ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/27/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Петухов М.Г., судді: Маціщук А.В., Мельник О.В.)
від 07.10.2019
у справі № 924/27/18
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует"
про визнання частково недійсним рішення та стягнення вартості частки в сумі 163307,77 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явилися
відповідача - Сіпайло Л.І., Кашин В.А.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" (далі - ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует") (з врахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 03.02.2017, в частині визначення розміру вартості частки у майні товариства, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 та стягнення з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" на користь ОСОБА_1 вартість частки в сумі 163307,77 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за заявою ОСОБА_1 про вихід з числа учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", за рішенням загальних зборів учасників товариства прийнятого 03.02.2017, ОСОБА_1 вирішено вважати такою, що вийшла з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" з 22.11.2016 та з виплатою вартості частини майна товариства в розмірі 6,33% частки в статутному капіталі, що еквівалентно 1138,00 грн. ОСОБА_1, посилаючись на статтю 148 Цивільного кодексу України та статтю 54 Закону України "Про господарські товариства", вважає, що їй належить до сплати 163307,77 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру) частки у майні товариства оскільки згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.12.2017 №108081354 за відповідачем зареєстровано нерухоме майно, вартість якого згідно відомостей суб`єкта оціночної діяльності ФОП Тищук Б.В. від 20.12.2017 може становити 3218700,00 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2018 у справі №924/27/18 позов задоволено частково. Суд визнав недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 03.02.2017, в частині визначення розміру вартості частки у майні товариства, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 та стягнув з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 12, ідентифікаційний код 21328590) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) вартість частки в сумі 4013,22 грн. У решті позову відмовив.
2.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №924/27/18 рішення Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2018 в частині відмови у стягненні 159 294,55 грн вартості частки ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" скасовано. Судом прийнято рішення про стягнення з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" на користь ОСОБА_1 вартість частки в сумі 159 566,93 грн. В позові в частині стягнення 3 740,40 грн вартості частки ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
- відповідно до пункту 7.1 статуту (в редакції станом на 18.12.2008) ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" майно товариства - це основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, включаючи майнові права, які належать йому на праві власності, і вартість яких відображена у самостійному балансі товариства;
- пунктом 7.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" встановлено, що статутний фонд товариства встановлюється у розмірі 17976 грн та поділений на 11 часток, зокрема частка ОСОБА_1 становить 6,33% (1138 грн);
- згідно із пунктом 8.6. статуту при виході учаснику виплачується вартість частини майна пропорційна його частці у статутному фонді товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу;
- ОСОБА_1 22.11.2016 звернулась до ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" із нотаріально посвідченою заявою, в якій повідомила про свій вихід із складу учасників товариства та проханням провести з нею розрахунки, сплативши вартість частини майна товариства пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует";
- рішенням загальних зборів ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформленого протоколом №1 від 03.02.2017, було вирішено, зокрема: вважати ОСОБА_1 такою, що вийшла з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", починаючи з 22.11.2016, та виплатити останній вартість частини майна товариства пропорційну її частці в статутному капіталі в розмірі 1138 грн;
- згідно даних балансу ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" станом на 31.12.2016 балансова вартість майна товариства станом на 31.12.2016 складає 70,6 тис. грн, вартість чистих активів товариства, яка дорівнює розміру власного капіталу, становить 63,4 тис. грн (код рядка 1495);
- за довідкою ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 22.01.2018 за звітний період 2016 року, балансова вартість основних засобів становить 134189,64 грн;
- відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 19.12.2017 за ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" зареєстроване на праві власності майно: нежитлова будівля площею 544,2 кв.м., за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 12 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ №844739 виданого 02.07.2008 з внесенням відповідного запису у реєстр на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №38294419 від 23.11.2017;
- також до матеріалів справи долучено висновок експерта №09/18 від 15.03.2018, відповідно до якого ринкова вартість нежитлової будівлі площею 544,2 кв. (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру,12) становить 2 201 549 грн, а ринкова вартість гаража (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Сагайдачного, 2) - 314 003 грн;
- вважаючи свої права порушеними виплатою частки учаснику при виході з товариства у меншому розмірі, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.
2.4. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до статей 116, 148 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статей 66, 139 Господарського кодексу України, статей 10, 12, 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" при визначені розміру частки ОСОБА_1 при виході останньої із товариства слід було виходити з вартості чистих активів відповідача, тобто із вартості усього майна, що належить відповідачу, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства. Проте ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" в порушення норм визначило частку ОСОБА_1 виходячи із статутного капіталу товариства в редакції статуту станом на 18.12.2008, а саме: статутний капітал в сумі 17 976 грн х 6,33% (частка ОСОБА_1 ), що дорівнює 1 138 грн без урахування вартості інших активів товариства.
Відтак, суд дійшов висновку про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформлене протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 03.02.2017, в частині визначення розміру вартості частки у майні товариства, яка підлягає до виплати ОСОБА_1, оскільки останнім порушено права та законні інтереси позивача як учасника товариства, що вибув.
Стосовно вимоги про стягнення із відповідача 163307,77 грн вартості частки, судом відхилено висновок експерта №09/18 від 15.03.2018, проаналізовано наявний в матеріалах справи баланс ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" станом на 31.12.2016 та самостійно визначено розмір частки ОСОБА_1 при виході із товариства, яка становить 4 013,22 грн (63 400 грн - вартість чистих активів на кінець звітного періоду (код рядка 1495) * 6,33% - частка ОСОБА_1 в майні товариства).
2.5. Суд апеляційної інстанції, не погодившись із висновком місцевого суду, яким відхилено в якості доказу висновок експерта, а також того, що при визначенні розміру частки ОСОБА_1 місцевий господарський суд виходив тільки із балансу ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", врахувавши правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, дійшов висновку, що розмір частки ОСОБА_1 при виході із товариства становить 159 566,93 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №924/27/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" :
- висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з нормами матеріального права;
- судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №3-182гс14;
- не законним, необґрунтованим та безпідставним є посилання апеляційного господарського суду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, оскільки якраз цим судом не враховано вказаний висновок;
- в той же час в матеріалах справи відсутній будь-який висновок експерта чи експертного дослідження щодо дійсної вартості активів товариства.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
4.1. Частинами першою та третьою статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
4.2. Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої, частини другої статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
4.3. Згідно із статтею 148 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню.
Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.
За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.
Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.
Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.
4.4. Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що учасники товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства.
Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
4.5. Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
4.6. Згідно з частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
4.7. Частиною першою статті 66 та статтею 139 Господарського кодексу України встановлено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.
4.8. Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.
За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.
4.9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 7.1 статуту (в редакції станом на 18.12.2008) ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" майно товариства - це основні фонди і оборотні кошти, а також інші цінності, включаючи майнові права, які належать йому на праві власності, і вартість яких відображена у самостійному балансі товариства.
Згідно із пунктом 8.6. статуту при виході учаснику виплачується вартість частини майна пропорційна його частці у статутному фонді товариства. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
4.10. Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
4.11. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 провадження у справі № 924/27/18 зупинено та призначено у справі №924/27/18 комплексну судову економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського Науково-дослідного інституту судових експертиз. Проте, 14.02.2019 на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку.
4.12. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 у справі № 924/27/18 призначено у справі комплексну судову економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз. На розгляд експертів поставлено наступні питання: Яка дійсна (ринкова) вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует", 31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 12 (ідентифікаційний код 21328590) (в тому числі нежитлового приміщення павільйону по вул. Миру, 12, що у м . Старокостянтинів, Хмельницької області, гаража по вул. Сагайдачного, 2, що у м. Старокостянтинів, Хмельницької області, які належать відповідачу на праві приватної власності, інших основних засобів, нематеріальних активів, майна невиробничого призначення, оборотних активів тощо) з урахуванням майнових зобов`язань товариства станом на 22 листопада 2016 року? Яка вартість частини майна товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" належить до виплати ОСОБА_1, пропорційно розміру її частки (6,33% статутного капіталу), у зв`язку з її виходом із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма побутового обслуговування "Силует" станом на 22 листопада 2016 року? Зупинено провадження у справі № 924/27/18 на час проведення комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до пункту 1.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства Юстиції України 08.10.1998 № 53/5 із змінами, Незалежний інститут судових експертиз повернув матеріали справи до суду, а ухвалу від 20.05.2019 про призначення судової економічної та будівельно-технічної залишив без виконання у зв`язку з її неоплатою.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи взято до уваги наявний в матеріалах справи висновок експерта №09/18 від 15.03.2018.
4.13. Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
4.14. Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а висновок експерта - є саме доказом, який, згідно з положеннями частини другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
4.15. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до висновку експерта №09/18 від 15.03.2018 ринкова вартість нежитлової будівлі площею 544,2 кв.м (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 12) становить 2 201 549 грн, а ринкова вартість гаража (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Сагайдачного, 2) - 314 003 грн.
Згідно із довідкою ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" від 22.01.2018 за звітний період 2016 року балансова вартість основних засобів становить 134 189,64 грн. В той же час, у зазначеній довідці також відображено балансову вартість приміщення павільйону, котрим є нежитлова будівля площею 544,2 кв. (Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру,12), в зв`язку з чим, судом апеляційної інстанції враховано ринкову вартість павільйону визначеної експертом. За вирахуванням варстості приміщення павільйону, залишкова загальна балансова вартість інших основних засобів відповідача відповідно до довідки становить 5 252,52 грн.
Суд апеляційної інстанції встановив, що частка ОСОБА_1, котра підлягає виплаті при виході з ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" становить 159 566,93 грн.
4.16. Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, при визначенні вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, обґрунтовано врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, що слід виходити із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.
Також, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанцій щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", оформленого протоколом № 1 від 03.02.2017 в частині визначення розміру вартості частки, яка підлягала до виплати ОСОБА_1 .
4.17. Доводи касаційної скарги ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", що судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №3-182гс14, колегією суддів відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанції враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2018 у справі №925/1165/14, за якою Велика Палата визнала за необхідне відступити від правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №910/10168/13 (№ 3-182гс14).
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует", колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та, передусім, зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
4.18. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
4.19. Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норми права, викладені в постановах Верховного Суду.
4.20. Верховний Суд при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №925/1165/14.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует".
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Фірма побутового обслуговування "Силует" залишити без задоволення, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 у справі №924/27/18 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Н. Губенко