1.1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (далі - ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) про стягнення заборгованості у сумі 23 656 869,97 грн, посилаючись на положення статті 193 Господарського кодексу України, статей 11, 525, 526, 629, 875, 877, 879, 882 Цивільного кодексу України.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач належним чином виконав підрядні роботи за укладеним між сторонами договором підряду від 10.07.2015 № 121 (далі - договір № 121), передав відповідачеві акти виконаних робіт (КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт і використаних матеріалів, яких відповідач не підписав, обґрунтованих заперечень не надав, коштів не сплатив.

1.3. У відзиві на позовну заяву ДФС України просила відмовити у її задоволенні, наголошуючи, що у порушення умов договору щодо порядку приймання виконаних робіт та здійснення розрахунків підрядник не надав актів виконаних робіт (КБ-2в) і довідок про вартість використання будівельних робіт і витрат (КБ-3) з відповідним комплектом документації, у зв`язку з чим замовник (ДФС України) згідно з умовами договору був позбавлений можливості здійснити їх оцінку, прийняти роботи шляхом підписання відповідних актів і здійснити оплату виконаних робіт або направити підрядникові мотивовану відмову від їх підписання.

Позивач не надав жодного належного доказу на підтвердження факту направлення замовникові протягом дії договору актів виконаних робіт (КБ-2в) і довідок про вартість використання будівельних робіт і витрати (КБ-3).

ДФС України також акцентувала, що обставини виконання робіт за договором № 121 були предметом розгляду Господарським судом міста Києва у справі № 910/5981/17 за позовом ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" до ДФС України про стягнення коштів і внесення змін до договору, в якій (рішення від 03.10.2017) зазначено про ненадання підрядником доказів фактичного виконання обумовлених у договорі № 121 робіт. Крім того, у зазначеній справі № 910/5981/17 суд дійшов висновку про відсутність підстав для внесення змін до договору № 121 після закінчення строку його дії 30.06.2016.

ДФС України зазначає, що фактично акти виконаних робіт позивач надіслав із листом від 03.04.2018 № 1-02/152, у відповідь на який (лист від 20.04.2018 № 14023/6/99-99-03-03-03-15) ДФС України повідомила про неможливість підписання наданих товариством актів виконаних робіт у зв`язку із ненаданням їх у порядку та строки, встановлені у договорі, а також з огляду на закінчення дії договору № 121.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 позов задоволено повністю, стягнуто з ДФС України на користь ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" 23 656 869,97 грн боргу та 354 853,05 грн витрат зі сплати судового збору.

Місцевий суд дійшов висновку, що у період із серпня 2015 року по червень 2016 року товариство виконало підрядні роботи на загальну суму 23 656 869,97 грн, що підтверджено висновком комісійного експертного будівельно-технічного дослідження від 30.03.2018 № 22532/7902/7903/7904 і висновком комісійного експертного будівельно-технічного дослідження від 27.04.2018 № 16916/9640-9646, складеними Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса.

Водночас суд першої інстанції установив, що у порушення умов договору № 121 відповідач не підписав актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) і довідок форми КБ-3, оплати вартості робіт не здійснив.

Крім того, місцевий суд щодо збільшення суми за виконані підрядні роботи дійшов висновку про погодження сторонами у договорі № 121 (пункт 2.5), що за необхідності проведення додаткових, не передбачених договором робіт, виконання яких призведе до збільшення твердого кошторису, підрядник у будь-якому разі зобов`язується не зупиняти виконуваних робіт.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у частині задоволення позовних вимог про стягнення 13 170 189,03 грн скасовано, ухвалено у цій частині нове рішення про відмову в позові. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 про задоволення позову залишено без змін. Здійснено розподіл судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з ДФС України заборгованості за виконані роботи у повному обсязі, оскільки дійшов висновку, що відповідного погодження (проведення експертизи коригованої проектно-кошторисної документації, погодження нової ціни та внесення змін до договору) сторони не здійснили.

Водночас, установивши обставини щодо реального виконання позивачем підрядних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 10 486 680,94 грн.

2.3. Згідно з додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 стягнуто з ДФС України на користь ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" 157 300,21 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ДФС України у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

3.1.1. Так, скаржник наголошує на залишенні судами поза увагою факту ненадання підрядником замовникові у порушення встановлених у договорі № 121 вимог щодо порядку приймання виконаних робіт і здійснення розрахунків актів виконаних робіт (КБ-2в) і довідок про вартість використання будівельних робіт і витрати (КБ-3) із відповідним комплектом документації. У зв`язку із ненадходженням до замовника таких документів він відповідно до умов договору позбавлений можливості здійснити їх оцінку, прийняти роботи шляхом підписання відповідних актів і здійснити оплату виконаних робіт або направити підрядникові мотивовану відмову від їх підписання.

ДФС України акцентує, що ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" не надало жодного документального доказу на підтвердження факту направлення замовникові актів виконаних робіт (КБ-2в) і довідок про вартість використання будівельних робіт і витрати (КБ-3) із відповідним комплектом документації (щомісячної і кінцевої) протягом дії договору.

3.1.2. При цьому ДФС України зауважила, що обставини виконання робіт за договором № 121 вже були предметом судового розгляду у справі № 910/5981/17 за позовом ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" до ДФС України про стягнення грошових коштів і внесення змін до договору. Так, у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у зазначеній справі установлено ненадання товариством доказів фактичного виконання обумовлених у договорі робіт.

Крім того, у судовому рішення у справі № 910/5981/17 наголошено, що строк договору № 121 визначено до 30.06.2016, натомість акти виконаних робіт з урахуванням висновку комісійного експертного будівельно-технічного дослідження № 22532 фактично надіслані ДФС України із листом від 03.04.2018, у відповідь на який товариству повідомлено про неможливість їх підписання через ненадання цих актів у порядку та строки, встановлені договором, а також з огляду на закінчення строку дії договору № 121.

Однак, на переконання скаржника, зазначені обставини не отримали належної оцінки судів.

3.1.3. Щодо виконання підрядником додаткових будівельних робіт, не врахованих у проектно-кошторисній документації, ДФС України зазначає, що за змістом пункту 2.6 договору підрядник приступає до їх виконання лише після одержання відповідного письмового дозволу від замовника на продовження робіт. Проте такого дозволу замовник не надавав.

3.1.4. Отже, ДФС України зазначає, що з огляду на невиконання підрядником своїх зобов`язань за договором № 121, зокрема в частині дотримання порядку здачі-приймання виконаних робіт і надання відповідної документації (пункти 11.6-11.12, 12.1-12.4, 17.6 договору № 121) у замовника не виникло обов`язку оплатити такі роботи згідно з умовами договору та, відповідно, немає і заборгованості за договором.

3.2. ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція", також не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019, у касаційній скарзі просить її скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ДФС України 13 170 189,03 грн і залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 у цій частині.

3.2.1. Скаржник зазначає про необґрунтоване відхилення апеляційним судом висновку місцевого суду про погодження замовником змін до проектної документації та прийняття ним виконаних підрядником робіт і використаних матеріалів, наголошуючи на непідтвердженні апеляційним судом свого висновку жодним посиланням на докази.

Так, заявник касаційної скарги зазначає про встановлення судом першої інстанції, що відповідач не заперечував факту належного виконання підрядником робіт за договором № 121, що було неможливим без виконання додаткових робіт, і про неспростування, що наявність недоліків у проектній документації мала наслідком неможливість здійснення обумовлених у договорі № 121 підрядних робіт без виконання додаткових робіт, про що замовникові повідомлено у встановленому договором порядку. Відповідно до вимог пункту 2.5 договору № 121 підрядник не мав права зупиняти виконувані роботи. Отже, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача 23 656 869,97 грн вартості фактично виконаних позивачем робіт є обґрунтованим, а суд апеляційної інстанції цього висновку не спростував.

3.2.2. На думку ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція", суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме положення статей 844, 877, 882 Цивільного кодексу України та статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки, як установив суд першої інстанції, позивач (підрядник) неодноразово звертався до замовника із листами (від 28.08.2015 і від 02.09.2015, які зареєстровано відповідачем 31.08.2015 за № 15844/6 і 03.09.2015 за № 26214/6 і № 26288/6), в яких повідомляв про проблеми у проектній документації. Місцевий суд установив, що отриманий підрядником проект не містив необхідної проектної документації щодо робіт без виконання яких неможливо було приступити до виконання робіт за договором № 121.

За таких обставин, як наголошує скаржник, не відбулося збільшення вартості робіт, передбаченої у твердому кошторисі, а було виконано додаткові роботи, про що позивач неодноразово повідомляв відповідачеві, який, у свою чергу, не висловив заперечень.

Більше того, відповідач (замовник) замовив проект на виконання додаткових робіт у Приватного підприємства "Проект-Центр" (далі - ПП "Проект-Центр"), передав розроблений новий проект позивачеві (підрядникові) для виконання та уповноважив ПП "Проект-Центр" контролювати виконання робіт за новим проектом. Додержання підрядником вимог нового проекту підтверджується даними технічного нагляду (лист фізичної особи-підприємця (далі-ФОП) Кудряшова Є .М. від 21.05.2018 № 05/2, відомостями із загальних журналів робіт № 1 і № 2), а також даними авторського нагляду ПП "Проект-Центр" (журнал авторського нагляду за будівництвом).

Отже, підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог стала та обставина, що відповідач замовив коригований проект, який надав позивачеві і за яким здійснювалося будівництво, а у подальшому відмовився оплачувати виконані роботи, наголошуючи на відсутності погодження скоригованого проекту, обов`язок отримання якого згідно з частиною 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" покладено саме на відповідача.

3.2.3. ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" наголосило, що у зв`язку з відмовою відповідача відшкодувати вартість виконаних робіт і використаних матеріалів позивач звернувся до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, який за результатами експертного дослідження визначив, що вартість виконаних робіт і матеріалів становить 23 656 869,97 грн.

У свою чергу, за зверненням ДФС України Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України надав висновок комісійного експертного будівельно-технічного дослідження № 17131/9647-9646, за змістом якого за договором № 121 ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" на об`єкті "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Дяківці" Чернівецької області" виконало роботи та використало матеріали на суму 23 659 398,00 грн.

3.2.4. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" про стягнення з ДФС України 23 656 869,97 грн, а суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, висновків місцевого суду не спростував і безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ДФС України 13 170 189,03 грн.

3.3. ДФС України у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" просить залишити її без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у частині відмови у задоволенні позову - без змін, а в частині задоволення позову товариства просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій з підстав, аналогічних викладеним у касаційній скарзі ДФС України.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційних скаргах і запереченнях доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ДФС України не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" слід частково задовольнити з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 10.07.2015 між ДФС України (замовник) і ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (підрядник) укладено договір № 121, за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору, за кошти замовника, отримані за грантовим договором - Зовнішня діяльність Європейського Союзу МІSETC 985, власними та залученими силами і засобами виконати роботи з реконструкції автомобільного пункту пропуску "Дяківці" Чернівецької області І черги (далі - роботи), зазначені у додатках № 2-3 до договору № 121, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

4.2.1. Сторони передбачили такі умови договору:

- згідно з пунктом 1.3 договору № 121 вимоги до робіт, що мають бути виконані підрядником, встановлюються у проектній документації, забезпечення якою покладається на замовника. Підрядник зобов`язується перевірити комплектність проектної документації та відповідність її установленим законодавством України вимогам протягом 7 (семи) календарних днів з моменту її отримання. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник повідомляє про це замовника;

- відповідно до пункту 2.1 договору № 121 його ціна становить 23 584 130,21 грн (без урахування ПДВ). Кошторис є твердим та підлягає зміні виключно з підстав, визначених законодавством, за погодженням сторін (пункт 2.2 договору);

- за змістом пункту 2.5 договору № 121 якщо виникне необхідність проведення додаткових, не передбачених договором на момент його укладення робіт, виконання яких призведе до збільшення твердого кошторису, затвердженого сторонами, підрядник зобов`язується у будь-якому разі не зупиняти виконуваних робіт;

- у пункті 2.6 договору № 121 передбачено, що у разі появи обставин, які зумовлюють необхідність виконання додаткових робіт, не врахованих затвердженою проектно-кошторисною документацією, підрядник протягом 3 робочих днів із дня появи цих обставин повідомляє про їх виникнення замовникові та розпочинає виконання лише після одержання відповідного письмового дозволу (листа від замовника) на продовження робіт. Замовник повинен у порядку, передбаченому чинним законодавством України, вжити невідкладних заходів для оплати таких додаткових робіт;

- підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт протягом 7 днів із моменту отримання авансу згідно з графіком фінансування робіт (додаток № 5 до договору) та отримання належним чином оформленої проектно-кошторисної документації, завершити виконання робіт до 24.10.2015; підрядник зобов`язаний виконати роботи у строк, встановлений у календарному плані робіт (додаток № 4 до договору № 121), що є невід`ємною частиною договору (пункти 3.1, 3.3 договору);

- датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття замовником за актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) (пункт 3.5 договору № 121).

- згідно з пунктом 17.1 договору він набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків та гарантій - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

4.2.2. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами, сторони договору № 121 укладали додаткові угоди до нього, зокрема:

- згідно з додатковою угодою від 31.12.2015 № 2 сторони дійшли згоди про продовження дії договору № 121 до 30.06.2016, у зв`язку з чим виклали пункти 2.1, 3.1, 17.1, додатки № 4, № 5 у редакції цієї додаткової угоди (том 1, а. с. 36-41);

- за змістом додаткової угоди від 05.02.2016 № 3 у зв`язку зі зміною коду програмної класифікації видатків ДФС України сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 11.9 договору № 121, що джерело фінансування - кошти Європейсьекого Союзу, отримані за грантовим договором - Зовнішня діяльність Європейського Союзу MIS ETC 985, зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України. Бюджетна програма КПКВ 3507010, КЕКВ 3142. Викладено реквізити замовника у редакції цієї додаткової угоди (том 1, а. с. 42).

4.2.3. Суди попередніх інстанцій також установили таке:

- 17.08.2015 і 09.11.2015 на виконання умов договору № 121 ДФС України перерахувала ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" авансовий платіж у сумі 5 466 895,51 грн (платіжне доручення № 369) і 1 608 895,51 грн (платіжне доручення № 1832);

- згідно з листом від 18.08.2015 № 17629/6/99-99-03-03-01-15 ДФС України повідомила ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція", що технічний нагляд під час проведення робіт із реконструкції пропускного пункту "Дяківці" здійснюється ФОП Кудряшовим Є. М., а авторський нагляд - ПП "Проект-Центр" (том 4, а. с. 227);

- 19.08.2015 між ДФС України і ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" підписано акт прийому-передачі майданчика під будівництво, розміщеного у Чернівецькій області, Герцаївському районі, с. Дяківці, урочище "Таможня", Тернавська сільська рада;

- 26.08.2015 ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" отримало лист ДФС України № 16002/6/99-99-03-03-01-15 з проектно-кошторисною документацією стосовно об`єкта: "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Дяківці" Чернівецької області, І черга", розроблений ПП "Проект-Центр", що стало підставою для підрядника розпочати виконання робіт;

- 30.11.2015 підрядник повернув замовникові 5 466 346,55 грн попередньої оплати за договором № 121, що підтверджується платіжним дорученням від 30.11.2015 № 1119, а 30.12.2015 - 1 608 895,51 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 30.12.2015 № 1435.

- 16.03.2017 згідно з листом вих. № 1-02/104 ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" повідомило ДФС України про готовність будівельно-монтажних робіт за договором № 121 на 75 %, просило вжити заходів щодо фінансування та продовження терміну дії договору;

- 04.04.2017 ДФС України у листі вих. № 6922/6/99/99-03-03-15 у відповідь на лист товариства від 16.03.2017 № 1-02/104 повідомила, що актів приймання-передачі виконаних робіт підрядник не надав, продовження терміну дії договору після його закінчення неможливо згідно з нормами чинного законодавства України.

4.3. Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у ній є вимога ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" про стягнення з ДФС України заборгованості у сумі 23 656 869, 97 грн за фактично виконані згідно з укладеним між сторонами договором № 121 роботи та використані матеріали, із посиланням на положення статті 193 Господарського кодексу України, статей 11, 525, 526, 629, 875, 877, 879, 882 Цивільного кодексу України.

Аргументуючи позовні вимоги, ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" наголосило, що на виконання умов договору № 121 у період із серпня 2015 року по червень 2016 року виконало підрядні роботи на загальну суму 23 656 869,97 грн, однак відповідач у порушення умов договору актів приймання виконаних будівельних робіт і довідок форми КБ-3 не підписав, вартості виконаних робіт не сплатив.

5. Передача справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєва В. А. - головуючого, Багай Н. О., Случа О. В. від 23.09.2019 справу № 910/7446/18 разом із касаційними скаргами ДФС України і ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у зв`язку із необхідністю відступлення від висновку про застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 910/7444/18, щодо застосування положень статті 844 Цивільного кодексу України.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Згідно з частинами 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

6.2. Суди попередніх інстанцій установили, що між ДФС України і ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" укладено договір № 121, який за правовою природою є договором будівельного підряду.

6.3. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частин 1, 2 статті 875 цього Кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна договору підряду може бути визначена у кошторисі (частина 1 статті 844 цього Кодексу).

За змістом статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе у разі реального виконання робіт за договором у випадку неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений у договорі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України).

6.4. Суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до пунктів 12.1, 11.6 договору № 121 факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджуються підписаними сторонами актами виконаних робіт (КБ-2в) і довідкою про вартість використання будівельних робіт та витрат (КБ-3). Акт виконаних робіт (КБ-2в) готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представникові замовника у строк не пізніше 25 (двадцять п`ятого) дня звітного місяця. Уповноважений представник замовника протягом 3 (трьох) робочих днів перевіряє виконані роботи за актом виконаних робіт (КБ-2в) і за відсутності зауважень підписує його у частині фактично виконаних обсягів робіт, або протягом 5 днів направляє підрядникові мотивовану відмову від підписання акта і довідки.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно відповідно до графіка і таксування робіт (додаток № 5 до договору № 121) у межах 95 % виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт. Замовник зобов`язаний оплатити прийняті роботи протягом 15 банківських днів з моменту надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника на зазначені цілі. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та реєстрації декларації про готовність об`єкта експлуатації. У разі затримки надходження коштів будь-які штрафні санкції до замовника не застосовуються (пункт 11.7 договору № 121).

За змістом пункту 11.8 договору розрахунки з підрядником здійснюються замовником лише після надання підрядником замовнику повного комплекта виконавчої документації, передбаченого для такого виду робіт чинним законодавством України, цим договором і проектною документацією. У разі ненадання перелічених у цьому пункті необхідних документів замовник може відступити від термінів оплати, передбачених у графіку фінансування робіт, до надання цих документів та виконання робіт.

Згідно з пунктом 11.9 договору № 121 джерело фінансування - кошти Європейського Союзу, отримані за грантовим договором - Зовнішня діяльність Європейського Союзу MIS ETS 985, зараховані до спеціального фонду державного бюджету України. Бюджетна програма КПКВ3301010, КЕКВ 3142.

У разі відсутності у замовника зауважень до акта виконаних робіт (КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3), замовник зобов`язаний їх підписати і повернути у двох примірниках. Якщо підрядник протягом 15 робочих днів не отримає підписаних замовником примірників актів виконаних робіт (КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) або мотивованих письмових зауважень, вважається, що ці акти виконаних робіт (КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) замовник підписав без зауважень, тому ці документи підлягають оплаті (пункт 11.10 договору № 121).

За змістом пункту 11.11 договору замовник оплачує виконані роботи протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) або з моменту, коли такі акти вважаються підписаними замовником без зауважень відповідно до пункту 11.10 договору № 121.

У пункті 12.3 договору № 121 сторони передбачили, що у разі виявлення неналежного виконання робіт, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та за наявності інших помилок, які вплинули на вартість виконаних робіт, ненадання необхідних документів, замовник має право відмовитися від підписання наданих документів.

6.5. Суди попередніх інстанцій установили, що факт виконання робіт підтверджується висновком комісійного експертного будівельно-технічного дослідження від 30.03.2018 № 22532/7902/7903/7904, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса. Так, підтверджується факт виконання позивачем будівельно-монтажних робіт на об`єкті "Реконструкція автомобільного пункту пропуску "Дяківці" за адресою: Україна, Чернівецька область, Герціївський район, с. Тернавка, урочище "Таможня", згідно з договором № 121 на суму 23 659 398,00 грн.

Виконання робіт у заявленому ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" обсязі також підтверджується і висновком комісійного експертного будівельно-технічного дослідження від 27.04.2018 № 16916/9640-9646, складеним на замовлення ДФС України Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

6.6. Проте суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим твердження місцевого суду, що зазначені висновки комісійного експертного будівельно-технічного дослідження є достатньою підставою для задоволення вимог позивача, зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів передання виконаних робіт у порядку, передбаченому умовами договору.

6.7. Згідно з частинами 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.8. Суд першої інстанції також установив, що 28.08.2015 на виконання пункту 1.3 договору ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (підрядник) направило ДФС України (замовникові) лист № 02/380 (зареєстровано відповідачем 31.08.2015 за вх. № 15844/6), в якому зазначило про некомплектність отриманої проектної документації та невідповідність її установленим законодавством України вимогам. Зокрема, підрядник висловив зауваження щодо кошторисної документації, правил пожежної безпеки з вогнегасного оброблення, проекту в розділі "Комп`ютерна та телефонна мережа", проекту в розділі "Автоматизація", проекту в розділі "Система контролю доступу", проекту в розділі "Ваги" (том 4, а. с. 232-239).

Відповідно до пункту 2.5 договору № 121 якщо виникне необхідність проведення додаткових, не передбачених договором на момент його укладення робіт, виконання яких призведе до перебільшення твердого кошторису, затвердженого сторонами, підрядник зобов`язується в будь-якому разі не зупиняти виконуваних робіт.

Згідно з пунктом 2.6 договору № 121 у разі появи обставин, які зумовлюють необхідність виконання додаткових робіт, не врахованих затвердженою проектно-кошторисною документацією, підрядник протягом 3 робочих днів із дня появи цих обставин повідомляє про їх виникнення замовникові та розпочинає виконання лише після одержання відповідного письмового дозволу (листа від замовника) на продовження робіт. Замовник повинен вжити невідкладних заходів, у порядку, передбаченому чинним законодавством України, для оплати таких додаткових робіт.

Як установив суд першої інстанції, 02.09.2015 на підставі пунктів 2.5 і 2.6 договору № 121 ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (підрядник) направило ДФС України (замовнику) ще два листи № 02/384 та № 02/385, в яких просило надати "Проект по протизсувним заходам", оскільки такого проекта у проектній документації немає, а також просило скоригувати проект у частині "Службово-виробничої будівлі та Боксу для поглибленого огляду автотранспортних засобів", замінивши збірні фундаментні плити монолітною плитою під фундаментні блоки. Зазначені листи ДФС України зареєстровано 03.09.2015 за вх. № 26214/6 і № 26288/6 (том 4, а. с. 240, 241).

28.11.2015 ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" направило ДФС України лист № 1-02/495, в якому повідомило, що з метою забезпечення найшвидшого вводу об`єкта в експлуатацію та збереження необхідної технології послідовності виконання робіт підрядник змушений виконати значну частину робіт із ІІ черги будівництва, а також роботи, не зазначені у проекті на етапі укладання договору № 121.

Про наведені обставини ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" наголосило у відзиві на апеляційну скаргу ДФС України на рішення суду першої інстанції.

6.9. Проте суд апеляційної інстанції, частково скасовуючи рішення місцевого суду, не з`ясував обставин щодо надання замовником (ДФС України) відповіді на повідомлення підрядника (ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція").

Водночас суд першої інстанції установив, а суд апеляційної інстанції не спростував, що під час розгляду справи відповідач (ДФС України, замовник) не заперечував, що належне виконання робіт за договором без виконання додаткових робіт є неможливим.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, у листі від 21.05.2018 № 05/2 ФОП Кудряшов Є. М., на якого згідно з листом ДФС України від 18.08.2015 № 17629/6/99-99-03-03-01-15 покладено здійснення технічного нагляду під час проведення робіт з реконструкції пропускного пункту "Дяківці", повідомив, що він як представник технічного нагляду неодноразово отримував від представників ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" акти прийому-передачі виконаних робіт (КБ-2) і довідки про вартість виконаних робіт і використаних матеріалів (КБ-3) для ознайомлення, перевірки та візування. Ураховуючи, що зазначені у цих документах роботи ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" виконало якісно, із дотриманням усіх будівельних норм, відповідно до проекту, акти прийому-передачі виконаних робіт (КБ-2) і довідки про вартість виконаних робіт і використаних матеріалів (КБ-3) особою, призначеною замовником для здійснення технічного нагляду, було погоджено і підписано. Зауважень щодо якості виконаних робіт і використаних матеріалів не було. При цьому ФОП Кудряшов Є. М. повідомив, що ДФС України актів виконаних робіт з технічного нагляду також не підписало через неузгодженість механізму оплати робіт із технічного нагляду (том 4, а. с. 242-243).

Проте зазначене суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, відповідної оцінки не надав.

Суд апеляційної інстанцій також не надав оцінки і доводам ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція", що ДФС України, заперечуючи факт отримання актів прийому-передачі виконаних робіт (КБ-2) і довідки про вартість виконаних робіт і використаних матеріалів (КБ-3), не посилається на жоден доказ, водночас як стверджують свідки чиї заяви є у матеріалах справи повноважний представник підрядника передав звіти і документи керівникові Департаменту матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Кислицину В. О., який згідно з наказом ДФС України від 06.05.2015 № 340 (зі змінами) є повноважним представником ДФС України. При цьому кінцеві акти прийому-передачі виконаних робіт (КБ-2) і довідки про вартість виконаних робіт та використаних матеріалів (КБ-3) передано Кислицину В. О. 25.06.2016. Зазначені обставини ДФС України не спростував належними доказами, суд апеляційної інстанції не надав оцінки.

6.10. Суд касаційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. Перелік підстав припинення зобов`язання наведено у статтях 599-601, 604- 609 цього Кодексу.

Водночас у чинному законодавстві не передбачено такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Проте суд апеляційної інстанції не з`ясував обставин щодо наявності чи, навпаки, відсутності у ДФС України обов`язку оплатити фактично виконані роботи (виконання яких відповідач не заперечує, не спростовує і не оспорює) після закінчення 30.06.2016 строку дії договору № 121 і надсилання підрядником актів приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2) і довідки про вартість виконаних робіт і використаних матеріалів (КБ-3), за твердженням ДФС України, після закінчення дії договору № 121.

6.11. Посилання ДФС України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/5981/17, згідно з яким ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" відмовлено у задоволенні позову про стягнення з ДФС України 1 369 058,53 грн та про внесення змін до договору, не може бути взято до уваги, оскільки предметом спору у зазначеній справі було нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, внаслідок неналежного виконання замовником своїх зобов`язань за договором щодо перерахування попередньої оплати, у цій справі не вирішувалося питання щодо виконання підрядником свого зобов`язання чи відсутність такого (його обсяг) за договором № 121. Наявність судового рішення у справі № 910/5981/17 не є підставою для відмови у здійсненні оплати фактично виконаних робіт.

6.12. Крім того, згідно зі статтею 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною 3 цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (668-2005-п) затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), які відповідно до Цивільного кодексу України (435-15) визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Згідно з пунктами 46-52 Загальних умов проектна документація розробляється та затверджується відповідно до регіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм та інших нормативних документів. Забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов`язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника. Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об`єкта) проектною документацією, зобов`язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. Додаткові примірники проектної документації передаються за домовленістю сторін. Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється. У разі коли забезпечення робіт (будівництва об`єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов`язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника. Замовник може укласти договір про здійснення авторського нагляду за дотриманням вимог проектної документації з її розробником. Підрядник може звертатися до замовника з пропозиціями щодо внесення змін до проектної документації. Порядок звернення та врахування таких пропозицій визначається договором підряду.

6.13. Як убачається із матеріалів справи та установлено судом першої інстанції, за змістом пункту 1.3 договору № 121 забезпечення проектною документацією покладено на замовника.

При цьому суд першої інстанції установив, що на виконання умов договору підрядник повідомив замовнику про некомплектність проектної документації.

Так, суд першої інстанції, ураховуючи, що наявність недоліків у проектній документації мала наслідком неможливість здійснення обумовлених у договорі № 121 робіт без виконання додаткових робіт, про що підрядник повідомив замовникові у встановленому договором порядку, а відповідно до пункту 2.5 договору № 121 підрядник не мав права зупиняти виконувані роботи, дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача (замовника) обов`язку оплатити фактично виконані позивачем (підрядником) роботи у сумі 23 656 869,97 грн.

Разом із цим суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду в частині стягнення 13 170 189,03 грн, дійшов висновку, що під час виконання робіт на суму 10 486 680,94 грн, передбачених первинною проектно-кошторисною документацію, яка пройшла експертизу, підрядник перевищив твердий кошторис на 13 172 716, 88 грн задля виконання робіт на суму 10 486 680,94 грн без внесення відповідних змін до проектно-кошторисної документації, яка не пройшла експертизу згідно з положеннями статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

6.14. Проте суд апеляційної інстанції, не спростувавши встановлених місцевим судом обставин щодо фактичного виконання підрядником робіт, повідомлення ним замовникові про невідповідність проектної документації згідно з умовами договору № 121, необхідність проведення додаткових робіт для виконання обумовлених у договорі робіт, та установлену пунктом 2.5 неможливість зупинення підрядником виконуваних робіт, не з`ясував питання вжиття саме замовником дій, передбачених умовами договору № 121, щодо надання підрядникові відповіді на його повідомлення про невідповідність проектної документації, дій щодо усунення недоліків наданої замовником проектної документації підрядникові та наявність законодавчо встановленої необхідності проведення експертизи проектної документації додаткових робіт, без здійснення яких не може бути виконано роботи, передбачені у договорі.

Застосовуючи норми частини 5 статті 844, статей 847, 848 Цивільного кодексу України, належить враховувати, що у разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не передбачених твердим кошторисом, однак без виконання яких неможливо виконати роботи, які були передбачені договором підряду, підрядник не може вимагати від замовника оплати цих додаткових робіт, якщо не доведе, що необхідність їх виконання не могла бути передбачена до початку виконання робіт за договором підряду з повідомленням замовника про необхідність збільшити кошторис; а також що зупинення виконання робіт до узгодження із замовником збільшення кошторису було неможливе або недоцільне в інтересах замовника.

Крім того, суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" стосовно повідомлення замовника про недоліки наданої ним проектної документації, а також замовлення у зв`язку із наявними недоліками проекту у ПП "Проект-Центр", яке розробило перший проект (із недоліками) і яке ДФС України уповноважило здійснювати авторський нагляд за дотриманням підрядником робіт за договором № 121, що підтверджується, зокрема, відомостями із Журналу авторського нагляду за будівництвом.

6.15. Щодо посилань суду апеляційної інстанції на рішення у справі № 907/465/17, суд касаційної інстанції зазначає, що підставами для залишення Верховним Судом (постанова від 27.06.2018) без змін постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 було визнання обґрунтованим висновку суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог ТОВ "Панком" про стягнення з КП "Агенція місцевого розвитку Виноградівщини" заборгованості на підставі складених позивачем актів виконаних робіт і довідки про вартість робіт, які, у свою чергу, складено після акта контрольних обмірів виконаних робіт, і визнання апеляційним судом неналежними доказів, наданих позивачем на підтвердження фактичного виконання ним робіт і виконання умов договору підряду.

Отже, у справі, яка розглядається (№ 910/7444/18) та у справі № 907/465/17 не підтверджено різного застосування положень статті 844 Цивільного кодексу України, виходячи із установлених судами обставин справи, предмета і підстав позову у цих справах.

6.16. Об`єднана палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 26.06.2019 у справі № 910/7444/18 щодо застосування положень статті 844 Цивільного кодексу України ураховуючи обставини справи, встановлені судами як у справі, яка розглядається, так і у справі № 910/7444/18.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.2. За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

7.3. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого суду в частині позовних вимог ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" про стягнення з ДФС України 13 170 189,03 грн і відмову у позові в цій частині є передчасним і таким, що зроблено без дослідження всіх зібраних у справі доказів, тому постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.