ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/646/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019р.

у складі колегії суддів: О. В. Чус- головуючий, І. О. Вечірко, В. О. Кузнецов

та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2019р.

суддя: С. Б. Колодій

за позовом ОСОБА_1

до

1. Приватного акціонерного товариства "Весна";

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_3 ;

4. ОСОБА_4 ;

5. ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_6

про визнання недійсними договорів

за участю представників:

від позивача: Музичко Р.В.,

від відповідача-1: не з`явилися,

від відповідача-2: не з`явилися,

від відповідача-3: не з`явилися,

від відповідача-4: Т.М. Стеценко,

від відповідача-5: Т.М. Стеценко,

від третьої особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (законний представник - мати ОСОБА_7 ) звернулася до господарського суду з позовом до ПрАТ "Весна", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просила:

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ПрАТ "Весна" та ОСОБА_2, посвідчений 08.09.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 544;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ПрАТ "Весна" та ОСОБА_2, посвідчений 08.09.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 550;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ПрАТ "Весна" та ОСОБА_2, посвідчений 08.09.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 547;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 09.09.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 563;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 09.09.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 569;

- визнати недійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений 09.09.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 566;

- визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, укладений між ОСОБА_3 та малолітнім ОСОБА_5 від імені та в інтересах якого діє його законний представник - мати ОСОБА_4, посвідчений 22.10.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 3063;

- визнати недійсним договір дарування нежитлової будівлі, укладений між ОСОБА_3 та малолітнім ОСОБА_5 від імені та в інтересах якого діє його законний представник: мати - ОСОБА_4, посвідчений 22.10.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 3064;

- визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення, укладений між ОСОБА_3, та малолітнім ОСОБА_5 від імені та в інтересах якого дії його законний представник: мати - ОСОБА_4, посвідчений 22.10.2014р. приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за номером 3065.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладенні оспорюваних правочинів порушено право позивача як акціонера на участь в управлінні товариства, отримання частки прибутку товариства у вигляді дивідендів, а також порушено право позивача на отримання у разі ліквідації ПрАТ "Весна" частини вартості майна товариства.

2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2019р. у справі №912/646/19, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019р., в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані тим, що право власності на акції ПрАТ "Весна" та, відповідно, корпоративні права за акціями виникли у позивача лише з 14.01.2016 р., в той час як оспорювані договори укладені в 2014 році, а тому корпоративні права позивача не могли бути порушені до моменту виникнення/набуття таких прав.

Також суди зазначили, що відповідачі по справі на час звернення з даним позовом не є власниками спірного майна, а майно товариства було відчужено на підставі інших правочинів. Таким чином, позовні вимоги у даній справі не спрямовані на реальний захист прав позивача, як акціонера товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням та постановою, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Скаржник стверджує про порушення судами ч. 4 ст. 75 ГПК України, оскільки у справах №912/1713/15, №405/2136/16-ц не встановлено факту безумовної правомірності відчуження майна за спірними договорами, законності відчуження (продажу) товариством об`єктів нерухомості на користь ОСОБА_2 чи добросовісності директора ОСОБА_4 .

Скаржник вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що на момент вчинення оспорюваних правочинів позивач не набула корпоративних прав, суперечить нормам матеріального права (ч. 5 ст. 1268 ЦК України, ч. 2 ст. 1220 ЦК України), оскільки право на успадковані акції та пов`язані з цим можливості щодо захисту цього права належить позивачу з дня смерті спадкодавця, тобто з 1 квітня 2014 року.

Також зазначає, що встановлені судом апеляційної інстанції обставини про те, що власниками спірного майна є треті особи ( ОСОБА_8, ОСОБА_6 ТОВ "Студія Ініціатива"), а жоден з відповідачів на час розгляду справи не є зареєстрованим власником спірного майна, не відповідають фактичним обставинам, оскільки згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме відповідач ОСОБА_5 є власником такого майна.

4. Позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник відповідачів -4, -5 вказує на відсутність порушених корпоративних прав позивача, оскільки позивач набула правомочності учасника лише з 14.01.2016р. Також зазначає, що постановою Верховного Суду України у справі №405/2136/16-ц надано правову оцінку щодо оскарження спірних договорів купівлі-продажу від 08.09.2014р., 09.09.2014р., 22.10.2014р. і таке рішення є преюдиційним при розгляді даної справи. Представник відповідачів -4, -5 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Згідно з п. 6.2 статуту ПрАТ "Весна" статутний капітал товариства становить 166 344 грн., який поділений на 1663 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,10 грн. кожна, кількість акціонерів - 97.

