Проект
Закон УкраЇни
Про мiсцевi податки i збори
________________________
Цей Закон визначає перелiк мiсцевих податкiв i зборiв,
платникiв податкiв i зборiв, об'єкти (базу) оподаткування та
механiзм їх справляння.
Стаття 1. Визначення термiнiв
1. У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються у такому
значеннi:
мiсцевi податки i збори - обов'язковi платежi, суми яких
установлюються згiдно з цим Законом органом мiсцевого
самоврядування на територiї вiдповiдної
адмiнiстративно-територiальної одиницi та якi зараховуються до її
мiсцевого бюджету;
податковий агент - юридична особа (її фiлiя, вiддiлення,
iнший вiдокремлений (структурний) пiдроздiл) або фiзична особа -
пiдприємець чи представництво нерезидента - юридичної особи, якi
незалежно вiд їх органiзацiйно-правового статусу та способу
оподаткування iншими податками зобов'язанi нараховувати,
утримувати та сплачувати до мiсцевого бюджету мiсцевi податки i
збори, перелiк яких визначений цим Законом, вiд iменi та за
рахунок платника податку, вести податковий облiк та подавати
податкову звiтнiсть податковим органам вiдповiдно до цього Закону
та рiшення органу мiсцевого самоврядування про встановлення
мiсцевих податкiв i зборiв, а також нести вiдповiдальнiсть за
порушення закону;
ринок - суб'єкт господарювання, утворений на вiдведенiй в
установленому земельним законодавством порядку земельнiй дiлянцi i
зареєстрований як платник податку, функцiональними обов'язками
якого є надання послуг та створення для продавцiв i покупцiв
належних умов для органiзацiї торговельної дiяльностi;
ринкова торгiвля - дiяльнiсть, пов'язана з купiвлею-продажем
товарiв, наданням послуг, виконанням робiт на земельнiй дiлянцi
ринку.
Термiни щодо порядку погашення зобов'язань платникiв мiсцевих
податкiв i зборiв перед бюджетами застосовуються у значеннi,
визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими
фондами" (_2181-14_), крiм тих термiнiв, що визначенi цим Законом.
Стаття 2. Повноваження сiльських, селищних та мiських рад
щодо мiсцевих податкiв i зборiв
1. Сiльськi, селищнi та мiськi ради:
1) приймають вiдповiдно до вимог цього Закону рiшення про
встановлення мiсцевих податкiв i зборiв;
2) затверджують порядок справляння кожного мiсцевого податку
чи збору;
3) встановлюють ставки мiсцевих податкiв i зборiв з
урахуванням особливостей їх визначення згiдно з цим Законом;
4) забезпечують офiцiйне оприлюднення своїх рiшень про
встановлення мiсцевих податкiв i зборiв;
5) встановлюють для окремих соцiальних категорiй фiзичних
осiб за перелiком, що визначається вiдповiдною радою, пiльговi
ставки мiсцевих податкiв i зборiв або звiльняють їх вiд сплати
таких податкiв i зборiв. Не дозволяється встановлювати пiльговi
ставки мiсцевих податкiв i зборiв для юридичних осiб та фiзичних
осiб - пiдприємцiв або звiльняти їх вiд сплати таких податкiв i
зборiв.
Стаття 3. Порядок справляння мiсцевого податку чи збору
1. Порядок справляння кожного виду мiсцевого податку чи
збору, що затверджується рiшенням сiльської, селищної та мiської
ради вiдповiдно до норм цього Закону, є невiд'ємною частиною
рiшення про встановлення мiсцевих податкiв i зборiв.
2. Рiшення сiльської, селищної чи мiської ради про
встановлення мiсцевих податкiв i зборiв має силу
нормативно-правового акта з питань оподаткування.
3. Порядок справляння кожного виду мiсцевого податку чи збору
повинен мiстити iнформацiю про:
1) суб'єкта оподаткування - платника та/або податкового
агента мiсцевого податку чи збору;
2) об'єкт (базу) оподаткування;
3) ставки мiсцевого податку чи збору;
4) механiзм справляння мiсцевого податку чи збору;
5) пiльги щодо оподаткування;
6) iншi питання, пов'язанi iз сплатою мiсцевого податку чи
збору, що регулюються цим Законом.
4. Копiя прийнятого рiшення сiльської, селищної чи мiської
ради про встановлення мiсцевих податкiв i зборiв та порядок їх
справляння надсилається у десятиденний строк до органу державної
податкової служби, в якому перебувають на облiку платники мiсцевих
податкiв i зборiв.
5. Реєстрацiя суб'єктiв оподаткування як платникiв та
податкових агентiв мiсцевих податкiв i зборiв здiйснюється у
порядку, визначеному центральним органом державної податкової
служби України.
