1. Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (далі - позивач, ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вагат-Транс" (далі -відповідач, ТОВ "Вагат-Транс") про стягнення 207 901,00 грн.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 та за договором від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-14.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.07.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Вагат-Транс" на користь ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" суму боргу в розмірі 140 433,00 грн та судовий збір у розмірі 2 107,50 грн. Задоволено клопотання відповідача про застосування позовної давності, яка пропущена позивачем щодо стягнення штрафу (пені) на загальну суму 67 468,00 грн. У частині позовних вимог щодо стягнення штрафу (пені) на загальну суму 67 468,00 грн - відмовлено.

4. Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, погодився із доводами відповідача щодо застосування позовної давності, яка пропущена позивачем щодо стягнення штрафу (пені) на загальну суму 67 468,00 грн, зокрема: по вагону № 50822352 у розмірі 12 930,00 грн (за 99 днів до 04.03.2018); по вагону № 59584433 у розмірі 17 908,00 грн (за 88 днів до 04.03.2018); по вагонам № 59232116, № 59232074, № 59232041, № 59232124 у розмірі 9 157,50 грн за кожен або разом у розмірі 36 630,00 грн (за 45 днів до 04.03.2018).

5. Щодо решти позову суд першої інстанції погодився із доводами позивача про те, що відповідачем було допущено прострочення виконання зобов`язання щодо ремонту вагонів у встановлені договорами від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 та № 27/УЗ/17-14 строки, у зв`язку з чим позивач, в порядку пункту 4.3.2. даних договорів, нарахував йому штраф у розмірі 140 433,00 грн.

6. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/610/19 рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2019 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

7. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з правового аналізу договорів від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 та № 27/УЗ/17-14 випливає, що за своєю юридичною суттю вони є договорами підряду на ремонт речі.

8. Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не довів належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами виконання ним обов`язку щодо подання рухомого складу в ремонт укомплектованим згідно з технічною документацією, очищеним та промитим із складанням відповідних актів промивки. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів виконання ним пункту 3.5. договорів від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 та № 27/УЗ/17-14, який, в силу умов даних договорів, є передумовою для початку виконання робіт, а саме, здійснення виконавцем ремонту вагонів, а тому, з урахуванням цього ж пункту договорів, строк виконання виконавцем обов`язку щодо ремонту вагонів на момент подання позову у даній справі ще не настав.

9. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки згідно з умовами пункту 3.3. договорів від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 та № 27/УЗ/17-14 виконання виконавцем обов`язку щодо ремонту вагонів є неможливим до здійснення замовником дій, передбачених пунктом 3.5. цих договорів, тоді як замовник зазначених дій не вчинив, то в даному випадку має місце прострочення кредитора (позивача). У зв`язку з цим, з урахуванням положень частин другої, четвертої статті 613 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) виконання відповідачем ремонту вагонів за даними договорами є відстроченим на час прострочення позивача.

10. Відтак, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки позивач не довів факту прострочення з боку відповідача ремонту вагонів, то відсутні правові підстави для стягнення з нього штрафу в порядку пункту 4.3.2. договорів від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 та № 27/УЗ/17-14.

11. Разом із цим, апеляційний господарський суд вказав, що місцевий господарський суд безпідставно застосував позовну давність щодо позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 67 468,00 грн, оскільки позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без задоволення з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", не погоджуючись з винесеною постановою апеляційного господарського суду, звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та залишити без змін рішення Господарського суду Харківської області від 18.07.2019 у справі № 922/610/19.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

13. Підставами для скасування постанови суду скаржник вважає порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доводів позивача, не надав правової оцінки обставинам справи, що мають суттєве значення для вирішення справи, відтак необґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи інших учасників справи

15. ТОВ "Вагат-Транс" не надало відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суди попередніх інстанцій встановили, що між ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (замовник) та ТОВ "Вагат-Транс" (виконавець) укладено договори від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-13 (на деповський ремонт вагонів) та від 25.07.2017 № 27/УЗ/17-14 (на капітальний ремонт вагонів) (далі - договори № 17-13, № 17-14).

17. Пунктом 1.1. договору № 17-13 визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи по деповському ремонту рухомого складу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами договору.

18. Пунктом 2.2. договору № 17-13 передбачено, що вартість робіт визначається на підставі належного до виконання об`єму робіт, визначеного пунктом 3.2. договору.

19. Відповідно до пункту 3.2. договору № 17-13 після подання замовником рухомого складу для виконання робіт визначається об`єм робіт, належний до виконання, що оформлюється дефектною відомістю форми ВУ-22 та у разі необхідності заміни запасних частин - дефектним актом.

