ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2417/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 (головуючий суддя Смірнова Л. Г., судді Дідиченко М.А., Ткаченко Б. О.) у справі Господарського суду Київської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер-Агро" про стягнення 48 565,32 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 19.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - Позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Інтер-Агро" (далі - Відповідач-2) з позовом про солідарне стягнення 17 078, 04 грн 3 % річних згідно з Договором поруки № 18-06-2012 від 18.06.2012, Угоди про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) від 22.02.2012 (далі - Угода) та Договору купівлі-продажу № ТАТ-П/29 від 01.04.2009 (далі - Договір); про солідарне стягнення 31 487, 28 грн інфляційних втрат згідно з Угодою № 14/02-12 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 ЦК України) від 22.02.2012 та Договору купівлі-продажу № ТАТ-П/29 від 01.04.2009.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачі не сплатили в повному обсязі заборгованість, що виникла за Угодою та Договором.

2. Короткий зміст рішення суду по суті

2.1. 24.07.2014 Господарський суд Київської області позов задовольнив частково; стягнув солідарно з Відповідачів на користь Позивача 17 078,04 грн 3 % річних; 1 827, 00 грн судового збору; 1 054, 95 грн витрат на оплату послуг адвоката; в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 31 487,28 грн провадження у справі припинив.

2.2. Судове рішення мотивовано доведеністю позовних вимог про стягнення з Відповідачів 3 % річних, розрахунок яких є правильним; в частині вимог про стягнення суми інфляційних втрат Позивач відмовився від позову і ця відмова прийнята судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

2.3. 08.08.2014 Господарський суд Київської області видав накази на виконання вказаного судового рішення.

3. Короткий зміст скарги на бездіяльність державного виконавця

3.1. 28.03.2019 Позивач звернувся до суду першої інстанції з скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Орган виконавчої служби) за період з 19.09.2017 по 28.03.2019 у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Органу виконавчої служби усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та котрі б були направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Органу виконавчої служби внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі до Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП).

3.2. Скарга на дії державного виконавця мотивована тим, що у зазначений період державний виконавець не вчиняв належних дій для примусового виконання наказу суду у цій справі, що також вбачається з відомостей на офіційному веб-сайті АСВП, що є порушенням, зокрема, норм статей 10, 18, 26, 48 Закону України "Про виконавче провадження", які визначають порядок та строки здійснення перевірки майнового стану боржника. Державний виконавець не здійснював систематичні перевірки з метою належного виконання рішення суду, що також свідчить про порушення Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Крім того, державний виконавець не вжив належних заходів щодо майна боржника.

4. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

4.1. 11.04.2019 Господарський суд Київської області (суддя Лилак Т. Д.) ухвалою, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, скаргу Позивача на бездіяльність державного виконавця Органу виконавчої служби у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 задовольнив; визнав в період із 19.09.2017 по 28.03.2019 неправомірною бездіяльність державного виконавця Органу виконавчої служби у виконавчому провадженні № 54727737, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Органу виконавчої служби усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Органу виконавчої служби внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

4.2. Судові рішення мотивовані тим, що органом державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів щодо примусового виконання рішення у виконавчому провадженні №54727737 в період з 19.09.2017 (дата, наступна за датою відкриття виконавчих проваджень) по 28.03.2019, отже державним виконавцем Органу виконавчої служби не вживалися всі передбачені законом заходи, спрямовані на вчасне і повне виконання рішення суду у даній справі, тобто державний виконавець не організовував виконання судового рішення у порядку, встановленому законом. Крім того, з наявної в матеріалах справи Інформації про виконавче провадження № 54727737 від 28.03.2019 відсутні відомості про вжиття будь-яких виконавчих дій, крім відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів боржника.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. Орган виконавчої служби (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 повністю; закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку ГПК України (1798-12) .

6. Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

6.1. Виконавче провадження № 54727737 входить до складу зведеного виконавчого провадження № 58972792, що передбачає розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судами та належить до юрисдикції адміністративних судів, в обґрунтування чого Скаржник посилається на висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 906/530/17 від 12.09.2018, № 5028/16/2/2012 від 17.10.2018 та № 927/395/13 від 17.10.2018.

6.2. В межах зведеного виконавчого провадження державний виконавець надіслав на адреси установ, які реєструють право власності, запити для виявлення майна боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а всі виконавчі дії, запити, клопотання, відповіді на запити у виконавчому провадженні внесені до АСВП в день вчинення або надходження вхідної кореспонденції, тому підстав для внесення будь-яких інших постанов чи документів немає.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 - залишити без змін.

7.2. Суд апеляційної інстанції дотримався положень статті 238 ГПК України.

7.3. Орган виконавчої служби належних, повних, своєчасних та об`єктивних виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 не вчинив, що є порушенням, зокрема, статей 10, 18, 26, 48 Закону України "Про виконавче провадження", котрі визначають порядок і строки здійснення перевірок майнового стану боржника.

7.4. На час подання цієї скарги на бездіяльність державного виконавця виконавче провадження № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2019 у складі зведеного виконавчого провадження не перебувало, що підтверджується офіційними даними з АСВП.

7.5. Позивач просить врахувати процесуально-правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 24.04.2019 у справі № 908/23489/14, від 15.05.2019 у справі № 924/1389/13, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17.

8. Розгляд справи Верховним Судом

8.1. Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 Скаржнику поновлено строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на касаційну скаргу, відмовлено у задоволенні клопотання Скаржника про зупинення виконання постанови апеляційного господарського суду, витребувано з суду першої інстанції матеріали цієї справи; справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, в редакції, чинній до 19.10.2019, згідно з якою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

8.2. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21.10.2019 касаційну скаргу Скаржника на постанову суду апеляційної інстанції у цій справі повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду з тих мотивів, що Законом України від 02.10.2019 № 142-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи" частину шосту статті 303 ГПК України викладено у новій редакції, згідно з якою, якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати. В той час як правова позиція щодо юрисдикційності спору у правовідносинах, подібних до правовідносин у цій справі, вже висловлена Великою Палатою Верховного Суду.

8.3. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 прийнято до розгляду касаційну скаргу Скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019, ухвалено здійснювати перегляд постанови суду апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

9.2. Частинами першою, другою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

9.3. Згідно з частиною першою, пунктами 1, 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

9.4. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

9.5. Відповідно до абзацу першого частини четвертої зазначеної статті вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

9.6. Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

9.7. Як передбачено частиною четвертою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

9.8. Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

9.9. Своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню, зокрема, державним виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.

9.10. Як свідчать матеріали справи, постановою від 18.09.2017 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі.

9.11. Встановлено, що станом на час звернення до суду з цією скаргою на бездіяльність державного виконавця рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2017, на виконання якого видано зазначений наказ, не виконано.

9.12. Згідно з положеннями частин другої, восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей - 19-1 та - 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті - 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (1868-15) , на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

9.13. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

9.14. Встановлено, що державний виконавець у встановлений зазначеною статтею строк не провів перевірку майнового стану боржника та у подальшому порушив обов`язок перевірки щодо виявлення рахунків боржника не рідше одного разу на два тижні та щодо виявлення рухомого та нерухомого майна, а також майнових прав, отримання інформації про доходи боржника не рідше одного разу на три місяці.

9.15. Також скаржник неодноразово надсилав клопотання про здійснення відповідних виконавчих дій із чітким їх переліком, які в порушення пункту 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" не розглянуті державним виконавцем у встановлений строк, що не спростовано та не заперечено Органом виконавчої служби.

9.16. Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

9.17. Відповідно до пунктів 2 - 4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за № 2432/5 (z1126-16) (далі - Положення), виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється. У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

9.18. Згідно з наявною інформацією про виконавче провадження № 54727737 від 28.03.2019 відсутні відомості щодо вжиття будь-яких заходів державним виконавцем, крім відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів боржника.

9.19. Також, суди встановили, що державним виконавцем не внесено в АСВП всю інформацію, передбачену наведеними положеннями.

Щодо розгляду скарги в порядку господарського судочинства

9.20. Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

9.21. Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

9.22. Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

9.23. Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) , згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З наведеної норми частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.

Разом з тим, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Наведений висновок з посиланням на позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, від 12.09.2018 у справі № 906/530/17, від 17.10.2018 у справах № 927/395/13 та № 5028/16/2/2012, від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 13.02.2019 у справі № 808/2265/16, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 908/595/18 (пункти 28 - 32 постанови).

9.24. У вказаній постанові Суд також наголосив, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій (пункт 33 постанови).

9.25. Разом з цим, у цій справі скарга Позивачем подана на бездіяльність державного виконавця і вимоги цієї скарги мотивовані нездійсненням державним виконавцем передбачених законом заходів щодо виконання судового рішення, прийнятого у цій господарській справі, у виконавчому провадженні № 54727737 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі. Тобто, підставою подання Позивачем скарги стала саме бездіяльність державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні.

9.26. Отже, скарга Позивача не стосується оскарження бездіяльності державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, як обґрунтовано послались суди попередніх інстанцій.

9.27. Таким чином, скарга на бездіяльність державного виконавця щодо нездійснення ним заходів з виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 54727737 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 повинна розглядатися тим судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України (1798-12) порядку, тобто в межах цієї справи за правилами господарського судочинства.

