• Орендна плата


Підприємство з 01.01.2003 р. перейшло на сплату єдиного податку. Чи сплачується земельний податок, якщо підприємство орендує землю згідно з договором оренди терміном на 50 років у Лівадійської селищної ради відповідно до статей 12, 124 Земельного кодексу України?
(Санаторно-курортне об’єднання, м. Ялта )

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Земельний кодекс України (за текстом — Кодекс)
Закони України
№ 161-XIV — від 06.10.98 р. «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями);
№ 380-IV — від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік»;
№ 394-ХIV — від 14.01.99 р. «Про лізинг» (зі змінами та доповненнями);
№ 698-ХII — від 07.02.91 р. «Про підприємництво» (зі змінами та доповненнями);
№ 1521-ХІІ — від 25.06.91 р. «Про систему оподаткування» (у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями);
№ 2063-III — від 19.10.2000 р. «Про підтримку малого підприємництва»;
№ 2181-III — від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями);
№ 2460-ХII — від 16.06.92 р. «Про об’єднання громадян» (зі змінами та доповненнями);
№ 2535-ХII — від 03.07.92 р. «Про плату за землю» (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями)

Укази Президента України
№ 168/2000 — від 04.02.2000 р. «Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів,
інших земель несільськогосподарського призначення»;
№ 727/98 — від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва» (зі змінами та доповненнями)

Постанови Кабінету МіністріІв України
№ 213 — від 23.03.95 р. «Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
та населених пунктів»;
№ 507 — від 16.03.2000 р. «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727»;
№ 783 — від 12.05.2000 р. «Про проведення індексації грошової оцінки земель»;

Постанова Верховної Ради Української РСР
№ 563-XII — від 18.12.90 р. «Про земельну реформу» (зі змінами та доповненнями)

Накази
№ 288 — Держстандарту України від 22.11.94 р. «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (за текстом — КОПФГ);
№ 377 — Держкомстату України від 05.11.98 р. «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» (зареєстровано в Мін’юсті України 14.12.98 р. за № 788/3228);
№ 434 — ДПА України від 26.10.2001 р. «Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби» (зареєстровано в Мін’юсті України 19.11.2001 р. за № 963/6154, за текстом — Порядок № 434)

Листи Держкомзему України
№ 14-1-7/1205 — від 24.04.98 р. «Український класифікатор цільового використання землі» (за текстом — УКЦВЗ);
№ 14-22-6/167 — від 14.01.2003 р.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом № 727/98, встановлює, що суб’єкт малого підприємництва, який перейшов на сплату єдиного податку, не є платником ряду податків та зборів (обов’язкових платежів), зокрема плати (податку) за землю.
Це означає, що суб’єкт малого підприємництва згідно з Указом звільняється лише від сплати земельного податку, а не від орендної плати за землю.
Статтею 5 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яку передано у власність або надано в користування, у тому числі на умовах оренди. Суб’єктами плати за землю (платниками) є власники землі i землекористувачі, у тому числі орендарі, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким землю передано у власність або надано в користування, у тому числі на умовах оренди.
Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Законом № 161-ХІV, згідно з яким орендодавцями землі в Україні можуть виступати сільські, селищні, міські, районні ради та власники землі
(ст. 5 цього Закону). Орендна плата за землю — це платіж, який вносить орендар орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Договір оренди землі — це угода сторін про взаємні зобов’язання, визначені статтями 22 — 24 Закону № 161-ХІV, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння i користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором термін.
У разі коли орендодавцем землі виступає відповідна місцева рада, орендар, уклавши з нею договір на оренду землі, самостійно сплачує орендну плату за землю до бюджету.
Тому суб’єкт підприємницької діяльності, що є орендарем, незалежно від того, перейшов він на сплату єдиного податку чи ні, не є платником земельного податку i повинен сплачувати лише орендну плату за орендовану земельну ділянку.

Консультують фахівці департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України