1.1. У лютому 2019 року Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О. О. Морозова" (далі - ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" (далі - ТОВ "ЛКМЗ") про стягнення 1 248 310,80 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням ТОВ "ЛКМЗ" своїх зобов`язань за договором поставки від 27.04.2018 № 236-2-ХКБМ (далі - договір від 27.04.2018) у частині своєчасного постачання продукції ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова", внаслідок чого останній нарахував та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 248 310,80 грн.

1.3. У відзиві на позов ТОВ "ЛКМЗ" послалося, зокрема, на відсутність належних доказів виконання позивачем покладених на нього договором від 27.04.2018 обов`язків щодо передачі давальницької сировини (спецсталі марки 71) товщиною 14 та 20 міліметрів у кількості, яка забезпечила би можливість виготовлення обумовленої договором продукції у повному обсязі.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 позов ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ЛКМЗ" 1 248 310,80 грн пені за прострочення строків поставки продукції.

2.2. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "ЛКМЗ" за актом приймання-передачі від 22.06.2018 № 7, підписаним сторонами без зауважень, передано необхідну кількість спецсталі марки 71 для виготовлення 4-х корпусів В1318Е.01сб-2. Місцевий суд також дійшов висновку про те, що умовами договору від 27.04.2018 не заборонено використання ТОВ "ЛКМЗ" наявних у нього залишків спецсталі, яка передавалася ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова" за іншими укладеними між ними договорами.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.4. Постанову обґрунтовано тим, що ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова" не доведено порушення відповідачем термінів поставки продукції, оскільки відсутні докази передачі позивачем давальницької сировини в кількості передбаченій додатком № 3 до договору від 27.04.2018, що унеможливлює встановлення строку виконання зобов`язання. Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, яким також не враховано відсутність погодження сторонами можливості використання залишків сировини за іншими договорами, через те, що умови спірного договору стосуються правовідносин сторін лише за цим конкретним договором.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 та залишити рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 без змін.

3.2. Наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції не враховані звичаєві правила поведінки між сторонами щодо можливості використання відповідачем залишків сировини за іншими договорами, докази наявності яких у необхідній кількості надавалися скаржником.

3.3. Крім того, на думку заявника, ним у повному обсязі виконано умови договору від 27.04.2018, з якими пов`язаний термін поставки продукції відповідачем, у зв`язку з чим висновки апеляційного суду щодо відсутності таких доказів є помилковими.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ЛКМЗ" просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, наголошуючи на правомірності висновків суду апеляційної інстанції і безпідставності доводів, викладених у касаційній скарзі.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 27.04.2018 між ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова" (покупець) та ТОВ "ЛКМЗ" (постачальник) укладено договір поставки №236-2- ХКБМ, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався виготовити по конструкторській документації покупця, поставити і передати у власність покупця 4 корпуси В1318Е.01сб-2 з комплектом складальних одиниць і деталей, стандартних виробів, які постачаються розсипом і матеріалів (далі - продукція), у номенклатурі та кількості, що зазначена у Відомості комплектувальній (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

4.3. Відповідно до пункту 1.2 договору від 27.04.2018 продукція виготовляється з спецсталі покупця і матеріалів постачальника. Для виконання зазначених умов покупець за актом приймання-передачі давальницької сировини передає постачальнику сталь марки 71 по ТУ У 27.1-14313056-001-2009 з твердістю не більше НВ 321 та у кількості, що необхідна для виконання постачальником своїх зобов`язань за цим договором у повному обсязі.

4.4. Згідно з пунктом 1.3 договору від 27.04.2018 спецсталь, що передана постачальнику покупцем, не входить у вартість продукції і повертається покупцеві в складі продукції. При наявності після виготовлення продукції залишків або основних відходів давальницької сировини (спецсталі) покупця, такі підлягають поверненню покупцеві з поставкою останнього комплекту продукції.

4.5. Норми витрат спецсталі, необхідної для виготовлення продукції, наведені в додатку № 3, який є невід`ємною частиною договору (пункт 1.4 договору від 27.04.2018).

4.6. Відповідно до пункту 1.7 договору від 27.04.2018 продукція, що поставляється за цим договором використовується у виробництві продукції оборонного призначення, визначеної відповідно до Закону України "Про державне оборонне замовлення" (464-14) в інтересах Міністерства Оборони України.

4.7. Пунктом 3.1 договору від 27.04.2018 сторони погодили, що поставка продукції здійснюється постачальником на умовах DDP згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року) на склад покупця, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, до 31 жовтня 2018 року, але не раніше 90 (дев`яносто) робочих днів після отримання постачальником авансового платежу згідно пунктом 5.1.1, передачі покупцем спецсталі згідно пунктом 1.2, виконання зобов`язання, що передбачені пунктом 1.2.1 та передачі необхідного комплекту КД або підтвердження придатності раніш переданого відповідно до пункту 3.5 договору.

4.8. Відповідно до пункту 3.5 договору для забезпечення виготовлення продукції покупець протягом 5 робочих днів з дати укладання договору сторонами по акту приймання-передачі передає постачальнику обліковий комплект конструкторської документації (КД), достатній для виготовлення продукції, яка постачається по цьому договору або підтверджує придатність раніш переданого комплекту конструкторської документації для подальшого використання. Випуск продукції по скоригованій конструкторській документації (кресленням) по конструкторським сповіщенням у процесі виконання цього договору допускається лише за умови підписання окремої угоди між сторонами. Постачальник за цим договором може погодитися на виготовлення продукції по скоригованій конструкторській документації (креслення) або на доопрацювання (переробку) вже готової продукції, за умови проведення необхідної підготовки виробництва. У такому разі покупець повинен компенсувати постачальнику його витрати на проведену підготовку виробництва продукції за скоригованою документацією (кресленнями) та/або на підготовку виробництва по доопрацюванню (переробці) вже виготовленої продукції, а також витрати за роботи по фактичному доопрацюванню (переробці) продукції, що була вже виготовлена за цим договором.

4.9. Згідно з пунктами 4.4, 4.5 договору орієнтовна ціна одиниці продукції, що поставляється за цим договором, згідно з протоколом узгодження орієнтовної ціни складає 3152300 грн, а загальна орієнтовна вартість продукції становить 12609200 грн.

4.10. Пунктом 5.1.1 договору від 27.04.2018 передбачено, що авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості продукції, що поставляється за цим договором, згідно з пунктом 4.5, проводиться протягом 15 календарних днів з дати укладення цього договору та отримання рахунку від постачальника.

4.11. Відповідно до пункту 9.2 договору від 27.04.2018 у разі порушення термінів поставки продукції, постачальник за кожен день прострочення зобов`язується сплатити пеню в розмірі 0,1% вартості продукції, по якій допущено прострочення.

4.12. Умовами пунктами 14.2 договору передбачено, що будь-які зміни за текстом цього договору та/або доповнення до нього мають юридичну силу, якщо вони вчинені в письмовому вигляді, підписані уповноваженими на це представниками сторін та завірені печатками сторін в кожному окремому випадку.

4.13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з платіжним дорученням від 18.06.2018 № 2587 позивачем перераховано на рахунок відповідача 6304600 грн в якості авансового платежу.

4.14. Листом від 19.06.2018 за № 3542/20 ДП "ХКБМ ім. О.О. Морозова" підтверджено придатність раніше переданого комплекту конструкторської документації для подальшого використання.

4.15. Поряд із цим, судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до акта приймання-передачі давальницької сировини від 22.06.2018 № 7 позивачем передано відповідачу спецсталь марки 71, та вказаний акт скріплено печатками та підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень.

4.16. Судами попередніх інстанцій також встановлено здійснення відповідачем поставки двох корпусів ВІЗ18Е.01сб-2 загальною ціною 6304600 грн згідно з видатковою накладною від 30.01.2019 № ЗТ-01.

4.17. Предметом спору у справі є стягнення 1 248 310,80 грн пені внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язань за договором з поставки товару.

4.18. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

4.19. Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

4.20. За змістом положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

4.21. Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.22. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

4.23. За частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом - сплата неустойки.

4.24. Відповідно до положень статей 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

4.25. Як встановив суд першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, позивачем за актом від 22.06.2018 № 7 передано відповідачу спецсталь марки 71, та вказаний акт скріплено печатками і підписано уповноваженими представниками сторін без зауважень. Отже, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що за наслідками підписання вказаного акта сторонами було погоджено та підтверджено наявність необхідної кількості давальницької сировини, необхідної для виготовлення за спірним договором 4-х корпусів В1318Е.01сб-2.

4.26. При цьому, перебіг строку поставки продукції пунктом 3.1 договору від 27.04.2018 визначено з отримання відповідачем авансового платежу згідно з пунктом 5.1.1, передачі покупцем спецсталі згідно з пунктом 1.2, виконання зобов`язання, що передбачені пунктами 1.2.1 та передачі необхідного комплекту КД або підтвердження придатності раніш переданого комплекту відповідно до пункту 3.5 вказаного договору.

4.27. Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЛКМЗ" за іншими укладеними між сторонами правочинами передавалася спецсталь марки 71 товщиною 14 та 20 мм, а саме: за актом № 1 за договорами від 22.01.2018 № 3835-ХКБМ та № 3838 у кількості1465,988 кг; за актом № 3 від 18.05.2018 за договором від 27.04.2018 № 232-2 у кількості 1465,988 кг; за актом № 4 від 18.05.2018 за договором від 27.04.2018 № 232-2 у кількості 1465,988 кг.

4.28. Прийнявши до уваги норму витрат, яка є додатком № 3 до спірного договору, та передану відповідачу за вказаними актами спецсталь марки 71 товщиною 14 та 20 мм, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на 18.05.2018 відповідач у достатній кількості мав зазначену сировину для своєчасного виконання умов договору від 27.04.2018 та виготовлення обумовленої ним кількості товару.

4.29. До того ж, у відповідності до пункту 3.5 договору від 27.04.2018 позивач листом від 19.06.2018 № 3542/20, отриманим відповідачем 21.06.2018, підтвердив придатність для подальшого використання раніше переданого комплекту конструкторської документації.

4.30. При цьому колегія суддів системно враховує обставини встановлені судами, а також фактичну поведінку суб`єктів господарювання пов`язану із виконанням спірного договору.

4.31. Зокрема, судами встановлено факт часткового виконання відповідачем договору шляхом поставки двох корпусів, відсутність звернень ТОВ "ЛКМЗ" до ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова" щодо не поставки матеріалів у повному обсязі, підтвердження сторонами відсутності додаткових поставок спецсталі 71 товщиною 14 на 20 мм за умови фактичного виконання відповідачем робіт із виготовлення корпусів В1318Е.01сб-2.

4.32. Крім того, суд приймає до уваги й те, що сторонами не заперечується, що під час розгляду справи у суді відповідачем було поставлено ще два корпуси В1318Е.01сб-2. При цьому жодних додаткових фактів поставки матеріалів, на відсутність яких посилається ТОВ "ЛКМЗ", як на підставу своїх заперечень щодо невиконання умов договору з боку ДП "ХКБМ ім. О. О. Морозова", а саме додаткових поставок спецсталі 71 товщиною 14 на 20 мм між сторонами не відбувалось.

4.33. У такий спосіб колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, предмету та підстав позову, вважає, що судом першої інстанції було зроблено правильний висновок щодо підтвердження виконання позивачем усіх умов пов`язаних з виконанням договору.

4.34. При цьому, висновок апеляційного господарського суду про те, що умови спірного договору стосуються правовідносин сторін лише за конкретним договором, спростовується характером поведінки суб`єктів при його виконанні, звичаями ділового обороту, що склались між ними.

4.35. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про фактичне виконання відповідачем договору у повному обсязі, але з порушенням строків погоджених сторонами при його укладенні.

4.36. Отже, враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини щодо наявності у відповідача давальницької сировини в кількості обумовленій додатком № 3 до договору, колегія суддів погоджується із висновком Господарського суду Харківської області про наявність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання з поставки продукції у вигляді нарахування пені на підставі пункту 9.2 договору.

4.37. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, повно встановив фактичні обставини справи і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позову, яке помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 Господарського процесуального кодексу України).

5.2. З огляду на викладене колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції із залишенням у силі рішення господарського суду першої інстанції.

6. Розподіл судових витрат

Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню, судовий збір, сплачений скаржником за подання касаційної скарги, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 скасувати та залишити у силі рішення Господарського суду Харківської області від 03.07.2019 у справі №922/479/19.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О.Морозова" 37449,32 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.