11 квітня 2014 р. ОСОБА_9, власник контрольного пакету акцій 1324910, що складав 79,6536% у статутному капіталі та директор товариства, обраний на посаду 11.05.2010р., помер.

Після смерті ОСОБА_9, рішенням наглядової ради №5 від 18.04.2014р. на посаду директора обрана ОСОБА_4 .

Головою наглядової ради ПрАТ "Весна" станом на серпень 2014 року був ОСОБА_3 .

Наглядова рада ПрАТ "Весна" своїм рішенням, оформленим протоколом від 10.08.2014 р. №8, надала директору ПрАТ "Весна" згоду та повноваження на укладання та підписання договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна з визначенням істотних умов зазначених договорів купівлі - продажу на розсуд підписанта, у зв`язку з чим надала йому право підпису усіх необхідних документів від імені ПрАТ "Весна".

08 вересня 2014 р. між ПрАТ "Весна" в особі директора Золотарьової Лілії Григорівни як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладено три нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу трьох об`єктів нежитлової нерухомості:

- договір купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а, заг.пл. 109,62 кв.м., посвідчений 08.09.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 544;

- договір купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, заг.пл. 111,0 кв.м., посвідчений 08.09.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 550;

- договір купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, заг.пл. 153,5 кв.м., посвідчений 08.09.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В., зареєстрований в реєстрі за номером 547.

Право власності на вказане нерухоме майно в день укладення зазначених договорів зареєстроване за новим власником ОСОБА_2 .

09 вересня 2014 р. ОСОБА_2 на підставі трьох нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу відчужив зазначені приміщення ОСОБА_3, зокрема на підставі:

- договору купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, заг .пл. 109,62 кв.м., посвідченого 09.09.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В., зареєстрованого в реєстрі за номером 563;

- договору купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, заг.пл. 111,0 кв.м., посвідченого 09.09.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В., зареєстрованого в реєстрі за номером 569;

- договору купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, заг.пл. 153,5 кв.м., посвідченого 09.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гарасютою О.В., зареєстрованого в реєстрі за номером 566.

Право власності на вказане нерухоме майно в день укладення зазначених договорів зареєстроване за новим власником - ОСОБА_3

22 жовтня 2014 р. ОСОБА_3 подарував зазначені приміщення своєму малолітньому сину ОСОБА_5, від імені якого правочини вчиняла законний представник ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_3 та директор ПрАТ "Весна" на момент вчинення правочинів), зокрема на підставі:

- договору дарування нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, заг.пл . 109,62 кв.м., посвідченого 22.10.2014р. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрованого в реєстрі за номером 3063;

- договору дарування нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, заг.пл. 111,0 кв.м., посвідченого 22.10.2014р. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрованого в реєстрі за номером 3064;

- договору дарування нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, заг.пл. 153,5 кв.м., посвідченого 22.10.2014р. приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Зубко О.П., зареєстрованого в реєстрі за номером 3065.

Право власності на вищезазначене майно було зареєстроване за малолітнім ОСОБА_5 .

Відповідно до п. 16 рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна", оформленого протоколом від 13.02.2015 р. № 1, вирішено затвердити правочини, які були укладені в 2014 році за прийнятими рішеннями наглядовою радою та директором товариства.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1713/15 від 22.06.2015 р. відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Весна" від 13.02.2015р. з огляду на наявність кворуму, недоведеність порушення прав і законних інтересів позивача як акціонера ПрАТ "Весна" оспорюваним рішенням та недоведенністю незаконності правочинів.

Постановою Верховного суду України від 05.09.2018 р. у справі № 405/2136/16-ц відмовлено в задоволенні позову ПрАТ "Весна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, від імені та в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації прав власності, витребування майна.

Судами встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є акціонером ПрАТ "Весна", якій на праві власності станом на 01.03.2019 р. належать 852103 простих іменних акцій, що складає 51,228431% у статутному капіталі.

Частина від загальної кількості акцій, що є у власності ОСОБА_1, а саме 215591 акцій, була набута нею в порядку спадкування після смерті її батька ОСОБА_9, який помер 11.04.2014 р.

