ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 915/1907/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
за участю представників:
позивача - не з`явилися
відповідача - Дороніна О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (головуючий суддя Мишкіна М. А., судді Бєляновський В. В., Богатир К. В.)
у справі № 915/1907/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"
про скасування рішення, оформленого протоколом від 18.10.2018 № 37
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 29.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шельф" (далі - ТОВ "Шельф", позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (у подальшому перейменоване на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз") (далі - АТ ОГС "Миколаївгаз", відповідач), в якому просить скасувати рішення, оформлене протоколом від 18.10.2018 № 37 про нарахування ТОВ "Шельф" об`єму газу в обсязі 211403 м-3 за період з 01.07.2018 по 23.07.2018 в сумі 2 243 945,60 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення про донарахування об`єму газу в обсязі 211403 м-3 на суму 2 243 945,60 грн прийнято на підставі невідповідного і незаконного експертного висновку лічильника і коректора, а також з порушенням приписів пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (z1379-15) (далі - Кодекс ГРМ).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2019 позов задоволено. Скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ ОГС "Миколаївгаз" від 18.10.2018 №37 про нарахування ТОВ "Шельф" об`єму газу в обсязі 211403 м-3 за період з 01.07.2018 по 23.07.2018 в сумі 2 243 945,6 грн.
4. Судове рішення аргументовано відсутністю підстав для застосування до позивача вимог розділу ХІ Кодексу ГРМ, з огляду на те, що позивач своєчасно повідомив відповідача про позаштатний режим роботи лічильника і вживав усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань за договором про розподіл природного газу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
5. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2019 скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).
6. Апеляційний господарський суд виходив із того, що факт порушення споживачем (позивачем) норм Кодексу ГРМ зафіксовано актом постачальника (відповідача) від 23.07.2018 № 10000086; складений працівниками газопостачальної організації акт про порушення Кодексу ГРМ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання Кодексу ГРМ; зазначений акт може бути визнаний як доказ судом під час вирішення іншого спору, зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
7. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги про скасування оформленого протоколом засідання комісії від 18.10.2018 №37 рішення щодо розгляду акта про порушення не підлягають розгляду не лише в порядку господарського судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування рішення, оформленого протоколом щодо розгляду акта про порушення, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
8. В обґрунтування своїх висновків, суд апеляційної інстанції послався на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. ТОВ "Шельф" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.07.2019 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
10. У касаційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції абзацу 2 пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ і зазначає, що вказаною нормою чітко визначено право позивача на оскарження у судовому порядку об`єму і вартості не облікованого (донарахованого) природного газу, а також не погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що оскарження порядку визначення розміру об`єму донарахованого газу повинно відбуватися у справі за позовом постачальника природного газу про стягнення вартості донарахованого природного газу чи про відшкодування збитків.
Позиція відповідача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
11. Відповідач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
12. Зі встановлених судами обставин вбачається, що 23.07.2018 фахівцями відповідача на об`єкті позивача складений акт про порушення №10000086, з якого вбачається, що на дату складання цього акту на об`єкті ТОВ "Шельф" встановлено порушення Кодексу ГРМ, а саме, розділу ХІ глави 2 пункту 3 підпункту 1: "Робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі, а саме наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, а саме повідомлення про вихід з ладу перетворювача тиску". Виявлене порушення усунуто заміною коректора та лічильника.
13. 18.10.2018 відбулося засідання постійно діючої робочої комісії відповідача по розгляду актів про порушення. За результатом засідання було прийнято рішення, оформлене протоколом від 18.10.2018 № 37, яким задоволено акт про порушення від 23.07.2018 №10000086.
14. У зв`язку з цим, у відповідності до положень Кодексу ГРМ виконано розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості за період з 01.07.2018 по 23.07.2018 у загальній кількості 267125,0 м-3, з вирахуванням об`єму газу, що не враховується 55722,0 м-3 та з визначеним об`ємом збитків 211403,0 м-3 на суму 2 243 945,60 грн.
15. Пунктом 10 частини першої статті 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
16. Акт - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.
17. Звертаючись з цим позов, позивач просить скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення АТ ОГС" Миколаївгаз", оформленого протоколом від 18.10.2018 № 37 про нарахування ТОВ "Шельф" об`єму газу в обсязі 211403 м-3 за період з 01.07.2018 по 23.07.2018 в сумі 2 243 945,60 грн.
18. Приписами глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено порядок та підстави складання акта про порушення, виявленого у споживача.
19. Акт про порушення повинна розглядати комісія з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність. Пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ також установлено, що за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
20. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою (пункт 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ)
21. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадку наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ.
22. Таким чином, на підставі акта про порушення комісія з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ приймає рішення, яке є підставою для настання відповідних наслідків - нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, яку повинен оплатити споживач, що безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання, оскільки встановлює обсяг і вартість необлікованого (донарахованого) природного газу, які, у свою чергу, споживач має право оскаржити у судовому порядку на підставі пункт 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ та створює загрозу припинення/обмеження газопостачання.
23. Частиною другою статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
24. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про те, що спір у цій справі про скасування рішення комісія з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, оформленого відповідним протоколом комісії, у розумінні пункту 10 частини першої статті 20 ГПК України відповідає ознакам спору, що відноситься до предметної юрисдикції господарських судів.
25. Разом з тим, апеляційний господарський суд на вказане уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України.
26. Щодо посилання апеляційного господарського суду на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц колегія суддів зазначає таке.
27. Предметом позову у справі № 522/12901/17-ц є скасування протоколу засідання комісії ПАТ "ЕК Одесаобленерго" від 29/06/2017 № 67 щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ від 16/05/2017 № 036296 та визнання дій комісії ПАТ "ЕК Одесаобленерго" щодо розгляду зазначеного акта неправомірними.
При розгляді справи № 522/12901/17-ц Велика Палата Верховного Суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 11, 15, 16 ЦК України, статті 30 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), статей 1, 2, 4, 21 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) виходила з того, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але й узагалі не підлягають судовому розгляду.
Так, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.
28. Оскільки у справі № 915/1907/18 предметом позову є скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, оформленого протоколом від 18.10.2018 № 37, що стосується правовідносин у сфері газопостачання і газифікації, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду, та, крім того правовідносини у справі № 522/12901/17-ц стосуються постачання електричної енергії, що свідчить про неподібність правовідносин у цих справах, апеляційний господарський суд помилково послався на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц.
29. Колегія суддів також не погоджується з посиланням апеляційного господарського суду на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, оскільки провадження у цих справах стосуються дисциплінарних проваджень щодо прокурорів і висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у цих постановах, жодним чином не стосуються спірних правовідносин у справі № 915/1907/18.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
31. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду
32. З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосовав норми матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шельф" задовольнити частково.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2019 скасувати, справу № 915/1907/18 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил