ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 906/437/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2019 (суддя Прядко О.В.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Олексюк Г.Є., Гудак А.В.)
за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський гранітний кар`єр",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Кабінет Міністрів України, 2. Фонд державного майна України,
про зобов`язання повернути майно,
За участю представників сторін:
прокурора: Федюк Д.П. - прокурор відділу,
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився;
від третьої особи-1: не з`явився;
від третьої особи-2:Федорчук О.В. Ізвєков К.В. - представники
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (далі - позивач, РВ ФДМУ) звернувся до суду із позовом, в якому просив зобов`язати Публічне акціонерне товариство "Головинський Граніт" (далі - відповідач, Товариство) повернути цілісний майновий комплекс державного підприємства "Головинський кар`єр" згідно з переліком майна, що входить до складу цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр", переданого в оренду відповідачу, загальною вартістю 8 040 079,55 грн., який розташований за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головино, вул. Адміністративна, 8, його власнику - Державі в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після закінчення терміну дії договору оренди №21 від 21.12.2001 цього майнового комплексу, відповідач з 22.12.2015 по даний час безпідставно ухиляється від повернення вищезазначеного орендованого майна, незаконно та безпідставно користується майновим комплексом державного підприємства (державним майном).
1.3. Відповідач заперечуючи проти позову посилався на те, що він виконує в повному обсязі законні вимоги РВ ФДМУ по проведенню заходів щодо передачі спірного майна, а останній зволікає із прийняттям орендованого майна відповідно до Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затверджених наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997 (z0446-97) (далі - Порядок).
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Справа розглядалась судами неодноразово.
2.2. Останнім рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.05.2019, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, відмовлено у задоволенні позову.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 14.11.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Заступником прокурора Рівненської області подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі №906/437/16 до Касаційного господарського суду.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 у справі № 906/437/16 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.3. 19.12.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 29.01.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 02.01.2020.
3.4. 10.01.2020 позивачем направлено до суду відзив на касаційну скаргу, який отримано судом 14.01.2020.
3.5. В судове засідання з`явився прокурор, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги. Також в судове засідання з`явилися представники ФДМУ, які підтримали вимоги касаційної скарги. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Заступник прокурора Рівненської області просить рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути на користь прокуратури Рівненської області судовий збір за подання касаційної скарги.
4.2. Ці вимоги мотивовано порушенням судами вимог Порядку, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 785 ЦК України, ст.ст. 2, 86 ГПК України та неналежною оцінкою наявних у справі доказів.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі, яку просив задовольнити у повному обсязі.
Однак відзив позивача не може бути прийнятий до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.
Відповідно до приписів статті 295 частини 2 Господарського процесуального кодексу України відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
Згідно статті 297 цього Кодексу учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (ч.1). До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи (ч.3).
Отже оскільки поданий відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, як це передбачено положеннями частини 2 статті 295 Господарського процесуального кодексу України, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак позивачем не додано документу про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, такий відзив залишається без розгляду.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. 21.12.2001 позивачем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області/орендодавець та відповідачем Закритим акціонерним товариством "Головинський граніт", що є правопопередником Публічного акціонерного товариства "Головинський граніт", а останнє - Товариства з обмеженою відповідальністю "Головинський гранітний кар`єр", як орендарем, укладений договір оренди № 22 цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр", за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Головинський кар`єр", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу Державного підприємства, складеного станом на 30.11.2001, вартість якого становить 2655000,00 грн, у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 2655000,00 грн.
На виконання вказаного договору 21.12.2001 орендодавцем та орендарем підписано акт приймання-передачі в оренду цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр" згідно переліку майна, зазначеного в додатку до цього акту.
Згідно з п. 1.7 договору майно підприємства враховується окремо від іншого майна орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим.
31.03.2011 сторонами укладено додатковий договір № 9 про внесення змін та доповнень до договору від 21.12.2001, що є невід`ємною частиною договору оренди, згідно з яким орендна плата за базовий місяць оренди лютий 2011 року становить 41295,56 грн, а вартість основних засобів, які входять до складу орендованого цілісного майнового комплексу Державного підприємства, відповідно до звіту про оцінку майна станом на 30.11.2010 становить 8 040 079,55 грн.
