Україна i Польща: економічне партнерство

З метою поглиблення стратегічного партнерства, зміцнення зв’язків між Україною та Республікою Польща в економічній i гуманітарній сферах та на виконання домовленостей, досягнутих під час зустрічей на вищому рівні між президентами України i Республіки Польща, Указом Президента України від 27.01.2004 р. № 100/2004 2004 рік було проголошено Роком Республіки Польща в Україні.

Докладна та своєчасна інформація є основою бізнесу та налагодження доброзичливих партнерських відносин. На жаль, поки що інформація про Україну за її кордонами не завжди повна та оперативна. Тож одним з напрямів роботи Торгово-економічного відділу (ТЕВ) Посольства Республіки Польща в Україні є інформаційна діяльність, спрямована на ознайомлення широкого кола польських відомств та організацій, пов’язаних з бізнесом, з економікою України та умовами просування на український ринок. Інформація є різноманітною та кілька разів на рік актуалізується. Це сприяє тому, що польські підприємці можуть дізнатися, зокрема, про те, як зростає ВВП та виробництво в окремих галузях економіки, який в Україні рівень заробітної плати, які податки сплачують українські підприємці, яка діяльність потребує ліцензування та як змінюються норми економічного законодавства. Така інформація розміщується на Інтернет-сторінці ТЕВ.

УНІДО є спеціалізованим підрозділом ООН з питань промислового розвитку, який було організовано в 1967 р. з метою скорочення традиційного розриву між промислово розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, а в останні роки — також з країнами з перехідною економікою. Штаб-квартира УНІДО розташована у Відні. Його членами є 168 країн світу. Це єдина у світі організація, яка займається виключно питаннями промисловості з точки зору перспективи розвитку і надає політично нейтральні та спеціалізовані послуги.

Водночас ми співпрацюємо з центром УНІДО у Варшаві, який видає різноманітні посібники як для поляків — «Як вести бізнес в Україні», так i для українців — «Як вести бізнес у Польщі». Ці посібники, а також консультації можна безкоштовно отримати в бюро у Києві та торгово-економічних відділах у Львові та Харкові.

Торгово-економічні відділи м. Київ, вул. Володимирська, 45. Тел.: (+38044) 229 45 37, 229 18 31, 229 33 40; секретаріат: (+38044) 229 12 98; факс: (+38044) 228 11 40. Години прийому: з 900 до 1700 (без перерви) за попередньою домовленістю; вихідні дні: субота, неділя. 79011 м. Львів, вул. Сахарова, 78а. Консул Міхал Узембло. Тел.: (+380322) 97 66 77; факс: (+380322) 97 13 53. 61002 м. Харків, вул. Артема, 16. Консул Хенфик Бушта. Тел.: (+380572) 585 424, 585 425.

Крім інформування польської сторони, у компетенції ТЕВ надання інформації для України щодо стану економіки Польщі, ринку товарів та послуг. Одним з основних шляхів надання достовірної та якісної інформації є участь у багатьох виставках на території України, а також заохочення польських підприємців до участі в них. Минулого року ТЕВ тричі організовував польсько-українські форуми, два з яких було присвячено будівельним матеріалам, а один — харчовій продукції. Вони відбувалися під час відповідних галузевих виставок у Києві та Познані.
Неодноразово українських підприємців запрошували на презентації окремих польських фірм та їх продукції. Співробітники Торгово-економічного відділу брали участь у конференціях та зустрічах польських i українських бізнесменів як у Польщі, так i в Україні.
Найбільшим презентаційним щорічним заходом, що організовується в Україні, є Національна польська виставка, яка має універсальний характер. Під час проведення виставки у підприємців з’являється можливість налагоджувати економічні контакти та знайомитися з товарами багатьох фірм. Минулого року виставка проходила у Донецьку, а в 2002 р. — у Дніпропетровську. Це були дуже вдалі заходи, які відбулися завдяки активній участі виконавчої влади цих міст, областей, регіональних торгово-промислових палат і керівників виставкових центрів. У 2004 р. Національна польська виставка проходитиме наприкінці вересня у Харкові.
Ще один напрям діяльності ТЕВ — допомога фірмам у пошуках бізнес-партнерів. До Торгово-економічного відділу звертається багато польських та українських фірм з проханням надати інформацію про виробників та потенційних постачальників конкретних товарів, митні ставки, а також умови експорту або імпорту тощо.
Приємно зазначити, що зацікавленість у польсько-українському співробітництві збільшується, зростає товарообіг між Україною та Польщею, а отже, розширюється i обсяг роботи Торгово-економічного відділу.
Факт вступу Польщі до Європейського союзу викликає на сьогодні, з одного боку, зацікавлення, а з іншого — побоювання щодо подальшого співробітництва між Польщею та Україною, що динамічно розвивається. Це питання також стосується інших дев’яти країн, які з 1 травня 2004 р. розширять коло учасників i територію ЄС.

Запрошення вступити до ЄС з 1 травня 2004 р. отримало 10 країн: Чехія, Угорщина, Польща, Словенія, Словакія, Литва, Латвія, Естонія, Кіпр та Мальта. Договір про прийняття в ЄС 10 нових членів було підписано 16 квітня 2003 р. на самміті Євросоюзу в Афінах. Офіційний вступ 10 країн до ЄС відбудеться у травні 2004 р. після того, як договір про прийняття в ЄС нових членів буде ратифіковано всіма країнами — членами Євросоюзу.

Таке ставлення цілком зрозуміле, адже невдовзі Україна матиме спільний кордон з країнами — членами Євросоюзу, i умови економічного співробітництва з ними зміняться. Серед цих держав на Польщу припадає майже 1/4 експорту товарів та 1/3 — імпорту. Торговельна політика в ЄС є спільною для всіх членів, тому необхідний перегляд трактатно-юридичної бази польсько-українських економічних зв’язків з точки зору можливих протиріч із законодавством ЄС. У 1991 р. Польща денонсувала польсько-українську угоду «Про економічну співпрацю та торгівлю». Однак особливий характер польсько-українського партнерства та зв’язків змушує польський уряд замислитись про необхідність підписання замість скасованої нової угоди, положення якої не входитимуть до кола спільної торговельної політики ЄС. Переговори відносно цієї нової угоди тривають. Наші країни особливо зацікавлені в збереженні існуючих інституційних форм співробітництва, як, наприклад, польсько-українська змішана комісія з питань економічного співробітництва та торгівлі.
Зміни, які відбудуться після 1 травня 2004 р. у митній сфері, не повинні викликати побоювань, а навпаки, позитивно вплинуть на збільшення обсягів товарообігу. Так, якщо українські митні ставки для польських товарів не зміняться, то українські товари постачатимуться до Польщі за ставками митного тарифу ЄС, які в середньому нижче польських. Крім того, до України застосовуватимуться митні пріоритети, передбачені для країн, що розвиваються.
Польське міністерство економіки провело порівняльний аналіз митних тарифів Польщі та ЄС, взявши за основу поставки українських товарів у 2002 р. та враховуючи товарні позиції вартістю понад 100 тис. доларів США (96,6% українського експорту). При цьому порівнювалися лише ті ставки, які діють з урахуванням тимчасово відмінених та антидемпінгових ставок, тому аналіз максимально відповідав реальності. Отже, в результаті аналізу виявлено, що 46,8% товарних позицій утримують той самий рівень митних ставок, 43,4% митних ставок буде знижено, з яких на 36 товарних позицій (13% експорту) ставки знизяться більше ніж на 15%, а на 110 позицій (14,3% експорту) — на 8 — 15%. Митні ставки буде підвищено на експорт, який становить 8,4%.
Зміни також відбудуться у сфері стандартів та сертифікації товарів, що експортуються до Польщі. Однак з огляду на той факт, що за останні роки польське законодавство, яким встановлювалися санітарні, фітосанітарні, ветеринарні та технічні вимоги щодо безпеки товарів, поступово адаптувалося до стандартів ЄС, значних змін у ньому не відбудеться. До тих товарів українського експорту, щодо яких стандарти в Польщі відрізняються від стандартів Євросоюзу, вимоги буде спрощено. Тобто замість двох систем сертифікації при експорті товару як на територію Польщі, так i на територію Євросоюзу, діятиме одна. Отже, є надія, що надалі обсяги нелегальної торгівлі між Польщею та Україною поступово зменшуватимуться. Внаслідок роботи урядів обох країн за останні роки вже намітилась така тенденція. Кордон ЄС, яким невдовзі стане україно-польський кордон, буде серйозною перешкодою для нелегального товарообігу.
Слід зазначити, що українські товари матимуть простіший доступ на польський ринок з огляду на зниження вимог до таких товарів за умов легального перетину кордону.
Крім того, 2004 р. ставить багато інших завдань перед обома країнами, що, зокрема, стосуються i питань ведення бізнесу українськими i польськими підприємцями.
Занепокоєння також викликають нетарифні засоби захисту ринку, що охоплюватимуть розширений ринок Євросоюзу після 1 травня 2004 р.
На сьогодні Польща використовує щодо України підвищені митні ставки (9 — 15%) на деякі вироби зі сталі, відслідковує імпорт вугілля з України, а також узгоджує допустиму квоту експорту аміачної селітри (40 тис. тонн на рік) тощо.
Всі ці засоби з 1 травня 2004 р. не діятимуть. Натомість стануть чинними антидемпінгові засоби Євросоюзу. Крім того, Євросоюз використовує контингенти, що обмежуватимуть торгівлю виробами зі сталі з Україною. Заспокоює той факт, що після вступу Польщі до ЄС вона матиме право голосу в органах Євросоюзу, до компетенції яких входить запровадження захисних засобів, оскільки Польща зацікавлена в продовженні корисного імпорту з України деяких виробів зі сталі, зокрема нефігурних (пласких) виробів.
Адаптація до нових умов економічного співробітництва буде важливим тестом для підприємців. За останні роки вони подолали багато перешкод, у тому числі кризу 1998 — 1999 pp. Тепер перед ними стоїть ще вища планка для їх подолання, але це не бар’єр, а, швидше, допінг, що допоможе підприємцям обох країн гнучко адаптуватися до нових умов та досягти успіху.