ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/6450/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача (скаржника) - Замніус М.В.,

відповідача - Шишлов О.М.,

третьої особи на стороні позивача - Замніус М.В.,

третьої особи на стороні відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

на рішення Господарського суду Харківської області

у складі судді Шатернікова М.І.

від 26.02.2019 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Хачатрян В.С.,Дучал Н.М., Россолов В.В.

від 12.06.2019

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Харківська міська рада

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар 2015"

про спонукання до укладення договору,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" про спонукання укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у редакції, запропонованій позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є замовником реконструкції приміщень в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , а отже у нього виник обов`язок укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 113371018 від 08.02.2018), власником нежитлового приміщення першого поверху в літ. "А-5" №№1-:-47, 49-:-64, загальною площею 838 кв.м., за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау (проспект 50 річчя СРСР), 46, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Господар 2015", а орендарем приміщень 1-го поверху в літ. "А-5" № 1-:-47, 49, 50, загальною площею 529,7 кв.м. за вказаною адресою є, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Олександр і В" (далі - ТОВ Фірма "Олександр і В") на підставі договору оренди, серія та номер: 1218, виданий 13.11.2014.

Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що зареєстрована Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області 30.12.2014 № ХК 142143620021, ТОВ Фірма "Олександр і В" є замовником реконструкції нежитлових приміщень першого поверху по проспекту 50 річчя СРСР, 46 в місті Харкові (відповідно до рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 № 12/15 "Про перейменування об`єктів топоніміки міста Харкова" проспект 50 річчя СРСР перейменовано на проспект Льва Ландау) під розміщення магазину продовольчих товарів, код об`єкта 1230.1, ІІ категорія складності, загальна площа об`єкту 615,9 кв.м., що включає приміщення 1-го поверху №1, №22, №23, №27, №34, №36, №38, №41, №43, №44, №45, №50 ХVII). Даною декларацією визнано об`єкт готовим до експлуатації. Замовником за даною декларацією є ТОВ Фірма "Олександр і В". Згідно з даними декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1 052 810 грн, у тому числі витрати на будівельно-монтажні роботи 763 250 грн та витрати на машини, обладнання та інвентар 289 560 грн.

13.02.2015 листом № 100/0/154-15, позивач просив відповідача звернутися до нього із заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в порядку статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

23.03.2015 листом № 263/0/124-15, позивач звертався до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у зв`язку з реконструкцією нежитлового приміщення першого поверху по пр. 50 річчя СРСР, 46 в місті Харкові.

Відповідачем не було надано до Департаменту економіки та комунального майна або Харківської міської ради підписаного договору або протоколу розбіжностей до нього.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2019 у справі № 922/6450/15 позов задоволено частково. Вирішено спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Олександр і В" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції, яка викладена у резолютивній частині рішення. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- проведена відповідачем реконструкція охоплюється законодавчим визначення забудови, оскільки відповідач, виконуючи реконструкцію приміщень на 1-му поверсі будівлі під розміщення магазину фактично втрутився в інфраструктуру міста, пов`язану із землекористуванням земельною ділянкою, на якій розташована дана будівля, тому виходячи із наведених положень законодавства, на відповідача (замовника будівництва) поширюється дія частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо обов`язку сплати відповідного пайового внеску;

- отримавши Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації відповідач не уклав договір про пайову участь, чим ухилився від виконання обов`язку пайової участі та вжиття заходів щодо його укладання;

- позивачем безпідставно взято за основу розрахунку показники опосередкованої вартості, а розмір пайової участі відповідача, який здійснив реконструкцію існуючої будівлі, розрахований позивачем на підставі такої опосередкованої вартості будівництва, є суттєво завищеним, несправедливим та не узгоджується із частиною 6 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктами 3.1, 3.3 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова;

- розмір пайової участі відповідача повинен складати 10 % від кошторисної вартості будівництва, яка зазначена в пункті 15 Декларації про готовність до експлуатації об`єкта у розмірі 1 052 810,00 грн;

- пунктом 5.5. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова унормовано, що у разі не укладання замовником договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова до введення об`єкта в експлуатацію, розмір пайової участі, розрахований відповідно до пункту 5.4. цього Порядку, збільшується на 10 %. Таким чином, загальний розмір пайової участі відповідача повинен становити 115 809,10 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2019 у справі № 922/6450/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- враховуючи, що відповідачем було здійснено реконструкції об`єкта в його внутрішніх розмірах, без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів і не пов`язано з частиною території, як земної поверхні, що у свою чергу виключає наміри забудови земельної ділянки, у відповідача відсутній обов`язок, передбачений статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Крім того, відповідач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 46;

- матеріали справи не містять належних обґрунтувань та доказів на підтвердження розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури у сумі 763250,00 грн;

- обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом спонукання товариства до вчинення дій (спонукання укласти спірний договір) не узгоджується з встановленими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України способами захисту порушених прав і інтересів та не призводить до усунення порушень прав позивача в силу відсутності механізму примусового виконання судового рішення у разі задоволення відповідного позову.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

- суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права щодо залучення відповідача до пайової участі у розвитку інфраструктури, однак неправомірно визначив величини пайової участі для відповідача;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 1, статтю 2, частини 2, 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пункти 3.6, 5.4 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова.

06.12.2019 Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради подав до суду касаційної інстанції додаткові пояснення. Оскільки такі пояснення є фактично доповненням до касаційної скарги і були подані після закінчення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд не приймає їх до уваги в силу частини 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України.

6. Доводи інших учасників справи

05.12.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Олександр і В" надійшов відзив від 03.12.2019 на касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, який залишається Судом без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він поданий після закінчення строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 12.08.2019.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За абзацом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що передбачений законом або договором, а статтею 20 Господарського кодексу України передбачено можливість захисту права та законного інтересу шляхом встановлення правовідносин.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Вирішивши такий спір про спонукання укласти договір, суд, відповідно до приписів частини 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, вказує в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) .

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини 3 статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок), і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) не поширюють участь замовників у розвитку інфраструктури на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій. Отже, для цілей зазначеного Закону реконструкція існуючої забудови нерозривно пов`язана із територією, як частиною земної поверхні, на якій мають проводитися певні роботи з реконструкції будівлі.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина 4 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у редакції, чинній на час подання позову).

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (частина 1 статті 40 цього Закону).

Стаття 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Затвердженим Виконавчим комітетом Харківської міської ради Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова визначено, що він встановлює порядок та умови участі замовників у розвитку інфраструктури замовниками будівництва на території міста Харкова.

Відповідно до пункту 1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова замовник будівництва - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснити будівництво або змінити об`єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об`єкта будівництва.

Таким чином, з огляду на положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова замовником будівництва може бути власник або користувач земельної ділянки, право на яку здобуто відповідно до вимог законодавства та підтверджується відповідними документами, передбаченими Земельним кодексом України (2768-14) .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 46, та на якій розміщене нежитлове приміщення, реконструкцію першого поверху якого здійснив відповідач. Тобто, відповідач не є замовником будівництва у розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що у результаті здійснення реконструкції першого поверху нежитлового приміщення змінилося, зросло якісно та кількісно навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відсутності у відповідача обов`язку, передбаченого статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахуванні коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Відтак, і висновок суду апеляційної інстанції про відмову у позові є правомірним.

Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

Аргументи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного господарського суду, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Водночас оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, яка відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам відповідають.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне законну по суті постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, з мотивів викладених у даній постанові.

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у справі № 922/6450/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець