ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 925/792/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Чумака Ю.Я.,
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2019 року (головуючий - Мальченко А.О., судді - Жук Г.А., Дикунська С.Я.) та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року (суддя Скиба Г.М.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 06 вересня 2017 року за нововиявленими обставинами у справі
за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі: (1) Кабінету Міністрів України, (2) Міністерства аграрної політики та продовольства України
до: (1) Виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області, (2) Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державної акціонерної компанії "Хліб України"
про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання за державною України права власності на нерухоме майно
ХРОНОЛОГІЯ СПОРУ
Хід судового провадження
1. Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства аграрної політики та продовольства України з позовом до Виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області та Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Христинівської міської ради від 10.04.2012 № 74 "Про оформлення права власності на комплекс будівель та споруд"; визнання недійсним та скасування свідоцтва від 17.04.2012 серії САЕ № 312558 про право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: вул. Першотравнева, 1, м . Христинівка Черкаської області, видане АТ "ДПЗКУ"; визнання за державою Україна в особі КМУ права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: вул. Першотравнева, 1, м. Христинівка, Черкаська область, що включає будівлі та споруди, перелік яких зазначений у прохальній частині позовної заяви.
2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та постановою Верховного Суду від 28.03.2018, позов у даній справі задоволено повністю.
3. При розгляді цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішення Виконавчого комітету Христинівської міської ради про реєстрацію права приватної власності за АТ "ДПЗКУ" на об`єкт державної власності прийнято із перевищенням повноважень, без наявності документів, які підтверджують зміну форми власності вказаного майнового комплексу з державної на приватну, що порушує права держави в особі КМУ та Мінагрополітики. Також відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.03.1995 № 88/95 та Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.1999 (847-14)
"Хлібна база № 86" включена до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, згідно з додатком 1, та відсутня у додатку 2 щодо об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.
3.1. Крім того, судами встановлено, що прокурором не був пропущений передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України трирічний строк, у межах якого він звернувся до господарського суду з позовом та Позивачі не брали участі у прийнятті Відповідачем-1 оспорюваного у даній справі рішення та оформленні свідоцтва про право приватної власності Відповідача-2, а відтак, свою волю з цих питань не висловлювали і про вказані порушення щодо державного майна Позивачам раніше не було відомо.
Короткий зміст і підстави заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
4. У листопаді 2018 року АТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі також - Товариство, Корпорація) звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017 за нововиявленими обставинами. Заявник просив суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4.1. Обґрунтовуючи вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, АТ "ДПЗКУ" посилалося на те, що 09.10.2018 ним отримано від Мінагрополітики з супровідним листом від 05.10.2018 № 37-24-15/22777 копію довідки "Про проведення перевірки окремих питань діяльності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" за 1 півріччя 2012 року" від 17.09.2018 № 24/321, складеної Мінагрополітики за результатами перевірки, проведеної на підставі наказу Мінагрополітики від 10.08.2012 № 501, що на думку заявника свідчить про обізнаність Мінагрополітики з 2012 року про наявність свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно та впливає на юридичну оцінку обставин та спростовує факти, які було покладено в основу рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017, адже є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами у частині застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог прокурора.
4.2. Крім цього заявник вказував і на те, що зазначена Довідка № 24/231 у АТ "ДПЗКУ" була відсутня, оскільки складена Мінагрополітики в одному примірнику.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.12.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019, відмовлено у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017 за нововиявленими обставинами та зазначене рішення залишено в силі.
6. Ухвала і постанова з посиланням на статті 73, 74, 76 - 79, 86, 320 Господарського процесуального кодексу України мотивовані недоведеністю заявником існування нововиявлених обставин з огляду на його своєчасну обізнаність з наведеними у заяві обставинами, що вбачається з відмітки про ознайомлення 18.09.2012 голови правління АТ "ДПЗКУ" з Довідкою № 24/321 від 17.09.2012.
6.1. Разом із цим суди зазначили, що посилання заявника на звільнення голови правління як на підставу необізнаності АТ "ДПЗКУ" з даною довідкою відхиляються, оскільки таке звільнення відбулося більше ніж через чотири місяці від дати його ознайомлення з довідкою, а те, що вказана довідка складена у єдиному примірнику, який знаходився в Мінагрополітики, як і посилання на відсутність доказів ознайомлення з нею інших посадових осіб товариства не спростовують факту обізнаності заявника з її змістом ще з 18.09.2012.
6.2. При цьому, судами також враховано і той факт, що АТ "ДПЗКУ" звернулось до Мінагрополітики із запитом про надання саме вказаної довідки, що опосередковано підтверджує обставину обізнаності заявника про зазначену перевірку та її результати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26.12.2018 року у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017 року за нововиявленими обставинами задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
8. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме положень статей 257, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15)
) та статей 86, 236, 320 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) з довідки від 17.09.2012 вбачається достовірна обізнаність Кабінету Міністрів України і Мінагрополітики з 17.09.2012 про оформлення майнового комплексу філії ПАТ "ДПЗК України" "Хлібна база № 86" за Відповідачем-2 на праві приватної власності, що є нововиявленою обставиною, яка свідчить про пропуск позивачами строку позовної давності; 2) оскільки довідка № 24/1 від 17.09.2012 була складена лише в одному примірнику, який знаходився в Мінагрополітики, та Голова Правління ПАТ "ДПЗК України" ОСОБА_1 був звільнений з посади 23.01.2013, тобто більш ніж за 4 роки до звернення прокуратури з позовом у цій справі, та інші посадові особи Корпорації не були ознайомлені з цією довідкою, то саме з дати отримання (09.10.2018) належним чином засвідченої копії вказаної довідки у АТ "ДПКЗУ" виникла можливість ознайомитися з її змістом і підготувати заяву про перегляд рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017 за нововиявленими обставинами.
Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12)
, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
10. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
11. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
12. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
13. Частиною 1 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
14. Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє безпідставні доводи скаржника про те, що довідка № 24/1 від 17.09.2012 була складена лише в одному примірнику, який знаходився в Мінагрополітики, та Голова Правління ПАТ "ДПЗК України" ОСОБА_1 був звільнений з посади 23.01.2013, тобто більш ніж за 4 роки до звернення прокуратури з позовом у цій справі, та інші посадові особи Корпорації не були ознайомлені з цією довідкою, то саме з дати отримання (09.10.2018) належним чином копії вказаної довідки у АТ "ДПЗКУ" виникла можливість ознайомитися з її змістом і підготувати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у зв`язку зі своєчасною обізнаністю керівника ПАТ "ДПЗК України" з відомостями, викладеними у довідці від 17.09.2012, презюмується обізнаність самої юридичної особи (заявника) з проведенням Міністерством відповідної перевірки та її результатами.
15. Водночас нововиявлена обставина - це юридичний факт, передбачений нормами права, який тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового акта, то вона обов`язково вплинула би на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомим ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
16. При цьому колегія суддів враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.
17. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).
18. Відхиляючи доводи скаржника про те, що саме з дати отримання (09.10.2018) копії довідки Мінагрополітики № 24/1 від 17.09.2012 у АТ "ДПЗКУ" виникла можливість ознайомитися з її змістом і підготувати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, місцевий та апеляційний господарські суди правомірно виходили з того, що керівнику ПАТ "ДПЗК України" було відомо про проведення комісією Мінагрополітики відповідної перевірки за І півріччя 2012 року та про її результати, що підтверджується проставленням на останній сторінці примірника вказаної довідки відмітки про ознайомлення 18.09.2012 Голови Правління ПАТ "ДПЗК України" з цією довідкою.
19. При цьому, судами також враховано і той факт, що АТ "ДПЗКУ" звернулось до Мінагрополітики із запитом про надання саме вказаної довідки, що опосередковано підтверджує обставину обізнаності заявника про зазначену перевірку та її результати.
20. З огляду на вищенаведене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що заявнику було відомо про існування довідки станом на 18.09.2012, тоді як відсутня неможливість отримання такого документу як доказу для використання в процесі розгляду справи по суті з метою доведення позиції АТ "ДПКЗУ" щодо обставин пропуску позивачами строку позовної давності.
21. Відтак заявник, отримавши 09.10.2018 складену Міністерством довідку 24/321 від 17.09.2012, безпідставно ототожнив її з обставиною, яка не була встановлена судом з підстав необізнаності заявника та неможливості бути йому відомою.
22. Верховний Суд не приймає до уваги посилання заявника на обізнаність КМУ та Мінагрополітики на момент розгляду справи по суті з існуванням довідки № 24/321 від 17.09.2012, отриманням Корпорацією свідоцтва про право власності на спірний майновий комплекс, обізнаність про належність йому майна на праві приватної власності, оскільки за умов відсутності нововиявлених обставин, зазначені доводи не є підставами для вчинення судом процесуальної дії з перегляду по суті прийнятого у справі рішення від 06.09.2017.
23. Суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
24. Касаційна інстанція зауважує, що Товариство, не наводячи в касаційній скарзі жодних обґрунтованих аргументів на спростування правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, і передчасно посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права (статей 257, 261, 267 ЦК України), що регулюють питання спливу позовної давності, намагається скасувати законну ухвалу суду першої інстанції лише з формальних міркувань, фактично вимагаючи перегляду судового рішення по суті у повному обсязі.
25. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність заявником існування нововиявлених обставин, тому правові підстави для скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови відсутні.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
26. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
27. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
29. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені АТ "ДПЗКУ" у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність нововиявлених обставин для перегляду рішення Господарського суду Черкаської області від 06.09.2017 року, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних ухвали і постанови немає.
30. Судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2019 року та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 26 грудня 2018 року у справі № 925/792/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Чумак Ю.Я.