20. У відповідності до пункту 3.3. договору № 17-13 строк виконання деповського ремонту одного вагону складає 5 (п`ять) робочих днів з моменту надходження вагону у вагонне депо за умови виконання замовником пункту 3.5. договору. Витрати виконавця, пов`язані з відправкою вагонів в ремонт та поверненням вагонів з ремонту на станцію приписки м. Рубіжне, входять у вартість деповського ремонту згідно додатку № 1. На етапі виконання робіт вказані витрати несе виконавець (пункт 2.4. договору № 17-13).

21. Пунктом 3.5. договору № 17-13 встановлено, що замовник зобов`язується подати рухомий склад в ремонт укомплектованим згідно технічної документації, очищеним та промитим і надати акт промивки. Якщо замовник надає акт промивки із запізненням, то початком виконання робіт вважається дата надання акта промивки виконавцю.

22. У рамках виконання умов договору № 17-13 позивач направив на адресу відповідача (станція Куп`янськ-Сортирувальний ЮЖД) цистерну № 50822352, що підтверджується залізничною накладною № 52907169, яку відповідачем було забраковано та поставлено на деповський ремонт 19.11.2017, що підтверджується довідкою 2612 з бази даних Головного інформаційно-обчислювального центу Укрзалізниці.

23. Станом на дату подання позову, ремонт цистерни не виконано, жодних актів, передбачених пунктом 3 договору № 17-13, до позивача не надходило, вагон з ремонту не повернуто.

24. Відповідно до пункту 4.3.2. договору № 17-13 у разі порушення строку виконання робіт виконавцем він зобов`язується сплатити замовнику штраф у розмірі 0,5% від вартості робіт за кожен день прострочення.

25. Відповідно до додатку № 1 до договору № 17-13 вартість деповського ремонту цистерни складає 26 000,00 грн.

26. Апеляційний господарський суд встановив, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем пункту 3.5. договору № 17-13, а саме: доказів щодо подання рухомого складу в ремонт укомплектованим згідно з технічною документацією, очищеним та промитим із складанням відповідних актів промивки.

27. Пунктом 1.1. договору № 17-14 передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати роботи по капітальному ремонту рухомого складу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно з умовами договору. Вартість робіт визначається на підставі належного до виконання об`єму робіт, визначеного пунктом 3.2. договору (пункт 2.2. договору № 17-14).

28. Пунктом 3.2. договору № 17-14 передбачено, що після подання замовником рухомого складу для виконання робіт визначається об`єм робіт, належний до виконання, що оформлюється дефектною відомістю форми ВУ-22 та у разі необхідності заміни запасних частин - дефектним актом.

29. У відповідності до пункту 3.3. договору № 17-14 строк виконання капітального ремонту одного вагону складає 10 (десять) робочих днів з моменту надходження вагону у вагонне депо за умови виконання замовником пункту 3.5. договору. Витрати виконавця, пов`язані з відправкою вагонів в ремонт та поверненням вагонів з ремонту на станцію приписки м. Рубіжне, входять у вартість деповського ремонту згідно додатку № 1. На етапі виконання робіт вказані витрати несе виконавець (пункт 2.4. договору № 17-14).

30. Пунктом 3.5. договору № 17-14 встановлено, що замовник зобов`язується подати рухомий склад в ремонт укомплектованим згідно технічної документації, очищеним та промитим і надати акт промивки. Якщо замовник надає акт промивки із запізненням, то початком виконання робіт вважається дата надання акта промивки виконавцю.

31. У рамках виконання умов договору № 17-14 позивач направив на адресу відповідача (станція Куп`янськ-Сортирувальний ЮЖД) мінераловоз № 59584433, що підтверджується залізничною накладною від 17.11.2017 № 52953312, яку відповідачем було забраковано та поставлено на деповський ремонт 21.11.2017, що підтверджується довідкою 2612 з бази даних Головного інформаційно-обчислювального центу Укрзалізниці.

32. Крім того, на адресу відповідача (станція Куп`янськ-Сортирувальний ЮЖД) було направлено мінераловози № 59232116, № 59232074, № 59232041, № 59232124, що підтверджується залізничною накладною від 28.12.2017 № 53604088, які відповідачем було забраковано та поставлено на деповський ремонт 31.12.2017, що підтверджується довідкою 2612 з бази даних Головного інформаційно-обчислювального центу Укрзалізниці.