5.2. Наявний в матеріалах справи Перелік майна, що входить до складу ЦМК ДП "Головинський кар`єр", переданого в оренду ЗАТ "Головинський кар`єр "Граніт" станом на 31.03.2011, містить 697 позицій загальною вартістю 8 040 079,55 грн.
5.3. Відповідно до пункту 10.1. договору останній укладено строком на п`ять років, а саме з 21.12.2001 по 21.12.2006 включно.
Строк дії договору сторонами неодноразово продовжувався, останній раз - до 21.12.2015 згідно з додатковим договором № 6 від 20.12.2010.
Пунктом 10.7. договору передбачено, що чинність договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
В пункті 2.4. договору оренди № 22 від 21.12.2001 визначено, що орендар повертає підприємство - цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Головинський кар`єр" орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором. Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
У разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно Підприємства, у належному стані (пункт 5.7. договору).
5.4. 18.08.2015 та повторно 22.09.2015 листами № 06/2702 та № 06/3086 орендодавець повідомив орендаря про рішення не продовжувати дію договору на наступний строк у зв`язку з невиконанням орендарем істотних умов договору оренди, наявністю заборгованості з орендної плати та пені та з огляду на закінчення 21.12.2015 терміну дії договору оренди. В зазначених листах орендодавець пропонував орендарю підписати доданий проект угоди-домовленості про зміст та послідовність процедур припинення договору оренди відповідно до вимог Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997 (z0446-97) , та надати кандидатури представників від орендаря для включення до складу комісії по інвентаризації та оцінці майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський граніт".
У відповідь ПАТ "Головинський граніт" листом № 565/1 від 28.09.2015 повідомив, що підписання Угоди-домовленості вважає неактуальним з огляду на те, що ним вчиняються заходи по врегулюванню питань щодо погашення заборгованості по орендній платі перед Фондом державного майна України, яка буде погашена не пізніше 20.10.2015, та заходи щодо викупу спеціальних дозволів на користування надрами.
17.12.2015 орендодавець листом № 06/5102 повідомив орендаря про припинення чинності договору оренди у зв`язку із закінченням терміну його дії 21.12.2015 та вимагав негайно повернути об`єкт оренди на умовах, визначених у договорі оренди та відповідно до Порядку. РВ ФДМУ також повідомило Товариство про те, що наказом Фонду державного майна України № 1561 від 21.10.2015, єдиний майновий комплекс колишнього Державного підприємства "Головинський кар`єр" був включений до Переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, а 22.10.2015 наказом Фонду державного майна України № 1564 прийнято рішення про його приватизацію, тому до моменту підписання акта приймання-передавання майна з оренди його балансоутримувач відповідає за належне утримання і збереження майна.
16.01.2016 орендодавець листом № 06/187 в черговий раз заявив про припинення чинності договору оренди 21.12.2015 у зв`язку з закінченням терміну його дії та вимагав від відповідача забезпечити повернення державного майна з оренди.
Відповідач листом № 03-1 від 03.03.2016 повідомив Регіональне відділення та Фонд державного майна України про неможливість підписати акт приймання-передачі орендованого майна, оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області не вчиняє заходів по поверненню майна, необхідних для підписання акту приймання-передачі орендованого майна за договором оренди від 21.12.2001, термін дії якого закінчився 21.12.2015.
04.03.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області листом № 05/861 направило відповідачу акт передачі державного майна для розгляду та підписання.
У відповідь Товариство листом № 14-1 від 14.03.2016 повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про відмову від підписання акту передачі державного майна у запропонованій регіональним відділенням редакції, зазначивши, що зазначені в листі дії та заходи були проведені після завершення терміну дії договору оренди в межах процедури приватизації державного майна, а не процедури припинення договору оренди, та запропонував Регіональному відділенню Фонду підписати Угоду про порядок передачі державного майна.
