розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2019 у справі

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, в інтересах держави, в особі Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області, за участю Прокуратури Харківської області, до: 1) Харківської міської ради, 2) Приватного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради, про визнання недійсним свідоцтва, скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на приміщення за державою,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача-1- не з`явилися,

відповідача-2 - Діденко О. В., адвокат,

третьої особи - не з`явилися,

прокуратури - Мельник-Баліцька К. І., прокурор,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМУ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна" (далі - ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна") про:

- визнання недійсним свідоцтва від 26.09.2008 про право власності ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" в частині права власності на нежитлові приміщення, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039, по вул. Роганській, 149, у м. Харкові, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради.

- скасування рішення № 43325291 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т. В. від 03.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" на нежитлові приміщення підвалу № 1-43 загальною площею 1051,1 м-2 в літ. "А-6", за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039.

- визнання за державою в особі РВ ФДМУ права власності на нежитлові приміщення підвалу № 1-43 загальною площею 1051,1 м-2 в літ. "А-6", а саме: захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Наказом регіонального відділення від 18.05.1995 № 334-П на базі Орендного підприємства "Харківський молочний комбінат" створено ВАТ "Харківський молочний комбінат". До статутного капіталу створеного товариства в процесі приватизації увійшов цілісний майновий комплекс (далі - ЦМК).

2.2. Одночасно у процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Харківський молочний комбінат" не увійшов об`єкт, державне майно - вбудована захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, що підтверджується планом приватизації ЦМК Орендного підприємства "Харківський молочний комбінат", затвердженого начальником регіонального відділення від 04.04.1995 та паспортом сховища.

2.3. ВАТ "Харківський молочний комбінат" було приєднано до ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", яке є правонаступником вказаного товариства в усіх зобов`язаннях останнього щодо всього майна, майнових та немайнових прав стосовно всіх їх кредиторів і боржників.

2.4. Відповідно до спірного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.09.2008 за товариством зареєстровано право власності на майновий комплекс, розташований за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, до складу якого увійшла нежитлова будівля літ. "А-6" разом з нежитловими приміщеннями, які є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) № 77039.

2.5. За інформацією від 24.01.2019, наданою КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, встановлено, що згідно з архівними матеріалами реєстрація права власності на нежитлову будівлю літ. "А-6" загальною площею 5505,3 м-2 по вул. Роганській, 149, у м. Харкові проведена КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради за ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 26.09.2008 виконавчим комітетом Харківської міської ради.

2.6. Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи нежитлові приміщення підвалу № 1-43, загальною площею 1044,1 м-2 у нежитловій будівлі літ. "А-6" по вул. Роганській, 149 у м. Харкові, є сховищем № 77039. Під час поточної інвентаризації встановлено, що площу приміщення підвалу № 1-43 у нежитловій будівлі літ. "А-6" по вул. Роганській, 149 у м. Харкові змінено з 1044,1 м-2 на 1051,1 м-2.

2.7. РВ ФДМУ звернулося із заявою до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, яку прийнято 04.05.2018, щодо реєстрації за державою права власності на об`єкт державного майна - захисну споруду цивільного захисту № 77039.

2.8. Однак згідно з рішенням державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 15.05.2018 № 41093197 відмовлено у державній реєстрації права власності на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, оскільки право власності на літ. "А-6", в якій розташовані нежитлові приміщення вказаної захисної споруди зареєстровано у цілому за іншою особою (товариством "Вімм-Білль-Данн Україна"), відмінною від заявника (РВ ФДМУ), на підставі свідоцтва про право власності від 26.09.2008.

2.9. Водночас ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" на підставі висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 20.09.2018 здійснило поділ вищевказаного об`єкта, а саме нежитлових приміщень в будівлі літ. "А-6" загальною площею 5505,3 м-2 по вул. Роганській, 149 у м. Харкові . Внаслідок такого поділу ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" окремо виділено в будівлі літ. "А-6" нежитлові приміщення підвалу № 1-43, загальною площею 1051,1 м-2, які, як встановлено судами, є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039 та є державною власністю.

2.10. У подальшому на підставі вищевказаного висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна та свідоцтва про право власності від 26.09.2008 ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" зареєструвало право власності на нежитлові приміщення, про що державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43325291 від 03.10.2018.

2.11. Під час розгляду Господарським судом Харківської області справи, 16.05.2019 між РВ ФДМУ та ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" на підставі рішення правління ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" від 21.03.2019 №б/н та на підставі наказу РВ ФДМУ "Про надання згоди на повернення у державну власність об`єкта нерухомого майна: захисної споруди цивільного захисту обліковий № 77039 (адреса розташування: м. Харків, вул. Роганська, 149)" від 11.04.2019 № 711 було підписано Акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого РВ ФДМУ приймає у державну власність нежитлові приміщення підвалу № 1-43 загальною площею 1051,1 м-2 літ. "А-6", які розташовані за адресою: Харківська область, м . Харків, вул. Роганська, 149 (реєстраційний № об`єкта у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1659046463101) та є захисною спорудою цивільного захисту (сховище з обліковим № 77039).

2.12. У подальшому на підставі акта приймання-передачі об`єкта нерухомого майна від 16.05.2019 №б/н, наказу "Про надання згоди на повернення у державну власність об`єкта нерухомого майна: захисної споруди цивільного захисту обліковий № 77039" № 711 від 11.04.2019 Департаментом Харківської міської ради 12.06.2019, власником нежитлових приміщень підвалу № 1-43, загальною площею 1051,1 м-2 літ. "А-6", які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Роганська,149 було зареєстровано державу Україну в особі РВ ФДМУ.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.07.2019 (суддя Прохоров С. А.) позов задоволено повністю.

3.2. Рішення мотивовано тим, що захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони)- сховище № 77039, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, є об`єктом державної власності що по своїй суті унеможливлює визнання за будь-яким суб`єктом господарювання права власності на неї та, відповідно, останній й не мав повноважень щодо розпорядження вказаним державним майном, оскільки єдиним власником вказаного нерухомого майна і по сьогодні є держава, за якою має бути визнано право власності, що у подальшому унеможливить будь-які дії з боку суб`єктів господарювання, у тому числі ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", щодо вибуття із державної власності цього об`єкта нерухомості та визнання за собою права власності.

3.3. Отже, свідоцтво від 26.09.2008 про право власності ВАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у частині права власності на нежитлові приміщення, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039, видане виконавчим комітетом Харківської міської ради, належить визнати недійсним, оскільки у цій частині видано з перевищенням повноважень виконавчого комітету Харківської міської ради, який відповідно до вимог законодавства не є розпорядником вказаного нерухомого майна.

3.4. Рішення № 43325291 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т. В. від 03.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності за ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", підлягає скасуванню, оскільки вказаний об`єкт нерухомого майна є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039 та об`єктом державної власності, який не підлягає відчуженню, право власності на яке має бути визнано за державою.

3.5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 (колегія суддів у складі: Сіверін В. І., Терещенко О. І., Склярук О. І.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Харківська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

4.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 316, 319, 328, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), положень Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Скаржник зазначає, що виконавчими органами дотримано порядок оформлення свідоцтва про право власності; оскаржуване свідоцтво не посвідчувало право власності на нежитлові приміщення, які є захисною спорудою цивільного захисту - сховищем № 77039, а тому його скасування у цій частині є неможливим; при дослідженні існування в особи права власності необхідно встановлювати підстави, на яких особа набула таке право; такий спосіб захисту як визнання недійсним свідоцтва про право власності не відповідає вимогам законодавства; судами необґрунтовано відхилено заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у відзиві на касаційну скаргу просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові. Заявник посилається на порушення судами норм матеріального права.

Поданий ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" відзив на касаційну скаргу не може бути прийнято до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.

Відповідно до приписів частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

Згідно зі статтею 297 цього Кодексу учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (частина 1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (частина 3).

Поданий ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак до нього не додано документу про сплату судового збору. Враховуючи наведене, а також те, що ГПК України (1798-12) не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, він залишається без розгляду.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК (1798-12) України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

6.4. Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

6.5. Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

6.6. Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

6.7. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Фонд державного майна України.

6.8. Відповідно до статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (в редакції, чинній на час вирішення спору) передбачено, що приватизації не підлягають об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, захисні споруди цивільного захисту.

6.9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірне державне майно - захисна споруда № 77039 відноситься до об`єктів загальнодержавного значення, приватизація яких заборонена законом.

6.10. Судами також встановлено, що згідно з наказом РВ ФДМУ від 18.05.1995 № 334-П на базі Орендного підприємства "Харківський молочний комбінат" створено ВАТ "Харківський молочний комбінат", до статутного капіталу якого у процесі приватизації увійшов ЦМК. Одночасно у процесі приватизації до статутного капіталу ВАТ "Харківський молочний комбінат" не увійшов об`єкт, державне майно - вбудована захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, що підтверджується планом приватизації ЦМК Орендного підприємства "Харківський молочний комбінат", затвердженого начальником регіонального відділення від 04.04.1995 та паспортом сховища.

6.11. Проте судами не встановлено, що відповідний об`єкт набутий відповідачем - ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" саме у процесі приватизації.

6.12. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 13.01.2020 у справі № 910/24473/16, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 10.04.2018 у справі № 927/849/17 свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов`язки, тобто не є правочином.

6.13. Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв`язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує у його сторін прав, а відтак свідоцтво як посвідчувальний документ втрачає свою юридичну силу і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

6.14. У даному випадку прокурором оскаржується свідоцтво на право власності ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна", однак правові підстави набуття Товариством права власності судами як підстави для видачі спірного свідоцтва про право власності не встановлювались та, відповідно, не оцінювались. Поряд з цим, як зазначалося вище, судами не встановлено, що відповідний об`єкт набутий відповідачем - ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у процесі приватизації.

6.15. Щодо позову у частині скасування рішення № 43325291 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т. В. від 03.10.2018 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" на нежитлові приміщення підвалу № 1-43 загальною площею 1051,1 м-2 у літ. "А-6", за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 149, що є захисною спорудою цивільного захисту (цивільної оборони) - сховищем № 77039, суд зазначає про таке.

6.16. За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час проведення державної реєстрації права власності на спірне майно) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

6.17. Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 04.09.2018 № 915/127/18, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

6.18. Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 № 915/127/18 зазначено, що у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Тому за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

6.19. Проте господарські суди попередніх інстанцій помилково не врахували наведеного, вирішуючи цей спір; питання стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права у зазначеній частині (щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) залишилися поза увагою господарських судів.

6.20. Щодо позову в частині визнання за державою в особі РВ ФДМУ права власності на нежитлові приміщення підвалу № 1-43 загальною площею 1051,1 м-2 у літ. "А-6", а саме захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 77039, розташоване за адресою: м. Харків, вул . Роганська, 149, суд зазначає про таке.

6.21. Зважаючи на положення статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

6.22. При цьому вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України, слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Таку правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 914/904/17 та від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17.

6.23. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджено належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

6.24. Судами при розгляді справи не встановлювалась наявність невизнання або оспорювання з боку відповідачів права власності держави на спірний об`єкт з урахуванням наявності реєстрації такого права за державою.

6.25. З огляду на викладене висновки господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасними.

6.26. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, тим більше розглядати вимоги, які не були розглянуті судами попередніх інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, суд касаційної інстанції позбавлений можливості виправити недоліки судових рішень попередніх судових інстанцій, тому постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, вирішити питання щодо наданих сторонами доказів, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З огляду на викладене рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 29.07.2019 у справі № 922/900/19 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.