "Державний ощадний банк України" про: визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майна, що відбувся 05.06.2019, протоколу про проведення цього аукціону та свідоцтва про придбання на аукціоні нерухомого майна, а також скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо заставного майна.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Судами попередніх інстанцій порушено та невірно застосовано частину 4 статті 42 Закону про банкрутство, частину 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 16, 203, 215, 216, 655, частину 4 статті 656 ЦК України.

5.2. Законодавець передбачив обов`язковість отримання згоди заставного кредитора на продаж заставного майна саме за початковою вартістю, визначеною ліквідатором, а у разі незгоди з цією оцінкою - розгляд такого спору в суді, за результатами якого суд міг надати або не надати дозвіл на продаж.

5.3. Майно боржника - предмет забезпечення вимог банку незаконно, без дозволу банку, як заставного кредитора, або суду та в порушення частини 4 статті 42 Закону про банкрутство передано ліквідатором боржника ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" для подальшої організації та проведення аукціону з продажу цього майна.

5.4. Наслідком незаконних дій ліквідатора боржника та організатора аукціону стала незаконна реалізація заставленого майна, що завдало шкоди АТ "Ощадбанк".

6. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

6.1. ТОВ "Завод модифікованих жирів" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд залишити касаційну скаргу без задоволення, з огляду на те, що аукціон з продажу заставного майна проведено у повній відповідності до чинного законодавства, що не спростовано скаржником.

6.2. ТОВ "Капро Ойл" у відзиві просило суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, як необґрунтованої, наголошуючи на тому, що ліквідатор не був зобов`язаний отримувати окрему згоду банку на перехід від продажу майна в складі цілісного майнового комплексу до продажу майна окремими частинами (лотами) та погоджувати з банком початкову вартість продажу майна на повторному аукціоні. Продаж спірного майна відбувся за найвищою ціною. ТОВ "Капро Ойл" набув права власності на майно на законних підставах та у відповідності до чинного на час проведення аукціону законодавства. Суди попередніх інстанцій в повному обсязі дослідили всі доводи і подані сторонами докази та прийняли законні рішення.

6.3. ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувані судові рішення, оскільки підготовка та проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута виконано у повній відповідності до норм Закону про банкрутство. Передбачений статтею 42 названого Закону дозвіл на відчуження заставного майна надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

7.1. Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання обґрунтованості відмови судами попередніх інстанцій у задоволенні заяви ПАТ "Державний ощадний банк України" щодо визнання недійсними: результатів аукціону з продажу заставного майна, який відбувся 05.06.2019; протоколу про проведення цього аукціону; свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, що відбувся 05.06.2019, а також про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень відносно заставного майна.

7.3. Згідно із частиною 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його підготовки та проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону); оформлення кінцевих результатів аукціону (стаття 50 Закону).

Між тим, порушення порядку організації будь-якого з названих етапів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.

Отже, вирішуючи спір щодо визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких етапів.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 04.06.2019 у справі № 18/1355/12, від 11.06.2019 у справі № 904/581/18, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12 та постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15.

7.4. Доводи як заяви щодо недійсності результатів проведеного аукціону, так і касаційної скарги зводяться до порушення положень статті 42 Закону про банкрутство щодо неотриманням згоди забезпеченого кредитора на продаж заставного майна окремим лотом та відсутності погодження ліквідатором початкової ціни продажу заставного майна на повторному аукціоні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 55/2-08/1719/109678/101800/Вих від 23.11.2018 ПАТ "Державний ощадний банк України" надав згоду на продаж майна ТОВ "Завод модифікованих жирів", яке є предметом забезпечення вимог банку згідно з іпотечним договором № 7 від 28.04.2011 та договором застави № 6 від 28.04.2011, укладеними між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ТОВ "Завод модифікованих жирів", у складі цілісного майнового комплексу ТОВ "Завод модифікованих жирів", початкова вартість якого становить 7573768,34 грн.

Після отримання згоди на реалізацію заставного майна ліквідатором було укладено договір з ТОВ "Центр з реалізації проблемних активів" на проведення аукціону.

Однак призначений аукціон з продажу майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" у складі цілісного майнового комплексу з початковою ціною продажу 7573186768,34 грн не відбувся, у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників, з огляду на що ліквідатор запропонував на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Завод модифікованих жирів" (протокол № 11 від 27.12.2018), в якому приймав участь і представник ПАТ "Державний ощадний банк України", розглянути питання щодо продажу майна боржника частинами (окремими лотами) та затвердження лотів.

За результатами проведеного засідання комітет кредиторів доручив ліквідатору здійснювати продаж майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" частинами (лотами) за початковою вартістю, що буде визначена суб`єктом оціночної діяльності по кожному лоту окремо, а також визначив склад майна для його продажу частинами (лотами).

Таким чином, продаж майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" відбувався з відома і за погодженням з комітетом кредиторів та ПАТ "Державний ощадний банк України", як заставного кредитора. При чому зі змісту протоколу засідання кредиторів № 11 від 27.12.2018 вбачається, що представник ПАТ "Державний ощадний банк України" не висловив заперечень проти продажу майна боржника, в тому числі заставного, частинами (лотами).

7.5. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Тобто, положеннями статті 42 названого Закону законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом за відсутності згоди кредитора-заставодержателя, а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом.