33. Станом на дату подання позову, ремонт мінераловозів не виконано, жодних актів, передбачених пунктом 3 договору № 17-14 до позивача не надходило, вагони з ремонту не повернуто.

34. Відповідно до пункту 4.3.2. договору № 17-14 у разі порушення строку виконання робіт виконавцем він зобов`язується сплатити замовнику штраф у розмірі 0,5% від вартості робіт за кожен день прострочення.

35. Відповідно до додатку № 1 до договору № 17-14 вартість капітального ремонту мінераловоза складає 40 700,00 грн.

36. Апеляційний господарський суд встановив, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем пункту 3.5. договору № 17-14, а саме: доказів щодо подання рухомого складу в ремонт укомплектованим згідно з технічною документацією, очищеним та промитим із складанням відповідних актів промивки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. За приписами частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

39. За змістом статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

40. У відповідності до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

41. Приписами частини першої статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

42. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ).

43. Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

44. Частиною третьою статті 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 3.3. договору № 17-13 визначено строк виконання деповського ремонту одного вагону, який складає 5 (п`ять) робочих днів з моменту надходження вагону у вагонне депо за умови виконання замовником пункту 3.5. договору. Пунктом 3.3. договору № 17-14 визначено строк виконання капітального ремонту одного вагону, який складає 10 (десять) робочих днів з моменту надходження вагону у вагонне депо за умови виконання замовником пункту 3.5. договору.

46. Пунктами 4.3.2. договорів №17-13, № 17-14 передбачена відповідальність виконавця за порушення строку виконання робіт, зокрема виконавець зобов`язується сплатити замовнику штраф у розмірі 0,5% від вартості робіт за кожен день прострочення.

47. Проте, відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд виходив із того, що позивач не довів виконання ним пункту 3.5. договорів № 17-13, № 17-14, який в силу умов даних договорів, є передумовою для початку виконання робіт виконавцем, а саме здійснення виконавцем ремонту вагонів.

48. Відповідно до частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

49. Згідно з частиною другою статті 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

50. Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

51. Відповідно до частини третьої статті 220 ГК України боржник не визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

52. Статтею 851 ЦК України передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

53. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав ні до місцевого господарського суду, ні до апеляційного господарського суду жодного з актів промивки вагонів № 50822352, № 59584433, № 59232116, № 59232074, № 59232041, № 59232124 та не надав доказів надання їх відповідачу. Внаслідок невиконання замовником пункту 3.5. договорів № 17-13; №17-14 щодо надання виконавцю рухомого складу в ремонт укомплектованим згідно з технічної документацією, очищеним та промитим із складанням відповідних актів промивки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у даних правовідносинах відбулось прострочення кредитора.

54. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду щодо того, що невиконання обов`язків виконавцем за договорами № 17-13, № 17-14 було зумовлене простроченням замовника (позивача), тому суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах правомірно застосував положення статті 613 ЦК України.

55. Отже, беручи до уваги, що несвоєчасне виконання ремонтних робіт виконавцем мало місце внаслідок невиконання обов`язку, покладеного на замовника договорами №17-13, № 17-14 (надання рухомого складу в ремонт укомплектованим згідно з технічної документацією, очищеним та промитим із складанням відповідних актів промивки) і несвоєчасне виконання ремонтних робіт сталося з вини замовника, апеляційний господарський суд, керуючись приписами статей 611, 612, 613 ЦК України, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування щодо виконавця наслідків, передбачених пунктами 4.3.2. договорів №17-13, № 17-14 у вигляді сплати штрафу у розмірі 0,5% від вартості робіт за кожен день прострочення.

56. Доводи скаржника щодо того, що від виконавця не надходило жодних зауважень та претензій щодо виконання умов договорів № 17-13, № 17-14 в частині належної передачі цистерн в ремонт, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо невиконання замовником пункту 3.5. договорів № 17-13, № 17-14 (щодо надання акта промивки виконавцю), оскільки направлення виконавцем будь-яких зауважень та претензій не передбачено умовами вищезазначених договорів.

57. Відтак, судова колегія погоджується із висновком апеляційного господарського суду про відмову у позові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

58. Звертаючись з касаційною скаргою, ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" не спростувало наведених висновків апеляційного господарського суду та не довело неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого зі справи судового рішення.

59. У касаційній скарзі відсутні аргументи щодо неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права апеляційним господарським судом, що призвело до ухвалення незаконної постанови, які є обов`язковою підставою для скасування постанови.

60. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін як таку, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Розподіл судових витрат

61. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.