ОСОБА_1 належні їй в порядку спадкування акцій були зараховані на рахунок у цінних паперах 14.01.2016 р, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

За положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину заінтересованою особою, яка не є стороною договору.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Враховуючи викладене, позивач, як особа, яка не є стороною оскаржуваних правочинів, повинен довести наявність обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваних правочинів недійсним, та надати суду докази факту порушення вчиненням таких правочинів його прав та законних інтересів.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відчуження директором товариства нерухомого майна товариства позбавляє її права як акціонера на отримання частини прибутку товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна товариства у разі його ліквідації.

Таким чином, як правильно враховано господарськими судами попередніх інстанцій, для встановлення наявності порушення корпоративних прав позивача, підлягає з`ясуванню наявність права власності на акції товариства на момент укладання спірних договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" (тут і далі в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_9 ) акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерами товариства за ст. 4 вказаного Закону визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства.

За ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (тут і далі в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_9 ) акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що корпоративні права акціонера є складними, до них належать як майнові, так і немайнові права, визначені законом та установчими документами.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що обидві ці складові є пов`язані і невіддільні, оскільки ці права посвідчуються однією акцією.

Правовідносини зі спадкування врегулювано Цивільним кодексом України (435-15)

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України (в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_9 ) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. А згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Разом з тим виникнення права на акції, які є цінними паперами, а відтак і на права за цінними паперами, пов`язане із сукупністю юридичних фактів. Зокрема, для виникнення таких прав необхідно не лише отримання свідоцтва про право на спадщину, але і вчинення інших дій.

Згідно зі ст. 197 ЦК України до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про депозитарну систему України" який набрав чинності 11.10.2013р., набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_9 ) особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та правочином.

Відповідно до п. 1 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 р №735 (в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_9 ), право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах у депозитарній установі. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.

Згідно з п. 14 глави 2 розділу V вказаного Положення безумовні операції щодо цінних паперів, які отримані у спадщину, здійснюються депозитарними установами за рахунками у цінних паперах померлих депонентів після встановлення відповідно до законодавства і внутрішніх документів депозитарної установи особи (осіб) спадкоємця(ів), який (які) повинен(ні) мати рахунок у цінних паперах в обраній ним(и) депозитарній установі, та надання ним(и) таких документів, що підтверджують наявність підстав для їх проведення: копії свідоцтва про право на спадщину, засвідченої нотаріально; копії договору про поділ спадкового майна (у разі наявності); документів щодо ідентифікації особи спадкоємця відповідно до законодавства і внутрішніх документів депозитарної установи; інформації щодо наявності рахунка(ів) у цінних паперах спадкоємця(ів) в іншій депозитарній установі (за наявності).

Таким чином, корпоративні права, які пов`язані з набуттям права власності на акції у порядку спадкування виникають лише після зарахування вказаних прав на акції на її рахунок у цінних паперах у депозитарній установі.

Судами встановлено, що належні позивачу в порядку спадкування акції в кількості 215519, що складає 12,9613%, були зараховані на рахунок позивача у цінних паперах 14.01.2016 р. Таким чином, право власності на акції ПрАТ "Весна" та, відповідно, корпоративні права за акціями виникли у позивача лише з 14.01.2016 р., в той час як оспорювані договори укладені в 2014 році.

Доводи скаржника про те, що право на успадковані акції та пов`язані з цим можливості щодо захисту цього права належить позивачу з дня смерті спадкодавця тобто з 11 квітня 2014 року, спростовано наведеними вище нормами спеціального законодавства.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у позивача на момент вчинення спірних правочинів корпоративних прав у ПрАТ "Весна", і як наслідок відсутність підстав вважати порушеними такі права, яких у позивача не існувало.

Враховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, Верховний Суд не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності спірних договорів.

При цьому судами попередніх інстанцій правильно враховано встановлені у судових рішеннях у справах №405/2136/16-ц та №912/1713/15 обставини, які є преюдиційними в силу ст. 75 ГПК України, чим спростовуються доводи скаржника про порушення судами вказаної норми.

Обставини про те, хто є власником спірного майна на сьогоднішній день, не змінює відсутності у позивача порушеного права та інтересу та не впливає на правильність висновків господарських судів попередніх інстанцій.

Таким чином, встановивши відсутність порушення корпоративних прав позивача, суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення даного позову.

7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, переглянувши в межах доводів та вимог касаційної скарги судові рішення, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Аргументи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2019р. та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019р. у справі №912/646/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець