Пані Крістін Лагард 

Директору-розпоряднику 

Міжнародного валютного фонду 

Вашингтон, ОК 20431

1. Після глибокої економічної кризи 2014-2015 років, за значної підтримки з боку міжнародного співтовариства, ми змогли досягти істотного прогресу в стабілізації економіки та відновленні економічного росту шляхом початку подолання основних макроекономічних дисбалансі в та просування структурних реформ. Показово, що суттєва фіскальна консолідація та прийняття режиму гнучкого обмінного курсу призвели до різкого скорочення подвійного дефіциту в Україні. Загальний фіскальний дефіцит, включно з квазі-фіскальним дефіцитом енергетичного сектора, який сягнув до 10 відсотків ВВП у 2014 році, скоротився більше, ніж на 2 відсотки ВВП минулого року за підтримки обачної податково-бюджетної політики та необхідних підвищень тарифів на електроенергію в 2015 році та 2016 році. Так само, дефіцит поточного рахунку різко скоротився з більш, ніж 9 відсотків ВВП у 2013 році - до 2 відсотків ВВП минулого року. Інфляція уповільнилася до однозначного показника, а офіційні резерви сягнули майже 17 мільярдів доларів США. Ці результати відзеркалюють нашу прихильність до здорової економічної політики, що відповідає цілям, передбаченим нами в рамках Програми механізму розширеного фінансування МВФ, яку було схвалено у березні 2015 року.

2. Структурні реформи, необхідні для завершення трансформації у сучасну та відкриту ринкову економіку, виявилися складнішими. За останні декілька років було досягнуто значного прогресу у зміцненні фінансового стану нашої банківської системи та створенні нових незалежних інституцій, націлених на боротьбу з корупцією, а саме Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та нещодавно було схвалено законодавство щодо створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Також ми ухвалили законодавство про пенсійну реформу з метою покращання фінансової життєздатності пенсійної системи та одночасного забезпечення виплати кращих пенсій, а також новий закон про приватизацію, націлений на суттєве спрощення процесу приватизації. Попри ці досягнення, деякі напрями реформ наштовхнулися на затримки. Реформи в сферах приватизації та адміністрування доходів тільки розпочалися; дерегуляція, реформування енергетичного сектору та вдосконалення управління державними підприємствами тривають, але ще не є завершеними; в той час як земельна реформа все ще на стадії громадських обговорень. Через ці затримки деякі цілі Програми розширеного фінансування (ЕРР) більше не є досяжними до завершення терміну дії Програми в березні 2019 року.

3. Тим не менш, ми дуже цінуємо постійну підтримку з боку МВФ і звертаємось цим документом із проханням про нову 14-місячну програму з Україною у форматі Стенд-бай (БВА) у розмірі 2,8 млрд. СПЗ (139,2% квоти), яка йтиме слідом за Програмою розширеного фінансування. Програма Стенд-бай (БВА) опиратиметься на прогрес, досягнутий у рамках Програми розширеного фінансування, і буде продовжувати слугувати цінним якорем для нашої економічної політики протягом 2019 року - року з особливими викликами, оскільки це рік двох головних виборів, та у зв'язку із тим, що формування нового уряду не очікується до кінця 2019 року. Нова Програма також буде продовжувати грати каталітичну роль у мобілізації міжнародної підтримки, зокрема з боку €С та Світового банку, які зобов'язалися виділити додаткові кошти, щоб допомогти забезпечити повне фінансування пропонованої програми.

4. Програма Стенд-бай зосереджуватиметься, насамперед, на підтриманні макроекономічної стабільності та збереженні економіки на шляху до стійкого зростання. В центрі її уваги знаходитимуться: (і) продовження фіскальної консолідації з метою постійного зменшення державного боргу; (Ii) підтримання гнучкого обмінного курсу та жорсткої монетарної позиції з метою зниження інфляції до межі середньострокового цільового показника інфляції Національного банку України та подальшого накопичення міжнародних резервів; і (ііі) реформи, спрямовані на подальше посилення адміністрування податків, фінансового сектора та енергетичного сектора, а також продовження вдосконалення урядування та боротьби з корупцією. У Меморандумі про економічну та фінансову політику (МЕФП), що додається, викладено нашу економічну політику на решту 2018 року та на 2019 рік більш детально. Програма контролюватиметься шляхом проведення переглядів щопівроку, при чому в Таблиці 1 МЕФП, що додається, представлені кількісні умови ( періодичні критерії та критерії безперервного виконання, індикативні цільові показники) I параграф щодо консультацій з грошово-кредитної політики, в той час як в Таблиці 2 описані структурні маяки Програми.

5. Відповідно до наших цілей, ми вже запровадили наступні попередні заходи:

• Ми прийняли державний бюджет на 2019 рік (2629-19) разом з необхідними змінами в податковій політиці, які узгоджуються з рекомендаціями фахівців МВФ та обмежують дефіцит бюджету 2,3 відсотками ВВП (параграф 5b МЕФП, що додається);

• Тарифи на газ для побутових споживачів було підвищено, а тарифи на опалення буде підвищено щонайпізніше за тиждень до розгляду Радою виконавчих директорів нашого звернення, що відображає зростання міжнародних цін, І нами прийнято графік подальшого коригування тарифів у наступному році (параграф 8а МЕФП, що додається); та

• Ми ухвалили законодавство, необхідне для вдосконалення управління державними банками (параграф 9 МЕФП, що додається).

6. Базуючись на заходах, які ми вже здійснили, та наших зобов'язаннях на майбутнє, ми просимо схвалення Радою директорів МВФ запропонованої Програми Стенд-Бай та повідомляємо про наше рішення про скасування Програми розширеного фінансування безпосередньо перед схваленням Програми Стенд-бай. Ми також просимо, щоб Рада директорів МВФ схвалила надання 1 млрд. СПЗ (49,7% квоти) після схвалення цієї угоди. Також ми просимо про схвалення збереження валютних обмежень та практики множинних валютних курсів, які ми використовуємо тимчасово через труднощі з платіжним балансом і які суперечать нашим зобов'язанням за Статтею VIII Розділів 2 (а) та 3 Статей Угоди МВФ (995_921) . Протягом періоду дії Програми Стенд-бай Україна не запроваджуватиме нових або не посилюватиме валютних обмежень, не впроваджуватиме або не змінюватиме практику множинних валютних курсів, не запроваджуватиме і не посилюватиме імпортних обмежень задля потреб платіжного балансу та не укладатиме двосторонніх платіжних угод, що не відповідають статті VIII Статей Угоди Фонду.

7. Ми впевнені, що напрямки політики, викладені в МЕФП (v3751500-18) , що додається, дозволять досягти макроекономічних і фінансових цілей Програми, проте ми будемо вживати будь-яких додаткових заходів, які сприятимуть досягненню цієї мети. Ми проводитимемо заздалегідь консультації з МВФ щодо ухвалення таких заходів або внесення змін в напрями політики, визначені в МЕФП, у відповідності з політикою МВФ щодо проведення таких консультацій. Ми утримуватимемося від політики, яка не відповідатиме цілям програми. Зокрема, ми будемо утримуватися від надання будь-якої податкової амністії, введення нових податкових пільг або привілеїв, а також зменшення чи зміни податку на прибуток підприємств (ППП) у прямий чи опосередкований спосіб шляхом заміни режиму ППП, однак ми вивчатимемо разом із фахівцями МВФ способи зробити нашу податкову систему більш сприятливу для зростання із забезпеченням при цьому боргової стійкості. Ми надаватимемо фахівцям МВФ на їх запит дані та інформацію, необхідні для проведення моніторингу виконання Програми. Підтверджуючи свою прихильність прозорості, ми даємо згоду на публікацію МВФ цього листа, Меморандуму про економічну і фінансову політику (МЕФП), Технічного меморандуму про взаєморозуміння (ТМВ) і супровідних документів Ради директорів МВФ одразу ж після розгляду наших запитів Радою директорів МВФ.

Додаток 1. 

1. В центрі уваги нашої політики залишаються утримання макроекономічної стабільності, зменшення вразливості та досягнення більш потужного та всеохоплюючого економічного зростання. Ми прагнемо зберегти наші досягнення, отримані після економічної кризи 2014-2015 років. Наша політика зосереджується на: (i) підтриманні виваженої грошово-кредитної політики, орієнтованої на подальше зниження інфляції та відновлення резервів у контексті гнучкого режиму валютного курсу одночасно з відновленням життєздатних банків та пожвавленням банківського кредитування; (ii) продовженні фіскальної консолідації задля забезпечення сталості боргу в середньостроковій перспективі, що буде підтримано впровадженням ширших фіскальних реформ, з метою підвищення ефективності податкової системи та посилення її сприяння економічному зростанню; з одночасним поліпшенням якості та ефективності державних видатків; а також (iii) продовженні структурних реформ задля реформування сектору великих державних підприємств (ДП), поліпшення бізнес-клімату та подолання корупції з метою залучення інвестицій та підвищення економічного потенціалу.

2. Ми залишаємося повністю відданими забезпеченню інституційно сильного та незалежного Національного банку України (НБУ), який зберігатиме безперервність своєї політики таргетування інфляції (ТІ) у рамках гнучкого режиму валютного курсу та з зосередженням на підтримці фінансової стабільності. Ми гарантуємо, що така політика залишатиметься незмінною.

3. Наша грошово-кредитна та валютно-курсова політика й надалі буде відповідати нашим зобов'язанням, спрямованим на досягнення цільових показників міжнародних резервів та інфляції в рамках програми. Ми маємо намір досягнути зменшення інфляції нижче 7 відсотків до кінця 2019 року та до цільового діапазону НБУ на рівні 5% +/-1 процентний пункт у 2020 році, дозволивши при цьому коригування обмінного курсу, відповідно до основних економічних показників та здійснюючи купівлю іноземної валюти для виконання цільових показників програми щодо резервів. Прогрес у напрямі зменшення інфляції буде контролюватися в межах програми із використанням коридорів навколо центральних значень наших цільових показників інфляції, вихід за межі яких вимагатиме консультацій (Таблиця 1); якщо фактичні показники інфляції вийдуть за межі внутрішнього коридору, НБУ буде проводити консультації з фахівцями МВФ щодо причин відхилення та заходів політики, спрямованих на повернення інфляції до визначеного коридору. Для досягнення наших цілей щодо інфляції НБУ продовжуватиме впевнено тримати свою облікову ставку позитивною в реальному вираженні на перспективу. НБУ готовий підвищувати облікову ставку, якщо інфляційний тиск загрожуватиме реалізації програми зменшення інфляції, передбаченої програмою. Будь-яке подальше пом'якшення валютних обмежень і адміністративного контролю буде приведено у відповідність до узгоджених принципів та умов дорожньої карти, яка, зокрема, вимагає, щоб послаблення узгоджувалися з цілями програми щодо резервів. Крім того, буде ретельно визначено послідовність кроків поетапної лібералізації контролю за капіталом, передбачених новим законом про валюту, та умови, за яких ці кроки будуть реалізовуватись, без встановлення конкретних термінів усунення існуючих обмежень.

4. Ми будемо вживати подальших заходів для посилення ефективності грошово-кредитної політики та підтримки розвитку фінансових ринків. Для посилення механізму монетарної трансмісії НБУ в консультаціях з фахівцями МВФ буде коригувати свої операційні механізми, щоб зробити можливим їхнє застосування в різних умовах структурної ліквідності. У цьому контексті Міністерство фінансів забезпечить НБУ покращеними щоденними та щомісячними прогнозами грошових потоків на єдиному казначейському рахунку, необхідними для покращання прогнозування ліквідності.

5. Бюджетна політика в 2018 та 2019 роках продовжить базуватися на нашому середньостроковому консолідованому плані, спрямованому на забезпечення фіскальної стійкості. Ми обмежимо загальний дефіцит державного бюджету 2,5 відсотками ВВП в 2018 році та 2,25 відсотками ВВП в 2019 році. Зокрема:

а. Бюджет 2018 року (2246-19) . Незважаючи на те, що виконання бюджету на сьогодні загалом відповідає затвердженому бюджету, очікується, що тиск на видатки в найближчі місяці збільшиться, головним чином, завдяки вищим, ніж очікувалось, соціальним видаткам (включаючи пенсії та субсидії на комунальні послуги). Ми забезпечимо виконання цільового показника дефіциту бюджету у 2,5 відсотка ВВП шляхом суворого скорочення дискреційних витрат, зокрема витрат на товари та послуги, а також відтермінування деяких капітальних витрат, збору додаткових надходжень від акцизного податку на тютюнові вироби, відповідно до поточного графіка зростання акцизів; і додаткових відрахувань до державного бюджету частки прибутку державних підприємств. Міністерство фінансів не виділить жодних ресурсів для розпорядників бюджетних коштів, які зможуть призвести до перевищення цільового показника дефіциту, та інформуватиме всіх розпорядників коштів про зміни до графіку платежів.

b. Бюджет 2019 року (2629-19) . Загальний дефіцит державного бюджету буде обмежений 90 млрд грн, що дорівнює 2,25 відсотка ВВП, в той час, як доходи державного бюджету заплановані у сумі 1 трлн 26 млрд грн, а видатки бюджету становитимуть 1 трлн 116 млрд грн. У бюджеті не передбачені жодні суттєві зміни в податковій політиці, окрім уже запланованого підвищення ставок акцизного податку та подальшого зростання акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків починаючи з 1 липня 2019 року; збільшення рентної плати на вуглеводні (видобуток нафти та газового конденсату) на два відсоткові пункти та видобуток залізної руди на 0,8 відсоткового пункту; збільшення рентної плати за використання лісових ресурсів на два відсоткові пункти; збільшення екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн до 10 грн за тонну; зменшення з метою оподаткування ПДВ порогового значення фактурної вартості посилок у міжнародних поштових відправленнях із 150 до 100 євро; запровадження ввізного мита в еквіваленті тисячі доларів США на автомобілі з іноземною реєстрацією та запровадження електронних акцизних марок. Для створення достатнього фіскального простору для витрат, пов'язаних з безпекою, та необхідних інвестицій в інфраструктуру, заробітна плата державних службовців залишатиметься на рівні 2018 року, а середнє зростання заробітної плати працівників бюджетного сектору в 2019 році буде обмежене 9,4 відсотками, тоді як мінімальну місячну заробітну плату було підвищено на 12% до 4173 грн. Таким чином, пенсійні виплати, у тому числі для військових та за іншими спеціальними пенсійними програмами, буде збільшено в середньому на 8,5 відсотка, відповідно до ухваленого в 2017 році закону про пенсійну реформу. З метою раціоналізації витрат на охорону здоров'я в 2019 році Міністерство охорони здоров'я продовжуватиме аутсорсинг закупівлі ліків через поважні міжнародні організації. Ми вжили заходів з метою подальшого вдосконалення адресності субсидій на житлово-комунальні послуги, щоб забезпечити, щоб вони залишалися в межах, запланованих в бюджеті, у тому числі шляхом скорочення соціальних норм для обчислення субсидій на житлово-комунальні послуги в середньому на 11 відсотків (включно із скороченням обсягу субсидованого споживання газу з 4,5 куб. м до 4,0 куб. м на один квадратний метр опалювальної площі та відповідного зменшення норми централізованого опалення, які введені в дію з 1 травня 2019 року). Схвалення Верховною Радою та введення в дію цього бюджету є попереднім заходом. На початку 2019 року ми приберемо обмеження з бази для нарахування ЄСВ. Якщо протягом 2019 року стане очевидним, що скорочення соціальних норм виявиться недостатнім для забезпечення того, щоб субсидії на житлово-комунальні послуги залишалися в межах бюджету, ми будемо додатково зменшувати ці норми або зробимо необхідні зміни у формулі для розрахунку субсидій.

с. Протягом програмного періоду ми будемо утримуватися від: (i) проведення будь-якої податкової амністії, введення нових податкових пільг або привілеїв та подальшої цільової прив'язки надходжень; (іі) зменшення чи запровадження змін до оподаткування прибутку підприємств (ОПП), наслідком чого була б пряма чи опосередкована заміна режиму ОПП; (ііі) запровадження нових спеціальних пенсій або пільг; та (iv) запровадження (елементів) накопичувального другого рівня пенсійної системи. Ми будемо продовжувати працювати з експертами МВФ над розробкою пропозицій щодо поліпшення корпоративного оподаткування та посилення спроможності податкової системи, сприяти економічному зростанню, включно з із оцінкою податкового розриву, розширенням бази оподаткування та звуженням можливостей для уникнення податку, однак на час дії програми не ухвалюватимемо змін до податкової системи, що можуть зашкодити фіскальній стійкості. Будь-яке перевиконання надходжень буде спрямовуватися на зменшення державного боргу, погашення заборгованості або збільшення інвестицій в інфраструктуру. Ми будемо вчасно виконувати всі наші поточні платіжні зобов'язання та не будемо накопичувати будь-яких заборгованостей з боку видатків. Ми переглянемо доходні та видаткові повноваження центрального та місцевих бюджетів з метою уникнення накопичення субнаціональних дисбалансів.

6. Ми будемо продовжувати зміцнювати нашу бюджетну систему з метою сприяння сталому фіскальному оздоровленню та підвищенню довіри та передбачуваності бюджетно-податкової політики. В межах нашої Стратегії управління державними фінансами на 2017-2021 роки, ми повною мірою прагнемо впровадити повноцінну Середньострокову систему бюджетного планування (ССБП) для 2019 бюджетного року. Дотримання ССБП дозволить посилити бюджетну дисципліну та сприятиме покращанню інформованості при формуванні політики, покращить контроль за видатками і забезпечить передбачуваність у плануванні та виконанні бюджетів. З цією метою ми: (і) внесемо зміни до Бюджетного кодексу, щоб відобразити основні елементи ССБП, відповідно до рекомендацій МВФ, визначимо мандат для моніторингу та звітності щодо фіскальних ризиків та посилимо управління боргом, вимагаючи проведення оцінки кредитного ризику для видачі урядових гарантій; (іі) запровадимо обов'язкові бюджетні стелі для основних розпорядників бюджетних коштів у річній бюджетній декларації; і (ііі) упорядкуємо оцінювання ефективності державних видатків шляхом проведення аналізу видатків на ковзній основі. У цьому контексті ми будемо просити про технічну допомогу від МВФ з метою подальшого посилення ССБП шляхом запровадження засад бюджетно-податкової політики, що базуються на чітких правилах, відповідно до найкращої міжнародної практики, щоб уникнути проциклічної поведінки та забезпечити прийнятний рівень державного боргу.

7. Ми вживаємо заходів для побудови сучасних та ефективних податкової та митної служб. Оскільки прогрес у реформуванні податкової служби за останні роки стикнувся з кількома перешкодами для досягнення наших цілей:

a. Організація. Ми консолідуємо нинішні центральні та регіональні підрозділи Державної фіскальної служби (ДФС) у дві окремі юридичні особи: Податкової служби та Митної служби до кінця квітня 2019 року, при чому обидві служби звітуватимуть Міністру фінансів (структурний маяк). Істотну кількість існуючих юридичних осіб, що входять до складу ДФС, буде скасовано як частина цього процесу. Це буде першим і важливим фундаментальним кроком на шляху до довгострокової реформи податкового адміністрування. Голови обох служб зможуть делегувати свої повноваження в організаціях до тієї міри, до якої це необхідно для ефективного функціонування податкової та митної служб. Водночас податкову міліцію буде перетворено на нову службу фінансових розслідувань при Міністерстві фінансів відповідно до технічних рекомендацій МВФ, гарантуючи, що оцінка податкових зобов'язань залишається винятково у компетенції Податкової служби.

b. Управління. Ми забезпечимо призначення до кінця квітня 2019 року ефективного та орієнтованого на реформи керівництва як Податкової, так і Митної служб, шляхом прозорого процесу відбору персоналу. Новим керівникам буде доручено розробити та впровадити трансформаційні покращання операцій в обох організаціях, які включають реформування практики проведення податкових перевірок та верифікації, а також впровадження нових підходів до вирішення питань невідповідності вимогам податкового законодавства. Керівники нових служб повинні представити плани трансформаційних реформ Міністру фінансів протягом місяця після їх призначення. План реформування податкової служби буде керуватися дорожньою картою, запропонованою у звіті місії технічної допомоги МВФ від вересня 2017 року.

c. Нагляд. Ми посилимо роль Міністерства фінансів у нагляді за податковою та митною службами шляхом зміцнення його функцій нагляду та контролю. Ми також розробимо детальні вимоги щодо звітування для податкової та митної служб та методологію розрахунку КПЕ, з тим щоб Міністерство фінансів могло перевіряти та краще оцінювати КПЕ, включаючи показники, пов'язані з антикорупційними зусиллями в обох організаціях. В межах моніторингу ефективності управління податковою та митною службами Міністерство фінансів розпочне проведення щорічних незалежних опитувань платників податків для оцінки їх рівня сприйняття корупції у податкових та митних органах до кінця грудня 2018 року. Міністерство фінансів також завершить аудит інформаційних систем податкової та митної служб з метою виявлення недоліків та ризиків для забезпечення безпеки даних у податковій та митній системах до кінця грудня 2018 року. На підставі результатів аудиту буде вжито необхідних заходів для усунення будь-яких загроз для безпеки до березня 2019 року.

d. Податкові та митні процеси. Ми також вживаємо заходів щодо підвищення ефективності податкової та митної служб. Ми будемо полегшувати тягар для платників податків, які намагаються виконати свої податкові зобов'язання, шляхом: (i) перебалансування програм аудиторських перевірок від обов'язкових перевірок (таких як аудит при ліквідації підприємства та аудит на вимогу інших установ) до цільових аудитів, повністю заснованих на оцінці ризиків недотримання вимог податкового законодавства; (ii) удосконалення он-лайн порталу для платників податків (електронного кабінету) з метою забезпечення проведення реєстрації, здійснення електронних платежів підприємствами та оновлення інформації платників податків у режимі он-лайн; і (iii) поліпшення інформаційних послуг для платників податків. На митниці ми створили "єдине вікно" для процесу митного оформлення та продовжуємо наші зусилля, спрямовані на боротьбу з шахрайством та корупцією, полегшення обміну інформацією з основними торговельними партнерами та побудови системи ефективного нагляду та підтримки роботи регіональних офісів у сфері оцінки вартості товарів.

8. Ми будемо продовжувати наші зусилля з метою просування реформ в газовому секторі. Зокрема:

а. Тарифи на газ та опалення. Ми (i) підвищили оптові ціни на газ, що постачається домогосподарствам та компаніям-виробникам теплової енергії, до 6236 грн за тисячу кубічних метрів (за винятком тарифів на транспортування та розподіл природного газу, націнок постачальника та ПДВ), починаючи з 1 листопада 2018 року; (іі) переглянули автоматичний механізм регулювання ціни на газ, щоб забезпечити автоматичне коригування оптової ціни на газ, що постачається домогосподарствам та для опалення, з 1 травня 2019 року до 80 відсотків від базової ринкової ціни, як визначено постановою Кабінету Міністрів України № 867 (867-2018-п) від 19.10.2018 (як це також визначено у пункті 25 Технічного меморандуму про взаєморозуміння (TMВ)); і (iii) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) остаточно затвердила та оприлюднила в офіційному виданні дані про підвищення тарифів на опалення, починаючи з 1 січня 2019 року, з метою повного врахування збільшеної оптової ціни на газ, від усіх теплових компаній, що мають ліцензію НКРЕКП, та разом відповідають за близько 60 відсотків обсягу ринку централізованого теплопостачання (попередній захід). Необхідні рішення щодо підвищення тарифів на теплопостачання, починаючи з 1 січня 2019 року, з урахуванням вищої оптової ціни на газ для решти теплових компаній, що покривають не менше 95 відсотків обсягу ринку централізованого теплопостачання, як очікується, будуть прийняті до кінця грудня 2018 року (структурний маяк). Починаючи з 1 січня 2020 року НАК "Нафтогаз" буде продавати газ для побутових споживачів та компаній-виробників теплової енергії за переважаючими ринковими цінами, а постачання за спеціальними обов'язками (PSO) буде скасовано до 1 травня 2020 року. Ми скасували схему, яка дозволяла здійснювати оплату рахунків за опалення протягом 12 місяців ("у розстрочку") домогосподарствам, які не отримують субсидії (постанови Уряду № 630 (630-2016-п) та № 357 (357-2016-п) ).

b. Монетизація. Разом із Світовим банком ми працюємо над тим, щоб провести поступову монетизацію програми комунальних субсидій домогосподарствам (КСД) з метою сприяння конкуренції на роздрібному ринку та стимулювання домогосподарств зменшувати обсяги споживання газу. У рамках підготовки до монетизації субсидій Міністерство соціальної політики вже створило державний реєстр отримувачів комунальних субсидій, а Міністерство фінансів та Міністерство соціальної політики завершать перевірку одержувачів усіх соціальних пільг та виплат до кінця грудня 2018 року. У березні 2019 року буде запущений пілотний проект монетизації субсидій. Після успішного випробувального періоду ми прагнемо реалізувати монетизацію субсидій на рівні кінцевого споживача, починаючи з січня 2020 року. Крім того, з липня 2019 року ми створимо Фонд енергоефективності для сприяння зменшенню обсягів споживання газу в Україні.

c. Розділення (анбандлінг). Розділення НАК "Нафтогазу" на дві компанії (анбандлінг) та сертифікація оператора газотранспортної системи (ГТС) є ключовим стратегічним питанням для просування реформ у сфері енергетики. Створення ПАТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ) як сертифікованого оператора ГТС станом на 1 січня 2020 року передбачає переведення окремих видів діяльності та співробітників НАК "Нафтогазу" (Укртрансгазу) до МГУ. За рішенням Стокгольмського арбітражного суду від НАК "Нафтогазу" до МГУ до кінця 2019 року можуть бути передані лише непрофільні транзитні види діяльності, а основні транзитні функції можуть бути передані після 1 січня 2020 року. Щоб розпочати переведення НАК "Нафтогаз" підготує перелік непрофільних транзитних видів діяльності до 31 грудня 2018 року, і вони будуть передані МГУ протягом 2019 року. Вибірка буде надавати пріоритет видам діяльності, які ще не повністю налагоджені в Укртрансгазі, таким як операції з вимірювання та балансування ринку, розвиток мережі та планування. Очікується, що до кінця вересня 2019 року МГУ досягне своєї цільової кількості штатних працівників у близько 4000 осіб і відповідатиме всім передумовам для сертифікації як оператор ГТС до кінця вересня 2019 року.

d. Видобуток газу. Щоб збільшити видобуток газу та допомогти забезпечити енергетичну незалежність ми спростимо та прискоримо процедури отримання дозволів на розвідку та розробку газових родовищ, одночасно забезпечуючи прозорість, серед іншого, шляхом проведення відкритих аукціонів на отримання дозволів та конкурсів на укладання угод про розподіл продукції щонайменше на щоквартальній основі, пропонуючи принаймні 20 000 км2 протягом 2019 року. Ми також будемо сприяти інвестиціям у існуючі родовища для збільшення видобутку, одночасно забезпечуючи відповідність екологічним стандартам.

9. З 2014 року ми вжили важливих заходів для оздоровлення та зміцнення банківської системи. Ми втрутилися та вивели з ринку 95 банків (з 180 в 2014 році), включно з ПриватБанком - найбільшою фінансовою установою. Крім того, деякі банки з надмірними обсягами кредитування пов'язаних сторін, досягли успіху у зменшенні таких ризиків. У результаті цих зусиль на кінець липня 2018 року всі банки виконували цільовий норматив адекватності капіталу (НАК) на рівні 7%. Крім того, ми досягли успіхів у зміцненні нашої наглядової та регуляторної системи, включаючи регулювання кредитного ризику шляхом скасування змін до постанови № 351, які знижували рівень втрат у разі дефолту для розрахунку кредитного ризику для державних підприємств та автоматично скасовували резервування за реструктурованими позиками, з метою наближення до міжнародних стандартів та найкращих практик. Важливо відзначити, що ми вдосконалили корпоративне управління у державних банках шляхом схвалення Засад стратегічного реформування державного банківського сектору та введення в дію закону про корпоративне управління в державних банках (попередній захід).

10. Ми маємо намір і надалі докладати зусиль для подальшого фінансового оздоровлення банківської системи. З цією метою:

a. Капіталізація. На підставі діагностичного обстеження 2018 року всі банки повинні мати мінімум 7 відсотків капіталу першого рівня та 10 відсотків КДК (CAR) до кінця березня 2019 року. У контексті переходу до вимог Угоди "Базель III" до структури капіталу ми дозволимо банкам включити до капіталу першого рівня інструмент додаткового капіталу першого рівня (АТ1) у розмірі до 0,75 відсотка; при цьому принаймні 6,25 відсотків капіталу першого рівня складатиме основний капітал. При розрахунку їхніх потреб у капіталі найбільші 24 банки будуть також враховувати потреби в капіталі, що виникли за результатами стрес-тестування 2018 року за базовим сценарієм лише на 2018 рік (ці банки будуть мати час до кінця 2019 року для покриття потенційних потреб у капіталі в рамках несприятливого сценарію, а їхні плани реструктуризації повністю враховуватимуть наслідки амортизації застави за непрацюючими активами, відповідно до вимог постанови № 351). Якщо банки не відповідатимуть вимогам, передбаченим базовим сценарієм, НБУ вживатиме належних наглядових заходів, включаючи виведення з ринку до кінця червня 2019 року (структурний маяк). Крім того, до кінця березня 2019 року НБУ завершить оцінку життєздатності бізнес-моделей 56 найменших банків. Цей процес оцінки здійснюватиме Комітет НБУ з питань нагляду за участю співробітників МВФ та Світового банку у якості спостерігачів.

b. Операції з пов'язаними особами. До кінця грудня 2018 року НБУ оприлюднить зміни до існуючого положення про операції з пов'язаними особами, які враховуватимуть уроки, що їх винесено з практики застосування чинного положення протягом останніх 3 років. На додаток до цього, до тієї ж дати Національний банк ухвалить зміни до своїх правил щодо капіталу, що передбачатимуть зменшення регулятивного капіталу на обсяги кредитів, наданих пов'язаним особам, понад нормативні обмеження (структурний маяк на кінець грудня 2018 року). Крім того, за допомогою технічної допомоги МВФ ми будемо додатково підвищувати ефективність роботи Управління моніторингу пов'язаних з банками осіб (УМПБО) шляхом створення реєстру даних на основі інформації з державних реєстрів, для якого до кінця грудня 2018 року НБУ підпише Меморандум про взаєморозуміння з Міністерством юстиції та Комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо обміну інформацією, що є надзвичайно важливим для створення такого реєстру.

c. Фонд гарантування вкладів (ФГВ). Оскільки система страхування вкладів з належним рівнем капіталізації та фінансування є надзвичайно важливою для фінансової стабільності, ми створили тристоронню робочу групу (до складу якої увійшли представники Міністерства фінансів, НБУ та ФГВ) для подання конкретних заходів на розгляд Ради фінансової стабільності (РФС). Проводячи консультації з фахівцями МВФ та Світового банку, РФС до кінця березня 2019 року прийме рішення про те, як відновити платоспроможність ФГВ до кінця грудня 2019 року. Нарешті ми домагатимемося схвалення Верховною Радою проекту поправок до Закону про ФГВ, спрямованих на посилення його ефективності як санаційного органу до кінця березня 2019 року. Тим часом, НБУ і ФГВ своєчасно обмінюватимуться інформацією.

d. Нагляд та регулювання. Наприкінці грудня 2018 року в контексті переходу на вимоги до структури капіталу відповідно до Угоди "Базель III" та в консультації з фахівцями МВФ та Світового банку, НБУ схвалить рішення про використання інструментів додаткового капіталу першого рівня (АТ1) для задоволення вимог до капіталу першого рівня для поточного процесу докапіталізації, включаючи вимоги до інструментів (мінімальні тригерні значення, ліміти) та повну адаптацію положень і умов Угоди "Базель III" щодо цих інструментів. Крім того, ми завершимо оцінку колективної придатності органів управління та контролю та кваліфікації вищого керівництва 20 найбільших банків до кінця грудня 2018 року; для наступних 15 найбільших банків таку оцінку буде зроблено до кінця вересня 2019 року, також для наступних 15 найбільших банків до кінця грудня 2019 року, а решта банків оцінюватиметься у 2020 році. Також ми перевіримо на відповідність вимогам нового Положення про управління ризиками 30 найбільших банків згідно з графіком впровадження цього Положення. Крім того, ми запровадимо Процес наглядової перевірки та оцінки (SREP), за винятком ICAAP та ILAAP, для 13 найбільших банків до кінця 2018 року та для всіх банків до кінця червня 2019 року. До кінця грудня 2018 року ми також плануємо завершити та ввести новий порядок реєстрації та ліцензування банків (замінивши постанову НБУ № 306). Крім того, до кінця грудня 2018 року ми плануємо завершити проект нового Положення про внутрішній контроль, яке ми будемо запроваджувати з 1 липня 2019 року.

11. Ми рішуче намагаємось повернути активи банків, виведених з ринку, щоб зменшити втрати держави від банкрутства банків. З цією метою ми будемо забезпечувати, щоб всі відповідні установи використали всі комерційні та юридичні можливості, доступні для повернення активів, і щоб колишні власники банків понесли відповідальність, як передбачено банківським законодавством. Таким чином, починаючи з кінця березня 2019 року, ФГВ розміщуватиме на своїй веб-сторінці список усіх позичальників, керівників та колишніх банківських акціонерів ліквідованих банків, які ще мають повернути свої борги, пов'язані з банкрутством установ, згідно з рішеннями суду. До кінця березня 2019 року ФГВ виставить на продаж активи щонайменше на 20 млрд грн. ФГВ продовжуватиме продавати активи за допомогою електронних платформ, одночасно гарантуючи, що кінцеві покупці неповернених позик пов'язаних сторін та власники банків не є одними і тими самими особами. Крім того, Міністерство фінансів буде регулярно надавати звіти, що узагальнюватимуть прогрес у відновленні активів та у судових процесах стосовно чотирьох державних банків, а перший звіт буде опубліковано до кінця березня 2019 року (структурний маяк).

12. Ми вживаємо подальших заходів для сприяння вирішенню питань непрацюючих позик (НПП). Після створення механізму позасудової реструктуризації, скасування податкових перешкод та прийняття закону про захист прав кредиторів, Верховна Рада також прийняла новий закон про банкрутство (№ 8060). Крім того, до кінця червня 2019 року НБУ, за підтримки працівників Світового банку, випустить Положення щодо роботи з НПП, яким зможуть керуватися фінансові установи у роботі зі своїми проблемними позичальниками. Це положення відповідатиме найкращим практикам та інструкціям Європейського центрального банку для банків щодо НПП, в той же час братиме до уваги місцеві структурні питання, такі як великий обсяг кредитування пов'язаних осіб у банках. Що стосується обсягів НПП в портфелях наших трьох державних банків (Ощадбанку, Укргазбанку та Укрексімбанку), ми вживаємо такі рішучі кроки: (i) у вересні 2018 року під егідою Ради з фінансової стабільності (РФС) ми створили Робочу групу, до складу якої увійшли Міністерство фінансів, НБУ та ФГВ, з метою підготовки, в консультаціях з фахівцями МВФ, принципів політики, спрямованих на реструктуризацію цих проблемних позичальників. Ці принципи політики будуть відповідати законодавству про акціонерні товариства стосовно відповідних повноважень органів корпоративного управління щодо прийняття важливих рішень, що стосуються реструктуризації та включатимуть, зокрема, рекомендації для наглядових рад державних банків. До кінця грудня 2018 року РФС ухвалить ці принципи та повідомить про них наглядовим радам державних банків, які в кінцевому підсумку залишаються відповідальними за рішення щодо реструктуризації боргів цих банків.

13. Ми продовжимо посилювати практику корпоративного управління, прозорості та управління ризиками в державних банках.

У цьому напрямі:

a. Після прийняття закону про державні банки ми призначимо незалежних членів наглядових рад в Ощадбанку та Укрексімбанку, відповідно до нового закону (після створення переважною мірою незалежних наглядових рад у ПриватБанку та Укргазбанку) до кінця березня 2019 року.

b. До кінця квітня 2019 року Міністерство фінансів підпише Меморандум про взаєморозуміння з кожним державним банком, який визначить межі їх взаємовідносин, з тим щоб гарантувати, що ці банки працюватимуть на комерційній основі та будуть ізольовані від політичного втручання з оперативних питань.

c. Починаючи з кінця грудня 2018 року й надалі, фінансовий підрозділ Міністерства фінансів публікуватиме на щоквартальній основі ключові показники ефективності (КПЕ) державних банків, а також звітуватиме про прогрес, досягнутий у запровадженні ними стратегічного планування та реструктуризації НПП.

d. Згідно з Засадами стратегічного реформування державного банківського сектору ми зробимо необхідні кроки, щоб відкрити шлях для входження ЄБРР та МФК до капіталу Ощадбанку та Укргазбанку відповідно. У цьому контексті ми також націлені на скасування чинної повної державної гарантії депозитів в Ощадбанку до кінця грудня 2019 року.

14. Крім того, ми будемо рухатися вперед з прийняттям законодавства, яке має вирішальне значення для створення надійного робочого середовища для розвитку наших фінансових ринків.

Для цього:

a. Ми очікуємо, що Верховна Рада прийме закон, який перегляне розподіл повноважень нагляду за різними фінансовими посередниками (Закон "Спліт", № 2413а - структурний маяк) та законодавство, що встановлює повноваження, незалежність та інституційну спроможність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що дозволить їй відповідати стандартам IOSCO (№ 6303) до кінця березня 2019 року.

b. До кінця березня 2019 року у координації зі співробітниками МВФ та Світового банку ми подамо зміни до Закону про банки та банківську діяльність, з метою усунення правових прогалин, виявлених після оцінки нашої регуляторної та наглядової системи для належної практики управління ризиками на відповідність Принципам корпоративного управління для банків Базельского комітету від 2015 року.

c. Нарешті, ми будемо намагатися отримати прийняття декількох законів щодо фінансового сектору, які на цей час розглядаються Верховною Радою, а саме, законів про деривативи та фінансові ринки, захист прав споживачів та грошові перекази до середини 2019 року

15. Ми віддані тому, щоб нарощувати наші нещодавні досягнення щодо зусиль, спрямованих на боротьбу з корупцією на високому рівні та досягнення конкретних результатів. Є вкрай важливим, щоб нові антикорупційні інституції - Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Вищий антикорупційний суд (ВАС) - зберегли свою незалежність та доброчесність, щоб забезпечити ефективні та надійні розслідування, обвинувачення та судовий розгляд справ щодо корупції на високому рівні. Ми докладемо всіх зусиль, щоб забезпечити незалежність та доброчесність цих установ та усунути недоліки у системах декларації активів та боротьби з відмиванням коштів та протидії фінансуванню тероризму:

a. Антикорупційний суд. Ми запустимо в дію Вищий антикорупційний суд (ВАС), як це передбачено Законом № 2018/2447 (2447-19) , щоб забезпечити розгляд судових справ про корупцію суддями, які мають спеціальні навички та високу доброчесність. Шістьох членів Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) вже було призначено Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) з кандидатів, поданих міжнародними організаціями відповідно до критеріїв, встановлених законом. Ми забезпечимо, щоб весь процес оцінювання практичних навичок і доброчесності кандидатів, та відбір кандидатів, був прозорим і відповідав закону про судоустрій та закону про ВАС, включно з зосередженням кваліфікаційного оцінювання на анонімних письмових тестах та практичних завданнях (case study) та з тим, щоб методологія оцінювання, бали, отримані кандидатами за кожний тест, та критерії, що застосовуються для кваліфікаційного оцінювання, були опубліковані. Членам ГРМЕ та ВККС, на умовах конфіденційності та завчасно до проведення будь-яких співбесід та оцінювання, надається однаковий доступ до інформації про кандидатів. До кінця квітня 2019 року після номінації кандидатів Вищою радою правосуддя, принаймні 35 антикорупційних суддів з бездоганною репутацією та відповідними професійними навичками будуть призначені до ВАСу відповідно до Закону № 2018/2447 та згідно з правилами та порядком, що гарантують об'єктивність та прозорість процесу (структурний маяк). Ми очікуємо, що ВАС розпочне свою діяльність до кінця червня 2019 року, і ми забезпечимо відповідні ресурси для його роботи, включаючи кадрове та інформаційне забезпечення, безпеку будівель та персоналу, а також те, що всі корупційні провадження, що підпадають під юрисдикцію ВАСу та розглядаються, будуть передані з інших судів, відповідно до закону.

b. Діяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Відповідно до попереднього заходу, виконаного в контексті схвалення Програми розширеного фінансування МВФ у березні 2015 року, зовнішній аудит НАБУ буде проводитися групою поважних експертів з міжнародним досвідом, обраних відповідно до вимог, викладених в Законі про НАБУ № 1698-VII (1698-18) . Технічне завдання для проведення зовнішнього аудиту НАБУ буде розроблено в консультації з фахівцями МВФ, і ми забезпечимо, щоб аудитори мали достатні ресурси для вчасного, ефективного та незалежного завершення аудиту. На підставі аналізу, проведеного аудиторами, звіт про аудит включатиме чіткі та пріоритетні рекомендації щодо ефективності НАБУ та його операційної та інституційної незалежності відповідно до найкращих міжнародних практик. У випадку, якщо аудитори одноголосно дійдуть висновку, що критерії щодо звільнення директора НАБУ, зазначені у статті 6.4.11 Закону (1698-18) про НАБУ, задовольняються, до звіту буде включено доказову базу, детальне обґрунтування та рекомендації. Відповідно до цих рамок, звіт про аудит буде остаточно завершений до кінця липня 2019 року та доданий до наступного звіту НАБУ (структурний маяк). До кінця червня 2019 року Верховна Рада ухвалить законодавчі акти, спрямовані на посилення повноважень НАБУ з тим, щоб забезпечити використання НАБУ широкого спектру методів розслідування, включаючи негласні дії, зняття інформації з каналів зв'язку, доступ до комп'ютерних систем та контрольовану поставку, без необхідності покладатися на інфраструктуру інших установ. Ми будемо підтримувати виключні повноваження НАБУ щодо розслідування корупційних діянь високопосадовців.

