Середня заробітна плата для розрахунку допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (далі — Порядок) *.
Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи для оплати листка непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески. Таким періодом є останні 6 календарних місяців (з 1 до 1 числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Відповідно до пунктів 7—9 Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, у межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Зазначену норму встановлено також ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Згідно з частиною другою ст. 21 зазначеного вище закону розрахунковою величиною при обчисленні допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (у тому числі допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами) є гранична сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.