15.03.2016 та 06.04.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області звернулось до Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" з листами № 05/1007 та № 05/1382, в яких запропонувало відповідачу розглянути та підписати акт передачі державного майна, зазначивши, що надана Товариством угода про порядок передачі державного майна не відповідає вимогам чинного законодавства та суперечить державним інтересам.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області листами № 06/1413 від 13.04.2016 та № 06/1471 від 15.04.2016 знову просило Публічне акціонерне товариство "Головинський Граніт" надати представників до складу інвентаризаційної комісії для проведення повної інвентаризації орендованого майна з включенням до їх складу керівника та головного бухгалтера Товариства.
5.5. 25.04.2016 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирської області видало наказ № 329 про проведення повної інвентаризації цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр", переданого в оренду Публічному акціонерному товариству "Головинський Граніт", та створення інвентаризаційної комісії за участі представників Товариства, про що Товариство було повідомлено листом № 06/1631 від 27.04.2016.
Іншим наказом № 336 від 27.04.2016 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області було створено комісію по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр", до якої включено представників Публічного акціонерного товариства "Головинський кар`єр", про що Товариство повідомлено листом №06/1640 від 28.04.2016.
5.6. Встановлено у справі і те, що 20.05.2016 інвентаризаційною комісією було проведено засідання, на якому схвалено та затверджено результати інвентаризації майна станом на 30.04.2016. Так, за результатами вищевказаного засідання комісії був складений Зведений акт інвентаризації майна та Протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, який був затверджений сторонами у справі. Відповідно до зазначеного Протоколу вартість майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр" згідно з розподільчим балансом станом на 30.04.2016 (частка держави) складає: первісна вартість 18367,048 тис. грн; знос 12235,048 тис. грн; залишкова вартість 6132 тис. грн.
5.7. 06.05.2016 позивач листом № 06/1725, після порушення провадження у даній справі, повідомив відповідача, що відповідно до п.13 Порядку, вартість майна, що повертається орендодавцю визначається відповідно до вимог Методики оцінки вартості об`єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.1995 р. № 629. Також, позивач звернув увагу на п.2 Методики оцінки, згідно з яким послуги з проведення незалежної оцінки та аудиторської перевірки об`єкта, оплачуються за рахунок ПАТ "Головинський граніт".
13.06.2016 відповідач листом № 13-1 повідомив Регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області про відмову у підписанні договору на проведення оцінки майна до врегулювання розбіжностей та ознайомлення з конкурсною документацією з відбору суб`єкта оціночної діяльності. Зазначивши, що у відповідача є зауваження до Проекту Договору № 16/19 про надання послуг з оцінки необоротних активів.
Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП "АРГУМЕНТ" про вартість майна ЦМК ДП "Головинський карєр", що перебуває на балансі ПАТ "Головинський граніт" (власне та орендоване майно), ринкова вартість об`єкта оцінки станом на дату оцінки 30.04.2016 складає 68 029 034,00 грн. Відповідно до рецензії на звіт про незалежну оцінку майна цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Головинський кар`єр" від 26.09.2016 звіт класифікується, як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки.
5.8. 16.08.2016 відповідач звернувся до позивача з листом № 16-1 щодо передачі майна цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр" на виконання рішення у справі № 906/437/16 згідно з доданим актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар`єр" від 16.08.2016 з додатком.
12.10.2016 Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" направило Регіональному відділенню ФДМ України по Житомирській області лист № 477 щодо відображення результатів в бухгалтерському обліку підприємства від 12.10.2016. У вказаному листі відповідач зазначає, що з листа РВ ФДМ України по Житомирській області № 06/3321 від 03.10.2016 отриманого відповідачем електронною поштою, останній дізнався про проведення незалежної оцінки вартості майна ЦМК ДП "Головинський граніт", що перебуває на балансі відповідача (власне та орендоване) та проведення рецензування Звіту про незалежну оцінку, та вказує, що не отримав оригіналів чи належним чином засвідчених копій вищенаведених документів, вважає протиправною проведену оцінку власного майна, яка, крім того, була проведена без участі Комісії по розмежуванню та оцінці майна. Також відповідач повідомив про звернення до незалежного аудитора для проведення аудиторської перевірки.
17.10.2016 ПАТ "Головинський граніт" листом № 487 надав орендодавцю передавальний акт із врахуванням даних незалежної оцінки ПП "Аргумент" майна цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр" з відповідального зберігання після припинення договору оренди та повідомив, що станом на 17.10.2016 відповідь від аудитора щодо проведення аудиторської перевірки ще не надійшла.
