розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національного банку України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді Тарасенко К.В., Хрипун О.О.) про зупинення провадження у справі № 910/29287/15 Господарського суду міста Києва

за позовом Компанії QUICKCOM LIMITED (Квікком Лімітед)

до 1) Національного банку України, 2) Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк",

за участю Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед)

про розірвання кредитного договору,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Компанія QUICKCOM LIMITED (Квікком Лімітед) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач 1), Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - відповідач 2) про розірвання кредитного договору № 31 від 04.04.2014.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у задоволенні позову відмовлено.

2.1. Не погоджуючись із судовим рішенням, Компанія Quickcom Limited (Квікком Лімітед) звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

2.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/29287/15 за апеляційною скаргою Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед) та призначено її до розгляду.

2.3. Крім того, Компанія Godaxalliance Limited (Годаксалліансе Лімітед) також звернулась з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 910/29287/15, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/29287/15 за апеляційною скаргою Компанії Godaxalliance Limited (Годаксалліансе Лімітед), об`єднано вказану апеляційну скаргу до спільного розгляду з апеляційною скаргою Компанії Quickcom Limited (Квікком Лімітед).

2.5. 16.10.2019 на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про заміну сторони у справі №910/29287/15, за підписом директора Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) Ефстафіоса Крістофідеса. У клопотанні викладено прохання: здійснити заміну сторони - позивача Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) Юридична адреса: Костакіс Пантелідес Авеню, 1, споруда Колокасідес, 1010, м. Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 197304 на Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), юридична адреса: Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 207552 по справі № 910/29287/15; повідомити Компанію QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) Юридична адреса: Костакіс Пантелідес Авеню, 1, споруда Колокасідес,1010, м. Нікосія, Кіпр, Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), юридична адреса: Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 207552 та Компанію GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед), юридична адреса: Костакі Пантеліді, 1 Споруда Колокасідес, 3 поверх П/с 1010, Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер НЕ 195189 про дату та час судового засідання по справі №910/29287/15, що буде розглядатися в Північному апеляційному господарському суді відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага).

В обґрунтування заявленого клопотання, Компанія SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) зазначає, що відповідно до протоколу № 1 Компанії Квікком Лімітед (Додаток № 1) 24.09.2019 Компанія QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) провела реорганізацію шляхом приєднання до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед). Посилаючись на приписи статті 104 Цивільного кодексу України, заявник зазначає про правонаступництво та необхідність заміни сторони у справі.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали, постановленої судом апеляційної інстанції

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019, зокрема:

- залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), юридична адреса: Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 207552;

- вирішення клопотання про заміну сторони у справі №910/29287/15 відкладено до наступного судового засідання, яке призначено на 19.05.2020;

- зупинено провадження у справі № 910/29287/15 до 19.05.2020;

- зобов`язано Компанію QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) Юридична адреса: Костакіс Пантелідес Авеню, 1, споруда Колокасідес, 1010, м. Нікосія, Кіпр та Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), юридична адреса: Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 207552 надати докази завершення процедури реорганізації шляхом приєднання Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед);

3.1. Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що наведені заявником у клопотанні обставини, свідчать про те, що щодо Компанії QUICKCOM LIMITED розпочато процедуру реорганізації шляхом приєднання до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед). Водночас, доказів завершення реорганізації Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) шляхом приєднання до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) до матеріалів справи не надано, а відповідно, не доведено наявність беззаперечних підстав для висновку про припинення юридичної особи позивача та підстав для здійснення процесуального правонаступництва. Разом з тим, суд вказав, що вказані обставини свідчать про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), як юридичної особи, початок процедури з приєднання Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) до якої зафіксовано у протоколі №1.

При цьому, посилаючись на положення статті 50 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність залучення Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), юридична адреса: Іфігенеіас, 17, Строволос 2007 Нікосія, Кіпр, Реєстраційний номер: НЕ 207552 до участі у справі №910/29287/15 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Враховуючи, що Компанія GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед), якою подано апеляційну скаргу у даній справі та Компанія SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), яка звернулася із клопотанням про заміну сторони у справі, є суб`єктами господарювання іноземної держави, посилаючись на положення статей 365, 367 ГПК України та статті 10, 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, апеляційний суд вказав про необхідність повідомити Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) та Компанію GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед) про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання поштою даної ухвали.

