ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/823/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Зуєва В. А., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Ніценка О. С. (адвокат),

третьої особи-1 - не з`явилися,

третьої особи-2 - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 (суддя Гридасов Ю. В.) і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 (головуючий - Ярош А. І., судді Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Промислова Компанія "ДОМ-АГРО"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Дмитра Олеговича,

2) приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна Промислова Компанія "ДОМ-АГРО" (далі - ТОВ "АПК "ДОМ-АГРО", Товариство, Боржник) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом (з урахуванням позовної заяви у редакції від 08.10.2019) до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", Банк, Стягувач) про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису від 27.08.2019 за реєстровим № 4601 (далі - виконавчий напис № 4601, оспорюваний виконавчий напис), вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем (далі - Нотаріус), посилаючись на положення статей 34, 87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат" та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (z0282-12) (далі - Порядок № 296/5).

2. Позовна заява обґрунтовується вчиненням Нотаріусом виконавчого напису № 4601 з порушенням чинного законодавства, оскільки: 1) сума заборгованості по процентам (поточні та прострочені), яка зазначена Банком у письмовій вимозі від 15.04.2019 № 172/12464/2019, є більшою на 700 грн від суми, яка зазначена у оспорюваному виконавчому написі; 2) в оспорюваному виконавчому написі строк, за який проводиться стягнення, визначено періодом з 15.02.2018 по 15.04.2019, проте вимога Банку про усунення порушення, на відміну від цього виконавчого напису, не містить посилання на конкретний період виникнення заборгованості в сумі 113575191,60 грн; 3) всупереч умовам пункту 3.19 генерального кредитного договору від 29.08.2017 № 2908/2017-1 (далі - кредитний договір № 2908/2017-1) відповідач під час направлення вимоги про усунення порушення не повідомив позивача щодо порядку зарахування коштів у сумі 6200000 грн, сплачених 28.12.2018 Товариством на користь ПАТ АБ "Укргазбанк", внаслідок чого визначені Банком у вимозі про усунення порушення та у виконавчому написі № 4601 суми у виді заборгованості по процентах є оспорюваними і такими, що не відповідають дійсності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2020, позов задоволено повністю.

4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 34, 87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат", статей 1, 3, 17 Закону України "Про іпотеку" та пунктів 1.1, 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 3.5, 5.1, 5.2 Глави 16 Порядку № 296/5, статей 74, 76- 79, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), з урахуванням яких місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (таку правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18) та від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19)); 2)заборгованість боржника, у рахунок погашення якої було звернено стягнення на нерухоме майно за виконавчим написом № 4601, вчиненим Нотаріусом, не є безспірною, позаяк, по-перше, вимога Банку про усунення порушення, на відміну від цього виконавчого напису, не містить посилання на конкретний період виникнення заборгованості в сумі 113575191,60 грн. По-друге, період, за який відбувається стягнення за оспорюваним виконавчим написом (з 15.02.2018 по 15.04.2019), не відповідає вимозі про усунення порушення та, відповідно, заяві про вчинення виконавчого напису, враховуючи, що 28.12.2018 позивач перерахував на користь відповідача 6106999,65 грн окремими траншами у рахунок погашення відсотків за кредитним договором № 2908/2017-1; 3)наданий відповідачем розрахунок не підтверджено первинними документами у частині складових, необхідних для нарахування процентів, зокрема, у наданих банківських виписках та розрахунку не співпадають дати, коли надходили суми в погашення відсотків, з розміром сум, які було зараховано Банком за цей період у погашення процентів, тобто відповідач не довів належними засобами доказування того, що сума визначених процентів у виконавчому написі за конкретний період є безспірною; 4) розрахунок заборгованості по процентах, визначений у виконавчому написі № 4601 з урахуванням сплаченої Боржником суми (3000302,94 грн), арифметично не узгоджується з розрахунком заборгованості по простроченим процентам, визначеним у вимозі ПАТ АБ "Укргазбанк" про усунення порушення виходячи з наступного: 824747,48 грн (заборгованість по процентах поточна) + 7162046,57 грн (прострочена заборгованість по процентах) - 3000302,94 грн (сплачена Товариством сума в рахунок погашення заборгованості) = 4986491,11 грн, тобто різниця в сумах між наведеним Банком розрахунком і розрахунком у виконавчому написі № 4601 становить 700 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статей 15, 18 ЦК України, статей 12, 33, 35 Закону України "Про іпотеку" та статті 236 ГПК України, наголошуючи, що: 1) судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови не враховано висновку щодо застосування норм права, а саме статей 34, 87, 88 Закону України ?Про нотаріат?, положень глави 16 Порядку № 296/5 у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17, від 15.01.2020 у справі № 905/2082/14-ц; 2) сама по собі різниця між розміром боргу по процентам у письмовій вимозі Банку від 18.04.2019 № 172/12464/2019 та в оспорюваному виконавчому написі на 700 грн не свідчить про спір між сторонами щодо суми заборгованості та не може бути підставою для задоволення позовних вимог; 3) нормами законодавства не встановлено обов`язку стягувача (іпотекодержателя) вказувати період, за який нараховується борг, у вимозі про усунення порушення чим спростовується висновок судів про незазначення Банком такого періоду у вимозі від 18.04.2019 № 172/12464/2019; 4) відповідач при складанні письмової вимоги від 18.04.2019 № 172/12464/2019 врахував як погашені Товариством у грудні 2018 року проценти у сумі 6106999,65 грн за кредитним договором № 2908/2017-1, так і сплачені Боржником у червні 2019 року прострочені проценти у сумі 3000302,94 грн, наслідком чого стало укладення між сторонами додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 2908/2017-1 та відповідне зазначення у виконавчому написі № 4601 боргу по процентам у сумі 4985791,11 грн замість 7986094,05 грн.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач і треті особи не подали відзивів на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у справі № 923/823/19 та призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 22.09.2020 о 15:30.

Ухвалами Верховного Суду від 22.09.2020 та від 06.10.2020 розгляд касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" у цій справі відкладався на 06.10.2020 і на 13.10.2010 відповідно.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 29.08.2017 між ТОВ "АПК "ДОМ-АГРО" (позичальник) та ПАТ АБ "Укргазбанк" (позикодавець) було укладено генеральний кредитний договір № 2908/2017-1, предметом якого є здійснення позикодавцем на користь позичальника кредитних операцій у межах загального ліміту в розмірі 90000000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 3,0 % на суму залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, які нараховуються та сплачуються не пізніше 5-го числа місця, наступного за місяцем користування кредитом, строком кредитування з 29 серпня 2017 року по 20 серпня 2020 року включно.

29.08.2017 сторонами укладено також додатковий договір № 1 до кредитного договору № 2908/2017-1 про відкриття відновлювальної кредитної лінії (траншевої), за умовами якого Банк відкрив на користь позичальника кредитну лінію (траншеву) в межах ліміту 90000000 грн з метою закупівлі сільськогосподарської продукції, а також оплати супутніх послуг з транспортування продукції, доробки, сушіння, очистки, переробки, переміщення та зберігання строком з 29 серпня 2017 року до 13 вересня 2018 року включно.

10. Додатковою угодою від 04.01.2019 № 1 внесено до пункту 3.9.1 кредитного договору № 2908/2017-1 зміни щодо строку сплати процентів за користування кредитом, нарахованих за грудень 2018 року, строком погашення по 15 січня 2019 року.

04.01.2019 у результаті підписання додаткової угоди № 1 до додаткового договору, умови (строк) сплати процентів за користування кредитом було змінено на аналогічний, як і в додатковій угоді від 04.01.2019 № 1 до кредитного договору № 2908/2017-1.

11. 10.01.2019 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, згідно з якою позичальник (ТОВ "АПК "ДОМ-АГРО") у забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 2908/2017-1, окрім майна, визначеного в пункті 2.1 цього договору, надав у заставу позикодавцю майнові права на частку в розмірі 100 % в статутному капіталі ТОВ "АПК "ДОМ-АГРО" та ОСОБА_1 в компанії з обмеженою відповідальністю "Мілас Холдінгс Лімітед".

12. 10.01.2019 сторонами укладено додаткову угоду № 2, відповідно до якої умови додаткового договору № 1 до кредитного договору № 2908/2017-1 у частині строку надання кредитних коштів та розміру відсотків викладено в новій редакції, а саме до пункту 2.1 внесено зміни щодо надання кредитних коштів строком до 04.11.2019 та до пунктів 3.1, 3.2 - щодо встановлення нової процентної ставки на прострочену заборгованість в розмірі 22,0 відсотки річних, а за користування траншем, не повернутим в строк - 27,0 відсотків річних. Окрім того, цією додатковою угодою змінено також умови, передбачені пунктом 9 кредитного договору № 2908/2017-1 щодо терміну надання траншу.

13. У рахунок забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 2908/2017-1, а також договорів про внесення змін до нього, 29.08.2017 між сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 5635, умовами якого передбачено, що Іпотекодавець (позивач) зобов`язаний в порядку та на умовах, викладених в кредитному договорі не пізніше 20.08.2020 повернути кредит у розмірі 90000000 грн та сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування і в забезпечення вимог Іпотекодержателя (відповідача), які випливають з кредитного договору № 2908/2017-1, позичальником передано в іпотеку таке нерухоме майно: 1) земельна ділянка для обслуговування комплексу нежитлових будівель виробничого призначення (кадастровий номер 6510400000:06:003:0055) площею 6,8178 га, яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Коршуновою Л. A. та зареєстрованого в реєстрі за № 811; 2)розташований на цій земельній ділянці комплекс нежитлових будівель виробничого призначення, що складається з: складу літ. "Б", підвалу літ. "під Б", входу в підвал літ. "б 1", ганку літ. "б 2", ганку літ. "б 3", ганку літ. "б 1" - загальною площею 2958,9 м-2; комплексу для переробки зернових культур на борошно потужністю 60 т/добу літ. "В" - загальною площею 503,9 м-2; складу літ. "Г", прибудови літ. "г" - загальною площею 502,2 м-2; підвалу літ. "під Г"; побутової будівлі літ. "Д" - загальною площею 115,2 м-2; автовагової літ. "Е".- загальною площею 57,4 м-2; автовагової літ. "El", підвалу літ. "під El", котельної літ. "Е2" - загальною площею 7,3 м-2; побутової будівлі літ. "З" - загальною площею 5,4 м-2; складу літ. "И", підвалу літ. "під И", входу в підвал літ. "иі" - загальною площею 2685,7 м-2; перегрузочної літ. "М" - загальною площею 44,0 м-2; перегрузочної літ. "Н" - загальною площею 86,0 м-2; холодної стоянки літ. "Ц" - загальною площею 2598,6 м-2; сторожового посту літ. "Ф" - загальною площею 28,5 м-2; пультової по обслуговуванню конвеєрної лінії відкритих складів заповнювачів літ. "Є", підвал літ. "під Є" - загальною площею 73,5 м-2; адміністративної будівлі літ. "Ш", ганку літ. "ш", підвалу літ. під "Ш" - загальною площею 706,9 м-2; котельної літ. "Щ" - загальною площею 22,1 м-2; зерноскладу літ. "Ю", зерноскладу літ. "Я", зерноскладу літ. "В'", зерноскладу літ. "Д'", зерноскладу літ. "Г'", зерноскладу літ. "Е'"; лабораторії літ. "Б'", операторської літ. "над Б'", ганку літ. "б' І", сходового майданчику літ. "б' 2" "б' 3" - загальною площею 119,7 м-2; відділення очистки літ. "И'", ганку літ. "и'" - загальною площею 119,5 м-2; прийомного вузлу автотранспорту літ. "Н'", входу в підвал літ. "н'", вантажного відділення з/д транспорту №1 літ. "Я1", автостоянки для пожежної машини з приміщенням для складування елеваторного обладнання комплексу об`єктів для операцій з насінням соняшника літ. "Я2" - загальною площею 438,5 м-2; огорожі та споруд №1-21, №1, III, VI- XVII, який належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель виробничого призначення від 31.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Каховського районного нотаріального округу Херсонської області Коршуновою Л. А. та зареєстрованого в реєстрі № 810.

14. Пунктом 3.1.6 договору іпотеки від 29.08.2017 передбачено, що у разі невиконання Іпотекодавцем умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами) Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов`язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки.

15. Згідно з пунктами 6.2, 6.3 договору іпотеки від 29.08.2017 у разі порушення Іпотекодавцем умов кредитного договору та/або умов договору іпотеки, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у 30-денний строк від дня надсилання письмової вимоги та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. В зазначеній вимозі Іпотекодержатель також може вказати спосіб, в який буде здійснено стягнення. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

16. У забезпечення виконання умов кредитного договору № 2908/2017-1 між сторонами також було укладено договір застави обладнання від 29.08.2017, предметом якого є передача заставодавцем (позивачем) на користь заставодержателя (відповідача) промислового обладнання в кількості 79 найменувань на загальну суму 44760388,47 грн (балансову вартість), згідно з переліком, наведеним в додатку № 1 до договору застави, яке знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Каховка, вул. Соборності, 124 "б".