с. Електронне декларування. Забезпечення того, щоб до політично значущих осіб (ПЗО) продовжували застосовуватися вимоги про всебічне та публічне декларування майна, залишається пріоритетом, оскільки це має вирішальне значення для ефективної протидії незаконному збагаченню та запобіганню відмиванню надходжень від корупції. У зв'язку з цим до кінця грудня 2018 року: (і) Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) забезпечить НАБУ прямим та безпечним електронним доступом до повних майнових декларацій всіх осіб, які підпадають під підслідність НАБУ; (іі) НАЗК перегляне електронну форму декларації, щоб полегшити ідентифікацію ПЗО шляхом забезпечення критеріїв онлайн-пошуку для ПЗО та публікації року та місяця народження ПЗО; (ііі) НАЗК почне публікувати щоквартальні статистичні дані для моніторингу прогресу, досягнутого у виявленні відсутніх або недостовірних декларацій на веб-сторінці, яка є вільно доступною для громадськості (відповідно до шаблону, наведеного в пункті 94 ТМВ); і (iv) Міністерство юстиції, у консультаціях з відповідними органами, включаючи НАЗК та НАБУ, підготує дослідження щодо юридичних та практичних кроків, необхідних для передачі відповідальності за перевірку декларацій майна осіб у підслідності НАБУ до НАБУ.

d. Боротьба з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом. Ми залишаємося відданими зміцненню та мобілізації системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, щоб підтримати зусилля, спрямовані на подолання корупції на високому рівні. У цьому напрямі, до кінця березня 2019 року та за погодженням з фахівцями МВФ, ми приймемо поправки до законодавчої бази боротьби з відмиванням коштів, в тому числі для забезпечення: i) впровадження трирівневої системи звітування (звіти про підозрілі операції за визначенням FATF, звітність про касові операції та міжнародні перекази коштів, які перевищують певну порогову суму, та обов'язкова звітність про операції, пов'язані з юрисдикціями з високим рівнем ризику та з ПЗО); (іі), визначення осіб, пов'язаних з ПЗО, узгоджується із ризик-орієнтовним підходом, заохоченого стандартом FATF; (ііі) запровадження пропорційних та запобіжних санкцій НБУ у разі порушення вимог законодавства щодо протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і (iv) того, що інформація про бенефіціарних власників компаній є актуальною та достовірною. Щоб контролювати свій внесок у боротьбу з корупцією, Державна служба фінансового моніторингу продовжить публікувати щоквартальну статистичну інформацію, яку вона передає до НАБУ (відповідно до зразку, наведеного в пункті 96 ТМВ). НБУ буде продовжувати проводити щонайменше чотири квартальні перевірки банків з підвищеним ризиком відмивання доходів від корупції, з фокусом на регуляторні вимоги, пов'язані з перевіркою належної сумлінності клієнтів та ПЗО, у тому числі щодо вимог ідентифікації ПЗО, перевірки інформації про джерела їх багатства та інформації щодо бенефіціарної власності. До кінця січня 2019 року НБУ, за технічної допомоги від МВФ, також підготує дорожню карту для зосередження нагляду в сфері боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму на забезпеченні адекватності механізмів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму у фінансових установах та припинення функцій розслідування.

16. Ми залишаємося відданими впровадженню нашої стратегії реформування державних підприємств (ДП), яка націлена на суттєве зменшення сектору ДП.

Ключові заходи за цим напрямом:

a. Приватизація. Ми ввели в дію новий закон про приватизацію, а Уряд затвердив розсортування всіх ДП. Ми вже розпочали підготовку до продажу відповідно до найкращих міжнародних практик шести великих державних підприємств за сприяння авторитетних консультантів та до кінця грудня 2018 року розпочнемо тендер на продаж ПАТ "Центренерго". Після цього будуть проведені тендери на продаж вугільної компанії "Краснолиманська", підприємств "Індар" та "Президент-Готель-Київ" у першій половині 2019 року. Ми також почали продаж малих компаній та активів за допомогою електронних аукціонів (ProZorro) з метою продажу щонайменше 500 малих компаній та активів до кінця квітня 2019 року. Ми спрямуємо до Верховної Ради законопроект до кінця квітня 2019 року з метою скорочення переліку компаній, заборонених до приватизації, щоб залишити в цьому переліку лише життєво значимі для національної безпеки підприємства. Ми запровадимо новий закон про лізинг державної власності як крок для збільшення попиту на державні активи з боку приватних осіб. Ми будемо продовжувати свої зусилля щодо прийняття нового закону про концесії та запуску концесійних пілотних проектів (у першій половині 2019 року).

b. Управління сектором ДП. Ми очікуємо, що Верховна Рада прийме до кінця червня 2019 року закон про управління державними підприємствами (законопроект № 6428), який визначить та посилить повноваження наглядових рад та забезпечить правовий імунітет та страхування від збитків членам таких рад. Очікується, що відбір наглядових рад із більшістю незалежних членів для найбільших державних підприємств, включно з такими підприємствами як Укренерго, Бориспіль та Укрпошта, буде завершено до кінця грудня 2018 року. Більше того, зовнішні аудити найбільших ДП (підготовлені міжнародними авторитетними компаніями) будуть проведені до кінця грудня 2019 року.

c. Нагляд за фіскальними ризиками ДП. Моніторинг та оцінка фіскальних ризиків, що виникають у секторі ДП стане одним з основних обов'язків нещодавно створеного підрозділу з управління фіскальними ризиками в Міністерстві фінансів. Ми також запровадимо комплексну систему управління фіскальними ризиками та приймемо необхідні законодавчі зміни до кінця липня 2019 року для кращого управління та зменшення фіскальних ризиків і покращання державних активів та управління боргом (включаючи державні гарантії, державно-приватні партнерські відносини та запозичення місцевих урядів).

17. Дерегуляція. Протягом останніх двох років ми суттєво вдосконалили нашу регуляторну базу, зокрема, переглянувши та скасувавши близько 700 застарілих та невідповідних підзаконних актів, автоматизувавши державний нагляд (контроль), спростивши порядки отримання дозволів та ліцензій, покращивши ясність і прозорість у будівництві, телекомунікаціях та природних ресурсах. Ми будемо продовжувати і надалі переглядати та вдосконалювати підзаконні акти, скорочувати час розподілу земель, спрощувати доступ до геологічної інформації, вдосконалювати систему аукціонів на право користування надрами, впроваджувати підходи до аудитів та перевірок державними органами, що базуються на оцінці ризиків, спрощувати використання касових апаратів (шляхом впровадження нових технологій та розширення можливостей безготівкових транзакцій та застосування санкцій за порушення правил готівкового обігу).

18. Ринок землі. Ми продовжимо нашу підготовку до створення прозорого ринку землі сільськогосподарського призначення. Робоча група, до складу якої увійшли відповідні міністерства, у співпраці зі Світовим банком підготувала проект закону про обіг земель, який має на меті дозволити продаж землі за умови дії адекватних запобіжників, і ми розпочали кампанію з інформування громадськості для пояснення переваг цієї реформи.

Додаток II. 

1. У цьому Меморандумі про взаєморозуміння (ТМи) викладено взаємоузгоджену позицію українського керівництва та експертів МВФ щодо визначень змінних параметрів, на основі яких встановлюються кількісні цільові показники (критерії ефективності та індикативні цілі) для економічної програми, що підтримується за рахунок угоди про Програму у форматі Стенд-бай (ББА), як це викладено у Листі українського керівництва про наміри від 5 грудня 2018 року та Меморандумі про економічну та фінансову політику (МЕФП), що додається. У ньому також описані методи, які використовуватимуться для оцінки ефективності виконання програми, та вимоги щодо надання інформації, необхідної для здійснення моніторингу за дотриманням цільових показників.

2. Кількісні критерії ефективності виконання представлені в Таблиці 1 МЕФП. Попередні заходи та структурні маяки містяться у Таблиці 2 МЕФП, а відповідні дефініції наведено нижче у Розділі I. Визначення цих кількісних цільових показників та механізми корегування подано далі у Розділі I. Визначення офіційного обмінного курсу подано у Розділі II. Вимоги до звітності зазначено у Розділі III.

3. Для цілей програми усі обмінні курси, що використовуються для оцінки рівнів резервів та монетарних агрегатів, - це (і) офіційний обмінний курс української гривні до долару США на рівні 28.2794, встановлений Національним банком України (НБУ) станом на 31 серпня 2018 року, та (II) довідкові валютні курси обміну іноземних валют, про які повідомив Європейський центральний банк (ЄЦБ) на своєму веб-сайті станом на 31 серпня 2018 року, що використовуються НБУ для встановлення офіційних курсів обміну гривні до цих валют. Зокрема, швейцарський франк оцінюється за курсом 0.9698 за долар США, євро дорівнює 1.1692 долара США, фунт стерлінгів оцінюється у 1.3026 долара США, австралійський долар оцінюється за курсом 0.7301 долара США, канадський долар оцінюється у 0.7301 долара США, китайський юань оцінюється у 0.1464 долара США, та курс японської ієни дорівнює 111.4608 за долар США. Обліковий курс для СПЗ (спеціальних прав запозичення) становитиме 0.713578 за долар США. Офіційні золоті запаси було оцінено за курсом 1 202.35 доларів США за тройську унцію. Ці облікові обмінні курси залишаються незмінними протягом всього терміну програми. Відтак, програмний обліковий обмінний курс відрізняється від реального обмінного курсу, який встановлюється на валютному ринку України. Крім того, встановлення програмного обмінного курсу для розрахунку монетарних агрегатів не означає існування будь-якого цільового обмінного курсу, що використовується для цілей політики.

4. Для цілей програми валовий внутрішній продукт обчислюється згідно із Системою національних рахунків 2008 року і не враховує Крим та Севастополь.

5. Чисті міжнародні резерви (ЧМР) НБУ визначаються як деномінована у доларах різниця між ліквідними валовими міжнародними резервами і пов'язаними із резервами зобов'язаннями перед нерезидентами, перерахованими за програмними обмінними курсами.

6. Ліквідні валові міжнародні резерви включають усі негайно доступні вимоги до нерезидентів, деноміновані у конвертованих іноземних валютах, відповідно до Керівництва з платіжного балансу (Шоста редакція) (Balance of Payment Manual, Sixth Edition) та Спеціального стандарту поширення даних (ССПД) (див. Таблицю 6.1, пункт A). Ліквідні резерви, серед усього іншого, не включають:

• будь-які іноземні активи, деноміновані в іноземній валюті, що утримуються у вітчизняних установах, або становлять предмет позову до вітчизняних установ (тобто, установ, головні офіси яких розташовані в Україні, але самі вони можуть розташовуватися як в Україні, так і за кордоном, або установ, головний офіс яких знаходиться за кордоном, а самі вони розташовуються в Україні). З визначення також виключено усі вимоги НБУ в іноземній валюті до вітчизняних комерційних банків, а також депозити НБУ, утримувані на Міжбанківському валютному ринку і у вітчизняних банках для торговельних цілей;

• будь-які депозити в металах або дорогоцінних металах, крім монетарного золота та депозитів у золоті, утримуваних НБУ;

• будь-які активи, які кореспондуються з валютними депозитами комерційних банків у НБУ і будь-які резервні активи, які: (і) обтяжені боргами; або (іі) внесені як застава (у тій частині, у якій вони ще не включені до іноземних пасивів, або виключені з резервних активів); або (ііі) блоковані; а також

• будь-які резервні активи, які не можуть бути негайно використані для інтервенцій на валютному ринку, зокрема, через те, що вони не повністю контролюються НБУ, у зв'язку з їх низькою якістю або недостатньою ліквідністю, що обмежує їхню здатність до реалізації на ринку за ціною, що відповідає їхній балансовій вартості.

7. Для цілей цієї програми пов'язані з резервами зобов'язання включають у себе:

• усі короткострокові зобов'язання НБУ перед нерезидентами, деноміновані у конвертованих валютах, із початковим залишковим терміном погашення один рік або менше;

• увесь обсяг непогашеного кредиту від МВФ;

• номінальну вартість усіх позицій по деривативах-1 (включаючи свопи, опціони, форварди та ф'ючерси) НБУ та сектору загальнодержавного управління, що передбачають продаж іноземної валюти або інших резервів; та

• усі валютні зобов'язання НБУ перед установами-резидентами (наприклад, валютні вимоги внутрішніх банків та кредити НБУ в іноземній валюті, залучені з внутрішнього ринку), які ще не були виключені з резервних активів, крім валютних зобов'язань перед сектором загальнодержавного управління, або тих, що мають відношення до гарантій за депозитами.

Припущення відповідно до зобов'язань влади

8. Цільові показники ЧМР/ЧВА припускають пролонгацію в середньому 70 відсотків цінних паперів внутрішньої позики центрального уряду в іноземній валюті в 4 кварталі 2018 року та 1 кварталі 2019 року та 100 відсотків у 2-4 кварталі 2019 року. Пролонгацію буде здійснено шляхом випуску нових облігацій державного боргу в іноземній валюті з мінімальним строком погашення 6 місяців, без можливості дострокового погашення.

• Цільові показники ЧМР будуть скориговані в бік підвищення (зниження) на повну суму кумулятивного надлишку (дефіциту) виплат за програмою відповідно до базового прогнозу (Таблиця В). Виділені в рамках програми кошти визначаються як зовнішні кошти (включаючи гранти і довгострокову позику НБУ, але за винятком коштів, визначених як проектне фінансування), фактично надані офіційними міжнародними кредиторами (Світовий банк, Європейська Комісія, Європейський Інвестиційний Банк та Європейський Банк Реконструкції та Розвитку), офіційними кредиторами в рамках двосторонніх угод (сальдо), а також отримані у результаті зовнішнього розміщення облігацій, які можуть бути використані для фінансування дефіциту державного бюджету або резервних активів.

• Цільові показники ЧМР будуть скориговані в бік підвищення (зниження) на повну суму кумулятивного надлишку (дефіциту) чистого випуску (валовий випуск мінус обслуговування боргу) облігацій внутрішньої позики уряду в іноземній валюті вище (нижче) сум, що очікуються за базовим прогнозом (Таблиця 1 МЕФП).

• У разі якщо Національний банк конвертує будь-яку не резервну валюту за угодою "своп" між НБУ та іншим центральним банком в резервну валюту через прямий продаж, буде застосовано симетричне корегування цілей ЧМР. Цілі ЧМР будуть скореговані в бік підвищення на суму, на яку буде здійснюватися конвертація в нову резервну валюту на час конвертації. Цілі ЧМР будуть скореговані в сторону зменшення на суму резервної валюти (як основної суми, так і нарахованих відсотків), коли НБУ сплачуватиме нерезервну валюту, надану за угодою "своп" з іншим центральним банком.

У випадку, якщо НБУ використовуватиме будь-яку резервну валюту, отриману за угодою "своп" з іншим центральним банком, термін погашення якої перевищує 1 рік, симетричне коригування буде застосовано для цільових показників ЧМР. Цілі ЧМР будуть скориговані вгору на суму, яка використовуватиметься з терміном погашення понад 2 роки. Цілі ЧМР будуть скориговані вниз, коли НБУ виплатить ці суми.

