1.1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (далі - ТОВ "Каштанове місто") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008 № 85-6-00406 (далі - договір оренди від 04.06.2008), укладеного між Київською міською радою і ТОВ "Каштанове місто"; визнання укладеною угоди про внесення змін до договору оренди від 04.06.2008 у редакції позивача, викладеній у прохальній частині позовної заяви.

Позов обґрунтовано положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі"; наявністю у позивача права на поновлення спірного договору оренди землі на новий строк і на тих самих умовах, які були передбачені таким договором; тим, що позивач належним чином виконує умови договору і продовжує користуватися спірною земельною ділянкою; відмови чи заперечень у поновленні цього договору відповідач не вислювлював, листа-заперечення проти поновлення договору позивачеві не надсилав; внаслідок безпідставного ухилення відповідача від укладення із позивачем спірної угоди порушено права позивача. З огляду на зазначене позивач вважав правомірним поновлення договору оренди землі від 04.06.2008 на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

1.2. Київська міська рада проти позову заперечила, зазначила про недоведеність і необґрунтованість позовних вимог, у відзиві на позов просила у його задоволенні відмовити; наголосила на недоведеності порушення прав позивача у цьому випадку, невиконанні умов, викладених у листах Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

1.3. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у письмових поясненнях просив відмовити у позові, зауважив про недолучення позивачем до листів-повідомлень про поновлення спірного договору оренди землі необхідних документів, про що департамент зазначав у листах від 04.03.2019 № 05716-4697, від 07.05.2019 № 05716-8748; про використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019, позов задоволено. Визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди від 04.06.2008, визнано укладеною угоду про внесення змін до договору оренди від 04.06.2008, укладеного між Київською міською радою і ТОВ "Каштанове місто", у редакції позивача, викладено у резолютивній частині рішення редакцію цієї угоди, а саме:

про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 04.06.2008

м. Київ " "______2019 року

Київська міська рада (код ЄДРПОУ 22883141, місто Київ, Хрещатик, 36) - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (код ЄДРПОУ 31242154, 01011, місто Київ, вулиця Панаса Мирного, буд. 9, приміщення 32-В, літера А, далі у тексті - "Орендар", в особі директора Дудка Сергій Олеговича, що діє на підставі Статуту, - з другої сторони,

а) керуючись частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі";

б) враховуючи факт продовження користування Орендарем земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди та відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення Орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди земельної ділянки;

домовились внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2008 р. за № 85-6-00406 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір), подовжений Угодою від 15.05.2014 та уклали цю Угоду про таке:

1. Поновити на 5 (п`ять) років з 16.05.2019 Договір, укладений між сторонами, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 04.06.2008 за № 85-6-00406 у книзі записів державної реєстрації договорів.

2. Умови Договору залишаються без змін, окрім терміну оренди земельної ділянки.

3. Дана угода набуває чинності з дня її державної реєстрації.

4. Усі спори, пов`язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

5. Ця Угода є невід`ємною частиною Договору і складена у двох примірниках. Один примірник для Орендодавця, один - для Орендаря.

Київський міський голова Директор ТОВ "Каштанове місто"

__________________ Кличко В. В. ____________________ Дудко С .О."

Здійснено розподіл судових витрат.

2.2. Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керуючись, зокрема, положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", виходив із того, що позивач у встановлений законом та умовами договору строк звернувся до відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, до якого долучив проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах; після закінчення строку дії договору оренди від 04.06.2008 позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, належним чином виконує обов`язки за договором; відповідач порушив місячний термін, визначений у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", стосовно повідомлення орендареві про прийняте рішення, що свідчить про недобросовісність поведінки орендодавця; після спливу строку дії договору у встановлений частиною 6 статті 33 цього Закону місячний строк відповідач заперечень щодо поновлення договору не висловив, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачеві не направив і безпідставно ухиляється від укладення відповідної угоди до спірного договору. Суди також визнали недоведеним факт використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Київська міська рада, не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, подала касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2019, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Підставами для скасування судових рішень Київська міська рада вважає порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 12, 13, 236, 247 Господарського процесуального кодексу України.

На думку скаржника, суди безпідставно розглянули справу у спрощеному позовному провадженні; не надали оцінки факту невідповідності розміру орендної плати у договорі. Водночас скаржник наголошує, що спірна земельна ділянка вільна від забудови та не використовується; Київська міська рада розглянула клопотання позивача і повідомила про небажання продовжувати спірний договір на умовах та у спосіб, запропоновані позивачем, що підтверджується відповідними листами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Каштанове місто" просить відмовити у її задоволенні, а рішення і постанову у справі залишити без змін як законні та обґрунтовані.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та аргументи, викладені у відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили господарські суди попередніх інстанцій, згідно з рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 544/1205 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Каштанове місто" для будівництва житлового будинку на пр-ті. Радянської України, 9-Б у Подільському районі м. Києва; передано ТОВ "Каштанове місто" у короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,27 га для будівництва житлового будинку за зазначеною адресою за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

У подальшому на підставі цього рішення між сторонами у справі 04.06.2008 укладено договір оренди земельної ділянки № 85-6-00406, за умовами якого Київська міська рада - орендодавець передає, а ТОВ "Каштанове місто" приймає в оренду строком на 5 років земельну ділянки з такими характеристиками: місце розташування - пр-т. Радянської України, 9-Б у Подільському районі м. Києва; площа - 2 700 м-2; цільове призначення - для будівництва житлового будинку; кадастровий номер 8000000000:91:312:0057.

За змістом пункту 3.1 цього договору його укладено на 5 років.

Суди попередніх інстанцій також установили, що на підставі рішення Київської міської ради від 23.10.2013 № 398/9886 між позивачем і відповідачем 15.05.2014 укладено угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки, згідно з пунктом 1 якої поновлено на 5 років договір оренди від 04.06.2008, а відповідно до пункту 2 - внесено зміни до підпункту 2.1 пункту 2 договору оренди від 04.06.2008, а саме: слова "Радянської України" замінено словами "Георгія Гонгадзе".

За змістом пункту 8.3 спірного договору орендар має право, зокрема, після закінчення строку, на який його було укладено, за умови належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору, за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Водночас у пункті 11.7 договору від 04.06.2008 сторони передбачили, що після закінчення строку, на який його було укладено, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавцеві про намір продовжити його дію та сплачувати орендну плату за період від дня закінчення дії цього договору до дня поновлення його дії у порядку та у розмірах, установлених цим договором.

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 04.06.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв спірну земельну ділянку.

Під час вирішення спору господарські суди першої та апеляційної інстанцій установили, що позивач за 3 місяці до закінчення строку дії договору оренди від 04.06.2008, як це передбачено у договорі, звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 08.02.2019 № 08/02-19 (який відповідач отримав 11.02.2019) про поновлення спірного договору оренди, до якого додав два примірники проєкта додаткової угоди про поновлення договору оренди на той самий строк (5 років) і на тих самих умовах.

29.03.2019 ТОВ "Каштанове місто" вдруге звернулося до Київської міської ради із листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної, долучило до листа необхідні документи, у тому числі проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний і скріплений печаткою орендаря.

18.06.2019, після закінчення строку дії спірного договору, ТОВ "Каштанове місто" втретє звернулося до Київської міської ради, у листі від 18.06.2019 просило підписати проєкт угоди про внесення змін до договору від 04.06.2008 щодо продовження цього договору на той самий строк і на тих самих умовах на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Суди також установили, що у листі від 04.03.2019 № 05716-4697 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивачеві, що додані до листа позивача від 08.02.2019 матеріали не дають змоги опрацювати питання про можливу підготовку проєкту рішення Київської міської ради або висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про поновлення договору оренди землі, а у листах від 07.05.2019 № 05716-8748, від 26.06.2019 № 05716-12163 департамент повідомив про необхідність надання документів згідно з переліком для подальшого опрацювання питання про можливу підготовку проєкту рішення Київської міської ради або висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування щодо поновлення спірного договору.

Після закінчення строку дії договору оренди від 04.06.2008 позивач продовжив користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату відповідно до умов договору.

4.3. Отже, оскільки додаткової угоди про поновлення спірного договору оренди землі між сторонами укладено не було, позивач звернувся із цим позовом до суду.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У Законі України "Про оренду землі" (161-14) визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а у статті 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

5.2. У статті 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у разі, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Так, згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У частині 5 статті 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом із тим згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, визначених у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця потрібно акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті. При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Саме із такого розуміння положень законодавства виходили суди, вирішуючи цей спір.