17. 18.04.2019 ПАТ АБ "Укргазбанк" направило на адресу Товариства вимогу № 172/124641/2019 про усунення порушення, з якої вбачається, що станом на 15.04.2019 у позивача перед відповідачем за кредитним договором № 2908/2017-1 існує заборгованість в сумі 113575191,60 грн, яка складається з:

строкової заборгованості по кредиту в сумі 89906999,65 грн;

простроченої заборгованості по кредиту в сумі 0,00 грн;

поточної заборгованості по процентах в сумі 824747,48 грн;

простроченої заборгованості по процентах в сумі 7162046,57 грн;

пені за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності в розмірі 12725977,41 грн;

заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 2595792,49 грн;

штрафних санкцій за невиконання умови пункту 5.2.6 кредитного договору в сумі 359628 грн.

Вказані суми заборгованості позивачу запропоновано сплатити окремими траншами на користь відповідача протягом тридцяти календарних днів, а в іншому випадку попереджено позивача про ініціювання з боку АБ "Укргазбанк" процедури, звернення стягнення на предмети іпотеки та застави.

18. 05.06.2019 Товариство у рахунок погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 2908/2017-1 сплатило на користь Банку грошові кошти в сумі 3000302,94 грн, що підтверджується банківською випискою від 05.06.2019.

19. За заявою ПАТ АБ "Укргазбанк" від 27.08.2019 № 110/26199/2019 про вчинення виконавчого напису, 27 серпня 2019 року Нотаріусом на підставі статей 87- 89 Закону України "Про нотаріат" та пункту І Переліку документів, за якими стягнення проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (1172-99-п) , вчинено виконавчий напис № 4601, згідно з яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки від 27.08.2019, - земельну ділянку для обслуговування комплексу нежитлових будівель виробничого призначення (кадастровий номер 6510400000:06:003:0055) та комплекс нежитлових будівель виробничого призначення, розташований за адресою: вул. Соборності, 124 "б", м. Каховка, Херсонська область, за рахунок коштів від реалізації якого задовольнити вимоги Банку в розмірі 94892790,76 грн, які складаються з: 89906999,65 грн заборгованості по кредиту за період з 15.02.2018 по 15.04.2019; 4985791,11 грн заборгованості по процентах за період з 15.02.2018 по 15.04.2019 з урахуванням погашеної 05.06.2019 заборгованості по процентах у загальній сумі 3000302,94 грн з визначеним строком, за який проводиться стягнення - з 15.02.2018 по 15.04.2019.

Виконавчий напис нотаріуса набрав законної сили 27.08.2019.

20. Про існування зазначеного виконавчого напису позивачу стало відомо з постанови приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Дмитра Сергійовича від 11.09.2019, згідно з якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4601.

Позиція Верховного Суду

21. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у межах вимог касаційної скарги наведені у ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

22. Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

23. Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

24. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" (3425-12) та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок № 296/5.

25. Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

26. Стаття 88 Закону України "Про нотаріат" містить певну умову вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (1172-99-п) (далі - Перелік).

27. У свою чергу, захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

28. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц).

29. Водночас, у пунктах 82, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 міститься такий правовий висновок:

"Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України "Про нотаріат", та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.".

30. Ураховуючи викладений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду та не вбачаючи підстав для відступу від нього, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що сама по собі різниця у 700 грн між розміром боргу по процентам у письмовій вимозі Банку від 18.04.2019 № 172/12464/2019 та в оспорюваному виконавчому написі не свідчить про спір між сторонами щодо суми заборгованості та не може бути достатньою підставою для задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису № 4601 таким, що не підлягає виконанню.

Адже зазначення Нотаріусом у оспорюваному виконавчому написі меншої суми заборгованості, ніж визначена у вимозі Банку від 18.04.2019 № 172/12464/2019 про усунення порушення, не призвело до порушення гарантованих законом прав Товариства як боржника, тоді як Стягувач про порушення своїх прав кредитора не заявляв, виконавчий напис № 4601 з цих підстав не оспорював, а за змістом частини 2 статті 4 ГПК України Боржник як позивач має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, а не прав Банку поза відносинами представництва.

31. У зв`язку з наведеним вище колегія суддів вважає таким, що не відповідає зазначеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду передчасний висновок апеляційного суду про те, що за відсутності судового рішення, яким було б встановлено точну заборгованість позивача, заборгованість Товариства за кредитним договором № 2908/2017-1 не є безспірною, позаяк відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, рішення суду про стягнення суми боргу та процентів за визначений період, яке було би належним доказом безспірності зазначених вимог Банку.

32. Наведеним повністю спростовується покладений в основу оскаржуваних судових рішень висновок судів попередніх інстанцій про те, що різниця у сумі 700 грн між розрахунком, визначеним відповідачем у вимозі Банку від 18.04.2019 № 172/12464/2019, і розрахунком у виконавчому написі № 4601 нібито свідчить про спірність заборгованості Товариства перед Банком.

33. У зв`язку з цим касаційна інстанція вважає обґрунтованим твердження скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку щодо застосування норм права, а саме статей 34, 87, 88 Закону України ?Про нотаріат?, положень глави 16 Порядку № 296/5 у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17, від 15.01.2020 у справі № 905/2082/14-ц

34. Відповідно до частин 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

35. Частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

36. Отже, чинне законодавство не встановлює обов`язку стягувача (іпотекодержателя) вказувати період, за який нараховується борг, у вимозі про усунення порушення, чим спростовується висновок судів першої та апеляційної інстанцій про незазначення Банком у вимозі від 18.04.2019 № 172/12464/2019, на відміну від виконавчого напису № 4601, конкретного періоду виникнення заборгованості в сумі 113575191,60 грн, та про невідповідність періоду, за який відбувається стягнення за оспорюваним виконавчим написом (з 15.02.2018 по 15.04.2019), вимозі про усунення порушення та заяві про вчинення виконавчого напису, як підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Касаційна інстанція також враховує, що обґрунтовані аргументи скаржника з цього приводу цілком узгоджуються з викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 910/289/18 висновком про те, що навіть відсутність у тексті виконавчого напису строку, за який провадиться стягнення, не є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки факт наявності заборгованості та строк, за який вона виникла, підтверджуються документами, які надаються нотаріусу разом із заявою про вчинення напису.

37. Натомість Верховний Суд не бере до уваги посилання апеляційного суду на недоведеність позивачем того, яким чином було зараховано сплачені відповідачем у грудні 2018 року кошти у сумі 6106999,65 грн, а також у червні 2019 року в сумі 3000302,94 грн у рахунок погашення процентів (за який період, яких процентів (прострочених або строкових)), оскільки такі посилання суперечать неспростованому висновку суду першої інстанції щодо відхилення доводів Боржника про те, що всупереч умовам пункту 3.19 кредитного договору № 2908/2017-1, Стягувач при направлені вимоги про усунення порушення (яка стала підставою для вчинення оспорюваного виконавчого напису) не повідомив позивача щодо порядку зарахування коштів, сплачених ТОВ "АПК "ДОМ-АГРО" на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 28.12.2018 в сумі 6200000 грн, через що позивач вважає, що суми, зазначені Банком у вимозі про усунення порушення та у виконавчому написі нотаріуса у виді заборгованості по процентах, є спірними, оскільки, як правильно зазначає відповідач у відзиві, письмового запиту про надання інформації щодо зарахування коштів у сумі 6200000 грн, сплачених Товариством на користь Банку 28.12.2018, на адресу відповідача не надходило та в матеріалах справи відповідні докази відсутні.

38. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, а тому висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства та дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів та доводів учасників справи.

39. У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим, висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

40. З огляду на те, що в основу оскаржуваних рішення та постанови покладено помилковий висновок судів попередніх інстанцій про недотримання Нотаріусом певних формальних ознак під час вчинення виконавчого напису № 4601, яке (недотримання) наразі не призвело до порушення гарантованих законом прав Товариства як боржника або взагалі не передбачено чинним законодавством, що свідчить про неправильне застосування судами норм матеріального права (статей 15, 18 ЦК України, статей 34, 87, 88 Закону України ?Про нотаріат?, статті 35 Закону України "Про іпотеку", положень глави 16 Порядку № 296/5), а наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України (у редакції, чинній з 08.02.2020), дістала підтвердження під час касаційного провадження, колегія суддів вважає наявними достатні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень про задоволення позову та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

41. Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

42. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

43. Відповідно до частин 1 та 3 статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

44. За наведених обставин, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають положенням статей 34, 87, 88 Закону України ?Про нотаріат?, положень глави 16 Порядку № 296/5 та статей 86, 236, 269, 282 ГПК України.

45. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позовної вимоги про визнання виконавчого напису № 4601 таким, що не підлягає виконанню, як наслідок, оскаржувані рішення та постанову ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

46. Зважаючи на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, а також допущено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити - скасувати рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Розподіл судових витрат

47. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, передбаченими статтею 129 ГПК України, колегія суддів вбачає підстави для здійснення розподілу судових витрат скаржника у вигляді сплаченого ним судового збору у сумі 6723,5 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, шляхом покладання обов`язку відшкодування цих витрат на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 у справі № 923/823/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна Промислова Компанія "ДОМ-АГРО" на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" 6723 (шість тисяч сімсот двадцять три) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Доручити видати наказ Господарському суду Херсонської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді В. А. Зуєв

К. М. Пільков