1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" (далі - позивач, ТОВ "Ембавуд Україна") звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до фізичної особи - підприємця Гаранджі Павла Ярославовича (далі - відповідач, ФОП Гаранджа П. Я.) про стягнення заборгованості у розмірі 815 734,93 грн.

2. Позовні вимоги аргументовано тим, що відповідач неналежно виконав зобов`язання за договором постачання товару від 25.06.2014 № ДГ-0000061 щодо оплати вартості отриманого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 815 734,93 грн.

Короткий зміст рішення судів першої і апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2016 позовні вимоги ТОВ "Ембавуд Україна" задоволено повністю. Стягнуто з ФОП Гаранджі П. Я. на користь ТОВ "Ембавуд Україна" 827 970,95 грн, з яких: 815 734,93 грн - основний борг та 12 236,02 грн - судовий збір.

4. У ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на виконання умов договору від 25.06.2014 № ДГ-0000061 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2 488 516,33 грн. Однак, відповідач оплатив отриманий товар частково на суму 1 672 781,40 грн, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 815 734,93 грн.

5. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2016 залишено без змін.

6. Ураховуючи, що наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджується, що позивач поставив відповідачу товар за договором від 25.06.2014 № ДГ-0000061 на загальну суму 2 488 516,33 грн, а відповідач частково оплатив вартість поставленого йому товару на суму 1 672 781,40 грн, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність заборгованості відповідача в розмірі 815 734,93 грн, що також підтверджується актами звірки розрахунків від 30.06.2015, від 31.07.2015, від 30.09.2015, від 30.11.2015, від 31.12.2015.

7. Апеляційний господарський суд відхилив заперечення відповідача стосовно того, що ним було отримано товар лише на суму 1 179 101,42 грн за видатковими накладними, за якими ним було проведено оплату, а за іншими видатковими накладними відповідач не отримував товар та не підписував їх, як і не підписував і не проставляв відтиск печатки на акті звірки розрахунків від 30.11.2015, оскільки відповідач не заперечує, що за період з 25.06.2014 по 30.06.2015 він перерахував на користь позивача 1 672 781,40 грн на виконання зобов`язань за договором від 25.06.2014 № ДГ-0000061, що на 493 679,99 грн перевищує суму, яку він визнає та підтверджує безпідставність невизнання відповідачем фактично здійснених господарських операцій між сторонами і відповідних сум заборгованості, а також враховуючи те, що спірні видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2015 містять відтиск печатки відповідача, і відповідач не надав доказів про те, що печатка відповідача була втрачена, викрадена чи іншим шляхом вибула з володіння власника поза його волею.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ФОП Гаранджа П. Я. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2016 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.09.2019, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

9. Суд апеляційної інстанції в порушення статті 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) не навів мотивів відхилення висновку експерта від 26.04.2019 № 4963/4964, і не вказав інші докази, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність факту поставки товару за накладними, які ФОП Гаранджа П. Я. не підписував, печатки не проставляв, та які б свідчили про підставність відхилення судом висновку експерта.

10. Скаржник зазначає, що видаткові накладні, долучені позивачем до матеріалів справи, акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2015, які ФОП Гаранджа П. Я. не підписував і на яких не проставляв печатку, що встановлено у висновку експерта від 26.04.2019 № 4963/4964 не є належними доказами на підтвердження наявності господарських операцій між сторонами, за якими позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості у цій справі, інших доказів позивач не надав, а тому позовні вимоги не можуть вважатися обґрунтованими.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

11. Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. 24.06.2014 між ТОВ "Ембавуд Україна" (постачальник) і ФОП Гаранджа П. Я. (покупець) укладено договір поставки №ДГ-0000061 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар, визначений сторонами договору у відповідних додатках та/або додаткових угодах до цього договору, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах, визначених договором.

13. Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Договору постачальник поставляє товар покупцю на підставі належним чином оформлених покупцем замовлень у порядку, визначеному договором. Загальний обсяг товару, що поставляється за цим договором, визначається сумарно і дорівнює загальній кількості товару, поставленого покупцю протягом строку дії договору.

14. У пункті 4.2 Договору сторони обумовили, що ціна договору складається із загальної суми вартості товару, поставленого постачальником протягом строку дії цього договору.

15. Покупець зобов`язується здійснити 100% оплати вартості одержаного товару, що вказана у товарно-транспортній накладній чи видатковій накладній або в іншому документі протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту одержання товару покупцем у замовлених асортименті та кількості. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та товарно-транспортної чи видаткової накладної або іншого документа, за яким був поставлений товар, у національній валюті України та у безготівковому порядку на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 15 договору (пункти 5.1, 5.2).

16. Згідно з пунктом 5.6 Договору сторони можуть проводити звірку взаєморозрахунків. Сторона договору, яка отримала відповідну пропозицію від іншої сторони договору, не має права відмовитися від проведення звірки взаєморозрахунків. Строки проведення звірки взаєморозрахунків визначає сторона-ініціатор такої звірки. Підтвердженням проведеної звірки взаєморозрахунків є підписаний сторонами договору акт звірки взаєморозрахунків, в якому сторони договору фіксують стан кредиторської, дебіторської заборгованості згідно із взаємовідносинами.

17. У відповідності до пунктів 6.1, 6.2 Договору постачальник поставляє товар покупцю в асортименті і в кількості, зазначених у відповідному замовленні, протягом 6 (шести) календарних днів з дня надходження такого замовлення. Покупець оформляє замовлення на товар у паперовій (на паперовому носії) або електронній формах.

18. У пункті 7.2 Договору зазначено, що прийом товару покупцем за відповідною кількістю та належною якістю підтверджується видатковою чи товарно-транспортною накладною або іншим документом, підписаним покупцем.

19. Відповідно до пунктів 14.1, 14.2 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін договору і скріплення печатками сторін договору (за умови підписання сторонами і скріплення печаткою кожної сторінки договору) та діє до 31 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань за цим договором. Якщо за 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін договору не повідомить письмово засобами поштового зв`язку про свій намір його розірвати, договір вважається продовженим на 1 (один) рік на тих самих умовах, якщо сторони не домовляться про інше.

20. Договір підписаний і скріплений печатками сторін.

21. В матеріалах справи наявні видаткові накладні на поставку товару за Договором за період з червня 2014 року по липень 2015 року на загальну суму 2 488 516,33 грн.

22. Сторони не заперечують, що відповідач оплатив позивачу грошові кошти в сумі 1 672 781,40 грн на виконання зобов`язань за Договором.

23. Супровідним листом від 30.11.2016 вх.№01-04/8576/16 позивач надав суду акти звірки розрахунків з ФОП Гаранджа П. Я. від 30.06.2015, від 31.07.2015, від 30.09.2015, від 30.11.2015, від 31.12.2015, у яких зафіксовано заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 815 734,93 грн.

24. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що за Договором отримав від позивача товар на загальну суму 1 179 101,42 грн.

25. З аналізу матеріалів справи суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач заперечує отримання від позивача товару на загальну суму 1 309 414,91 грн та підписання видаткових накладних №PH-0000126 від 16.03.2015, №PH-0000129 від 17.03.2015, №PH-0000131 від 18.03.2015, №PH-0000130 від 18.03.2015, №PH-0000136 від 20.03.2015, №PH-0000139 від 20.03.2015, №PH-0000145 від 25.03.2015, №PH-0000152 від 30.03.2015, №PH-0000157 від 01.04.2015, №PH-0000154 від 01.04.2015, №PH-0000166 від 03.04.2015, №PH-0000193 від 17.04.2015, №PH-0000198 від 21.04.2015, №PH-0000197 від 21.04.2015, №PH-0000203 від 22.04.2015, №PH-0000208 від 24.04.2015, №PH-0000223 від 29.04.2015, №PH-0000225 від 29.04.2015, №PH-0000232 від 07.05.2015, №PH-0000234 від 07.05.2015, №PH-0000241 від 08.05.2015, №PH-0000247 від 13.05.2015, №PH-0000253 від 15.05.2015, №PH-0000256 від 15.05.2015, №PH-0000259 від 18.05.2015, №PH-0000264 від 19.05.2015, №PH-0000266 від 20.05.2015, №PH-0000269 від 22.05.2015, №PH-0000272 від 25.05.2015, №PH-0000275 від 26.05.2015, №PH-0000276 від 26.05.2015, №PH-0000278 від 27.05.2015, №PH-0000283 від 29.05.2015, №PH-0000284 від 29.05.2015, №PH-0000288 від 02.06.2015, №PH-0000292 від 05.06.2015, №PH-0000295 від 08.06.2015, №PH-0000296 від 08.06.2015, №PH-0000303 від 12.06.2015, №PH-0000314 від 15.06.2015, №PH-0000315 від 15.06.2015, №PH-0000319 від 17.06.2015, №PH-0000322 від 18 .06.015, №PH-0000324 від 19.06.2015, №PH-0000331 від 24.06.2015, №PH-0000333 від 25.06.2015, №PH-0000335 від 26.06.2015, №PH-0000341 від 01.07.2015,№PH-0000344 від 02.07.2015, №PH-0000350 від 03.07.2015.

26. Також відповідач оспорює факт підписання та проставлення відбитку печатки на акті звірки взаємних розрахунків від 30.11.2015.

27. У матеріалах справі міститься висновок експерта від 26.04.2019 № 4963/4964 криміналістичної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи друкарських форм (далі - експертиза), проведений на виконання ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, предметом дослідження якого є підпис Гаранджі П. Я. та відтиск печатки на оспорюваних ним видаткових накладних та акті звірки взаємних розрахунків від 30.11.2015.

28. Зі змісту експертизи вбачається, що у видаткових накладних №PH-0000225 від 29.04.2015, № РН-0000232 від 07.05.2015, № РН-0000234 від 07.05.2015, № РН-0000241 від 08.05.2015, №PH-0000266 від 20.05.2015, №PH-0000269 від 22.05.2015, №PH-0000272 від 25.05.2015, №PH-0000275 від 26.05.2015, №PH-0000276 від 26.05.2015, №PH-0000278 від 27.05.2015, №PH-0000283 від 29.05.2015, №PH-0000284 від 29.05.2015, №PH-0000288 від 02.06.2015, №PH-0000292 від 05.06.2015, №PH-0000295 від 08.06.2015, №PH-0000296 від 08.06.2015, №PH-0000303 від 12.06.2015, №PH-0000314 від 15.06.2015, №PH-0000322 від 18.06.2015, №PH-0000324 від 19.06.2015, №PH-0000331 від 24.06.2015, №PH-0000333 від 25.06.2015, №PH-0000335 від 26.06.2015, №PH-0000319 від 17.06.2015, №PH-0000341 від 01.07.2015,№PH-0000344 від 02.07.2015, №PH-0000350 від 03.07.2015, №PH-0000152 від 30.03.2015, №PH-0000157 від 01.04.2015, №PH-0000154 від 01.04.2015, №PH-0000166 від 03.04.2015, №PH-0000319 від 17.04.2015 на загальну суму 742 996,92 грн підписи від імені Гаранджі П. Я. виконані не Гаранджею Павлом Ярославовичем, а іншою особою.

29. Одночасно, судовий експерт не зміг встановити, ким - Гаранджею П. Я. чи іншою особою, виконані підписи у видаткових накладних №PH-0000126 від 16.03.2015, №PH-0000129 від 17.03.2015, №PH-0000131 від 18.03.2015, №PH-0000136 від 20.03.2015, №PH-0000139 від 20.03.2015, №PH-0000145 від 25.03.2015, №PH-0000193 від 17.04.2015, №PH-0000197 від 21.04.2015, №PH-0000198 від 21.04.2015, №PH-0000208 від 24.04.2015, №PH-0000203 від 22.04.2015, №PH-0000223 від 29.04.2015, №PH-0000247 від 13.05.2015, №PH-0000253 від 15.05.2015, №PH-0000256 від 15.05.2015, №PH-0000259 від 18.05.2015, №PH-0000264 від 19.05.2015 на загальну суму 72 738,01 грн.

30. Також судовий експерт встановив, що в акті звірки розрахунків від 30.11.2015 підпис від імені Гаранджі П . Я . виконаний не Гаранджею Павлом Ярославовичем, а іншою особою.