19.10.2016 було проведено засідання комісії по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу державного підприємства "Головинський кар`єр" з порядком денним: щодо складання Акта оцінки вартості ЦМК ДП "Головинський кар`єр" із зазначенням в ньому державної та орендарської часток, однак єдиного протоколу засідання членами комісії не підписано. В матеріалах справи наявні два примірники протоколу засідання комісії від 19.10.2016 в редакціях від представників ПАТ "Головинський граніт" та регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області, з яких вбачається, що на засіданні комісії вирішувалось питання, зокрема, щодо продовження терміну відображення Товариством результатів переоцінки в бухгалтерському обліку підприємства; складення передавального та розподільчого балансів підприємства з урахуванням незалежної оцінки; проведення аудиторської перевірки стану бухгалтерської звітності до 25.10.2016. Примірник протоколу членами комісії - представниками ПАТ "Головинський граніт" не підписаний із вказівкою про незгоду з обставинами, викладеними в протоколі та недоцільністю подальшого проведення засідання комісії до отримання представниками ПАТ "Головинський граніт" належним чином завіреної та затвердженої копії звіту про незалежну оцінку та Висновку про вартість майна ЦМК ДП "Головинський кар`єр". Незгода орендаря стосувалась оцінки власного майна по 11 об`єктах, за якими підприємство не погоджується з результатами незалежної оцінки, та проведення аудиторської перевірки стану бухгалтерської звітності.
25.10.2016 відповідач звернувся до позивача з листом № 25-1 щодо майна ЦМК ДП "Головинський кар`єр", згідно з яким останній вказує про неотримання оригіналу чи належним чином засвідченої копії Звіту про незалежну оцінку, а Висновок про вартість майна не затверджено. Також відповідач наголошує на фактичному припиненні 21.12.2006 орендних відносин за договором оренди № 22 від 21.12.2001, а відтак відсутності майна ЦМК ДП на балансі Товариства та неможливості проведення аудиторської перевірки використання орендованого майна за період після 21.12.2006. Крім того, Товариство вказує, що не має права складати нікчемні передавальні та розподільчі баланси та просить позивача прийняти майно, що знаходиться на безоплатному зберіганні Товариства згідно з актом приймання - передачі.
У відповідь на вищевказаний лист Регіональне відділення ФДМ України по Житомирській області листом від 26.10.2016 № 06/3670 зазначило, що всупереч вимогам Порядку та рішенню Комісії від 19.10.2016 Товариством надано до регіонального відділення документи, що не дозволяють скласти Акт оцінки вартості ЦМК ДП "Головинський кар`єр". Крім того, дані, які зазначені в розподільчому та передавальному балансах підприємства суперечать даним, зазначеним в Акті приймання-передачі, що унеможливлює його підписання у запропонованій редакції. Позивач вказує, що договір оренди від 21.12.2001 № 22 припинено саме 22.12.2015, вважає, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не забезпечує здійснення належних та вчасних заходів по поверненню державного майна з оренди та повторно просить відобразити результати переоцінки в бухгалтерському обліку підприємства.
Вищевказаним листом орендарю також було встановлено новий строк для надання регіональному відділенню розподільчого та передавального балансів з урахуванням переоціненої вартості орендованого та власного майна ПАТ та аудиторського висновку - до 04.11.2016.
Листом від 04.11.2016 № 04-1 ПАТ "Головинський граніт" вкотре просило позивача прийняти майно згідно з актом приймання-передачі (аналогічним тому, який надавався з листом № 25-1 від 25.10.2016), вказуючи на можливість для позивача зазначити будь-яку вартість орендованого майна, а в разі незгоди із запропонованим відповідачем проектом акту надати власний проект. Відповідач також зазначає, що Товариству не надано оригінал чи належним чином засвідчену копію Звіту про незалежну оцінку, а Висновок про вартість майна ЦМК ДП "Головинський кар`єр", що перебуває на балансі ПАТ "Головинський граніт" (власне та орендоване майно) станом на 30.04.2016 не затверджено позивачем. Відповідач наголошує, що станом на 30.04.2016 ніякого власного чи орендованого майна ЦМК ДП "Головинський кар`єр" на балансі Товариства не перебувало. Щодо повторного надання розподільчого та передавального балансу Товариства з урахуванням переоціненої вартості орендованого та власного майна, зазначає, що у ПАТ "Головинський граніт" відсутні належні документи щодо переоцінки вартості орендованого чи власного майна. Товариство також вважає, що 21.12.2006 припинено орендні відносини за договором оренди № 22 від 21.12.2001 внаслідок неукладеності правочинів на його продовження, а тому повідомило, що інших передавальних та розподільчих балансів, ніж ті, що надані з листом № 25-1 від 25.10.2016 не надасть, як і аудиторського висновку, надання якого вважає необов`язковим, недоцільним та неможливим.
