розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 (головуючий суддя Подобєд І.М., судді Орєшкіна Е.В., Кощеєв І.М.) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2019 (суддя Красота О.І.) у справі №904/6810/17

за позовом Кам`янської міської ради Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року Кам`янська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач, змінено найменування на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз") про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009, у якому просила внести зміни до пунктів 2.2 та 4.1 договору щодо розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, виклавши їх у редакції, запропонованій позивачем (з урахуванням уточнених позовних вимог).

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані впровадженням нової нормативної грошової оцінки, а також зміною порядку визначення мінімального розміру орендної плати за землю на законодавчому рівні, у зв`язку з чим наявні підстави для внесення відповідних змін до договору.

Короткий зміст оскаржуваних рішень

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2019, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019, позов задоволено. Внесено зміни до пунктів 2.2, 4.1 договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009 №10631 (державна реєстрація в Дніпродзержинському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" від 18.05.2009 за №040910600214), укладеного між Кам`янською (Дніпродзержинською) міською радою та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", та викладено їх в такій редакції:

"пункт 2.2: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 20.02.2017 становить 3 558 971 грн 04 коп";

"пункт 4.1: "Орендна плата вноситься "Орендарем" виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у розмірі 427 076,52 грн/рік без ПДВ, яка визначається відповідно до рішень міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ" та від 29.09.2017 №816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22.06.2018 №1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".

2.1. Обґрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції виходив із системного аналізу норм законодавства, прийняв до уваги рішення Кам`янської міської ради Дніпропетровської області № 842-38/VI від 12.07.2013, № 725-17/VII від 23.06.2017, 29.09.2017 №816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22.06.2018 №1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", а також клопотання відповідача №4902.0-7079-4019 від 16.04.2019 про поновлення Договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009 №10631, розташованої за адресою: м. Кам`янське, вул. Колеусівська, 2А.

2.2. Суд апеляційної інстанції погодився з мотивами задоволення позовних вимог, викладених судом першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2019 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2019 у справі № 904/6810/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

4. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

4.1. Скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій не було прийнято до уваги недотримання позивачем процедури досудового врегулювання спору, обумовленої статтею 188 Господарського кодексу України. Зокрема, відповідно до п. 12.1 Договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009 зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, однак, Кам`янська міська рада не зверталася з листами, заявами, претензіями або додатковими угодами про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

4.2. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги ту обставину, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі прийнято 16.05.2019 після закінчення дії договору оренди земельної ділянки, який укладено строком до 26.02.2019.

4.3. Також відповідач вказує, що судами не враховано закріплений статтею 8 Конституції України принцип верховенства права, неправильно застосовано норми Податкового кодексу України (2755-17) . На думку скаржника, ставки, які встановлені позивачем у положенні, повинні застосовуватися до відповідача лише з початку бюджетного року, а не з дати набрання чинності рішення Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 29.09.2017 №816-19/VII. У зв`язку з чим відповідач вважає, що позивач, прийнявши таке рішення, порушив норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3. статті 12 Податкового кодексу України щодо строків внесення змін до рішення про встановлення місцевих податків та зборів, а тому таке рішення є протиправним.

4.4. Не погоджується скаржник і з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що рішення Кам`янської міської ради Дніпропетровської області № 842-38/VI від 12.07.2013, № 725-17/VII від 23.06.2017, від 29.09.2017 №816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", від 22.06.2018 №1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" є чинними і у встановленому законом порядку незаконними не визнавалися, тому є обов`язковими для виконання, оскільки відповідач надавав до суду докази щодо оскарження рішень ради.

4.5. Порушення судом норм процесуального права відповідач вбачає в тому, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не з`ясовано повно та всебічно всі обставини справи.

5. Позивачем відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України, не перешкоджає перегляду судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, 24.04.2009 між Дніпродзержинською міською радою Дніпропетровської області, правонаступником якої є Кам`янська міська рада Дніпропетровської області (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки №10631.

6.1. За змістом пункту 1.1 договору орендарю передається у строкове, платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: вул. Колеусівська, 2А, м. Дніпродзержинськ, згідно із планом земельної ділянки, що додається.

6.2. Пунктами 2.1, 5.1 та 5.2 договору обумовлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4518 га для розміщення автомобільної газонаповнювальної станції. Цільове використання земельної ділянки за українським класифікатором: землі автотехобслуговування (1.11.1). Цільове призначення земельної ділянки: житлова та громадська забудови.

6.3. Пунктом 2.2 договору обумовлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 29.01.2009 становить 559 035,30 грн.

6.4. В пункті 4.1 договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 39 132,48 грн/рік без ПДВ, що становить 3 261,04 грн/міс без ПДВ, і вноситься на рахунок місцевого бюджету, реквізити якого надаються орендарю додатково.

6.5. В пункті 4.4 договору сторони погодили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадах і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів ставки земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

6.6. В силу пункту 3.1 договору він укладається строком до 26.02.2019. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

6.7. До даного договору неодноразово вносилися зміни. Так, додатковою угодою №2864 від 31.05.2011 сторони внесли зміни щодо зміни найменування орендаря на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".

6.8. Додатковою угодою №2968 від 29.08.2011 сторони внесли зміни до договору в частині пунктів 2.2 та 4.1, якими погоджували нормативну грошову оцінку земельної ділянки та орендну плату.

6.9. Додатковою угодою №6357 від 11.09.2014 сторони договору погодили викласти пункти 2.2, 3.2, 4.1, 4.4, 8.4 в новій редакції. Зміни до договору були внесені на підставі рішення Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області від 12.07.2013 №842-38/VI "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська".

6.10. В подальшому Кам`янською міською радою Дніпропетровської області прийнято низку рішень про внесення змін до рішення Дніпродзержинської міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI, зокрема, 24.02.2017 радою прийнято рішення №621-14/VII "Про внесення змін до рішення міської ради №842-38/VI від 12.07.2013 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ"; рішення №725-17/VII від 23.06.2017 "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки", рішення №816-19/VII від 29.09.2017 "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста"; рішення від 22.06.2018 №1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".

6.11. Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до вищевказаних рішень ради було визначено ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності - у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки.

6.12. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Кам`янське, вулиця Колеусівська, 2А, загальною площею 0,4518 га, нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 3 558 971,04 грн.

За розрахунком позивача, орендна плата за використання земельної ділянки складає 427 076,52 грн/рік., виходячи із розрахунку: 3 558 971,04 грн х 12% = 427 076,52 грн/рік.

7. В силу статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

8. Згідно із пунктом 34 статті 26 названого Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

9. Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

10. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

11. За змістом пункту 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

12. Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

13. Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

14. Таким чином, з урахуванням положень статті 632 ЦК України, статті 288 Податкового кодексу України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 3-34гс13 (справа №5009/3430/12) від 03.12.2013, № 3-481гс15 (справа №922/3871/14) від 07.10.2015, № 3-476гс15 (справа №922/583/14) від 02.03.2016, № 6-325цс16 від 18.05.2016, постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/11764/17, №908/4582/15 від 20.11.2018.

15. За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

16. Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

17. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

18. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

19. Виходячи зі змісту статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

20. Зважаючи на те, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати і рішення про зміну нормативної грошової оцінки є обов`язковим, за умови погодження сторонами у договорі можливості перегляду розміру орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати або ж у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, колегія суддів зауважує, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій послались на п.4.4 Договору, який, на їх думку, обумовлює підстави для внесення змін до договору.

Слід зауважити, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою ту обставину, що Додатковою угодою №6357 до Договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009, пункт 4.4 Договору викладено в іншій редакції та доповнено його пунктом 9.6.14, якими урегульовано правовідносини сторін, зокрема, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, що свідчить про те, що оскаржувані рішення були ухвалені без дослідження зібраних у справі доказів.

21. Водночас, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки ухвалено 16.05.2019. Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 3.1 Договору строк його дії погоджено до 26.02.2019. При цьому, судами попередніх інстанцій досліджено обставини продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009 та установлено, що 17.04.2019 відповідач звернувся до позивача з клопотанням №4902.0-7079-4019 від 16.04.2019 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 24.04.2009 №10631 у зв`язку із закінченням строку дії договору. Відповідно до листа заступника директора департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради від 15.05.2019, питання, порушене у клопотанні відповідача стосовно земельної ділянки за адресою: вул. Колеусівська, 2а, буде винесено на розгляд чергового засідання сесії міської ради.

22. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій, посилаючись на приписи ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", зазначили, що матеріали справи не містять доказів того, що після спливу строку дії договору оренди позивач заявив заперечення у його поновленні. Натомість, відповідач зі своєї сторони вчинив дії, які свідчать про його намір продовжити дію договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах. Відтак, за наслідками таких дій сторін, в силу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", договір оренди вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, а між позивачем та відповідачем має бути укладена відповідна додаткова угода про продовження строку дії договору оренди землі.

23. Колегія суддів зазначає, що господарськими судами попередніх інстанцій невірно застосовано приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення в місячний строк додаткової угоди між сторонами в порядку ч. 8 ст. 33 Закону. При цьому, встановлення юридично значимих умов, які є підставами для поновлення договору оренди землі на новий строк без оформлення його сторонами додаткової угоди не є беззаперечним доказом такого поновлення договору.

24. В силу приписів статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

25. З огляду на викладене вище та положення статті 77 ГПК України, висновок господарських судів про продовження договірних відносин сторін за договором оренди землі, яке підтверджується відсутністю у матеріалах справи заперечень позивача у його поновленні та вчиненням відповідачем дій, які свідчать про його намір продовжити дію договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах, підтверджених листуванням сторін, є таким, що зроблено на підставі недопустимих доказів. Крім того, судами не враховано, що в ході розгляду справи відповідач вказував про припинення договірних правовідносин сторін.

26. Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

27. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

28. При цьому, установивши на підставі недопустимих доказів факт продовження договірних правовідносин сторін спору, господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про можливість внесення змін до договору, строк дії якого закінчився, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції для з`ясування питання щодо продовження договірних правовідносин сторін з урахуванням положень ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

29. Стосовно доводів касаційної скарги в частині недотримання позивачем процедури досудового врегулювання спору, обумовленої статтею 188 Господарського кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

30. Частинами другою та третьою статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір. Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України.

Крім того, підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Водночас, колегія суддів зазначає, що в силу приписів частини 1 статті 4 Господарського кодексу України земельні відносини не є предметом регулювання цього кодексу.

31. Посилання скаржника на протиправність рішень Кам`янської міської ради Дніпропетровської області № 842-38/VI від 12.07.2013, № 725-17/VII від 23.06.2017, від 29.09.2017 №816-19/VII, від 22.06.2018 №1105-25/VII також є безпідставними з огляду на відсутність доказів визнання їх протиправними та скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Відповідно до пунктів 1 та 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

34. Оскільки передбачені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

35. З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене в даній постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Щодо судових витрат

36. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, з урахуванням статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.