Цілі ЧМР будуть скориговані вгору (вниз) на повну суму сукупного надлишку (дефіциту) від передачі необтяжених конфіскованих активів в іноземній валюті до міжнародних резервів у НБУ або, якщо вони не будуть переведені до міжнародних резервів, на суму використання конфіскованих активів, що знаходяться на інших рахунках (або будь-яких інших не міжнародних резервних рахунках) для здійснення державних виплат в іноземній валюті, вище (нижче) сум, що очікуються за базовим прогнозом (див. таблицю 1 МЕФП).

9. Чисті внутрішні активи (ЧВА) НБУ визначаються як різниця між грошовою базою (у визначенні, що подається нижче) та ЧМР НБУ (як зазначено вище, за винятком конвертації не резервної валюти в резервну валюту шляхом прямого продажу за угодою "своп" обміну депозитів з іншим центральним банком). Для цілей обрахунку цільового показника ЧВА, ЧМР оцінюються за програмними обмінними курсами, визначеними в пункті 3, та відображаються у гривнях.

10. Монетарна база Національного банку включає в себе національну валюту поза банками та резерви банків, включаючи готівку в банках та інші зобов'язання НБУ, включені в широку грошову масу та деноміновані у національній валюті-2. Валюта в обігу поза банками визначається як Валюта - валютні банкноти та монети (рахунки НБУ групи 300 мінус рахунки НБУ групи 100 мінус готівка в банках (рахунки банків групи 100)). Резерви банків визначаються як готівкові кошти в банках (рахунки банків групи 100) плюс банківські депозити до запитання в НБУ в національній валюті (рахунки зобов'язань НБУ - 3200, 3203, 3204 та 3208). Інші зобов'язання НБУ складаються з депозитів в НБУ, які входять до складу широкої грошової маси та деноміновані в національній валюті (рахунки зобов'язань НБУ груп 323-3, та рахунки 3250, 4731, 4732, 4735, 4736, 4738, 4739, та 4750).

• Відповідно до дії механізму корегування цільового показника ЧМР (у визначенні, поданому вище), цільові показники ЧВА будуть корегуватись в бік зниження (зростання) на повну суму кумулятивного надлишку (дефіциту) виплат за програмою відповідно до базового прогнозу (Таблиця В) та оцінюються на рівні обмінних курсів програми.

• Цільові показники ЧВА будуть скориговані вгору (вниз) на повну суму кумулятивного надлишку (дефіциту) у загальній сумі нових кредитів НБУ (за вирахуванням погашення) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), а також на загальну суму покупки НБУ державних облігацій, випущених для цілей фінансування ФГВФО, та покупки НБУ у Приватбанку державних облігацій, випущених з метою рекапіталізації банків (за вирахуванням змін обсягів кредитів, наданих НБУ ПриватБанку), по відношенню до базового прогнозу, та оцінюватимуться за програмними курсами валют, у випадку їх надання в іноземній валюті (таблиця С). Комбіноване корегування вгору залежить від сукупного максимального обсягу рекапіталізації банків та облігацій з фінансування ФГВФО, випущених з 1 січня 2018 року, а індикативні сукупні ліміти виводяться з відповідного рядка таблиці 1 МЕФП.

• Цілі ЧВА будуть скореговані в бік зниження (підвищення) на всю суму кумулятивного надлишку (дефіциту) чистої емісії (брутто випуску за вирахуванням обслуговування боргу) внутрішніх валютних державних зобов'язань уряду вище (нижче) суми, очікуваної за базовим прогнозом (див. Таблицю 1 МЕФП).

• Цілі ЧВА будуть скореговані вниз (вгору) на повну суму кумулятивного надлишку (дефіциту) від передачі необтяжених конфіскованих активів в іноземній валюті до міжнародних резервів у НБУ, або, якщо вони не будуть переведені до міжнародних резервів в НБУ, на суму використання конфіскованих активів, що знаходяться у інших установах (або будь-яких інших не міжнародних резервних активів) для здійснення бюджетних виплат в іноземній валюті, вище (нижче) сум, що очікуються за базовим прогнозом (див. Таблицю 1 МЕФП).

11. Базова інфляція визначається як коефіцієнт зміни індексу споживчих цін у річному обчисленні за даними Державної служби статистики України. Цільові показники середньої точки інфляції та межі коридору, що потребуватимуть проведення консультацій, вказані в Таблиці 1 МЕФП. Механізм консультацій з Виконавчою радою МВФ буде задіяно, якщо буде спостерігатися вихід базової інфляції за зовнішні межі коридору, що становитиме + 4.75/- 3.5 процентних пункти від цільового показника середньої точки інфляції для кінця березня 2019 року та кінця вересня 2019 року. У такому випадку керівництво проведе консультацію з Виконавчою радою МВФ, яку буде зосереджено на (і) монетарній політиці та з'ясуванні, чи програма, що підтримується МВФ, здійснюється відповідно до плану; (іі) причинах відхилень від програми, з урахуванням компенсаційних чинників; і (ііі) запропонованих виправних заходах, якщо це буде визнано необхідним. Якщо буде спостерігатися вихід базової інфляції за внутрішні межі коридору, що становитиме +/- 2 відсоткових пункти від цільових показників середньої точки інфляції для грудня 2018 року, березня 2019 року, червня 2019 року та вересня 2019 року та за внутрішні межі коридору, що становитиме +/- 1 відсотковий пункт від цільового показника середньої точки інфляції для грудня 2019 року, це вимагатиме проведення українським керівництвом консультацій з фахівцями МВФ на робочому рівні щодо причин відхилення та запропонованих відповідних заходів політики.

12. До складу сектору загальнодержавного управління входять центральний (державний) уряд, включаючи Державну службу автомобільних доріг України (Укравтодор), усі місцеві уряди та усі позабюджетні фонди, в тому числі Пенсійний Фонд, Фонд зайнятості, Фонд соціального страхування України (що об'єднує колишні Фонд соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності і Фонд страхування від нещасних випадків та професійних захворювань). До складу бюджету сектору загальнодержавного управління входять: (і) державний бюджет, (іі) всі місцеві бюджети та (ііі) у разі, якщо вони не включені у п.(і), бюджети позабюджетних фондів, перерахованих вище, а також будь-які інші позабюджетні фонди, включені в грошово-кредитну статистику, що складається НБУ. Уряд негайно інформуватиме експертів МВФ про створення або будь-яку очікувану зміну в класифікації будь-яких нових фондів, програм або установ. Касовий дефіцит сектору загальнодержавного управління вимірюється через чисті потоки фінансування, за винятком впливу змін від оцінювання, зокрема:

• загальний чистий продаж ОВДП-5 (у гривнях і валюті), що обчислюється за інформацією, що зберігається у реєстрі НБУ стосовно продажу ОВДП (чистий продаж ОВДП визначається як сукупні загальні кошти, отримані від продажу ОВДП на первинних аукціонах, а також державні цінні папери, випущені для цілей рекапіталізації банків та державних підприємств, мінус сукупне загальне погашення основної суми за ОВДП), за винятком облігацій, випущених з метою рекапіталізації НАК "Нафтогаз"-6 та інших державних підприємств; плюс

• інші чисті внутрішні кредити банківської системи сектору загальнодержавного управління відповідно до грошово-кредитної статистики, що надається НБУ (вони включають все фінансування, не пов'язане з ОВДП, у національній або іноземній валюті, яке було надано сектору загальнодержавного управління банками, мінус зміни за всіма депозитами уряду у банківській системі), а також будь-яке інше фінансування, надане суб'єктами, що не відображається у монетарній статистиці, яка надається Національним банком України; плюс

• загальна сума надходжень від приватизації (включно із змінами у загальному обсязі заставних депозитів, що вносяться для участі у приватизаційних аукціонах і підлягають поверненню, і надходженнями від продажу нефінансових активів) та надходженнями від безоплатних вилучень; плюс

• різниця між надходженнями від та амортизацією будь-яких облігацій, випущених сектором загальнодержавного управління або НБУ для нерезидентів з метою фінансування дефіциту сектору загальнодержавного управління; плюс

• різниця між надходженням іноземних кредитів сектору загальнодержавного управління (включаючи позики на фінансування проектів, кошти яких перепозичаються державним підприємствам) та амортизацією іноземних кредитів за рахунок коштів сектору загальнодержавного управління (включаючи позики на фінансування проектів для перепозичання); плюс

• чистий продаж авуарів СПЗ через Департамент СПЗ МВФ; плюс

• чиста зміна депозитів сектору загальнодержавного управління в банках-нерезидентах або інших установах-нерезидентах; плюс

• чисті надходження від будь-яких векселів або інших фінансових інструментів, випущених сектором загальнодержавного управління.

13. З метою визначення дефіциту бюджету сектору загальнодержавного управління усі потоки до/із бюджету в іноземній валюті (у тому числі за рахунок емісії внутрішніх фінансових інструментів, деномінованих в іноземній валюті) обліковуватимуться у гривні за офіційним обмінним курсом, встановленим на дату транзакції. Фінансові зміни внаслідок переоцінки валютних депозитів виключаються з дефіциту. Депозити сектору загальнодержавного управління в банківській системі обліковуються без урахування ПДВ рахунків для електронного адміністрування та ескроу (цільових) рахунків платників податків для розмитнення.

• "Стеля" касового дефіциту сектору загальнодержавного управління підлягає автоматичному корегуванню на величину відхилень зовнішнього проектного фінансування (визначених як надходження від кредиторів в рамках двосторонніх та багатосторонніх угод до консолідованого бюджету сектору загальнодержавного управління для фінансування конкретних видатків в рамках проектів) від розрахункових програмних прогнозних показників (Таблиця Э). Зокрема, якщо кумулятивні надходження в межах зовнішнього проектного фінансування (у гривневому еквіваленті за діючим обмінним курсом):

a. перевищуватимуть програмний прогноз, "стелю" дефіциту консолідованого бюджету сектору загальнодержавного управління буде збільшено на 100% суми перевищення зовнішнього проектного фінансування; та

b. виявляться недостатніми, порівняно з прогнозами програми, "стеля" консолідованого загального дефіциту уряду буде корегуватися в сторону зменшення на 100 відсотків від дефіциту зовнішнього проектного фінансування.

• "Стеля" дефіциту готівкових коштів загального уряду є предметом автоматичного корегування в сторону зниження (зростання) на 100 відсотків від суми грантів підтримки бюджету, отриманих надлишково (в дефіциті) від сум, передбачених програмою (див. Таблицю Э).

• "Стелі" касового дефіциту сектору загальнодержавного управління підлягають автоматичному корегуванню на повну суму державних облігацій, випущених для цілей рекапіталізації банків та фінансування ФГВФО, що разом не перевищить 15 млрд. грн. в період з 1 січня 2019 р. Сума, включена в цільові показники, дорівнює нулю, та індикативні загальні суми рекапіталізації банків/фінансування ФГВФО представлені в Таблиці 1 до Меморандуму про економічну та фінансову політику.

• "Стелю" касового дефіциту сектору загальнодержавного управління буде скориговано вниз на суму бюджетних заборгованостей із соціальних виплат, що накопичилися з початку бюджетного (календарного) року. Бюджетні заборгованості із соціальних виплат включають всі заборгованості консолідованого бюджету за зарплатами, пенсіями та соціальними виплатами, які мають бути здійснені Пенсійним фондом, а також центральним урядом та органами місцевого самоврядування. Бюджетні заборгованості визначаються як платежі, що не були здійснені через 30 днів після настання строку їх виконання. Зарплати визначаються як такі, що включають всі форми оплати за виконану роботу, стандартну та понаднормову роботу. Пенсійні зобов'язання Пенсійного фонду включають усі пенсійні виплати та інші зобов'язання Пенсійного фонду. Це визначення не включає невиплати пенсій фізичним особам, які проживали або продовжують проживати на територіях, що тимчасово не контролюються урядом.

• "Стелю" на касовий дефіцит сектору загальнодержавного управління буде скориговано вниз на повний обсяг збільшення обсягів протермінованої заборгованості з відшкодування ПДВ відповідно до визначення, поданого у Розділі Р.

• "Стелю" касового дефіциту сектору загальнодержавного управління буде автоматично скориговано вниз на повну суму прибутків НБУ, переведених до бюджету, що перевищує суму, передбачену в бюджеті на 2019 рік, ухваленому Верховною Радою 23 листопада 2018 року.

14. Умови та механізми моніторингу бюджетно-фінансових показників, включаючи перераховані вище механізми корегування, можуть підлягати перегляду за погодженням із експертами МВФ, щоб забезпечити досягнення первинного фіскального балансу та цільових показників боргу за програмою.

15. Касовий дефіцит сектора загальнодержавного управління та НАК "Нафтогаз" являє собою касовий дефіцит сектору загальнодержавного управління у визначенні, поданому вище, плюс касовий дефіцит НАК "Нафтогаз".

16. За визначенням, "Нафтогаз" - це національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірні компанії (разом" Група "Нафтогаз"). Касовий дефіцит "Нафтогазу" вимірюється "під рискою" як:

• чистий кредит, наданий компанії вітчизняною банківською системою (включає в себе все фінансування як у національній, так і в іноземній валюті, надане компанії банками, мінус зміни у депозитах компанії, розміщених у банківській системі); плюс

• різниця між надходженнями коштів в рамках приватних іноземних позик, отриманих "Нафтогазом" (включно із приватним розміщенням облігацій), та амортизацією приватних іноземних позик (в тому числі приватні розміщення облігацій); плюс

• різниця між надходженням офіційних іноземних кредитів "Нафтогазу" (включаючи позики на фінансування проектів) та погашенням офіційних іноземних кредитів (включаючи позики на фінансування проектів); плюс

• використання торговельних кредитів на імпорт газу; плюс

• різниця між використанням коштів та погашенням будь-якого випуску облігацій компанії "Нафтогаз"; плюс

• чистий результат зміни депозитів компанії, розміщених у банках-нерезидентах або інших установах-нерезидентах; плюс

• чистий обсяг надходжень від будь-яких векселів або інших фінансових інструментів, випущених компанією; плюс

• чистий обсяг надходжень від продажу фінансових активів (включно із облігаціями під рекапіталізацію або іншими казначейськими цінними паперами, випущеними на користь "Нафтогазу", незалежно від дати їхнього випуску); плюс

• будь-яке інше фінансування компанії у будь-якій формі, не зазначеній вище.

17. З метою визначення дефіциту "Нафтогазу" усі потоки коштів в іноземній валюті обліковуватимуться у гривні за офіційним обмінним курсом, встановленим на дату транзакції. У випадку існування заборгованості на дату тестування, ця заборгованість обраховуватиметься за офіційним обмінним курсом на дату тестування.

• Всі механізми корегування, як визначено в Розділі Э стосовно касового дефіциту сектору загальнодержавного управління, також застосовуються до компоненту загальнодержавного управління цієї "стелі" щодо дефіциту грошових коштів загального уряду та "Нафтогазу".

• "Стелю" касового дефіциту сектору загальнодержавного управління та "Нафтогазу" буде скориговано в бік підвищення на суму інвестиційних видатків "Нафтогазу", що перевищують 15 млрд грв., але не більше ніж на 25 млрд грв. (що відповідає загальним інвестиційним витратам у сумі 40 млрд. грн.).

18. "Стеля" на чисте накопичення протермінованої заборгованості з відшкодування ПДВ встановлюється на рівні 0 млрд. грн. Загальний обсяг протермінованої заборгованості з відшкодування ПДВ визначається як вимоги на відшкодування, які не було врегульовано (шляхом відшкодування готівкою, взаємозаліків проти зобов'язань платника податків, виплат у формі державних облігацій (ПДВ-облігацій) або прийняття офіційного рішення про відмову у відшкодуванні) впродовж встановленого терміну після подання до Державної фіскальної служби (ДФС) заявки на відшкодування. Цей часовий термін становить 74 дні, що дає змогу здійснити перевірку законності вимоги та обробити заявку для здійснення платежу.

19. "Стеля" на поточні первинні витрати державного бюджету та пенсійні витрати визначається як поточні грошові витрати центрального (державного) уряду України без урахування платежів за відсотками за внутрішнім та зовнішнім боргом та за вирахуванням перерахувань з державного бюджету до пенсійного фонду плюс загальні витрати пенсійного фонду, плюс платежі будь-якої простроченої заборгованості за видатками. "Стеля" основана на визначенні, що подається у щомісячному звіті казначейства (Ку_1ек), скорегованому на погашення боргу "Укравтодору", та на даних, що надаються Пенсійним фондом.

20. "Стеля" на поточні первинні витрати державного бюджету підлягає автоматичному корегуванню в бік зменшення на накопичену суму нової бюджетної заборгованості по заробітній платі і соціальним виплатам державного бюджету. Бюджетна заборгованість визначається як платежі, що не були здійснені через 30 днів після настання їх строку.

21. Для цілей програми, протермінована заборгованість з виплати зовнішнього боргу буде визначатися як платіж сектору загальнодержавного управління нерезидентам, який не було здійснено впродовж настання строку його погашення (включно із пільговим періодом, якщо такий передбачено). Це включає прямий і гарантований борг загального уряду. Визначення Загального уряду для цілей цього критерію ефективності міститься вище, в розділі Е, пункті 12. Для цілей критерію ефективності щодо ненакопичення сектором загальнодержавного управління нової протермінованої заборгованості з виплати зовнішнього боргу, протермінована заборгованість, яка виникла в результаті несплати обслуговування боргу, щодо якого було погоджено графік виплат або ведуться перемовини про угоду про реструктуризацію, виключена з цього визначення. Цей критерій ефективності буде застосовуватися на постійній основі продовж періоду дії програми.

22. "Стеля" на обсяг гарантованого державою боргу буде застосовуватися до обсягу гарантій, наданих центральним (державним) урядом. До усього обсягу боргу, деномінованого в усіх валютах, крім гривні, буде застосовуватися офіційний обмінний курс. Ця "стеля" не включатиме гарантії Міністерства фінансів щодо коштів, запозичених НБУ у МВФ.

23. Впродовж періоду дії угоди Стенд-бай Україна (і) не впроваджуватиме і не посилюватиме обмежень на здійснення платежів або переказ коштів для поточних міжнародних операцій; (іі) не вводитиме і не змінюватиме практики використання кількох обмінних курсів; (ііі) не укладатиме двосторонніх угод про здійснення платежів, що не відповідатимуть положенням Статті VIII Статей Угоди Фонду (995_921) ; а також (іу) не вводитиме і не посилюватиме обмеження на імпорт для цілей платіжного балансу.

24. НБУ на щоденній основі встановлюватиме офіційний обмінний курс гривня/долар США на рівні середньозваженого курсу, визначеного за угодами міжбанківського ринку на той самий день, виключаючи угоди із значним відхиленням курсу. Для обчислення офіційного обмінного курсу інформація про всі угоди, що укладаються та надаються НБУ торговельно-інформаційними системами до 15:30 в той самий день, буде розглядатися незалежно від дати розрахунку за ними. Зокрема, до обрахунку включатимуться угоди на умовах "тод", "том" і "спот" (Т+2). Операції зі значним відхиленням - це операції, за якими обмінний курс відхиляється від середнього арифметичного курсу для всіх операцій більш ніж на 2 відсотки, а курс або обсяг відхиляється від середнього арифметичного для всіх операцій більш ніж на 2 стандартних відхилення. В якості резервного механізму, у випадку, якщо кількість операцій, які необхідно враховувати для обчислення, до полудня становить менше або дорівнює 10 відсоткам від середньоденної вартості за попередній місяць, курс буде обчислено як середнє арифметичне від усіх котирувань купівлі або продажу у розмірі 1 млн. дол. США, поданих банками з полудня до 13:00. НБУ оприлюднюватиме офіційний обмінний курс не пізніше, ніж о 16:00 дня, що передує тому, для якого цей курс встановлено.

25. З 1 листопада 2018 р. по 31 грудня 2019 р. (включно) НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу за ціною (без урахування ПДВ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів транспортування та розподілу природного газу), що розраховується за такою формулою:

Ц = (Цбаз х Кд), де

Ц - (оптова) ціна продажу/постачання природного газу;

Цбаз - середня арифметична ціна продажу/постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" для промислових споживачів, за умови попередньої оплати до періоду поставки газу, що діяла з 1 липня 2018 року по 30 вересня 2018 року, згідно з прейскурантом на природний газ із ресурсів НАК "Нафтогаз України" (8 981 гривня за 1000 куб. метрів).

Кд - коефіцієнт дисконту, що дорівнює:

0,6943 - для розрахунку ціни природного газу з 1 листопада 2018 року;

0,8 - для розрахунку ціни природного газу з 1 травня 2019 року.

З 1 січня 2020 р. НАК "Нафтогаз України" здійснює продаж/постачання природного газу за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище середньої арифметичної ціни газу, за якою Компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати до періоду поставки газу.

26. НБУ продовжуватиме надавати МВФ щомісячно баланси за секторами НБУ та інших депозитних корпорацій (банків) за стандартизованими формами звітності (СФЗ), не пізніше, ніж на 25-й день наступного місяця, (за виключенням СФЗ на кінець звітного року, що мають бути надані не пізніше, ніж на 41-ий день наступного місяця).

27. НБУ щодня надаватиме МВФ дані про загальний обсяг чистих та валових міжнародних резервів як за фактичним, так і за програмним обмінним курсом із розбивкою по днях. Крім того, він надаватиме МВФ дані про повну структуру рахунків НБУ, які було включено до чистих міжнародних резервів (за визначенням, поданим вище у Таблиці А), будь-яку додаткову інформацію, яка буде необхідна фахівцям МВФ для здійснення моніторингу ситуації із чистими і валовими міжнародними резервами. На місячній основі не пізніше, ніж на 25-й день наступного місяця, НБУ надаватиме дані про структуру резервних активів і пасивів в розрізі валют.

28. НБУ щоденно надаватиме МВФ інформацію про обов'язковий, добровільний і сукупний продаж іноземної валюти (у тому числі всього у нерезидентів і продаж за дорученням клієнтів на міжбанківському ринку) та обсяг погодженого попиту на іноземну валюту на міжбанківському ринку, включаючи закупівлі "Нафтогазом" іноземної валюти. НБУ щоденно надаватиме МВФ інформацію про офіційні валютні інтервенції та інтервенційні котирування. У цьому контексті він також надаватиме деталізовані відомості про результати валютних аукціонів.

29. НБУ щоденно надаватиме МВФ інформацію про залишки на аналітичних рахунках 2900 "Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі та продажу валюти, банківських та дорогоцінних металів від імені клієнтів банків".

30. НБУ продовжуватиме розміщувати на своїй інтернет-сторінці щоденний звіт про стан авуарів у ОВДП за цінами первинного ринку цінних паперів за поточним валютним курсом. НБУ надаватиме інформацію про щоденний обсяг авуарів у ОВДП з розбивкою за типами власників (у тому числі державних та приватних банків) за цінами первинного ринку цінних паперів за фіксованим курсом на дату проведення аукціону; інформацію про продаж ОВДП, у зокрема валютних, випущених з початку року, за офіційним курсом на дату розміщення, а також про ОВДП у обігу, за сумами основного боргу до погашення за офіційним курсом на дату розміщення; звіти про кожен аукціон ОВДП; та надаватиме МВФ щомісячний звіт про ситуацію з ОВДП у форматі, узгодженому з експертами МВФ.

31. НБУ надаватиме щоденно інформацію про транзакції (обсяги та дохідність) на вторинному ринку ОВДП (включно із позабіржовими операціями і в розбивці за будь-якими операціями НБУ).

32. НБУ надаватиме МВФ фінансові звіти (із даними про доходи та видатки, а також сальдо загальних резервів) на поточний, і якщо такі існують - прогнозні показники на наступний рік, схвалені Радою НБУ. МВФ має бути негайно поінформований про будь-які зміни у цих документах.

33. НБУ продовжить надавати МВФ щоденні і щомісячні дані із загальною інформацією про обсяг операцій з фінансування (у тому числі операції "своп" і рефінансування), наданого НБУ банкам України, та про операції з поглинання ліквідності з банківської системи (у тому числі шляхом випуску депозитних сертифікатів) у форматах і у строки, погоджені з експертами МВФ. Він також на щотижневій основі подаватиме інформацію на індивідуальній основі про залишок сум до погашення комерційними банками та середньозважені відсоткові ставки за кредитами, наданими НБУ, у розрізі видів позик. Щомісяця НБУ надаватиме інформацію про заставу, прийняту НБУ у якості забезпечення позик НБУ (у розрізі банків, видів позик, а також видів забезпечення, дисконту, валют). У щотижневій і щомісячній звітності про надані НБУ позики та їх забезпечення окремо зазначатимуться банки, в яких введена тимчасова адміністрація і які знаходяться у стані ліквідації.

34. НБУ надаватиме МВФ на щомісячній основі, але не пізніше, ніж на 30-й день після завершення звітного кварталу, звіт про стан показників банківського сектору у форматі, узгодженому з експертами МВФ. Крім того, НБУ щомісяця надаватиме ключові і розширені показники фінансової стабільності згідно з визначенням, наведеним у Посібнику МВФ із складання показників, для всіх сукупно і для кожного з банків з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I на індивідуальній основі.

35. НБУ продовжуватиме щоденно і щомісяця не пізніше, ніж через три тижні після завершення місяця, надавати МВФ дані обстеження депозитних корпорацій, що міститиме, у тому числі, будь-яку додаткову інформацію, якої потребуватимуть експерти МВФ для здійснення моніторингу грошово-кредитної політики та розвитку ситуації у банківському секторі, зокрема: чисті внутрішні активи, у тому числі кредити НБУ і зобов'язання банків і детальну інформацію про кредити банківського сектору, видані сектору загальнодержавного управління, із детальною розбивкою цієї інформації за боржниками: центральний (державний) уряд та місцеві бюджети і ФГВФО, у тому числі у національній та іноземній валюті, за типом позики та забезпечення, а також інформацію про залишки коштів Уряду на рахунках в НБУ, зокрема, залишки коштів на Єдиному Казначейському Рахунку, деномінованому у національній валюті (рахунок 3240 А), та коштів Казначейства в іноземній валюті (рахунок 3513 А) і ФГВФО.

36. НБУ надаватиме МВФ на щомісячній основі прогнозні розрахунки платежів за зовнішніми зобов'язаннями, які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців. Дані щодо фактичних платежів за зовнішніми зобов'язаннями окремо в розрізі погашення основного боргу та відсотків, а також в розрізі державного та приватного сектору надаватимуться на щоквартальній основі у 80-денний термін після завершення кварталу.

37. НБУ надаватиме МВФ на квартальній основі інформацію про залишок короткострокового та довгострокового зовнішнього боргу (із урахуванням простроченої заборгованості) з розбивкою даних по державному та приватному секторах.

38. НБУ надаватиме МВФ на щоденній основі дані про валютні надходження від експорту та обсяги обов'язкового продажу іноземної валюти; дані про операції з імпорту товарів та послуг; дані про суми переказів у іноземній валюті з-за кордону на користь фізичних осіб - резидентів та нерезидентів - що мають виплачуватися готівкою без відкриття рахунку; дані про валютні перекази з України за кордон в рамках поточних валютних неторговельних операцій на основі розпоряджень фізичних осіб; дані про продаж та купівлю готівкової іноземної валюти фізичними особами (у т.ч. через банки, обмінні пункти та Укрпошту); підсумкові дані про імплементацію системи перевірки Т+п (де п визначається згідно з останньою постановою Правління НБУ), а саме: загальна кількість та обсяг перевірених операцій та загальна кількість та обсяг заблокованих операцій, із окремим поданням інформації про імпорт. НБУ надаватиме МВФ на щотижневій основі дані про обсяги закупівлі безготівкової іноземної валюти за дорученнями клієнтів банків та банками із розбивкою за обґрунтуванням покупки (форма № 538).