У відповідь позивач листом від 11.11.2016 №06/3855 не погодився з позицією відповідача про припинення дії договору оренди у 2006 році, вважає, що договір оренди № 22 від 21.12.2001 припинено з 22.12.2015. Також вказав, що документи щодо результатів незалежної оцінки вартості майна ЦМК ДП "Головинський кар`єр", що перебуває на балансі ПАТ "Головинський граніт" (власне та орендоване майно) були надані відповідачу листами від 03.10.2016 № 06/3321 та від 11.10.2016 № 06/3455.
В подальшому відповідач також листами № 542 від 23.11.2016, № 586 від 13.12.2016 та № 8 від 10.01.2017 звертався до Регіонального відділення ФДМ України по Житомирській області з вимогою про вчинення позивачем дій щодо прийняття майна ЦМК ДП "Головинський кар`єр" за актом приймання передачі з відповідним переліком. У останньому листі також повідомляв орендодавця, що визнає лише заборгованість в розмірі 1479974,44 грн станом на 27.12.2016 за наказом Господарського суду Житомирської області № 906/1364/15, яка примусово стягується виконавчою службою, та не визнає іншу заборгованість, яка є спірною.
Крім того, у листі за № 542 від 23.11.2016 орендар звертає увагу орендодавця на п.11 Порядку про право орендодавця прийняти рішення про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу уповноваженому органу управління шляхом видання відповідного наказу та повідомляє про це уповноважений орган управління, якщо орендодавець вважає, що орендар відмовляється надавати достовірну і в повному обсязі інформацію.
5.9. Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 № 37 прийнято рішення про повернення цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр" з оренди на підставі п.11 Порядку шляхом прийняття майна на баланс державного підприємства "Головинський кар`єр" у повне господарське відання за даними останньої інвентаризації станом на 30.04.2016.
Правомірність наказу Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 № 37 "Про передачу Єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства "Головинський кар`єр" була предметом розгляду суду.
Постановою Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 906/250/17 залишено без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2017, яким скасовано вищевказаний наказ Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 № 37 "Про передачу Єдиного майнового комплексу колишнього державного підприємства "Головинський кар`єр". Рішення суду мотивовано, зокрема, відсутністю підстав для застосування п. 11 Порядку з огляду на можливість його застосування на етапі проведення інвентаризації майна, оскільки в даному випадку була проведена повна інвентаризація підприємства.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанції свої висновки мотивували тим, що судовим рішенням у справі № 906/250/17 скасовано вищевказаний наказ Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 № 37 та встановлено преюдиційні для даної справи обставини про те, що Публічне акціонерне товариство "Головинський граніт" не відмовлявся надати своїх представників до складу інвентаризаційної комісії, утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію.
6.2. Разом з цим, відповідно до наказу ДП "Головинський кар`єр" від 24.02.2017 №2/1 за участі представників ДП "Головинський кар`єр" та регіонального відділення ФДМ України проведено інвентаризацію ЄМК ДП "Головинський кар`єр" станом на 24.02.2017. Відповідно до Зведеного акту інвентаризації майна від 27.02.2017 та протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 27.02.2017 виявлена нестача майна.
Прокурор згідно листа (заяви) вх. № 02-44/374/16 від 25.04.2017 зменшив позовні вимоги про зобов`язання повернути орендоване майно відповідно до переліку відсутнього державного орендованого майна, щодо якого виявлено нестачу при проведенні інвентаризації станом на 24.02.2017. Така заява прийнята судом першої інстанції до розгляду по суті.
Разом з цим, відповідно до Зведеного акту інвентаризації майна від 27.02.2017 та протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 27.02.2017 зафіксовано нестачу майна, яке прокурор просить повернути за заявою про зменшення позовних вимог.
Отже суди визнали, що позовна вимога прокурора про повернення майна, яке відсутнє, не направлена на настання реальних наслідків, а відтак обраний прокурором спосіб захисту порушеного права не може призвести до відновлення порушених прав орендодавця.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК (1798-12) ):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
7.2. Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частин 2, 4 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", тут і далі у редакції, чинній на час пред`явлення позову, договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про орендну державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
7.3. Порядок здійснення комплексу заходів і процедур, пов`язаних з поверненням орендованого державного майна, в тому числі поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду врегульовано Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997 (z0446-97) .
Порядок передбачає певну етапність повернення орендодавцю цілісного майнового комплексу у разі припинення строку дії договору. При цьому, проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна станом на момент припинення договору є обов`язковим, оскільки має на меті визначення вартості та обсягу майна, що належить орендодавцю (тобто вартість майна, що передавалося в оренду) та орендарю (тобто вартість майна, належного орендарю відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Пунктом 1 Порядку передбачено, що Порядок забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов`язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств; визначення часток держави і орендаря у цьому майні; врахування заборгованості орендарів по орендних платежах; приймання-передавання майна; вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря.
Відповідно до пункту 2 Порядку він поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (орендовані підприємства) після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.
Згідно з пунктом 4 Порядку зміст та послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства визначаються цим Порядком (якщо інше не передбачено актом Кабінету Міністрів України), договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою.
7.4. В постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року по даній справі, якою справу було направлено на новий судовий розгляд, касаційний суд вказав, що оскільки судами встановлено, що орендодавцем і орендарем не була укладена Угода-домовленість про зміст та послідовність процедур припинення договору оренди № 22 від 21.12.2001, то повернення майна має відбуватися відповідно до положень Порядку, вимог цивільного законодавства та умов договору оренди майна.
7.5. Пунктом 5 Порядку встановлено, що на підставі досягнутої домовленості орендодавець своїм наказом утворює спільну комісію по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства (далі - Комісія). До складу Комісії входять представники орендодавця і орендаря. На вимогу однієї з сторін до роботи в Комісії можуть залучатися і представники органу управління відповідним державним майном.
Відповідно до пункту 5-1 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 02.03.1993 (158-93-п) (далі - Положення) інвентаризація майна, що підлягає поверненню з оренди, проводиться інвентаризаційною комісією, яка утворюється орендодавцем, до складу якої входить представник орендодавця, а також керівник і головний бухгалтер орендаря. Голову інвентаризаційної комісії призначає орендодавець. У разі проведення інвентаризації під час передачі майна державних підприємств та організацій, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів в оренду та у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди або його розірванням їх керівники та головні бухгалтери несуть відповідальність за надання інвентаризаційній комісії достовірної і в повному обсязі інформації.
Згідно з пунктом 10 Розділу 2 Порядку за даними інвентаризації складаються зведений акт інвентаризації та протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем, які Комісія подає на погодження орендарю і затвердження орендодавцю. На основі протоколу про результати інвентаризації складаються передавальний і розподільчий баланси з виділенням по кожному рядку часток держави і орендаря.
Крім інвентаризації, Порядок передбачає проведення оцінки цілісного майнового комплексу, яка, відповідно до пункту 12 цього порядку здійснюється на дату повної інвентаризації за даними інвентаризації і передавального балансу в 15-денний строк після їх отримання і оформлюється актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства у разі припинення або розірвання договору оренди.
Після закінчення своєї роботи Комісія подає орендодавцеві і орендареві: а) зведений акт інвентаризації цілісного майнового комплексу орендованого підприємства; б) протокол розподілу вартості майна між орендодавцем і орендарем; в) акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу орендованого підприємства, із зазначенням у ньому державної і орендарської часток у майні; г) акт приймання-передавання від орендаря орендодавцю державної частки у майні орендованого підприємства; ґ) передавальний баланс; д) розподільчий баланс. Після затвердження акта оцінки визначена за ним державна частка у цілісному майновому комплексі орендованого підприємства повертається орендодавцю згідно з актом приймання-передавання майна. (пункти 20, 22 Розділу 2 Порядку).
7.6. Отже, Порядок передбачає вчинення як орендодавцем, так і орендарем, комплексу послідовних дій, необхідних для повернення орендарю цілісного майнового комплексу з орендного користування у разі припинення строку дії договору оренди.
Обов`язковою передумовою для повернення цілісного майнового комплексу державного підприємства з орендного користування є проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна, оскільки вчинення зазначених дій має на меті визначення вартості та обсягу майна, що належить орендодавцю (тобто вартості майна, що передавалося в оренду) та орендарю (тобто вартості майна, належного орендарю, відповідно до статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
7.7. В свою чергу п.11. Порядку передбачає, що у разі надіслання орендарю письмового повідомлення про непродовження або розірвання договору оренди та неможливості проведення інвентаризації і відповідно оцінки майна у зв`язку з ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повернення (передача) майна здійснюється в такому порядку:
- орендодавець приймає рішення про згоду на передачу орендованого цілісного майнового комплексу уповноваженому органу управління шляхом видання відповідного наказу та повідомляє про це уповноважений орган управління;
- уповноважений орган управління, у тому числі визначений Кабінетом Міністрів України, визначає державне підприємство, у повне господарське відання якого буде передано цілісний майновий комплекс, що повертається з оренди;
- орендодавець та уповноважений орган управління приймають рішення про передачу орендованого цілісного майнового комплексу зазначеному органу управління шляхом видання наказу, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України;
- уповноважений орган управління видає наказ щодо приймання зазначеним державним підприємством у повне господарське відання цілісного майнового комплексу, що повертається з оренди, та проведення державним підприємством інвентаризації самостійно протягом трьох місяців після прийняття ним майна на баланс;
- на виконання наказу уповноваженого органу управління державне підприємство здійснює комплекс заходів щодо:
- приймання цілісного майнового комплексу у повне господарське відання;
- прийняття майна на баланс за даними останньої інвентаризації майна;
- здійснення інвентаризації майна протягом трьох місяців після прийняття його на баланс.
7.8. Тобто вказаним Порядком встановлений і чіткий алгоритм повернення (передача) майна саме у разі ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію.
7.9. За наслідками неодноразового розгляду даного судового спору судами попередніх інстанцій встановлено, що сторони вели переписку щодо повернення майна з дотриманням процедур, визначених законодавством, що регулює спірні правовідносини, зокрема Порядком.
7.10. Разом з цим, суди встановили, що наказ Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 № 37, за змістом якого було прийнято рішення про повернення цілісного майнового комплексу ДП "Головинський кар`єр" з оренди на підставі саме п.11 Порядку шляхом прийняття майна на баланс державного підприємства "Головинський кар`єр" у повне господарське відання за даними останньої інвентаризації станом на 30.04.2016, скасовано рішенням Господарського суду Житомирської області від 08.06.2017, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 19.04.2018, у справі № 906/250/17.
При цьому, суд касаційної інстанції у справі № 906/250/17 вказав, що судом першої інстанції встановлено, що відповідач приймаючи спірний наказ керувався пунктом 11 Порядку, яким визначено, що у разі надіслання орендарю письмового повідомлення про непродовження або розірвання договору оренди та неможливості проведення інвентаризації і відповідно оцінки майна у зв`язку з ненаданням орендарем представників до складу інвентаризаційної комісії, відмовою утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) повернення (передача) майна здійснюється зокрема в такому порядку орендодавець та уповноважений орган управління приймають рішення про передачу орендованого цілісного майнового комплексу зазначеному органу управління шляхом видання наказу, якщо інше не визначено Кабінетом Міністрів України.
Встановивши, що позивач не відмовлявся надати своїх представників до складу інвентаризаційної комісії, утворювати робочі інвентаризаційні групи, допускати членів інвентаризаційної комісії на об`єкт оренди та надавати достовірну і в повному обсязі інформацію, а також те, що відповідач не є органом, який уповноважений здійснювати управління об`єктом оренди та наявність арешту на цей об`єкт відповідним судовим рішенням, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Більш того, згідно наявних матеріалів у справі, накладений арешт на об`єкт оренди ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 28.12.2016 був скасований лише 18.04.2017, тобто на момент прийняття відповідачем спірного рішення існувала судова заборона на розпорядження майном.
Із встановлених судом обставин не вбачається, що Кабінет Міністрів України визначив відповідача уповноваженим органом управління державним майном ЦМК ДП "Головинський кар`єр", а наявність листування між відповідачем та позивачем свідчило про їх намагання визначити вартість та обсяг майна, яке безпосередньо впливало на визначення часток держави і орендаря, при поверненні об`єкта відповідачу.
7.11. До аналогічних висновків про те що дії орендаря/відповідача не суперечать чинному законодавству дійшов і суд апеляційної інстанції.
7.12. Зазначене свідчить, що фактично судами попередніх інстанцій саме на момент розгляду даної справи не встановлено факту вчинення обома сторонами всього комплексу послідовних дій, необхідних для повернення орендарю цілісного майнового комплексу з орендного користування у разі припинення строку дії договору оренди, передбачених вищевказаним Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України № 847 від 07.08.1997 (z0446-97) , в зв`язку з чим обґрунтовано відмовлено в позові з цих підстав.
Доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.
Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Згідно з ч.1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в цій частині касаційна скарга не містить.
7.13. Разом з тим, суд касаційної інстанції не погоджується з висновками судів щодо обрання прокурором неналежної форми захисту шляхом заявлення позовної вимоги повернути майно, яке згідно з висновками інвентаризації відсутнє, виходячи з наступного.
7.14. Дані висновки судів обґрунтовано таким:
- в процесі розгляду справи представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідач не має майна, яке просить витребувати прокурор, оскільки усе майно було вилучено на виконання наказу Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 20.01.2017 №37;
- до матеріалів справи не подано доказів перебування у відповідача майна, яке прокурор просить витребувати;
- зведеним актом інвентаризації майна від 27.02.2017 та протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 27.02.2017 підтверджена нестача (відсутність) майна, про повернення якого просить прокурор.
7.15. Проте, згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на час пред`явлення позову), яка кореспондується з приписами ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 5.7 договору також передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язується повернути орендодавцеві або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно підприємства у належному стані.
Оскільки даними нормами чітко передбачений обов`язок саме орендаря повернути майно орендодавцю після закінчення дії договору з оформленням прийняття відповідним документом, то в силу принципу розподілу доказування саме на орендареві, а не орендодавцеві, лежить обов`язок довести або факт такого повернення майна орендодавцеві, або причини неможливості такого повернення.
При цьому, у випадку якщо орендодавець ухиляється від прийняття майна з оренди та оформлення акта приймання-передачі, орендар вправі звернутися до суду за захистом порушеного цивільного права (постанова КГС від 26.07.2018 у справі №925/1358/17).
7.16. Також, судами не враховано, що майно, зазначене прокурором у заяві про зменшення позовних вимог, є рухомим, тому сама по собі відсутність такого майна саме за місцем знаходження цілісного майнового комплексу, який повернуто з оренди, не є та не може бути доказом відсутності його у орендаря взагалі, наприклад в іншому місці, а тому не може жодним чином свідчити про неефективність обраного прокурором способу захисту.
При цьому, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження":
"2. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
3. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією."
7.17. За вказаних обставин суд касаційної інстанції визнає наведені вище висновки судів попередніх інстанцій щодо обрання прокурором неналежного способу захисту прав помилковими та такими, що не можуть бути покладені в основу відмови в позові, а тому підлягають виключенню з підстав вказаної відмови.
Проте, оскільки це не впливає на іншу вищевказану підставу відмови, а отже і результат прийнятих у справі судових рішень про відмову у позові, дана обставина не може слугувати підставою для їх скасування та задоволення касаційної скарги.
8. Висновки Верховного Суду
8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:
"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
8.2. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області необхідно залишити без задоволення, а судові рішення залишити без змін.
8.3. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 та рішення Господарського суду Житомирської області від 29.05.2019 у справі №906/437/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський