За ст. 9 Закону від 22.10.1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до учасників війни віднесено, зокрема, осіб, які в період Великої Вітчизняної війни працювали на територіях, що після 1944 року ввійшли до складу колишнього Союзу РСР, та особи, які після 1945 року були переселені на територію України з територій інших країн, а також громадяни, які за направленням державних органів колишнього Союзу РСР працювали в державах — союзницях СРСР.
Крім того, ця сама норма передбачає, що особам, які народилися до 31 грудня 1932 року включно і з поважних причин не мають можливості подати документи, що підтверджують факт роботи в період війни, статус учасника війни може бути встановлено за поданням відповідних комісій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Особам, які народилися після 31 грудня 1932 року, статус учасника війни може бути встановлено лише за наявності документів та інших доказів, що незаперечне підтверджують факт роботи в період війни.
Таким чином, як можна зрозуміти намір законодавця із норми ст. 9 названого Закону, статус учасника війни може бути наданий особі, яка працювала у період війни, а така особа не могла народитися після 1932 року. Адже щоб працювати, треба досягти певного фізичного віку. Якщо було переселено сім'ю, то набути статусу учасника війни можуть ті її члени, які працювали на територіях відповідних країн.
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 15 (407) 12-18 квітня 2003 р.