9.28. З огляду на наведене доводи Скаржника (пункт 6.1) про те, що вказане виконавче провадження входить до складу зведеного виконавчого провадження № 58972792, що передбачає розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судами, що належить до юрисдикції адміністративних судів, Суд відхиляє, враховуючи викладене вище, а також і те, що і сам Скаржник не наводить обґрунтування того, що ця скарга стосується оскарження бездіяльності державного виконавця у межах саме зведеного виконавчого провадження.

9.29. Посилання Скаржника (пункт 6.2) на те, що в межах зведеного виконавчого провадження державний виконавець надіслав на адреси установ, які реєструють право власності, запити для виявлення майна боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, а всі виконавчі дії, запити, клопотання, відповіді на запити у виконавчому провадженні внесені до АСВП в день вчинення або надходження вхідної кореспонденції, тому для внесення будь-яких інших постанов чи документів немає, Суд відхиляє, оскільки, як встановлено судами, Органом виконавчої служби не надано доказів на підтвердження вжиття заходів щодо примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 54727737 у спірний період, з 19.09.2017 по 28.03.2019, крім відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів боржника, відомості щодо яких містяться в АСВП, а надані Скаржником копії матеріалів вказаного виконавчого провадження не прийняті судом апеляційної інстанції як докази, оскільки не засвідчені та не були подані на час розгляду скарги у суді першої інстанції і, всупереч статті 269 ГПК України, Скаржник не обґрунтував, в чому полягала неможливість їх подання до місцевого господарського суду з причин, що об`єктивно від нього не залежали.

9.30. При цьому, апеляційний господарський суд перевірив та обґрунтовано зазначив, що Орган виконавчої служби був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги Позивача, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

9.31. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця протягом спірного періоду.

9.32. Відповідно до частин першої, другої статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

9.33. Таким чином, визнаючи бездіяльність державного виконавця неправомірною суд зобов`язує його усунути порушення шляхом зобов`язання вчинити конкретні виконавчі дії, які державний виконавець зобов`язаний вчинити безальтернативно відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , виходячи з конкретних обставин справи, з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, і від вчинення яких державний виконавець безпідставно ухиляється.

9.34. Поряд з цим, задовольняючи скаргу Позивача в частині зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Органу виконавчої служби усунути порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі, суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та залишили поза увагою те, що скарга Позивача в цій частині не містить переліку таких конкретних дій, що їх зобов`язаний вчинити державний виконавець у вказаному виконавчому провадженні, і від вчинення яких він безпідставно ухиляється, а фактично є зазначенням про необхідність дотримання державним виконавцем строків та порядку вчинення будь-яких виконавчих дій, що безпосередньо передбачено положеннями законодавства.

9.35. Водночас, враховуючи наведене, Суд також вважає помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення скарги про зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Органу виконавчої служби внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у цій справі до АСВП, з огляду на відсутність визначення, які саме документи мають бути внесені державним виконавцем у вказаному виконавчому провадженні до АСВП, однак безпідставно не внесені ним, а судами до того ж встановлено відсутність відомостей щодо вжиття державним виконавцем будь-яких інших заходів у цьому виконавчому провадженні, крім відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про арешт коштів боржника, відомості щодо яких містяться в інформації про виконавче провадження № 54727737 від 28.03.2019.

9.36. З огляду на наведене, скарга Позивача в частині зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Органу виконавчої служби усунути порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, а також в частині зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Органу виконавчої служби внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54727737, до АСВП задоволенню не підлягала.

9.37. Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення в указаній частині підлягають зміні шляхом виключення відповідних пунктів про задоволення вимог з їх резолютивної частини з наведенням висновку про часткове задоволення скарги.

9.38. В решті ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій зміні чи скасуванню не підлягають, у зв`язку з чим касаційна скарга має бути задоволена частково.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2019 у справі № 911/2417/14 змінити, виклавши пункт 1 її резолютивної частини у такій редакції: "Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава у Полтавській області у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у справі № 911/2417/14 задовольнити частково." та виключивши з резолютивної частини ухвали пункти 3, 4. Доповнити резолютивну частину ухвали пунктом 3 в такій редакції: "В іншій частині у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Київського ВДВС міста Полтава у Полтавській області у виконавчому провадженні № 54727737 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.08.2014 у справі № 911/2417/14 відмовити.". У зв`язку з цим пункти 5, 6 ухвали вважати відповідно пунктами 4, 5.

3. В решті ухвалу Господарського суду Київської області від 11.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 у справі № 911/2417/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак