розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 (суддя Грачов В.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 (головуючий суддя: Мальченко А.О., судді: Дикунська С.Я., Жук Г.А.)

за заявою Публічного акціонерного товариства "Азот"

про забезпечення позову до подання позовної заяви

особа, яка зверталася з апеляційною скаргою - Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз",

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. 03.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Азот" (далі також - ПАТ "Азот", заявник) звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку ст.ст. 136- 139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), в якій просило суд забезпечити позов шляхом заборони Публічному акціонерному товариству "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (далі також - ПАТ "Черкасигаз") вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання заявнику.

1.2. Заява мотивована тим, що 30.08.2019 ПАТ "Азот" отримано від ПАТ "Черкасигаз" повідомлення № 548 від 29.08.2019 про припинення газопостачання, в якому підприємству заявника запропоновано у термін до 7 год. 00 хв. 05.09.2019 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання та підготувати до пломбування газоспоживне обладнання; у разі невиконання даної вимоги транспортування газу підприємству заявника буде припинено в примусовому порядку.

Вважаючи зазначене повідомлення незаконним та дії, які можуть відбутись у зв`язку з таким повідомленням, неправомірними, вказуючи на намір звернутись до суду з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження таких дій, заявник просив вжити заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони ПАТ "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання заявнику.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 у справі № 925/1069/19, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019, задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Азот" про забезпечення позову. Заборонено Публічному акціонерному товариству "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання на Публічне акціонерне товариство "Азот".

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 11.11.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 925/1069/19 безпосередньо до Касаційного господарського суду.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги від 15.11.2019 у справі № 925/1069/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 16.12.2019.

3.5. 16.12.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ПАТ "Азот" направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до Касаційного господарського суду 18.12.2019.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (скаржник) просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №925/1069/19, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ПАТ "Азот" про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Також скаржник просить врахувати в даній справі висновки щодо застосування ч. 2 ст. 136, ч. 11 ст. 137 ГПК України, що викладені в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/1424/19, від 26.06.2019 у справі №911/364/19, або у разі незгоди з ними передати дану справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу ПАТ "Черкасигаз" вказує, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

На думку скаржника, у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви заявником не було наведено конкретної матеріально-правової вимоги (предмет позову) ПАТ "Азот" до ПАТ "Черкасигаз", стосовно якої заявник проситиме суд прийняти судове рішення та на забезпечення якої просить вжити заходи забезпечення позову; судом першої інстанції не з`ясовувався зміст позовних вимог ПАТ "Азот", з якими він в подальшому звертатиметься до суду, щодо яких проситиме прийняти судове рішення та які заявник просив забезпечити шляхом заборони ПАТ "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання на ПАТ "Азот".

З урахуванням зазначеного ПАТ "Черкасигаз" вважає, що суд першої інстанції не міг дослідити обґрунтованість доводів ПАТ "Азот" щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема, встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а також оцінити адекватність відповідного заходу до забезпечення позову (чи відповідає він змісту позовних вимог в розумінні п.4 ч.3 ст. 162 ГПК України, стосовно яких заявник проситиме в подальшому прийняти судове рішення).

Разом з тим, ухвалою, що оскаржується, було заборонено ПАТ "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання на ПАТ "Азот", що за своїм змістом є тотожним заявленим в майбутньому позовним вимогам ПАТ "Азот" до ПАТ "Черкасигаз", що також вбачається з поданої заявником позовної заяви.

На думку скаржника, суд першої інстанції, внаслідок порушення положень ч. 2 ст. 136 ГПК України, не врахування правових висновків Верховного Суду, викладених в п.7.7. постанови від 10.09.2019 у справі №910/1424/19, п. 4.4. постанови від 26.06.2019 у справі №911/364/19, вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню однієї з заявлених в подальшому позовних вимог, що не допускається вимогами ч. 11 ст. 137 ГПК України.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Азот" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі №925/1069/19 - без змін, оскільки вважає, що вказані судові рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права, судами вірно та в повному обсязі встановлено обставини справи, досліджено всі наявні, належні та допустимі докази на їх підтвердження.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. ПАТ "Черкасигаз" надає заявнику послуги з розподілу природного газу на підставі укладеного між сторонами типового договору розподілу природного газу від 01.04.2017, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.

5.2. 30.08.2019 ПАТ "Азот" отримано від ПАТ "Черкасигаз" повідомлення № 548 від 29.08.2019 про припинення газопостачання, в якому підприємству заявника запропоновано у термін до 7 год. 00 хв. 05.09.2019 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання та підготувати до пломбування газоспоживне обладнання; у разі невиконання даної вимоги транспортування газу підприємству заявника буде припинено в примусовому порядку.

5.3. Підставою направлення ПАТ "Черкасигаз" повідомлення про припинення газопостачання №548 від 29.08.2019 є виконання доручення ТОВ "Променерго-Ресурс" від 28.08.2019 у зв`язку із наявністю заборгованості ПАТ "Азот" за спожитий природний газ.

5.4. Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви про забезпечення позову, постачальником природного газу ПАТ "Азот" в 2019 році є Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМ-ТРЕЙД", відповідно до укладених договорів постачання природного газу.

5.5. Крім того, у довідці № 03-09/1від 03.09.2019 ТОВ "ХІМ-ТРЕЙД" підтверджує, що саме дане товариство є постачальником природного газу для ПАТ "Азот" у 2019 році відповідно до укладених договорів, а також те, що розрахунки за спожитий природний газ ПАТ "Азот" здійснює своєчасно та у повному обсязі.

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Суд першої інстанції, враховуючи викладені в заяві обставини, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу до забезпечення позову, дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення. Вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом не обмежує права та законні інтереси публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє останнього його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

6.2. Апеляційний господарський суд погодився з вищевказаними висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, тобто за відсутності у суду першої інстанції можливості дослідити саму позовну заяву та викладені у ній матеріально-правові вимоги, останній правомірно виходив з того, що ПАТ "Азот" має намір у подальшому звернутися з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження його дій щодо направлення повідомлення про припинення газопостачання.

За таких обставин, доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом вимог ч. 11 ст. 137 ГПК України, якою не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, з посиланням на надану ним копію поданої ПАТ "Азот" після прийняття оскаржуваної ухвали позовної заяви та на постанови Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №913/257/18, від 09.09.2019 у справі №924/433/19, колегія суддів апеляційного суду відхилила, оскільки обставини, яких не існувало на момент розгляду справи місцевим господарським судом, не можуть бути предметом апеляційного розгляду, а тому і докази на підтвердження таких обставин не можуть бути прийняті апеляційним судом в якості додаткових на підставі ст. 269 ГПК України.

Також колегія суддів не взяла до уваги доводи апеляційної скарги, що зводяться до обґрунтування правових підстав для направлення ПАТ "Азот" повідомлення №548 від 29.08.2019, оскільки обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження Господарським судом Черкаської області у справі №925/1109/19 під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК (1798-12) ):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

Згідно зі ст. 300 ГПК:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Відповідно до ст. 136 ГПК:

"1. Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду."

Згідно з п.п.2, 4 ч.1, ч.11 ст. 137 ГПК:

"Позов забезпечується:

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

11. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті."

7.3. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

7.4. За висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

7.5. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Азот" звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви в порядку ст.ст. 136- 139 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило суд забезпечити позов шляхом заборони ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання заявнику.

Заява мотивована тим, що 30.08.2019 ПАТ "Азот" отримано від ПАТ "Черкасигаз" повідомлення № 548 від 29.08.2019 про припинення газопостачання, в якому підприємству заявника запропоновано у термін до 7 год. 00 хв. 05.09.2019 самостійно відключити від газових мереж газоспоживання та підготувати до пломбування газоспоживне обладнання; у разі невиконання даної вимоги транспортування газу підприємству заявника буде припинено в примусовому порядку.

Вважаючи зазначене повідомлення незаконним та дії, які можуть відбутись у зв`язку з таким повідомленням неправомірними, вказуючи на намір звернутись до суду з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження таких дій, заявник просив вжити заходів забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони ПАТ "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання заявнику.

Крім того, обґрунтовуючи правомірність свого звернення, заявник посилається на те, що припинення (обмеження) газопостачання може призвести у подальшому до порушення технологічного процесу та повної зупинки підприємства, що в свою чергу може призвести до екологічної та техногенної катастрофи, адже ПАТ "Азот" здійснює очистку стічних вод м. Черкаси, в процесі очищення яких використовується природний газ. Заявник також стверджує, що внаслідок припинення газопостачання та зупинення виробництва більше ніж 3200 працівників підприємства можуть залишитись без роботи, а їх сім`ї без засобів до існування; товариство не зможе виконувати обов`язки по сплаті податків і зборів до Державного та місцевого бюджетів.

7.6. Місцевий господарський суд визнав вказані доводи заявника обґрунтованими, а заявлені заходи забезпечення позову такими, що узгоджуються із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

В свою чергу, апеляційний суд встановив, що при постановленні оскаржуваної ухвали Господарський суд Черкаської області врахував співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони ПАТ "Черкасигаз" вчиняти певні дії.

При цьому, суд апеляційної інстанції підтримав висновки місцевого суду, що невжиття заходів забезпечення позову до моменту вирішення спору у даній справі та встановлення законності дій ПАТ "Азот" щодо направлення вищевказаного повідомлення про припинення газопостачання №548 від 29.08.2019, у тому числі, реалізація вказаного у ньому припису, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ПАТ "Азот", за захистом яких він мав намір звернутися до суду, а також може призвести до суттєвого порушення прав заявника, нанесення йому значних збитків та витрат для відновлення газопостачання. У разі задоволення позову, сам по собі судовий захист втратить ефективність та цінність з точки зору захисту порушеного права та інтересу.

При цьому, суди дійшли висновків, що вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом не обмежує права та законні інтереси ПАТ "Черкасигаз", а також узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.

Доводи скаржника про позбавлення його через вжиття заходів забезпечення позову можливості здійснювати фізичне балансування газорозподільної системи для утримання тиску природного газу в ГРМ на рівні, необхідному для безпечного й ефективного розподілу природного газу, а також позбавлення його можливості проводити будь-які роботи (планові та ремонтно-відбудовні роботи, ліквідація наслідків аварії), суди обґрунтовано відхилили з огляду на їх недоведеність.

Водночас, судом апеляційної інстанції враховано доводи заявника про те, що забезпечення позову шляхом заборони скаржнику вчиняти дії, направлені на припинення (обмеження) газопостачання на ПАТ "Азот", жодним чином не позначається на фізичному балансуванні ГРМ та на тиску природного газу в ГРМ, як і не забороняє проводити будь-які ремонтні роботи, ніяким чином не обмежує права та законні інтереси ПАТ "Черкасигаз".

Крім того, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє ПАТ "Черкасигаз" його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю.

Отже, судом першої інстанції було вжито захід забезпечення позову зі збереженням балансу інтересів обох сторін.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 16.02.2018 у справі № 914/766/17 та від 17.10.2018 у справі №521з-18.

7.7. Доводи скаржника, що ухвалою, яка оскаржується, було заборонено ПАТ "Черкасигаз" вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (обмеження) газопостачання на ПАТ "Азот", що за своїм змістом є тотожним заявленим в майбутньому позовним вимогам ПАТ "Азот" до ПАТ "Черкасигаз", що вбачається з поданої заявником позовної заяви, колегією суддів касаційного суду не можуть бути прийняті з наступних підстав.

Специфікою даної спірної ситуації є те, що ПАТ "Азот" звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову саме до подання позовної заяви, можливість чого прямо визначена наведеною ч.2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник вважав зазначене повідомлення незаконним та дії, які можуть відбутись у зв`язку з таким повідомленням неправомірними, та вказував на намір звернутись до суду з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження таких дій.

З урахуванням викладеного, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, виходячи зі змісту заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, тобто за відсутності у суду першої інстанції можливості дослідити саму позовну заяву та викладені у ній матеріально-правові вимоги, останній правомірно виходив саме з того, що ПАТ "Азот" має намір у подальшому звернутися з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження його дій щодо направлення повідомлення про припинення газопостачання.

За таких обставин, апеляційний суд вірно відхилив посилання скаржника на надану ним копію поданої ПАТ "Азот" після прийняття оскаржуваної ухвали позовної заяви, оскільки обставини, яких не існувало на момент розгляду справи місцевим господарським судом, не можуть бути предметом апеляційного розгляду, а тому і докази на підтвердження таких обставин не можуть бути прийняті апеляційним судом в якості додаткових на підставі ст. 269 ГПК України.

7.8. Також суд апеляційної інстанції вірно взяв до уваги, що зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер, метою застосування якого є забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він мав намір звернутися до суду, в разі задоволення позову, проте, метою останнього не є встановлення обґрунтованості чи необґрунтованості заявлених позовних вимог, які є предметом дослідження Господарським судом Черкаської області у справі №925/1109/19 під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову, зокрема, суди не надавали оцінки як обставинам наявності або відсутності у заявника заборгованості за отриманий природний газ, так і правомірності дій скаржника стосовно зазначеного споживача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №521з-18.

7.9. Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник просить врахувати в даній справі висновки щодо застосування ч. 2 ст. 136, ч. 11 ст. 137 ГПК України, що викладені в постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №910/1424/19, від 26.06.2019 у справі №911/364/19, або у разі незгоди з ними передати дану справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Колегія суддів касаційного господарського суду не вбачає підстав для передачі даної справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки не відступає від даних висновків, проте враховує, що правовідносини у справах №910/1424/19 та №911/364/19 не є подібними, зі справою, що переглядається, мають інший предмет та підстави позову, взагалі не пов`язані з газопостачанням та специфікою вказаних правовідносин, і, головне, у справі №910/1424/19 заяву про забезпечення позову подано одночасно з позовом, у справі № 911/364/19 - після пред`явлення позову, тобто на момент пред`явлення у вищевказаних справах заяв про забезпечення позову вже були визначені предмет та підстави позову.

Разом з тим, як зазначено вище, у справі №925/1069/19, що переглядається, заяву про забезпечення позову було подано до пред`явлення позову, заявник вказував на намір звернутись до суду з позовом до ПАТ "Черкасигаз" про оскарження його дій щодо направлення повідомлення про припинення газопостачання, з чого власне і виходив місцевий суд.

Крім того, як зазначено вище, предметом розгляду в справі №925/1069/19 є саме заява ПАТ "Азот" щодо вжиття заходів забезпечення позову, отже, судом в даному провадженні не розглядаються по суті позовні вимоги, які є предметом розгляду у справі №925/1109/19.

7.10. Згідно з ч.1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст. 309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

8.2. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 925/1069/19 - без змін.

8.3. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.09.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у справі № 925/1069/19 залишити без задоволення.