1.1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (далі - ТОВ "Поліссягаз") про стягнення 2 134 343,21 грн боргу, із яких: 239 269,39 грн 3% річних, 1 026 342,57 грн пені, 868 731,25 грн інфляційних втрат, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору у частині забезпечення проведення розрахунку за відпущений природний газ.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати вартості поставленого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №17-222-Н від 11.04.2017. Матеріально-правовою підставою позову визначено статті 509, 526, 530, 549, 610- 612, 625 Цивільного кодексу України, статті 175, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.07.2019 у справі № 906/985/18 позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ "Поліссягаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 360 267, 21 грн пені, 85 319,52 грн 3% річних, 159 386,47 грн інфляційних. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 рішення Господарського суду Житомирської області від 16.07.2019 у справі № 906/985/18 скасовано в частині стягнення та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (покупець) 11.04.2017 укладено договір купівлі-продаж природного газу №17-222-Н (далі - договір), згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2017 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (пункт 1.1 договору);

- згідно з пунктом 1.2 договору, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам;

- пунктом 2.1 договору передбачено, що сторони узгодили обсяг поставки газу у квітні - вересні 2017 року;

- відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 3.4 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Покупець зобов`язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість. Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів, визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності);

- у розділі 5 договору визначено ціну на природний газ за 1000 куб.м природного газу - 5930,40 грн з ПДВ (пункт 5.1 договору);

- згідно з пунктом 5.3 договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу;

- пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 № 20 (20-2005-п) (Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 (20-2005-п) (Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 (20-2005-п) і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20 (20-2005-п) не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк;

- згідно із пунктами 6.2, 6.3 договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця;

- пунктом 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором;

- у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (пункт 7.2 договору);

- відповідно до пункту 11.1 цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 квітня 2017 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 вересня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками;

- на виконання умов договору відповідно до актів приймання-передачі природного газу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передало, а ТОВ "Поліссягаз" отримало природний газ на загальну суму 20 873 875, 29 грн:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 на суму 8 358 341,34 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2017 на суму 3 640 862,33 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2017 на суму 2 407 190,87 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2017 на суму 2 109 867,20 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2017 на суму 7 787 624,20 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2017 на суму 2 569 980,35 грн;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" №20 від 11.01.2005 (20-2005-п) (далі - Порядок №20) між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів Коростишівської районної державної адміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської райдержадміністрації, ТОВ "Поліссягаз" та Національної акціонерною компанією "Нафтогаз України" підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету:

- №2728 від 19.05.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 4 453 787,56 грн за природний газ за 2017 рік за договором №17-222-Н від 11.04.2017;

- №2992 від 21.06.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 2 329 069,00 грн;

- №3137 від 20.07.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 384 836,41 грн (згідно Додатку №1 від 16.08.2017, яким пункт 2.7. спільного протокольного рішення від 20.07.2017 № 3137 викладено в новій редакції. Додаток набирає чинності з моменту його підписання сторонами);

- №3242 від 16.08.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 399 200,00 грн;

- №3584 від 20.09.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 297 200,00 грн;

- №1015 від 20.11.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 3 515 193,00 грн;

- відповідно до розділу 1 зазначених спільних протокольних рішень, їх предметом є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій";

- розділом 3 спільних протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації цього спільного протокольного рішення сторони зобов`язуються: забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03 серпня 2015 року № 493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення; забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою цим спільним протокольним рішенням;

- згідно із пунктом 5.2 спільних протокольних рішень рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цими спільними протокольними рішеннями;

- всі підписані протокольні рішення держава профінансувала в повному обсязі;

- спір, що виник між сторонами стосується стягнення пені, 3% річних та інфляційних, які нараховані в зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем природного газу в 2017 році згідно укладеного між ними договору № 17-222-Н від 11.04.2017.

2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач належним чином та у встановлений спільними протокольними рішеннями строк здійснив розрахунок за газ коштами бюджетних субсидій, то всі ці кошти повинні бути виключені із нарахування на них всіх видів санкцій (пеня, інфляційні та 3% річних) за прострочення розрахунків по договору купівлі-продажу природного газу від 11.04.2017 № 17-222-Н між сторонами.

Також судом встановлено, що лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями. Інша частина оплачувалась коштами ТОВ "Поліссягаз" та порядок таких розрахунків визначений умовами договору, в зв`язку з чим судом першої інстанції здійснено власний розрахунок та присуджено до стягнення 360 267,21 грн пені, 85 319,52 грн 3% річних, 159 386,47 грн інфляційних.

2.5. Скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення пені 360 267,2 грн пені, 85 319,52 грн 3% річних, 159 386,47 грн інфляційних, судом апеляційної інстанції встановлено, що частину коштів за отриманий природний газ в загальній сумі 9 494 589,32 грн відповідач сплачував помісячно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання, що по суті усуває відповідача від процесу використання на власний розсуд або впливати на розподіл отриманих від споживачів коштів та полягає у автоматизованому перерахунку грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

Враховуючи, що оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30 вересня 2015 року (792-2015-п) , на підставі та у відповідності до укладеного договору № 17-222-Н, а остаточний розрахунок проводився згідно спільних протокольних рішень, укладених відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 20 від 11 січня 2005 року (20-2005-п) та відповідач не міг впливати на хід їх розподілу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до ТОВ "Поліссягаз" відповідальності за несвоєчасно здійснені розрахунки у вигляді штрафних санкцій.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.07.2019 у справі № 906/985/18, ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю, а рішення місцевого господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні та прийняти нове рішення про задоволення позову.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України":

- рішення судів попередніх інстанцій прийняті при неправильному застосуванні норм матеріального права, та з порушенням норм процесуального права, зокрема статей 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 654 Цивільного кодексу України, статей 193, 216 - 217, 231, 264 - 265 Господарського кодексу України, статей 73, 74, 76, 78, 116, 236, 238, 317 Господарського процесуального кодексу України;

- висновки судів про те, що з укладенням спільних протокольних рішень змінилися строки та порядок розрахунків, не відповідають умовам пункту 6.1 договору;

- державою профінансовано лише одне спільне протокольне рішення № 2728 від 19.05.2017;

- встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 (256-2002-п) порядок не передбачає зміну порядку та строків здійснення розрахунків між сторонами;

- Верховним Судом у справах № 910/3657/18, № 921/739/17-г/5, № 921/574/17-г/5, №910/16181/18, за аналогічних правовідносин та предмета спору, скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд по суті.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

4.2. Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

4.3. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондуються із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

4.4. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

4.5. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України).

4.6. Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

4.7. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.8. Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

4.9. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".

Таке регулювання визначено у Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Змістом цього Порядку визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.

Аналогічні положення викладено у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) , згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.

Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 та в постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 908/885/18.

4.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оплата вартості отриманого природного газу в сумі 11 378 285,97 було проведена на підставі підписаних спільних протокольних рішень. Кошти за цим протокольними рішеннями надійшли ПАТ "НАК "Нафтогаз України" двома частинами: 4 453 787,56 грн 22.12.2017 (призначення: "Пост.Уряду від 11.05.2005 №20 сп.прот.ріш. від 19.05.2017р №2728, за прир.газ 2017 року, догов.від 11.04.17 №17-222-Н;у т.ч. ПДВ - 742 297,93 грн."); 6 925 498,41 грн - 02.02.2018 (призначення: "Пост.КМУ від 04.03.2002 №256; за прир. Газ 2017 року; догов. від 11.04.2017р. №17-222-Н; у т.ч. ПДВ - 1 154 249,73 грн.").

Порядок № 20 від 11.01.2005 перестав діяти з 01.01.2018, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 951 від 08.11.2017, та у зв`язку з чим внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) .

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (256-2002-п) запроваджено механізм фінансування субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню.

Затверджений постановою № 256 Порядок визначає, зокрема, що відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (у т.ч. послуг з транспортування, розподілу та постачання).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 913/334/18.

4.11. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що за спільними протокольними рішеннями сплачено лише частину вартості поставленого газу, інша частина в розмірі 9 494 589, 32 грн оплачувалась ТОВ "Поліссягаз" з поточного рахунку із спеціальним режимом, згідно вимог пункту 6.2 договору.

4.12. За змістом Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 (758-2015-п) , на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

Згідно із пунктом 14 зазначеного Положення постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.

4.13. Відповідно до пункту 6.2 договору оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКПЕКП.

4.14. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (792-2015-п) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до Порядку відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком (пункт 1).

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів (пункт 2).

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог (пункт 3).

Уповноважений банк подає Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 4).

Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок (пункт 5).

Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 6).

4.15. Постановою НКРЕКП 30.09.2015 №2516 (чинній на момент виникнення спірних відносин) затверджено алгоритм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, який установлює порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на котрих покладені спеціальні обов`язки, що надходять (кошти) за використаний природний газ від побутових споживачів та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності), виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для релігійних організацій та надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а також механізм розрахунку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, нормативів перерахування коштів на поточні рахунки операторів газотранспортної та газорозподільних систем, газопостачальних підприємств та на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптових продавців, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам.

Розділом II цього Алгоритму встановлено, що відкриття (закриття) газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами, оптовими продавцями природного газу в уповноваженому банку поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" від 30 вересня 2015 (792-2015-п) року.

Газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи обумовлюють у відповідному договорі банківського рахунку право банку на договірне списання (перерахування) без платіжних доручень з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від категорій "населення" та "ТКЕ - населення", згідно з положеннями цього Алгоритму (пункт 2 Розділу ІІ цього Алгоритму).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 908/885/18 та постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №906/159/19.

4.16 Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання пункту 6.2. договору у 2015 році ТОВ "Поліссягаз" уклало з ПАТ "Державний ощадний банк України" договір банківського рахунку №2603/7760, згідно пункту 1.1 якого, відповідно до законодавства України банк відкрив товариству поточні рахунки з спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання". Ці кошти банк розподіляв відповідно до визначеного алгоритму без участі відповідача.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені вище обставини, що стосуються порядку розрахунків, свідчать про те, що відповідач, не міг, в силу норм діючого законодавства, у тому числі попередньо затвердженого алгоритму розподілу коштів, вплинути на процес здійснення розрахунків з позивачем.

4.17. Отже, суд апеляційної інстанції встановивши, що відповідач здійснювавши оплату за природний газ у порядку та на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 792 (792-2015-п) "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ", постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки" (z1505-15) , із дотриманням умов пунктів 6.1, 6.2 договору № 17-222-Н від 11.04.2017 та на підставі спільних протокольних рішень, укладених відповідно до умов постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (20-2005-п) , за отриманий від позивача природний газ, на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 17-222-Н від 11.04.2017, розрахувався повністю, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 239 269,39 грн 3% річних, 1 026 342,57 грн пені, 868 731,25 грн інфляційних втрат.

4.18. Згідно з частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, наведені Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у касаційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на те, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів не встановила фундаментальних порушень судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді спору у даній справі.

Посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/3657/18, від 31.07.2019 у справі № 921/739/17-г/5 є безпідставним, оскільки зазначені постанови Верховним Судом прийняті за інших фактичних обставин справи. Крім того, суд касаційної інстанції передав зазначені справи на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто остаточного рішення у зазначених справах Верховним Судом прийнято не було.

4.19. При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 913/334/18, від 28.11.2019 у справі №906/159/19, від 17.12.2019 у справі №909/1065/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №924/296/18, постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 908/885/18.