39. НБУ надаватиме МВФ на щоденній основі дані про іноземні активи та пасиви банківської системи у цілому (за винятком НБУ); дані про банківські відкриті валютні позиції у розрізі основних груп банків; дані про депозити на агрегованій основі для банківської системи у цілому (за винятком НБУ) у розрізі домогосподарств та юридичних осіб, строковості, а також національної та іноземної валюти; дані про позики на агрегованій основі для банківської системи у цілому (за винятком НБУ) у розрізі домогосподарств та юридичних осіб, а також національної та іноземної валюти. Додатково, НБУ надаватиме МВФ на щоденній основі агреговану інформацію щодо депозитів та кредитів банківської системи в цілому (окрім НБУ) за винятком депозитів та кредитів банків, що знаходяться в процесі ліквідації від початку 2014 року, у розрізі домогосподарств та юридичних осіб, а також національної та іноземної валюти. НБУ надаватиме МВФ на щотижневій основі дані про іноземні активи та іноземні зобов'язання (у розрізі національної та іноземної валюти) із розбивкою для кожного з банків з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I окремо. Щомісяця здійснюватиметься розбивка іноземних активів за видами (наприклад, готівка та депозити, державні цінні папери, недержавні цінні папери, позики, інше) та іноземних зобов'язань за видами, утримувачами (наприклад, банки, інші фінансові установи, нефінансові компанії та фізичні особи) та залишком терміну погашення (менше одного місяця, від одного до трьох місяців, від трьох до 12 місяців ті більше 12 місяців). Також надаватимуться дані про ставки пролонгації за іноземними кредитними лініями, наданими банками, та цінними паперами.

40. НБУ надаватиме МВФ на щоденній основі окремо по кожному з 35 найбільших банків та агреговані для банків з державною часткою, іноземних банківських груп, груп I та II окремо (включаючи всіх, крім банків, у яких введена тимчасова адміністрація) дані про коефіцієнт ліквідності, готівку та готівкові еквіваленти, наявні кошти на рахунках у НБУ (за винятком обов'язкових резервів), кореспондентських рахунках у добре відомих іноземних банках (за винятком обтяжених рахунків), та депозити клієнтів. НБУ також щоденно надаватиме на індивідуальній основі для банків із державною часткою, банків іноземних банківських груп і групи I та на агрегованій основі для банків групи II дані про сукупні активи та пасиви, позики та вимоги (у розрізі домогосподарств, юридичних осіб та банків) та чисту відкриту валютну позицію. Дані будуть надаватися у розрізі вітчизняної та іноземної валюти. Дані про депозити подаватимуться у розрізі домогосподарств та юридичних осіб, а також строковості (поточні рахунки, ощадні рахунки та строкові депозити). Додатково, як для банківського сектору в цілому та і для груп банків, НБУ надаватиме ці дані про депозити і кредити, за вирахуванням інформації банків, що знаходяться в процесі ліквідації від початку 2014 року.

41. НБУ надаватиме МВФ на щоденній основі зведені дані про основні валютні потоки, що включають валютні надходження і платежі уряду за видами валют, а також із зазначенням операцій на міжбанківському ринку у розрізі валют. НБУ продовжуватиме надавати щоденну інформацію про операції на валютному ринку, включаючи інформацію про обмінний курс.

42. НБУ надаватиме МВФ інформацію про обов'язкові резерви.

43. НБУ надаватиме МВФ на щомісячній основі дані для кожного з банків з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I окремо про середню відсоткову ставку за депозитами клієнтам (у розрізі національної та іноземної валют, юридичних та фізичних осіб, і строків погашення - до запитання, ощадні і строкові депозити) та на щотижневій основі середню відсоткову ставку для запозичень на міжбанківському ринку (у розрізі національної та іноземної валюти та строків - овернайт, 1-7 днів і більше одного тижня).

44. НБУ кожні два тижні надаватиме МВФ дані в узгодженому форматі про весь банківський сектор - агреговані для банків групи II, та на індивідуальній основі щодо банків з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I - щодо зважених за ризиком активів банків та інших ризиків (для обрахунку показника Н2), у тому числі щодо довгострокових активних операцій, які здійснені з перевищенням строків розміщення над строками залучення коштів і відкритою валютною позицією; сукупний регулятивний капітал (капітал I рівня і II рівня) і основний капітал (капітал I рівня); показники достатності сукупного регулятивного капіталу (норматив Н2); позики та вимоги за узагальненими групами строковості у розрізі домогосподарств, юридичних осіб та банків у вітчизняній та іноземній валюті; депозити за узагальненими групами строковості у розрізі домогосподарств, юридичних осіб і банків у вітчизняній та іноземній валюті; чисту відкриту валютну позицію, подану у розрізі сукупних активів у іноземній валюті (довга позиція) та пасивів у іноземній валюті (коротка позиція), балансовими і позабалансовими.

45. НБУ надаватиме щомісячно, у погодженому форматі, дані про весь банківський сектор - агреговані для банків групи II, та на індивідуальній основі щодо банків з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I - щодо позик та вимог (у розрізі домогосподарств у вітчизняній та іноземній валюті, юридичних осіб у вітчизняній та іноземній валюті, банків у вітчизняній та іноземній валюті, за строками погашення та класифіковані за категоріями позик I, II, III, IV і V); забезпечення під позики та вимоги (за типом забезпечення, юридичних осіб у вітчизняній та іноземній валюті, домогосподарств у вітчизняній та іноземній валюті, банків у вітчизняній та іноземній валюті та класифіковані за категоріями позик I, II, III, IV і V); резерви, сформовані під позики та вимоги (домогосподарств у вітчизняній та іноземній валюті, юридичних осіб у вітчизняній та іноземній валюті, банків у вітчизняній та іноземній валюті та класифіковані за категоріями позик I, II, III, IV і V); ризики великих позичальників (позики, що дорівнюють або перевищують 10 відсотків капіталу); рефінансовані позики, і реструктуризовані позики (у розрізі домогосподарств, юридичних осіб та банків); середня відсоткова ставка по сумі заборгованості за кредитами, наданими клієнтам (у розрізі домогосподарств та юридичних осіб); нараховані відсотки на позики (у розрізі вітчизняної та іноземної валюти); цінні папери в портфелі для продажу і готові для реалізації, із окремим поданням даних про державні цінні папери (у розрізі вітчизняної та іноземної валюти); цінні папери в інвестиційному портфелі, що утримуються в ньому до терміну погашення, із окремим поданням даних про державні цінні папери (у розрізі вітчизняної та іноземної валюти).

46. НБУ надаватиме щомісячно, у погодженому форматі, дані індивідуально щодо банків з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I щодо депозитів пов'язаних осіб (в національній валюті, іноземній валюті, фізичних та юридичних осіб); депозитів пов'язаних осіб, що використовуються у якості (грошового) забезпечення (в національній валюті, іноземній валюті, фізичних та юридичних осіб); інші зобов'язання перед пов'язаними особами (в національній та іноземній валюті); позики пов'язаних осіб (у розрізі домогосподарств, юридичних осіб та банків); імена контрагентів і суми 20 найбільших позик, наданих пов'язаним особам; забезпечення під позики та вимоги пов'язаних осіб (за типом забезпечення, юридичних осіб у вітчизняній та іноземній валюті, домогосподарств у вітчизняній та іноземній валюті, банків у вітчизняній та іноземній валюті та класифіковані за категоріями позик I, II, III, IV і V); резерви, сформовані під позики та вимоги пов'язаних осіб (домогосподарств у вітчизняній та іноземній валюті, юридичних осіб у вітчизняній та іноземній валюті, банків у вітчизняній та іноземній валюті та класифіковані за категоріями позик I, II, III, IV і V).

47. НБУ надаватиме МВФ щомісячно на агрегованій основі та індивідуально по кожному банку і регіону дані про позики і сформовані резерви (у розрізі домогосподарств та юридичних осіб, у вітчизняній та іноземній валюті та віднесені до категорій позик I, II, III, IV і V); депозити (у розрізі домогосподарств та юридичних осіб, у вітчизняній та іноземній валюті); кошти в банках (у національній та іноземній валюті).

48. НБУ надаватиме МВФ на щомісячній основі дані по банківській системі в цілому (та агреговані дані для банків групи II) та індивідуально по кожному банку з державною часткою, іноземних банківських груп і групи I, а саме, звіти про доходи наростаючим підсумком, у т.ч. загальний обсяг доходів; доходи від сплати відсотків (від позик, наданих домогосподарствам, юридичним особам, за міжбанківськими позиками, від розміщення коштів у НБУ, цінних паперів); доходи від платежів та комісій; загальний обсяг видатків; видатки пов'язані із сплатою відсотків (за депозитами юридичних осіб, депозитами домогосподарств, за запозичення на міжбанку, запозичення від НБУ, випуск цінних паперів); сплачені збори та комісійні; заробітна плата та інші види компенсації персоналу; інші операційні видатки; чистий дохід до формування резервів під втрати від позик; резерви під втрати від позик; чистий дохід після формування резервів під втрати від позик; сплачені податки; чистий дохід.

49. На запит НБУ надаватиме МВФ двотижневі прогнози руху готівки на індивідуальній основі для кожного банку з державною часткою, іноземної банківської групи і групи I.

50. НБУ кожні два тижні надаватиме МВФ індивідуально по кожному банку дані про суми, на які було підвищено регулятивний капітал банків з державною часткою, іноземної банківської групи і групи I. Цей звіт має зазначати інструменти або операції, завдяки яким відбулося зростання регулятивного капіталу (наприклад, вливання капіталу, переведення субординованого боргу в акціонерний капітал тощо).

51. НБУ щомісяця інформуватиме МВФ про будь-які заходи регулювання і нагляду, застосовані до банків, які порушують нормативні вимоги НБУ щодо достатності капіталу, нормативу ліквідності, нормативів ризику великих позичальників та кредитування пов'язаних осіб, а також про рішення оголосити банк проблемним або неплатоспроможним.

52. НБУ продовжуватиме надавати в електронному вигляді деталізовані квартальні дані по платіжному балансу у 80-денний термін після завершення кварталу.

53. НБУ надаватиме дані про кредити неурядовим структурам, надані під гарантії НБУ на щомісячній основі не пізніше 25 днів після закінчення звітного місяця.

54. НБУ інформуватиме експертів МВФ про випадки, коли Державне казначейство не виплачуватиме НБУ, комерційним банкам або небанківським установам чи фізичним особам належні їм відсотки чи основну суму за облігаціями внутрішньої державної позики. У таких випадках НБУ надаватиме інформацію про відсотки до виплати та основну суму платежу.

55. НБУ інформуватиме експертів МВФ про будь-які зміни обов'язкових резервів для депозитних корпорацій.

56. НБУ інформуватиме МВФ (електронними засобами) про будь-які зміни у принципах бухгалтерського обліку та оцінки, які застосовуються до балансових даних, а також інформуватиме експертів МВФ, перш ніж вносити будь-які зміни до Плану рахунків та форми звітності НБУ та комерційних банків.

57. Департамент внутрішнього аудиту НБУ продовжуватиме надавати МВФ - не пізніше ніж за шість тижнів, рахуючи з тестової дати - контрольні звіти на підтвердження того, що (і) монетарні дані узгоджуються із визначеннями за програмою, і були перевірені та узгоджені відповідно до бухгалтерських даних , а також (іі) що не відбулося жодних змін у плані рахунків або методах оцінки, які могли б позначитися на звітності даних.

58. НБУ продовжуватиме надавати МВФ копію листа до керівництва від зовнішнього аудитора за результатами щорічного аудиту протягом шести тижнів з моменту завершення кожного аудиту. Відповідно до "політики застережних механізмів" МВФ ця вимога залишатиметься чинною на період дії угоди, а також до того часу, поки кредит не буде погашено.

59. НБУ надаватиме МВФ дані про процентний дохід і платежі за основною сумою, отримуваний від його портфоліо державних цінних паперів, що склалося станом на 1 січня 2017 року, на щомісячній основі, але не пізніше 15 днів з моменту завершення звітного періоду. Крім того, НБУ щомісяця надаватиме дані про місячні платежі купону і виплати основної суми (окремо в гривні і іноземній валюті) за державними цінними паперами, утримуваними НБУ та іншими особами.

60. ФГВФО надаватиме МВФ на щомісячній основі дані про загальну кількість та обсяг депозитів фізичних осіб із розбивкою по групах, скомпонованих за розмірами депозитів. Дані будуть подаватися окремо по кожному з 35 найбільших банків та агреговано для решти банків.

61. ФГВФО буде повідомляти МВФ на щомісячній основі і індивідуально по всіх банках в банківській системі суму гарантованих вкладів в банках і всіх депозитів фізичних осіб. Дані будуть надаватись в узгодженому форматі в розрізі національної та іноземних валют.

62. ФГВФО буде повідомляти МВФ на щомісячній основі і індивідуально по всіх банках загальну суму гарантованих вкладів і залишок суми гарантованих вкладів до сплати Фондом вкладникам банків, що находяться у стадії ліквідації і в яких введена тимчасова адміністрація. Дані будуть надаватись в узгодженому форматі в розрізі національної та іноземних валют.

63. ФГВФО буде надавати МВФ на щомісячній основі дані про фінансовий стан ФГВФО, а також інформацію про сальдо грошових коштів, обсяги облігацій у власності Фонду, кредитних ліній і позик. Дані будуть надаватись в узгодженому форматі.

64. ФГВФО буде надавати МВФ на щомісячній основі інформацію про механізми фінансування Фонду, включаючи інформацію про угоди щодо фінансування Міністерством фінансів. Дані будуть надаватись в узгодженому форматі.

65. ФГВФО буде надавати МВФ на щомісячній основі річний прогноз щодо сум і типів фінансових ресурсів, які ФГВФО очікує отримати від Міністерства фінансів, НБУ та інших установ, суми, яка за очікуваннями ФГВФО має бути виплачена застрахованим вкладникам банків у стадії ліквідації та вартості активів, повернення яких Фонд очікує. Дані будуть надаватись в узгодженому форматі.

66. Міністерство фінансів надаватиме МВФ інформацію про щомісячні консолідовані залишки на рахунках (станом на кінець місяця) інших суб'єктів господарювання, що не належать до сектору загальнодержавного управління, у тому числі ДП, рахунки яких відкрито в Державному казначействі, не пізніше, ніж на 25-й день після закінчення місяця.

67. Державне казначейство продовжуватиме надавати МВФ звіти про щоденні операційні показники виконання бюджету, щоденні надходження запозичених коштів (в розрізі валют позик) до державного бюджету та видатки на обслуговування боргу (відсотки та основні суми), щотижневі залишки по потоках грошових коштів Казначейства (факт і прогноз), включаючи дані про валютні депозити уряду, у форматі, погодженому з експертами МВФ, дані за 10 днів про виконання державного, місцевих та консолідованого бюджетів у частині доходів та надходження від сплати єдиного соціального внеску, місячні дані про кошти, розміщені на Єдиному казначейському рахунку, реєстраційних рахунках суб'єктів, не включених до державного сектору, інформацію про залишки коштів державних суб'єктів на 1-ий день місяця на рахунку № 3712 "Рахунки інших клієнтів Державного Казначейства України", про надходження до Державного бюджету коштів за рахунок реалізації казначейських та будь-яких інших зобов'язань населенню в іноземній та національній валюті та їх погашення.

68. Міністерство фінансів продовжуватиме надавати МВФ щомісячні та щоквартальні звіти казначейства в електронному вигляді не пізніше, ніж на 25-й та 35-й день після закінчення звітного періоду відповідно. Міністерство фінансів продовжуватиме надавати МВФ у електронному вигляді остаточні фіскальні звіти на кінець кожного фіскального року, однак не пізніше березня наступного року. Також у цих звітах дані щодо видатків будуть розбиті за програмами і головними розпорядниками бюджетних коштів і наводитимуться у форматі, узгодженому зі стандартними функціональною та економічною класифікаціями. Крім того, квартальні звіти міститимуть стандартну інформацію про бюджетні видатки, пов'язані із задіянням гарантій уряду.

69. Міністерство фінансів надаватиме щомісячні дані про фонд оплати праці державного сектора (за винятком державних підприємств) у форматі, узгодженому з експертами МВФ. Воно також надаватиме щомісячні звіти про запозичення (фактичні надходження коштів, відсотки та погашення) Державної служби автомобільних доріг України у форматі, узгодженому з експертами МВФ. Міністерство фінансів на щомісячній основі інформуватиме МВФ про муніципальні запозичення та погашення боргу у форматі, погодженому з експертами МВФ.

70. Міністерство фінансів звітуватиме МВФ щомісячно, не пізніше, ніж на 15-й день після завершення звітного місяця, про касовий дефіцит сектору загальнодержавного управління із наданням детальної інформації про зарахування до бюджету надходжень від приватизації державними органами та органами місцевого самоврядування; про фактично отримані в рамках зовнішніх кредитів суми (в тому числі на підтримку бюджету і позики на фінансування проектів, кошти яких перепозичаються) до консолідованого бюджету та про амортизацію зовнішнього боргу консолідованим бюджетом; про чисте внутрішнє запозичення сектору загальнодержавного управління, включаючи чистий випуск ОВДП, а також випуск інших боргових інструментів уряду, а також про зміну у депозитах уряду.

71. Міністерство фінансів надаватиме дані про обсяг всієї бюджетної заборгованості на щомісячній основі не пізніше, ніж на 1-й день другого після звітного місяця, включаючи окремі показники по зарплатах, пенсіях, соціальних виплатах, оплаті за електроенергію та комунальні послуги та про будь-яку іншу заборгованість з оплати за товари та послуги. Державне казначейство надаватиме щомісячні звіти про кредиторську заборгованість державного та місцевих бюджетів (за економічною класифікацією видатків). Пенсійний Фонд щомісяця надаватиме інформацію про чистий обсяг пенсій, невиплачених фізичним особам, які проживали або продовжують проживати на територіях, що тимчасово не контролюються урядом.

72. Міністерство фінансів надаватиме щомісячну інформацію не пізніше, ніж на 25-й день після закінчення кожного місяця, про обсяги та терміни всього зовнішнього контрактованого чи гарантованого боргу центрального уряду.

73. Міністерство фінансів надаватиме МВФ в електронному вигляді на щомісячній основі не пізніше, ніж на 25-й день після закінчення місяця (а) дані про залишки обсягів внутрішнього та зовнішнього боргу державного та місцевих бюджетів (включаючи загальний та спеціальний фонди), (Ь) стандартні звіти про заплановані та фактичні платежі, амортизацію та виплати процентів за зовнішнім боргом (включаючи загальний та спеціальний фонди) із детальним зазначенням категорій кредиторів згідно із домовленістю зі спеціалістами МВФ, та (c) звіти про погашення основної суми зовнішнього боргу та виплати процентів в розбивці по днях та по валютах. Міністерство фінансів також подаватиме звіти про накопичення будь-якої бюджетної заборгованості з обслуговування зовнішнього та внутрішнього боргу.

74. Міністерство фінансів надаватиме МВФ помісячні графіки амортизації боргу (внутрішнього та зовнішнього), які оновлюватимуться щотижня.

75. Міністерство фінансів надаватиме дані про зовнішні та внутрішні кредити основним розпорядникам бюджетних коштів та неурядовим структурам (включно з "Нафтогазом", Державною іпотечною установою, ФГВФО та Аграрним фондом), які гарантуються урядом (сума суверенних гарантій, які було надано відповідно до постанов уряду та фактично задіяно; загальна сума чинних гарантій та перелік їх отримувачів) на щомісячній основі, не пізніше ніж на 25-й день після закінчення місяця.

76. Міністерство фінансів надаватиме дані про затверджені бюджети і квартальні оперативні дані (виняток становить інформація по Пенсійному фонду, яка має надаватися щоденно) про доходи, видатки та заборгованість, а також баланси Пенсійного фонду (очікуються детальні дані для цього Фонду про доходи і видатки за основними категоріями), про Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості (детальні дані з розбивкою за доходами і видатками за основними категоріями для цього Фонду) та про будь-які інші позабюджетні фонди, управління якими здійснюється на державному рівні, не пізніше, ніж на 50-й день після закінчення кожного кварталу (кожного місяця для Пенсійного фонду). Про будь-які зміни в бюджетах цих фондів впродовж року повідомлятиметься впродовж тижня після їх затвердження. Міністерство фінансів також подаватиме щорічну фінансову звітність цих фондів, в тому числі остаточні бюджетні рахунки цих фондів на кінець кожного бюджетного року, але не пізніше квітня місяця наступного після звітного року.

77. Міністерство фінансів надаватиме, не пізніше, ніж на 15-й день після закінчення кожного місяця, щомісячні дані про бюджетні видатки, пов'язані з рекапіталізацією банків та державних підприємств. В такі дані включатиметься попередній вплив на касовий дефіцит сектору загальнодержавного управління заходів рекапітал ізації банків та державних підприємств, а також видатки, пов'язані з виплатою відсотків, враховуючи відповідні зміни, пов'язані з прийняттям змін до Бюджету.

78. Міністерство фінансів надаватиме щомісячні дані про плани щодо видатків (розпис) державного бюджету.

79. Державна фіскальна служба (ДФС) надаватиме щомісячні дані не пізніше, ніж на 25-й день після закінчення місяця, щодо заборгованості зі сплати податків, включаючи відстрочені платежі, пеню і несплачені штрафи, у наступному вигляді:

80. ДФС продовжуватиме надавати на щоквартальній основі, не пізніше ніж через два місяці після закінчення кварталу, перелік усіх наданих звільнень від оподаткування із визначенням бенефіціара, виду податкового звільнення, терміну та оцінки наступних недоотриманих доходів протягом поточного бюджетного року.

81. ДФС продовжуватиме надавати щомісячну інформацію, не пізніше, ніж на 25-й день після закінчення місяця, про суми відшкодування ПДВ у наступній формі: (і) залишок заявок на відшкодування на початок періоду; (іі) заявки на відшкодування, що були відшкодовані грошовими коштами; (ііі) відшкодування шляхом взаємозаліку проти зобов'язань платника податків; (іу) відхилені заявки на відшкодування; (V) нові заявки на відшкодування; (уі) залишок заявок на кінець періоду; а також (уіі) обсяг заборгованості з відшкодування ПДВ, згідно з визначенням, наведеним у параграфі 11 (невиконані заявки на відшкодування ПДВ, подані до ДФС більш ніж за 74 дні до завершення періоду).

82. ДФС продовжуватиме надавати щомісячні звіти за формою 1.Р0 про фактичні податкові надходження та за формою 1.Р6 про податкову заборгованість, не пізніше, ніж на 25-й день після завершення кожного місяця.

83. ДФС надаватиме на щоквартальній основі, але не пізніше, ніж на 25-й день після завершення кожного кварталу, інформацію про кількість податкових апеляцій і пов'язані з ними суми, що оскаржуються, отриманих ДФС в кожному звітному періоді, кількість апеляцій, врегульованих без передачі в суд, із зазначенням кількості апеляцій врегульованих на користь контролюючого органу, на користь платника податків і задоволених частково.

84. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства надаватиме щоквартальну інформацію про фактичний рівень тарифів на житлово-комунальні послуги в усіх регіонах за основними категоріями послуг (опалення, водопостачання, водовідведення і квартплата), а також дані про рівень покриття собівартості, який вони забезпечують. Крім того, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства та НКРЕКП запропонують методологію, яку можна буде покласти в основу обрахування тарифів, які б забезпечували повне покриття собівартості, включаючи теплову енергію та газ.

85. Для кожного місяця не пізніше, ніж на 25-й день наступного місяця, уряд (на основі інформації Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства економічного розвитку і торгівлі , ДФС/ДМС, Міністерства фінансів, НКРЕКП та НАК "Нафтогаз") надаватиме МВФ інформацію в електронному вигляді (в узгодженій формі під назвою "Україна: фінансова позиція газового сектору") про фінансові показники газового сектору і сектору теплової енергетики, включаючи дані про ціни і обсяги газу внутрішнього виробництва (в розрізі виробників) та імпортного газу (в розрізі джерел імпорту), реалізації, тарифи, заборгованість, платежі до бюджету, субсидії і борг.

86. Для кожного місяця не пізніше, ніж на 25-й день наступного місяця, Міністерство економічного розвитку і торгівлі (на основі інформації НАК "Нафтогазу") надаватиме МВФ інформацію в електронному вигляді (в узгодженому форматі) про грошові потоки і дефіцит Групи "Нафтогаз" та окремо для кожної компанії, як визначено вище. Цей звіт надаватиме інформацію про обсяги та ціни на купівлю та продаж природного газу (купівлю природного газу внутрішнього виробництва та імпортованого, продаж побутовим споживачам, теплоенергетичним компаніям, бюджетним установам та промисловості), а також основні статті доходів, витрат та фінансування. На щомісячній основі НАК "Нафтогаз" надаватиме фахівцям МВФ оновлену інформацію про фінансові зобов'язання компанії, графік здійснення процентних платежів і погашення основної суми для кожної позики окремо. Цей звіт у окремій таблиці, формат якої узгоджений з експертами МВФ, подаватиме розбивку загальної суми грошових коштів, призначених на оплату імпорту газу від Газпрому по місяцях.

87. Для кожного кварталу не пізніше, ніж на 25-й день наступного місяця Міністерство житлово-комунального господарства надаватиме МВФ інформацію про кількість встановлених будинкових лічильників теплової енергії, а також про їх співвідношення до кількості будинків, де такі лічильники можуть встановлюватись.

88. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надаватиме інформацію у розрізі своїх ліцензіатів щодо рівнів тарифів на теплову енергію для потреб населення, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню, у разі їх зміни з визначенням середньозважених рівнів цих тарифів (без ПДВ та з урахуванням ПДВ).

89. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, інформуватиме завчасно (за 10 днів до дати засідання, на якому планується ухвалити таке рішення) стосовно всіх змін, що можуть бути внесені до рішень Комісії стосовно розподільчих рахунків для підприємств газового сектору. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, наступного дня після прийняття постанови НКРЕКП щодо затвердження Реєстру нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних підприємств за вироблену теплогенеруючими підприємствами теплову енергію на відповідний місяць, а також щодо внесення змін до Реєстру нормативів надаватиме їх для ознайомлення у електронному вигляді.

90. НАК "Нафтогаз" на щотижневій основі надаватиме дані про щоденне придбання "Нафтогазом" валюти на ринку.

91. Міністерство економічного розвитку та торгівлі надаватиме на щоквартальній основі, але не пізніше, ніж на 80-й день після закінчення кожного кварталу, консолідовану інформацію на основі фінансової звітності 50 найбільших державних підприємств (за вилученням "Нафтогазу"). Зокрема, ця інформація міститиме дані про: (а) валовий доход/збитки; (б) чистий фінансовий результат, (в) субсидії, отримані з бюджету, (г) гарантії, надані бюджетом, (д) загальний обсяг боргу із розбивкою на внутрішній та зовнішній борг, (е) сплачені податки і дивіденди, (є) заборгованості з виплати заробітної плати, а також (ж) інші заборгованості. Цей звіт також включатиме інформацію про кількість ДП, які є (а) прибутковими, (б) збитковими або (в) збалансованими, із зазначенням агрегованого фінансового результату за кожною з цих груп.

92. У випадку будь-яких переглядів валового внутрішнього продукту, Державна служба статистики надаватиме МВФ переглянуті щоквартальні дані щодо валового внутрішнього продукту (номінального, реального, дефлятора) та їх компонентів (економічна діяльність, витрати, доходи) не пізніше, ніж через 10 днів після внесення будь-яких змін.

93. Міністерство соціальної політики на щомісячній основі збиратиме і подаватиме спеціалістам МВФ і Світового банку дані про субсидії і пільги на оплату комунальних послуг, пов'язаних з енергоспоживанням. Для кожної з програм дані, що будуть представлені в узгодженому форматі excel, включатимуть (а) кількість домогосподарств, які подали заявку про надання субсидії, (b) кількість затверджених заявок про надання субсидій, (c) кількість домогосподарств, які отримали субсидії і пільги у звітному місяці, (d) загальна сума трансфертів, (e) кількість відмов заявникам, (f) дохід на одну особу учасників програм субсидій і пільг, (g) кількість членів домогосподарства, (h) основні підстави для відмови в участі в програмі субсидій (напр., відсутність інформації про місце проживання) і мають бути представлені сукупно, а також в розбивці за областями і для міських/ сільських регіонів.

94. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) буде розміщувати на веб-порталі у вільному доступі для громадськості щоквартальні дані не пізніше кінця наступного після закінчення кварталу місяця про заходи, вжиті щодо декларування майна посадових осіб високого рівня, у наступному форматі:

95. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) буде розміщувати на веб-порталі у вільному доступі для громадськості щомісячні дані не пізніше кінця наступного після закінчення кварталу місяця про кількість обвинувачених людей, кількість людей звинувачених рішенням суду першої інстанції, та кількість людей, засуджених на підставі остаточного рішення суду, у наступному форматі:

Для штрафів, загальна сума в грн. Для ув'язнення, загальна кількість місяців (та дострокове звільнення)

96. Державна служба фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг) буде продовжувати публікувати на веб-сайті у вільному доступі для широкого загалу квартальні дані не пізніше кінця наступного місяця після закінчення кварталу, інформацію про звіти, надіслані до НАБУ у зв'язку із необхідність перевірити інформацію щодо легалізації доходів, отриманих нелегальним шляхом, у наступному форматі: