ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2937/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, О. М. Баранець, І. В. Ткач
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони Українина постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019
у складі колегії суддів: А. І. Тищенко - головуючий, М. Г. Чорногуз, І. А. Іонніковата на рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019
суддя: С. В. Балац
за позовом Міністерства оборони України
до Державного підприємства "Дніпровський проектний інститут"
про стягнення 3 346,74 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Дніпровський проектний інститут" (далі - ДП "Дніпровський проектний інститут", відповідач) про стягнення 3 346,74 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за укладеним між сторонами державним контрактом в частині своєчасного виконання робіт за контрактом.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/2937/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019, відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем передані позивачу роботи 22.08.2018, тобто без порушення строку виконання відповідачем зобов`язання. Акт приймання-передачі виконаних робіт підписано позивачем лише 28.08.2018.
Судами попередніх інстанцій не прийняті до уваги посилання позивача на недоліки в роботі відповідача, оскільки зауваження позивача, викладені в листах від 23.08.2018 та від 27.08.2018, фактично зводяться до помилок та зауважень, які по суті не стосуються якості/кількості виконаних відповідачем робіт за контрактом.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.06.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 у справі № 910/2937/19 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнити.
Скарга мотивована тим, що саме 28.08.2018 після усунення виконавцем зауважень замовника, сторонами підписано протокол погодження договірної ціни на рівні 478 105,13 грн, яка і була відображена в акті приймання-передачі робіт від 28.08.2018 № 47-18.
Позивач наголошує на тому, що лише 28.08.2018 позивачем прийнято роботи та підписано акт приймання-передачі робіт № 47-18.
Крім того, Міністерство оборони України посилається на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/2931/19 за позовом Міністерства оборони України до ДП "Дніпровський проектний інститут", відповідно до якої з останнього стягнуто на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 20 931,90 грн за невиконання умов контракту від 07.06.2018 № 509/3/18/5.
4. Позиції інших учасників справи
Відзиву чи заперечень на касаційну скаргу відповідачем на надано.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
07 червня 2018 року між Міністерством оборони України (замовник) та ДП "Дніпровський проектний інститут" (виконавець) укладено державний контракт на виконання робіт за державним оборонним замовленням № 509/3/18/3 (контракт), відповідно до якого виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати будівництво (реконструкцію) об`єктів і споруд, а саме: обмірні роботи, детальне обстеження будівельних конструкцій та інженерно-геологічні вишукування споруд (будівель) (далі - роботи), в об`ємах та у строки, визначені в календарному плані, а замовник - прийняти виконані роботи та оплатити їх.
Пунктом 12 контракту передбачено, що виконавець зобов`язався виконати та здати замовнику обсяг робіт, визначений календарним планом, з оформленням актів приймання-передачі виконаних робіт та протоколів узгодження договірної ціни виконаного обсягу робіт.
Згідно з п. п. 13, 14 контракту виконавець зобов`язується виконати та здати замовнику обсяг робіт, визначений календарним планом, з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт та протоколу узгодження договірної ціни виконаного обсягу робіт. Виконавець при завершенні робіт передає замовнику оформлені у встановленому порядку наступні документи: обмірні креслення щодо архітектурно-будівельної частини споруд (будівель); звіт з детального обстеження будівельних конструкцій споруд (будівель); звіт про результати геологічних вишукувань; акт приймання-передачі виконаних робіт.
Судами встановлено, що виконавець зобов`язався здати замовнику протягом 75 календарних днів з дати підписання договору (до 21.08.2018) обсяг робіт.
Вартість робіт становить 478 105,13 грн.
Відповідно до п. 16 контракту замовник протягом 10-ти календарних днів з дня одержання документів, визначених у п. 14, приймає роботи або надає письмову мотивовану відмову від їх приймання.
Пунктом 17 контракту передбачено, що приймання виконаних робіт згідно з календарним планом здійснюється замовником в порядку, визначеному умовами контракту, з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт.
Строк виконання робіт у цілому визначається в календарному плані. (п. 24 контракту).
Частиною 2 п. 25 контракту встановлено, що датою виконання робіт за контрактом у цілому вважається дата затвердження замовником акта приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно з п. 31 контракту за порушення терміну виконання робіт з відповідача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, по яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Оскільки акт приймання-передачі виконаних робіт № 47-18 затверджено позивачем 28.08.2018, у зв`язку з чим прострочення виконання відповідачем зобов`язань склало 7 днів, що є підставою для нарахування пені, Міністерство оборони України звернулося з відповідним позовом до суду.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Згідно з ч 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Тобто, договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має виконати роботу, а замовник має право вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити виконану роботу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Частиною 882 ЦК України (435-15) передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Пунктом 17 контракту сторони передбачили, що приймання робіт згідно з календарним планом здійснюється замовником з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, акт приймання-передачі виконаних робіт № 47-18, технічна документація за договором у вигляді накладної від 08.08.2018 № 53 (виконання обмірних робіт, детального обстеження будівельних конструкцій та інженерно-геологічних вишукувань споруд оборонного та спеціального призначення) були передані відповідачем та отримані позивачем 22.08.2018.
Суд першої інстанції зазначає, що відповідач зобов`язався передати до 21.08.2018 виконану роботу.
Суд першої інстанції також вказує, що виконана робота була передана відповідачем позивачеві 22.08.2018.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем передано роботу без порушення строку. Між тим, дані висновки Верховний Суд вважає необґрунтованими, враховуючи, що кінцевою датою передачі робіт є 21.08.2018.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, залишаючи його без змін та погоджуючись з висновком місцевого суду щодо вчасної передачі виконаних відповідачем робіт, також не обґрунтував вищевказаних висновків, не звернувши уваги на закінчення строку виконання робіт 21 серпня 2018 року.
Відповідач у листі від 10.10.2018 № МО/У-Р/574 та у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що останній за 13 календарних днів до закінчення терміну виконання робіт, згідно з календарним планом, передав позивачеві роботу (технічні матеріали) разом з оформленим актом приймання-передачі, про що свідчить накладна від 08.08.2018 № 53.
Суди попередніх інстанцій вказують про отримання позивачем 22.08.2018 акта приймання-передачі виконаних робіт.
Оскільки суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду не обґрунтував висновків щодо своєчасної передачі відповідачем виконаних робіт, та з огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до ст. 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати вказані вище обставини, тому справу слід передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Згідно з ч. 4 ст. 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, надати оцінку спірним правовідносинам та встановити дату виконання робіт відповідно до умов договору та календарного плану, встановити фактичну дату виконання робіт відповідачем, і в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти рішення, щодо наявності або відсутності підстав для стягнення пені та встановлення її розміру.
8. Судові витрати
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню підлягає частково, а справа направляється на нових розгляд, згідно зі ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, має здійснити суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 у справі №910/2937/19 скасувати.
Справу №910/2937/19 передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Суддя О. М. Баранець
Суддя І. В. Ткач