ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 4355/6/15-1416 від 10.07.2002
Щодо фінансових послуг
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
<...> щодо правомірності надання підприємством - не фінансовою
установою надавати іншим підприємствам тимчасову безпроцентну
фінансову допомогу, поручатися за інші підприємства та надавати
гарантію і повідомляє.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України
від 12 липня 2001 року N 2664-III ( 2664-14 ) "Про фінансові
послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", який
набрав чинності з 23 серпня 2001 року, фінансова послуга (далі -
Закон) - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в
інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а
у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених
від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або
збереження реальної вартості фінансових актів.
Перелік послуг, які вважаються фінансовими, зазначено у
статті 4 Закону ( 2664-14 ). Зокрема, це надання коштів у позику,
в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій та
поручительств, інші операції, які відповідають критеріям,
визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону
( 2664-14 ).
Згідно із пунктом 1 статті 1 Закону ( 2664-14 ) фінансова
установа - це юридична особа, яка відповідно до Закону надає одну
чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного
реєстру в порядку, встановленому Законом ( 2664-14 ).
Прикінцевими положеннями Закону ( 2664-14 ) передбачено, що
Уповноважений орган зобов'язаний протягом одного року з моменту
свого утворення запровадити Державний реєстр фінансових установ та
внести в нього відповідні записи про існуючі фінансові установи,
що входять до сфери його регулювання, а фінансові установи,
створені до набирання чинності цим Законом ( 2664-14 ),
зобов'язані протягом одного року з дня запровадження Державного
реєстру фінансових установ привести свою діяльність у
відповідність з вимогами цього Закону ( 2664-14 ).
Крім того, відповідно до прикінцевих положень Закону
( 2664-14 ) Кабінету Міністрів України, Національному банку
України та Державній комісії з цінних паперів та фондовому ринку
доручено забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації
Закону ( 2664-14 ).
Водночас статтею 5 Закону ( 2664-14 ) встановлено, що
фінансові послуги надаються фінансовими, а також, якщо це прямо
передбачено Законом ( 2664-14 ), фізичними особами - суб'єктами
підприємницької діяльності. Можливість та порядок надання окремих
фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим
статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та
нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють
регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових
послуг, виданими в межах їх компетенції.
Спільною постановою Кабінету Міністрів України та
Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 1124
( 1124-2001-п ) "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки
фінансових заходів з відмивання грошей (FATF)" позики, фінансові
гарантії та зобов'язання внесено до переліку видів фінансової
діяльності, яка ведеться організаціями, що не є фінансовими
установами.
Поряд з цим, правові засади здійснення операції позики
закладено у главі 32 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), які
не обмежують статусу учасників договору позики. Статтею 374 цього
кодексу ( 1540-06 ) визначено, що за договором позики одна сторона
(позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність
(оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими
ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві
таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості.
Тобто сторонами договору позики можуть бути фізичні та юридичні
особи незалежно від їхнього правового статусу.
За договором поруки (гарантії) згідно зі статтями 191 та 196
вказаного кодексу ( 1540-06 ) поручитель (гарант) зобов'язується
перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого
зобов'язання в повному обсязі або частині.
Виходячи з вищевикладеного, до запровадження Державного
реєстру фінансових установ, діяльність з надання фінансових позик
може здійснюватися юридичними особами, що не мають статусу
фінансової установи. У випадку коли до діяльності, яка
здійснюється цими юридичними особами, не буде приведено у
відповідність із цим Законом ( 2664-14 ) чи прийнято для
реалізації цього Закону ( 2664-14 ) нормативно-правових актів
державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових
установ та ринків таких фінансових послуг, операція надання
тимчасової фінансової допомоги (позики) в цілях оподаткування буде
розглядатися як безповоротна фінансова допомога.
Заступник голови О.Шитря
"Податки та бухгалтерський облік",
N 70, 02.09.2002 р.