Зважаючи, що у матеріалах справи відсутні відомості про наявність на території України філії, представництва, іншого відособленого підрозділу Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) та Компанії GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед) та враховуючи статтю 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, апеляційний суд вказав про необхідність призначити судове засідання поза межами строку, передбаченого статтею 306 ГПК України.

Водночас, посилаючись на приписи п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України, апеляційний суд зупинив провадження у справі до 19.05.2020.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач 1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача 1, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

5. Скаржник зазначає, що судом оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи, порушенням принципів господарського судочинства та є такою, що порушує права Національного банку України на судовий захист.

5.1. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції мав залишити клопотання сторони за підписом директора Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) Ефстафіоса Крістофідеса без розгляду, оскільки до вказаного клопотання не додано документів на підтвердження повноважень вказаної особи як директора компанії.

5.2. Відповідач зазначає, що в результаті перевірки Національним банком інформації щодо реорганізації Компанії QUICKCOM LIMITED (Квікком Лімітед) на інформаційному ресурсі, не підтвердився факт приєднання названої Компанії до Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед). При цьому, відповідач зауважив, що суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або при виконанні обов`язків щодо доказів.

5.3. В частині зупинення провадження для повідомлення позивача, третьої особи та апелянта на підставі Конвенції, відповідач наголошує, що стаття 15 Конвенції передбачає необхідність отримання підтвердження про вручення документа саме відповідачу, тоді як Компанія SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) є третьою особою, а Компанія GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед) взагалі не була учасником справи в суді першої інстанції, а є лише особою, яка подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що відповідне судове рішення впливає на її права та інтереси. Вказані дії суду порушують права Національного банку на розгляд справи упродовж розумного строку.

5.4. Скаржник наголосив, що представниками Компанії QUICKCOM LIMITED (Квікком Лімітед) та пов`язаними з ним юридичними особами - нерезидентами SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) та GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед) систематично вживаються заходи направлені виключно на штучне затягування розгляду позовної заяви, недопущення набрання законної сили рішень шляхом безперервного касаційного та апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та процесуальних ухвал апеляційного суду тощо, та вказані дії позивача порушують право Національного банку України на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі наводить обставини, які, на його думку, свідчать про систематичне зловживання позивачем та пов`язаними з ним особами процесуальними правами, які направлені на затягування розгляду справи з метою недопустити поновлення судових проваджень, зупинених до розгляду вказаної справи.

6. Позивачем, відповідачем 2 та учасниками справи відзивів на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції

7. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

8. Згідно із частинами першою та другою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) , Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

9. Відповідно до статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

10. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

11. Статтею 365 ГПК України передбачено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

12. Згідно із частинами першою та другою статті 367 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

13. Водночас, слід враховувати, що названою нормою встановлено право суду, а не обов`язок у разі необхідності, з урахуванням обставин конкретної справи та вимог закону, звертатись до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з судовим дорученням.

14. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією, до якої Україна приєдналася 19.10.2000 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 (2052-14) .

15. Відповідно до частини першої статті 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

16. Згідно із частиною першою статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3- 6.

17. Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

18. Водночас, статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

19. З інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net, вбачається, що Нотою, датованою 05.01.1984, уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів особам, які перебувають на території його країни безпосередньо поштою, відповідно до положень статті 10 Конвенції.

20. Відповідно до статті 15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

21. Разом з тим відповідно до положень статті 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.

Тобто положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки саме відповідача, а не будь-якого іншого учасника провадження.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №911/165/18.

22. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі у справі є резидентами України, на яких не поширюються положення статті 15 Конвенції, в той час як іноземними учасниками у цій справі є, зокрема, залучена ухвалою апеляційного суду від 28.10.2019 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Компанія SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) (Кіпр), та особа, яка звернулась з апеляційною скаргою Компанія GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед) (Кіпр).

23. Отже, суд апеляційної інстанції, відкладаючи розгляд цієї справи ухвалою від 28.10.2019 на 19.05.2020 (понад шість місяців), дійшов помилкового висновку про застосування статті 15 Конвенції, якою визначено, що судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві та це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Повідомлення третьої особи та особи, яка оскаржила судове рішення в апеляційному порядку, але не брала участі у справі, про хід справи на підставі статті 15 Конвенції є таким, що ґрунтується на помилковому тлумаченні судом апеляційної інстанції норм міжнародного, зокрема Конвенції, та процесуального права.

24. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, насамперед, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції ( 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Отже, враховуючи можливість застосування статті 10 Конвенції та направлення судових рішень поштою, зважаючи на те, що апеляційним господарським судом не було встановлено неможливості повідомлення третьої особи та особи, яка оскаржила рішення, у визначений статтями 120, 242, 285 ГПК України спосіб, Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про необхідність застосування порядку передачі судових та позасудових документів, врегульованого статтею 367 ГПК України, статтею 15 Конвенції та пов`язане із цим зупинення провадження у справі, що призводить до невиправданого затягування розгляду справи і є порушенням права учасників судового процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.

25. Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції, вказавши в тексті оскаржуваної ухвали про необхідність повідомити Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) та Компанію GODAXALLIANCE LIMITED (Годаксалліансе Лімітед) про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання поштою даної ухвали, зупинив провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 статті 228 ГПК України, яка обумовлює право суду зупинити провадження у справі у випадках: звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

26. Водночас, апеляційним судом не визначено Органу іноземної держави, до якого суд звертається, в резолютивній частині ухвали не визначено саму обставину звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги, а відтак, у апеляційного суду були відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України щонайменше на шість місяців.

27. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Національним банком України у касаційній скарзі щодо безпідставного зупинення провадження у справі та невірного застосування вимог Конвенції у правовідносинах щодо повідомлення третьої особи та особи, яка подала касаційну скаргу, однак не приймала участі у справі, та зауважує на невірному застосуванні судом апеляційної інстанції положень п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

28. Водночас, предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції від 28.10.2019, якою вчинено декілька процесуальних дій у справі, зокрема, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), зупинено провадження у справі № 910/29287/15 до 19.05.2020.

29. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

30. За змістом частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадку, передбаченому пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

31. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

32. Водночас, у вичерпному переліку ухвал суду апеляційної інстанції, що підлягають касаційному оскарженню, наведеному в пункті 3 частини першої статті 287 ГПК України, ухвала суду апеляційної інстанції про залучення до участі у справі третьої особи, не зазначена, а отже така ухвала оскарженню не підлягає.

З огляду на викладене, касаційну скаргу подано скаржником на судове рішення в частині, в якій це рішення не підлягає касаційному оскарженню.

33. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

34. Таким чином, касаційна скарга відповідача 1 в частині залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), подана з порушенням вимог статті 287 ГПК України.

35. Оскільки Верховним Судом було помилково відкрито касаційне провадження щодо перегляду ухвали суду апеляційної інстанції в частині залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед), Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження в цій частині.

36. Крім того, колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги в частині розгляду судом апеляційної інстанції клопотання про заміну сторони у справі №910/29287/15, за підписом директора Компанії SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед) Ефстафіоса Крістофідеса є передчасними, оскільки вказане питання знаходиться на розгляді суду апеляційної інстанції, та його касаційний перегляд можливий лише за наслідками вчинення відповідним судом певних процесуальних дій, викладених у процесуальному документі, та касаційне оскарження такого процесуального документу.

37. Також суд вважає за необхідно звернути увагу на приписи частин 1, 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в яких зазначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

При цьому, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Враховуючи викладене в мотивувальній частині даної постанови, колегія суддів зазначає, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, у зв`язку з чим ухвала Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 відповідно до статті 310 ГПК України підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа в цій частині - направленню для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.

39. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі.

Судові витрати

40. Оскільки в даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Касаційним господарським судом не здійснюється.

Керуючись статтями 296, 300, 304, 308, 310, 315 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження щодо перегляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2019 у справі №910/29287/15 в частині залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Компанію SERRANT LIMITED (Серрант Лімітед).