прийняту за результатом перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 в частині заміни відповідача у справі на його правонаступників: товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ВКЛМ";

ТОВ "Актив Естейт",

у справі № 904/10513/17

за позовом АМК

до ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод"

про стягнення 217 600 грн.,

АМК звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" про стягнення 108 800 грн. штрафу та 108 800 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем рішення АМК від 20.12.2016 №557-р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 (суддя Ніколенко М.О.), зокрема, замінено відповідача у справі - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на його правонаступників: ТОВ "ВКЛМ"; ТОВ "ЗКВС"; ТОВ "Актив Естейт".

Ухвала мотивована тим, що відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" припинено за рішенням засновників 01.04.2019. Також в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", а саме: ТОВ "ВКЛМ", ТОВ "ЗКВС", ТОВ "Буден Естейт". ТОВ "Буден Естейт", у свою чергу, 29.06.2017 було припинено, правонаступником ТОВ "Буден Естейт", відповідно до відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі, є ТОВ "Актив Естейт". За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідача у справі слід замінити його правонаступниками.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Актив Естейт" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило ухвалу господарського суду скасувати в частині заміни відповідача ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на відповідача - ТОВ "Актив Естейт", змінити ухвалу в цій частині та у задоволенні заяви АМК в частині залучення відповідача ТОВ "Актив Естейт" відмовити.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019: апеляційну скаргу ТОВ "Актив Естейт" задоволено; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 в частині заміни відповідача у справі - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на його правонаступника - ТОВ "Актив Естейт" скасовано; у задоволенні заяви АМК в частині залучення до участі у справі правонаступника відповідача - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" - ТОВ "Актив Естейт" відмовлено; стягнуто з АМК на користь ТОВ "Актив Естейт" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1 921 грн.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 у справі № 904/10513/17 в частині заміни відповідача у справі - ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на його правонаступника - ТОВ "Актив Естейт", суд апеляційної інстанції виходив з того, що АМК не доведено настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (передавальний акт, в якому має бути чітко зазначено суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються). Крім того, суд зауважив, що на момент звернення АМК з позовом до суду ТОВ "Буден Естейт" вже було припинено, а ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" продовжувало здійснювати свою діяльність.

У касаційній скарзі АМК просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 залишити без змін. Так, згідно з доводами АМК:

- судом апеляційної інстанції при оцінці доказів у справі не враховано того, що відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, а тому інформація, внесена до Єдиного державного реєстру щодо ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", ТОВ "Буден Естейт" та ТОВ "Актив Естейт", є достовірною в розумінні статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, правонаступником ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" є ТОВ "Буден Естейт". Водночас в Єдиному державному реєстрі зазначено, що ТОВ "Буден Естейт" припинило свою діяльність у результаті реорганізації, і його правонаступником визначено ТОВ "Актив Естейт". Таким чином, інформація, яка внесена до Єдиного державного реєстру, є достовірним та належним доказом того, що ТОВ "Актив Естейт" є правонаступником ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод";

- АМК з посиланням на статтю 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та статтю 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) наголошує на тому, що через відсутність прямо визначеної особи за зобов`язанням покладає солідарну відповідальність на юридичні особи, які були утворені внаслідок виділу. Тому, на думку АМК, безпідставними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що відсутність визначеної у розподільчому балансі особи за зобов`язанням зі сплати штрафу та пені за рішенням АМК не дозволяє правонаступництва. Відтак процедура виділу юридичної особи у випадку неможливості встановлення прямо визначеної особи за зобов`язанням є підставою для правонаступництва у зв`язку з наявністю солідарної відповідальності.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Актив Естейт": зазначає, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що ТОВ "Актив Естейт" не є процесуальним правонаступником прав та обов`язків ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод"; просить касаційну скаргу АМК на постанову Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2019, прийняту за результатами перегляду ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019, в частині заміни відповідача у справі № 904/10513/17 залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 - без змін.

Розгляд касаційної скарги здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п`ятої статті 301 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.

Відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі, 01.04.2019 проведено державну реєстрацію припинення ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" у результаті ліквідації.

Також в Єдиному державному реєстрі міститься інформація про наявність правонаступників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", а саме: ТОВ "ВКЛМ"; ТОВ "ЗКВС", ТОВ "Буден Естейт".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі, ТОВ "Буден Естейт" припинено за рішенням засновників 29.06.2017. Правонаступником ТОВ "Буден Естейт" є ТОВ "Актив Естейт".

Судом апеляційної інстанції зазначено, що на момент звернення АМК з позовом до суду (20.12.2017) ТОВ "Буден Естейт" вже було припинено (дата припинення 29.06.2017), а ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" продовжувало здійснювати свою діяльність.

ТОВ "Актив Естейт" створено 29.06.2017 шляхом злиття ТОВ "Карна", ТОВ "Буден Естейт", ТОВ "Мінос", ТОВ "Тесей-Юг".

Відповідно до передавального акта майна, прав та обов`язків ТОВ "Буден Естейт" від 29.06.2017, ТОВ "Актив Естейт" з моменту його державної реєстрації у встановленому порядку набуває усіх майнових і немайнових прав та обов`язків реорганізованого шляхом злиття ТОВ "Буден Естейт". ТОВ "Актив Естейт" передаються документи, зокрема: документи бухгалтерського обліку і звітності; розподільчий баланс про передачу частини майна, прав та обов`язків ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" до ТОВ "Буден Естейт" від 10.02.2017 та акти приймання-передачі до нього; договори, угоди (господарські, трудові та ін.), звіти та акти до них за період з 10.02.2017 по 29.06.2017; оригінали і копії установчих документів, правовстановлюючих документів на нерухоме майно та інших документів за період з 10.02.2017 по 29.06.2017; основні засоби на загальну суму 10 580 тис. грн.; баланс станом на 29.06.2017.

Згідно з актом приймання-передачі до передавального акта від 29.06.2017 № 1 ТОВ "Буден Естейт" передало за передавальним актом від 29.06.2017, а ТОВ "Актив Естейт" прийняло на баланс у приватну власність певні нематеріальні активи згідно з балансом.

Однак передавальний акт та акт приймання-передачі до нього не містять відомостей щодо передачі ТОВ "Актив Естейт" від ТОВ "Буден Естейт" заборгованості ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" перед АМК в розмірі 217 600 грн. у зв`язку з порушенням строків оплати штрафу.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода АМК з постановою суду апеляційної інстанції від 23.09.2019.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України (далі- ГК України (436-15) ).

Згідно з частиною першою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Отже, виділ не є різновидом припинення або реорганізації юридичної особи, це один із способів створення юридичної особи. Основною відмінністю виділу є те, що в результаті виділу створюється нова юридична особа, яка наділяється існуючою юридичною особою певним майном. При цьому, стара юридична особа не припиняється.

Згідно з частиною другою статті 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

ТОВ "Буден Естейт" утворилося шляхом виділу з ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" згідно з розподільчим балансом про передачу частини майна, прав та обов`язків до ТОВ "Буден Естейт" від 10.02.2017.

Поряд з цим, у вказаному розподільчому балансі не вбачається наявності відомостей щодо передачі ТОВ "Буден Естейт" заборгованості ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" перед АМК.

Відповідно до частини третьої статті 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Отже, при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, в яких вони не є основними боржниками.

Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

Положення щодо субсидіарної відповідальності закріплені у статті 619 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Отже, субсидіарна відповідальність має місце тоді, коли поряд з основним боржником до відповідальності притягується й інша особа. У статті 619 ЦК України визначена послідовність заявлення кредитором вимог до основного боржника та особа, яка несе субсидіарну відповідальність: перш ніж пред`явити вимогу до додаткового (субсидіарного) боржника, кредитор повинен пред`явити цю вимогу до основного боржника. І тільки тоді, коли основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від нього відповіді в розумний строк, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Таким чином, ТОВ "Буден Естейт" є додатковим боржником за зобов`язаннями

ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" щодо сплати штрафних санкцій на підставі рішенням АМК та несе щодо цих зобов`язань субсидіарну відповідальність.

Водночас, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, на момент звернення позивача з позовом до суду (20.12.2017) ТОВ "Буден Естейт" було припинено (29.06.2017), а ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" продовжувало здійснювати свою господарську діяльність.

Отже, на момент пред`явлення АМК позовних вимог у цій справі існував лише основний боржник (ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод"), оскільки субсидіарний боржник ТОВ "Буден Естейт" припинив свою діяльність.

Разом з цим правонаступництва у даному випадку не відбувається, оскільки передбачена статтею 109 ЦК України субсидіарна відповідальність виділеної юридичної особи не є її процесуальним правонаступництвом прав та обов`язків юридичної особи, з якої був здійснений виділ, у розумінні статті 52 ГПК України.

Крім того, оскільки виділ однієї юридичної особи з іншої не припиняє юридичної особи, з якої був здійснений виділ, а також не має наслідком реорганізацію юридичної особи, з якої був здійснений виділ, то відповідно до статті 52 ГПК України процесуальне правонаступництво внаслідок такого виділу у будь-якому разі відсутнє.

Що ж до правонаступництва ТОВ "Актив Естейт" прав та обов`язків

ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", то Касаційний господарський суд зазначає таке.

Виходячи з положень статті 107 ЦК України у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2018 у справі № 910/1879/17 звернув увагу на те, що судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

У частині другій статті 107 ЦК України встановлено, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/23312/14).

Аналогічні дії зі складання передавального акта з огляду на зміст статті 107 ЦК України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

Під час реорганізації юридичної особи шляхом приєднання передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим, момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.04.2019 у справі № 922/2301/18).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що передавальний акт та акт приймання-передачі до нього не містять відомостей щодо передачі ТОВ "Актив Естейт" від ТОВ "Буден Естейт" заборгованості ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" перед АМК в розмірі 217 600 грн. у зв`язку з порушенням строків оплати штрафу.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що, звертаючись з клопотанням про залучення до участі у справі правонаступників відповідача, а саме ТОВ "Актив Естейт", яке, за твердженням заявника, є правонаступником ТОВ "Буден Естейт", яке, в свою чергу, є правонаступником ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", заявник повинен був надати суду докази такого правонаступництва, і не лише відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, а й докази настання правонаступництва у правовідносинах, щодо яких заявлено позовні вимоги стосовно такої сторони (передавальний акт, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №904/805/18, від 02.12.2019 № 904/807/18.

Касаційний господарський суд бере до уваги доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, як такі, що узгоджуються з висновками апеляційного господарського суду та із застосованим ним нормами права.

Понесені АМК у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на АМК, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі № 904/10513/17 - без змін.