1.1. 26.04.2019 ПАТ "Суха Балка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Ради про визнання укладеною додаткової угоди № 1 (далі - Додаткова угода) про внесення змін до договору оренди № 2016119 від 04.01.2016 (державна реєстрація права оренди від 30.04.2016 № 14418783) (далі - Договір) земельної ділянки загальною площею 1,2820 га кадастровий номер 1211000000:04:081:0001 (далі - Земельна ділянка) у запропонованій Позивачем редакції.

1.2. Позовна заява мотивована ухиленням Відповідача від виконання умов Договору в частині зміни розміру орендної плати за Земельну ділянку (у разі зміни розмірів земельного податку), що призводить до безпідставних та значних фінансових втрат Позивача. При цьому необхідність внесення змін до Договору зумовлена прийняттям Закону України від 07.12.2017 № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (2245-19) (далі - Закон № 2245-VІІІ (2245-19) ), яким статтю 284 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) доповнено пунктом 284.4, а саме: плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 та 277 цього Кодексу.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019, позов задоволено; визнано укладеною Додаткову угоду у запропонованій Позивачем редакції.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що прийняті зміни до ПК України (2755-17) в частині розрахунку плати за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобутку корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин є підставою для внесення змін до Договору з огляду на імперативність положень ПК України; запропоновані Позивачем умови Додаткової угоди відповідають положенням пункту 274.1 статті 274, пункту 284.4 статті 284 та пункту 288.5 статті 288 ПК України; Земельна ділянка використовується Позивачем для видобування корисних копалин, а саме для розміщення заболочених земель (нерекультивовані землі); використання Позивачем Земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - видобування залізних руд, матеріалами справи не підтверджується, а докази протилежного Радою не надані.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 28.10.2019 Рада звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. На Позивача як платника орендної плати не розповсюджуються особливості оподаткування платою за землю, встановлені для платників земельного податку у пункті 284.4 статті 284 ПК України.

4.2. Земельна ділянка не пов`язана з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин, а тому плата за її оренду не може розраховуватись на підставі пункту 284.4 статті 284 ПК України.

4.3. Умови Додаткової угоди не узгоджуються з рішенням Ради від 27.06.2018 № 2816 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році" (далі - Рішення), суперечать вимогам законодавства, принципу свободи договору та порушують інтереси територіальної громади м. Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від сплати орендної плати.

4.4. Оскаржувані рішення суперечать висновкам Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладеним, зокрема, у рішеннях у справах "Ятрідіс проти Греції", "Трегубенко проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Суомінен проти Фінляндії", "Хаджинастасиу проти Греції".

4.5. В обґрунтуваннях судових рішень суду першої та апеляційної інстанції наявні суттєві розбіжності, зокрема, суд першої інстанції як докази використання Земельної ділянки для видобування та розробки багатих залізних рід та магнетитових кварцитів поля шахти "Ювілейна" врахував спеціальний дозвіл від 05.08.1996 № 592 і акт про надання гірничого відводу від 02.04.2018 № 3318, натомість суд апеляційної інстанції послався на акт про надання гірничого відводу від 02.04.2018 № 3317 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 06.08.1996 № 599, як на докази використання Земельної ділянки для видобування та розробки багатих залізних руд поля шахти ім. Фрунзе.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. ПАТ "Суха Балка" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований доводами, які подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради; розгляд справи призначено на 10.12.2019; встановлено строк для подання відзиву до 06.12.2019.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 04.01.2016 між Радою (орендодавець) та ПАТ "Євраз Суха Балка" правонаступником якого є ПАТ "Суха Балка" (орендар) укладено Договір, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 30.12.2014 № 3264 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування Земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення заболочених земель, яка знаходиться у Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

7.2. В оренду передана Земельна ділянка загальною площею 1,2820 га, кадастровий номер 1211000000:04:081:0001 (пункти 2, 4 Договору).

7.3. Відповідно до пункту 6 Договору він укладений на 5 років.

7.4. Пунктом 7 Договору встановлено, що річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 20 731,92 грн виключно у грошовій формі. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язаний щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі статті 289 ПК України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на підставі витягу з технічної документації (або довідки), який виконаний управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого рогу", № 3727 "про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу".

Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Кривого рогу Дніпропетровської області № 332 198 127 00022 у банку ГУДКСУ Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки Земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

7.5. Пунктом 10 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України.

7.6. Відповідно до пункту 11 Договору розмір та сума орендної плати переглядається з внесенням змін до цього договору у разі: затвердження базової вартості 1 кв. м. земель міста та зміни цієї базової вартості; зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів річної орендної плати за землю, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в разі зміни або скасування понижувального коефіцієнту; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

7.7. Рішенням Ради встановлено ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю у 2019 році, зокрема, ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для земель промисловості з встановленим цільовим призначенням 11.01 (добувна промисловість) код розділу КВЕД 07.09 для юридичних осіб на 2019 рік встановлена на рівні 2,5% від нормативної грошової оцінки земель міста.

7.8. 05.02.2019 Позивач направив Відповідачу проєкт Додаткової угоди, у якому зазначалось про необхідність внесення змін до Договору в частині розрахунку річної орендної плати, а саме:

1) доповнити пункт 5 Розділу "Об`єкт оренди" абзацом такого змісту "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.02.2017 № 74 становить 2 441 697,20 грн;

2) пункт 7 Розділу "Оренда плата" змінити та викласти в такій редакції: "7. Починаючи з 01.01.2019 річна оренда плата за земельну ділянку вноситься орендарем виключно у грошовій формі та на момент укладення Додаткової угоди, становить 15 260 грн 61 коп. (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят грн 61 коп.). Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2019 здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 ПК України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 ПК України та Рішення, відповідно до розрахунку, наведеного у додатку № 1 до цієї угоди, який є її невід`ємною частиною.

Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Покровському районі у м. Кривому розі Дніпропетровської області № 332 128 120 04022 у банку Казначейства України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 38031627.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору".

7.9. Державна служба геології та надр України видала спеціальний дозвіл № 599 від 06.08.1996 за наказами від 03.08.2018 № 273, від 11.12.2018 № 496, за видом користування надрами: видобування, мета користування надрами: продовження видобування залізних руд, назва родовища: поле шахти "ім. Фрунзе", місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа 420,1 га, в межах глибини 500-1275 м., строком дії до 06.082036 року (а. с. 65).

02.04.2018 Державна служба України з питань праці видала ПАТ "Суха Балка" Акт про надання гірничого відводу з метою розробки родовища багатих залізних руд поля шахти "ім. Фрунзе" (а. с. 66).

Гірничий відвід знаходиться у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, становить 469,95 га.

З огляду на топографічний план Земельна ділянка знаходиться в межах гірничого відводу поля шахти ім. Фрунзе (а.с.71).

7.10. Земельна ділянка за Договором надавалася для розміщення заболочених нерекультивованих земель та використовується Позивачем з метою видобування корисних копалин, а саме для розміщення заболочених земель (нерекультивовані землі).

7.11. За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 35) основною діяльністю Позивача є добування залізної руди (код КВЕД 07.10).

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

8.2. Частиною другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України (2755-17) ).

8.3. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується в судовому порядку.

8.4. Поняття плати за землю наведено у підпункту 147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

8.5. Тобто поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а з іншого - є однією із форм плати за землю нарівні із земельним податком.

8.6. Законом № 2245-VIII (2245-19) (пункт 50), який набрав чинності з 01.01.2018, статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4, згідно з яким плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

8.7. Отже, у пункті 284.4 статті 284 ПК України визначено розмір плати за землю відповідної категорії у виді орендної плати, що має наслідком внесення змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок таких категорій. При цьому положення ПК України (2755-17) мають пріоритет у частині визначення розміру орендної плати.

8.8. Так, з 01.01.2018 для гірничодобувних підприємств установлено спеціальну ставку плати за землю, яка використовується ними для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин. Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 904/5627/18.

8.9. Враховуючи викладене, Суд відхиляє як безпідставні доводи Скаржника (підпункт 4.1 цієї постанови), що дія приписів пункту 284.4 статті 284 ПК України не розповсюджується на Позивача, оскільки він є орендарем земельної ділянки, а не її постійним користувачем.

8.10. Відповідно до статті 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

8.11. Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об`єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

8.12. Частиною другою статті 12 цього Закону передбачено, що відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) , а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра (132/94-ВР) .

8.13. У частинах першій та другій статті 66 Земельного кодексу України зазначено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

8.14. Згідно зі статтею 18 Кодексу України "Про надра" надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

8.15. Відповідно до статті 17 Кодексу України "Про надра", гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

8.16. Згідно зі статтею 14 вказаного Кодексу, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

8.17. Відповідно до частини першої статті 50 цього Кодексу у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися: 1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин; 2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів; 3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин; 4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти; 5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації; 6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву; 7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

8.18. З наведеного випливає, що гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства, в тому числі, рекультивацію порушених земель. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у пункті 51 постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 904/5631/18.

8.19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Земельна ділянка за Договором належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення і надавалася для розміщення нерекультивованих земель, використовується Позивачем з метою видобування корисних копалин, а ПАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, основним видом господарської діяльності якого є добування залізної руди (код КВЕД 07.10).

8.20. Судами досліджено надані Позивачу Спеціальний дозвіл на користування надрами та Акт про надання гірничого відводу, тобто документи, якими підтверджується використання Земельної ділянки саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин (підпункт 7.9 цієї постанови)

8.21. Дослідивши топографічний план Земельної ділянки (а. с. 71), суд апеляційної інстанції встановив, що вона знаходиться в межах гірничого відводу поля шахти ім. Фрунзе.

8.22. Факти, які спростовують використання Земельної ділянки з іншою метою, ніж видобування залізної руди, судами не встановлено, а доказів на підтвердження протилежного Рада судам не надала.

8.23. Враховуючи обставини справи та наведені вище норми права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ПАТ "Суха Балка" є гірничодобувним підприємством, використовує Земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин і має право на визначення розміру орендної плати відповідно до пункту 284.4 статті 284 ПК України, а тому наявні усі підстави для внесення відповідних змін до Договору.

8.24. Аналогічні правові позиції Верховний Суд неодноразово викладав у постановах, а саме: від 10.04.2019 у справі № 904/3714/18, від 29.05.2019 у справі № 904/3719/18, від 29.05.2019 у справі № 904/3711/18, від 13.06.2019 у справі № 904/3715/18, від 16.07.2019 у справі № 604/3720/18, від 08.08.2019 у справі № 904/3706/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3721/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3710/18, від 15.08.2019 у справі № 904/3717/18, від 22.08.2019 у справі № 904/3708/18, від 27.08.2019 у справі № 904/3718/18, від 10.09.2019 у справі № 904/3709/18, від 11.09.2019 у справі № 904/5638/18, від 18.09.2019 у справі № 904/5632/18, від 24.09.2019 у справі № 904/5636/18, від 15.10.2019 у справі № 904/5630/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5639/18, від 24.10.2019 у справі № 904/5637/18, від 29.10.2019 у справі № 904/5628/18, від 19.11.2019 у справі № 904/5653/18, від 27.11.2019 у справі № 904/5631/18, які розглядалися з подібними предметом та підставами позову за участю Ради.

8.25. Аргументи Ради про недоведення Позивачем надання йому Земельної ділянки саме для видобування корисних копалин і розробки родовищ корисних копалин, оскільки Позивачу надано в оренду ділянку із земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення заболочених земель (нерекультивовані землі), що відрізняється від виду використання земельних ділянок, зазначеного у пункті 284.4 статті 284 ПК України (підпункт 4.2 цієї постанови) Суд відхиляє як безпідставні з мотивів, наведених вище.

8.26. Посилання Ради (підпункт 4.3 цієї постанови), зокрема, на своє Рішення не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки внесення змін у Договір прямо передбачено Законом.

8.27. Посилання Скаржника на висновки ЄСПЛ (підпункт 4.4 цієї постанови), викладені в рішеннях у справах "Ятрідіс проти Греції" від 25.03.1999, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 є недоречними, оскільки ці висновки стосуються інших правовідносин - сумісності заходу втручання, зокрема держави, у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) .

Безпідставними є твердження Скаржника (із посиланням на рішення ЄСПЛ у справах "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації", "Суомінен проти Фінляндії", "Хаджинастасиу проти Греції" щодо мотивованості судових рішень) про необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, оскільки із їх змісту вбачається, що суди попередніх інстанцій навели мотиви, із яких виходили, задовольняючи позов.

При цьому Суд звертає увагу та те, що в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" ЄСПЛ зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Враховуючи це, Суд вважає, що суди попередніх інстанцій достатньою мірою аргументували свої рішення.

Доводи Скаржника (підпункт 4.5 цієї постанови) щодо наявності в оскаржуваних рішення суттєвих розбіжностей в частині урахування різних спеціальних дозволів та актів надання гірничого відводу, Суд відхиляє як недоречні, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків, з яких виходить Суд у цій постанові.