Відповідно до ст. 6 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551 -XII учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни. Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлює ст. 12 Закону.
За ст. 10 чинність цього Закону поширюється на дружин (які не одружилися вдруге) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, померлих учасників війни і бойових дій.
Дія Закону також поширюється на сім'ї учасників бойових дій, зазначених у ст. 6 Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів. До членів сімей загиблих (тих, які пропали безвісти) військовослужбовців належать: утриманці загиблого або того, хто пропав безвісти, яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали інвалідами до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Таким чином, визначати право на одержання пільг членом сім'ї (не дружиною) необхідно залежно від обставин смерті учасника бойових дій та від статусу члена сім'ї.
Підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" від 11-17 вересня 2004 р. № 37