Передбачений наведеною вище нормою дозвіл дається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 18/1355/12, від 11.06.2019 у справі № 904/581/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15.

Таким чином, відповідно до вимог Закону про банкрутство надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу та не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні.

Наведеним спростовуються доводи скаржника щодо необхідності отримання його згоди на реалізацію заставного майна окремими лотами після надання дозволу на продаж у складі цілісного майнового комплексу.

7.6. В подальшому, з урахуванням складеного ТОВ "Гарант - Експертиза" звіту від 17.04.2019 про вартість заставного майна, оприлюднено оголошення про проведення аукціону з продажу заставного майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" з початковою ціною продажу 88406237,89 грн. Однак аукціон не відбувся, у зв`язку з відсутністю зареєстрованих учасників.

На 05.06.2019 було призначено повторний аукціон з продажу майна ТОВ "Завод модифікованих жирів" з початковою ціною продажу заставного майна 70724990,31 грн та з можливістю зниження початкової ціни продажу на 50%, переможцем якого стало ТОВ "Капро Ойл", що запропонувало найвищу ціну за заставне майно у сумі 35362495,31 грн.

Заперечення скаржника щодо початкової ціни заставного майна на повторному аукціоніта її зниженням порівняно з ціною продажу 7573186768,34 грн, яку погодило ПАТ "Державний ощадний банк" в листі № 55/2-08/1719/109678/101800/Вих від 23.11.2018, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

7.7. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що розділ ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб`єктів банкрутства та містить ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників провадження у справі про банкрутство (постанови Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 5/173/б, від 21.06.2018 у справі № 914/701/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12).

Статтею 49 Закону про банкрутство визначено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів.

Статтею 66 цього Закону передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів.

Зазначені вище норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження.

7.8. Питання щодо визначення початкової вартості продажу майна, а також стосовно можливості зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні врегульовані статтями 65, 66 Закону про банкрутство.

Згідно зі статтею 65 Закону про банкрутство у разі, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Зі змісту статті 66 Закону про банкрутство, якою визначено особливості проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, слідує, що повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості.

З наведеного слідує, що початковою вартістю продажу майна на повторному аукціоні є вартість, зменшена на 20 відсотків, відносно початкової вартості відповідно попереднього аукціону, якщо інше не встановлено договором, з можливістю її зниження до 50 відсотків від вказаної в оголошенні про проведення аукціону початкової вартості. При цьому Законом про банкрутство не встановлено обов`язку ліквідатора погоджувати із заставним кредитором початкову вартість продажу заставного майна на повторному аукціоні.

Суди попередніх інстанцій встановили, що початкова ціна заставного майна на повторному аукціоні (70724990,31 грн) була зменшена на 20 відсотків щодо початкової ціни на попередньому аукціону (88406237,89 грн), що відповідає вимогам статті 65 Закону про банкрутство.

Заставне майно було реалізовано за ціною 35362495,31 грн, тобто з урахуванням меж зниження початкової вартості, встановлених статтею 66 Закону про банкрутство.

Також суд враховує, що метою аукціону, як способу реалізації, передусім є відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення.

При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

Відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 905/3594/15, від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16, від 04.06.2019 у справі № 18/1355/12.

7.9. Суди попередніх інстанцій правильно зазначили в оскаржуваних рішеннях про те, що кредитори не мають повноважень визначати порядок та вартість продажу майна банкрута, оскільки ці питання врегульовані Законом про банкрутство.

Встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута суперечать положенням статті 42 Закону про банкрутство.

Ні стаття 42 зазначеного Закону, ні норми Закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом про банкрутство.

Встановлення забезпеченим кредитором умов та обмежень до процедури реалізації майна банкрута (надання дозволу на продаж предметів забезпечення за конкретною початковою вартістю, визначення граничних сум щодо зниження вартості тощо) суперечить положенням Закону про банкрутство, зокрема викладеним в абзаці 2 частини 4 статті 42 названого Закону, у якому встановлено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, в будь-якому разі здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом. Іншого порядку продажу майна, в тому числі і заставного, у ліквідаційній процедурі, ніж встановленого Законом про банкрутство, не передбачено.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1084/16, від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14, від 04.06.2019 у справі № 18/1355/12, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15.

7.10. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, надану правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав вимог заявника і заперечень проти них, колегія суддів погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваних судових рішеннях, про відсутність підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майна, що відбувся 05.06.2019, чим спростовуються доводи касаційної скарги, викладені у пункті 5.1 цієї постанови.

Оскільки решта вимог про визнання недійсними протоколу про проведення аукціону та свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні, а також про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо заставного майна є похідними від вимоги щодо недійсності результатів аукціону, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні вказаних вимог.

Враховуючи, що в ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи скаржника щодо незаконних дій ліквідатора боржника та організатора аукціону при підготовці та проведенні спірного аукціону з реалізації заставленого майна, доводи касаційної скарги щодо завдання шкоди АТ "Ощадбанк" відхиляються судом, як безпідставні.

7.11. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308, статті 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

За результатами перегляду даної справи судом касаційної інстанції не встановлено порушення або неправильне застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

Доводи, наведені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть слугувати підставою для зміни чи скасування прийнятих у даній справі судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає і витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

З урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308, статті 309 ГПК України постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 та ухвала Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі № 910/902/17 підлягають залишенню без змін, як законні та обґрунтовані.