5.3. Здійснюючи судовий розгляд, господарські суди попередніх інстанцій установили, що позивач за 3 місяці до закінчення строку дії договору оренди землі направив відповідачеві лист-повідомлення від 08.02.2019 про поновлення цього договору разом із проєктом відповідної додаткової угоди. Таким чином, орендар земельної ділянки належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, як це передбачено у спірному договорі та в частині 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Отже, орендар дотримався процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі. Проте відповідач у строк, визначений у частині 5 статті 33 цього Закону, відповіді позивачеві не надав, про прийняте рішення позивачеві не повідомив; лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.03.2019 № 05716-4697 за змістом не є відмовою/запереченням у поновленні спірного договору на новий строк у розумінні положень статті 33 Закону України "Про оренду землі"; інформації щодо невідповідності листа-повідомлення позивача від 08.02.2019 із проєктом додаткової угоди вимогам закону або незгоди із запропонованими позивачем істотними умовам зазначений лист третьої особи не містить. Водночас суди надали оцінку іншим листам Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.05.2019 № 05716-8749, від 26.06.2019 № 05716-12163 і наголосили, що вони теж стосуються необхідності надання додаткових документів для подальшого опрацювання питання можливої підготовки проєкту рішення Київської міської ради або висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування про поновлення договору оренди землі.

Попередні судові інстанції також установили, що після закінчення строку дії договору оренди від 04.06.2008 Київська міська рада у строк, визначений у частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", заперечень стосовно поновлення спірного договору не висловила, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі позивачеві не направила, доказів на спростування зазначених обставин у матеріалах справи немає, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи, наведені у касаційній скарзі, про зворотне.

Суди наголосили, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, належно виконує свої зобов`язання за договором; доказів повернення земельної ділянки відповідачеві після закінчення строку дії договору оренди землі у матеріалах справи немає, як і немає доказів на підтвердження факту звернення відповідача до позивача із вимогами про звільнення земельної ділянки за наслідками спливу строку дії договору.

Отже, як з?ясували господарські суди, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши обставини та наявні у справі докази, урахувавши наведені положення законодавства, надавши оцінку усім доводам та аргументам учасників справи, що відображено у мотивувальних частинах судових рішень, установили наявність у цьому випадку обставин, з якими положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пов?язують поновлення спірного договору оренди земельної ділянки на новий строк і на тих самих умовах; і цих обставин доводи скаржника не спростовують.

Викладений у касаційній скарзі довід скаржника про те, що місцевий господарський суд неправомірно розглянув справу у спрощеному позовному провадженні, не може бути підставою для скасування оскаржених у справі судових рішень. Цей довід уже оцінив та аргументовано відхилив суд апеляційної інстанції.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019 позовну заяву ТОВ "Каштанове місто" суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі, що переглядається. При цьому, зважаючи на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання позивача та розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України із викликом сторін.

Згідно з частиною 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 247 зазначеного Кодексу у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Місцевий господарський суд урахував наведені положення законодавства, взяв до уваги значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, розглянув справу у спрощеному провадженні, не порушуючи вимог процесуального закону; обставин протилежного відповідач не довів, як і не зазначив, яким саме чином суди позбавили його можливості подати всі належні та допустимі докази і пояснення, адже відповідач мав право подати або витребувати документи, які, як він вважав, можуть вплинути на вирішення спору по суті та прийняття законного судового рішення.

Викладений у касаційній скарзі довід про нецільове використання спірної земельної ділянки спростовується обставинами, встановленими судами.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються переоцінки обставин, установлених судами, та доказів, наявних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 Господарського процесуального кодексу України).

6.2. Отже, доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення норм матеріального та процесуального права під час ухвалення судових рішень у справі не отримали підтвердження, не спростовують висновків, покладених в основу прийнятих у справі рішень судів першої та апеляційної інстанцій; їм вже було надано оцінку судами, які аргументовано відхилили ці доводи; норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, до встановлених судами обставин застосовано правильно, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі рішення і постанови не вбачається.