31. Разом з тим, судовий експерт встановив, що відтиск круглої печатки в акті звірки розрахунків від 30.11.2015 та видаткових накладних №PH-0000126 від 16.03.2015, №PH-0000129 від 17.03.2015, №PH-0000131 від 18.03.2015, №PH-0000136 від 20.03.2015, №PH-0000145 від 25.03.2015, №PH-0000152 від 30.03.2015, №PH-0000157 від 01.04.2015, №PH-0000154 від 01.04.2015, №PH-0000166 від 03.04.2015, №PH-0000193 від 17.04.2015, №PH-0000197 від 21.04.2015, №PH-0000198 від 21.04.2015, №PH-0000203 від 22.04.2015, №PH-0000208 від 24.04.2015, №PH-0000223 від 29.04.2015, №PH-0000225 від 29.04.2015, № РН-0000232 від 07.05.2015, № РН-0000234 від 07.05.2015, № РН-0000241 від 08.05.2015, №PH-0000247 від 13.05.2015, №PH-0000253 від 15.05.2015, №PH-0000256 від 15.05.2015, №PH-0000259 від 18.05.2015, №PH-0000264 від 19.05.2015, №PH-0000266 від 20.05.2015, №PH-0000269 від 22.05.2015, №PH-0000272 від 25.05.2015, №PH-0000275 від 26.05.2015, №PH-0000276 від 26.05.2015, №PH-0000278 від 27.05.2015, №PH-0000283 від 29.05.2015, №PH-0000284 від 29.05.2015, №PH-0000288 від 02.06.2015, №PH-0000292 від 05.06.2015, №PH-0000295 від 08.06.2015, №PH-0000296 від 08.06.2015, №PH-0000303 від 12.06.2015, №PH-0000314 від 15.06.2015, №PH-0000319 від 17.06.2015, №PH-0000322 від 18.06.2015, №PH-0000324 від 19.06.2015, №PH-0000331 від 24.06.2015, №PH-0000333 від 25.06.2015, №PH-0000335 від 26.06.2015, №PH-0000341 від 01.07.2015,№PH-0000344 від 02.07.2015, №PH-0000350 від 03.07.2015 ймовірно міг бути нанесений круглою печаткою ФОП Гаранджі П. Я.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

32. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

34. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржників про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наявних у справі, необхідність надання повторної оцінки доказам та повторного встановлення фактичних обставин справи.

Щодо суті касаційної скарги

35. Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору поставки.

36. Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

37. Частиною першою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

38. За приписами статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

39. Суди попередніх інстанцій надали оцінку наявним у справі видатковим і товарно-транспортним накладним, актам звірки взаєморозрахунків та іншим доказам, наданими позивачем на підтвердження здійснення між ним та відповідачем господарських операцій з поставки товару за Договором, які є предметом розгляду у цій справі.

40. Отже, діючи в межах визначеної законом компетенції, за результатами оцінки поданих сторонами доказів, встановивши, що доданими до матеріалів справи доказами підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар за Договором у розмірі 815 734,93 грн, яка відповідачем не погашена, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача у розмірі 815 734,93 грн.

41. Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені у пункті 9 цієї постанови з огляду на таке.

42. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

43. Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

44. Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України.

45. Суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок експертизи не має вирішального значення для вирішення цього спору та з огляду на те, що спірні видаткові накладні містять відтиск печатки відповідача, з урахуванням того факту, що відповідач не надав доказів на підтвердження втрати, викрадення печатки, або, що печатка іншим незаконним шляхом вибула з володіння ФОП Гаранджі П. Я., дійшов висновку про належність наданих позивачем доказів на підтвердження здійснення між сторонами спірних господарських операцій за Договором. Одночасно Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 300 ГПК України касаційний суд не має права, зокрема вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти їх.

46. Доводи скаржника, наведені у пункті 10 постанови, по суті зведені до необхідності надати повторну оцінку документам, що містяться у справі. Проте такі доводи не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції з огляду на межі розгляду справи у суді касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України.

Інших належних доводів, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, скаржник у касаційній скарзі не наводить.

47. Суд зазначає, що керуючись рішенням Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи та обґрунтування судових рішень про задоволення позовних вимог ТОВ "Ембавуд Україна", колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій дотримано обов`язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору та не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятих судових рішень.

48. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

51. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП Гаранджі П. Я. залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.