Стаття 4. Мiсцевi податки i збори
1. До мiсцевих податкiв належать:
1) ринковий податок;
2) податок за мiсця для паркування транспортних засобiв;
3) податок на нерухоме майно (нерухомiсть), вiдмiнне вiд
земельної дiлянки;
4) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата
за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi).
2. До мiсцевих зборiв належать:
1) рекламний збiр;
2) туристичний збiр.
Стаття 5. Ринковий податок
1. Платники податку
1.1. Платником податку є юридична особа або фiзична
особа -пiдприємець, якi в установленому земельним законодавством
порядку отримали у власнiсть або користування, зокрема на умовах
оренди (суборенди), земельну дiлянку з метою органiзацiї ринкової
торгiвлi.
1.2. У разi коли земельна дiлянка перебуває у спiльнiй
власностi з визначенням частки кожного з учасникiв спiльної
власностi (спiльна часткова власнiсть) або без визначення часток
учасникiв спiльної власностi (спiльна сумiсна власнiсть),
платником податку є один iз спiввласникiв, на якого покладено
обов'язки щодо управлiння спiльним майном.
2. Об'єкт оподаткування
2.1. Об'єктом оподаткування є земельна дiлянка, яка надана у
власнiсть або користування, зокрема на умовах оренди (суборенди),
юридичним та фiзичним особам з метою органiзацiї на такiй дiлянцi
ринкової торгiвлi.
2.2. Орган мiсцевого самоврядування або орган виконавчої
влади, який прийняв рiшення про надання земельної дiлянки для
органiзацiї ринкової торгiвлi, у п'ятиденний строк з дня прийняття
такого рiшення надсилає його копiю органовi державної податкової
служби за мiсцезнаходженням такої земельної дiлянки.
2.3. У разi коли юридичною особою або фiзичною особою -
пiдприємцем укладається договiр найму (оренди) земельної дiлянки
для розмiщення ринку та/або оренди (суборенди) будiвель, споруд,
що належать ринку, з метою органiзацiї ринкової торгiвлi, копiя
такого договору надається у п'ятиденний строк пiсля його укладення
органовi державної податкової служби особою (орендарем), що уклала
договiр.
3. Ставки податку
3.1. Ставки податку встановлюються органами мiсцевого
самоврядування у гривнях за 1 квадратний метр площi земельної
дiлянки за кожний день здiйснення ринкової торгiвлi у розмiрi вiд
0,25 до 2,5 вiдсотка мiнiмальної заробiтної плати, установленої
законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року.
3.2. При визначеннi ставки податку органи мiсцевого
самоврядування враховують мiсцезнаходження земельної дiлянки, на
якiй здiйснюється ринкова торгiвля, перiод її здiйснення та види
товарiв (робiт, послуг), продаж (виконання, надання) яких
здiйснюється.
4. Порядок сплати податку
4.1. Платники податку сплачують податок до мiсцевих бюджетiв
за мiсцезнаходженням земельної дiлянки, на якiй здiйснюється
ринкова торгiвля.
4.2. Платник податку, який має пiдроздiл без статусу
юридичної особи, що здiйснює ринкову торгiвлю на земельнiй дiлянцi
не за мiсцем реєстрацiї такого платника податку, зобов'язаний
зареєструвати такий пiдроздiл як платника податку в органi
державної податкової служби за мiсцезнаходженням земельної
дiлянки.
4.3. Базовий податковий (звiтний) перiод дорiвнює
календарному мiсяцю.
Стаття 6. Податок за мiсця для паркування транспортних
засобiв
1. Платники податку
1.1. Платниками податку є юридичнi особи та фiзичнi
особи -пiдприємцi, якi згiдно з рiшенням органу мiсцевого
самоврядування органiзовують та провадять дiяльнiсть iз
забезпечення паркування транспортних засобiв на спецiально
вiдведених земельних дiлянках.
1.2. Перелiк спецiальних земельних дiлянок, вiдведених для
органiзацiї та провадження дiяльностi iз забезпечення паркування
транспортних засобiв, в якому зазначаються їх мiсцезнаходження,
загальна площа, технiчне облаштування, кiлькiсть мiсць для
паркування транспортних засобiв, затверджується рiшенням органу
мiсцевого самоврядування про встановлення податку.
Таке рiшення разом з перелiком осiб, якi уповноваженi
органiзовувати та провадити дiяльнiсть iз забезпечення паркування
транспортних засобiв, надається виконавчим органом сiльської,
селищної, мiської ради органовi державної податкової служби у
п'ятиденний строк з дня набрання ним чинностi.
2. Об'єкт оподаткування
2.1. Об'єктом оподаткування є земельна дiлянка, яка згiдно з
рiшенням органу мiсцевого самоврядування спецiально вiдведена для
забезпечення паркування транспортних засобiв на автомобiльних
дорогах загального користування, тротуарах або iнших мiсцях.
3. Ставки податку
3.1. Ставки податку встановлюються за кожний день провадження
дiяльностi iз забезпечення паркування транспортних засобiв у
гривнях за
1 квадратний метр площi земельної дiлянки, вiдведеної для
органiзацiї та провадження такої дiяльностi, у розмiрi вiд 0,03 до
1 вiдсотка мiнiмальної заробiтної плати, установленої законом на 1
сiчня податкового (звiтного) року.
3.2. Пiд час встановлення ставки податку органи мiсцевого
самоврядування враховують мiсцезнаходження такої земельної
дiлянки, її технiчне облаштування та режим роботи.
4. Порядок сплати податку
4.1. Податок сплачується до вiдповiдного бюджету за
мiсцезнаходженням земельної дiлянки, вiдведеної для органiзацiї та
провадження дiяльностi iз забезпечення паркування транспортних
засобiв.
4.2. Платник податку, який має пiдроздiл без статусу
юридичної особи, що провадить дiяльнiсть iз забезпечення
паркування транспортних засобiв на земельнiй дiлянцi не за мiсцем
реєстрацiї такого платника податку, зобов'язаний зареєструвати
такий пiдроздiл як платника податку в органi державної податкової
служби за мiсцезнаходженням земельної дiлянки.
4.3. Базовий податковий (звiтний) перiод дорiвнює
календарному мiсяцю.
Стаття 7. Податок на нерухоме майно (нерухомiсть), вiдмiнне
вiд земельної дiлянки
1. Податок на нерухоме майно (нерухомiсть), вiдмiнне вiд
земельної дiлянки встановлюється окремим законом.
Стаття 8. Плата за землю (земельний податок, а також орендна
плата за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi)
1. Плата за землю (земельний податок, а також орендна плата
за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi)
встановлюються окремим законом.
Стаття 9. Рекламний збiр
1. Платники збору
1.1. Платниками збору є юридичнi та фiзичнi особи, що є
замовниками виробництва та/або розповсюдження (розмiщення) реклами
(далi - рекламодавцi), а також виробники та/або розповсюджувачi
реклами, якщо вони самi є рекламодавцями.
1.2. Податковими агентами iз сплати рекламного збору є
виробники та/або розповсюджувачi реклами, та/або особи, якi
розмiщують рекламу i зобов'язанi нараховувати, утримувати та
сплачувати податок до мiсцевого бюджету вiд iменi та за рахунок
платника податку, вести податковий облiк та подавати податкову
звiтнiсть податковим органам вiдповiдно до законодавства, а також
нести вiдповiдальнiсть за порушення норм цього Закону.
1.3. У разi коли мiсце розмiщення реклами вiдрiзняється вiд
мiсця реєстрацiї податкового агента, вiн повинен зареєструвати
свiй пiдроздiл без створення юридичної особи в органах державної
податкової служби за мiсцем розмiщення реклами.
2. Об'єкти оподаткування
2.1. Об'єктом оподаткування є послуги з виробництва та/або
розповсюдження (розмiщення) реклами, що надаються рекламодавцю
виробником та/або розповсюджувачем реклами на/у транспортних
засобах, виробником або розповсюджувачем внутрiшньої i зовнiшньої
реклами, а також послуги, що надаються пiд час провадження
виставкової дiяльностi.
3. База оподаткування
3.1. Базою оподаткування є вартiсть наданих рекламодавцю
послуг з виробництва та/або розповсюдження (розмiщення) реклами
без урахування суми внесених (нарахованих) вiдповiдно до Закону
України "Про систему оподаткування" (_1251-12_) податкiв, зборiв
(обов'язкових платежiв). Така вартiсть обчислюється виходячи з
договiрної вартостi, визначеної за вiльними цiнами, але не нижчими
за звичайнi.
3.2. Якщо рекламнi роботи виконуються власними силами
рекламодавця, базою оподаткування є вартiсть понесених валових
витрат на самостiйне виготовлення та/або розповсюдження
(розмiщення) своєї реклами без урахування суми сплачених
(нарахованих) вiдповiдно до Закону України "Про систему
оподаткування" (_1251-12_) податкiв, зборiв (обов'язкових
платежiв). Такi валовi витрати визначаються у порядку,
встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку
пiдприємств" (_334/94-ВР_).
4. Ставки збору
4.1. Ставки збору встановлюються у розмiрi вiд 0,5 до 5
вiдсоткiв вiд бази оподаткування, зазначеної у пунктi 3 цiєї
статтi.
4.2. У разi рекламування алкогольних напоїв, пива та
тютюнових виробiв, знакiв товарiв i послуг (товарних знакiв),
iнших об'єктiв права iнтелектуальної власностi, пiд якими
випускаються алкогольнi напої, пиво та тютюновi вироби,
застосовується подвiйна ставка оподаткування.
5. Звiльнення вiд сплати збору
Не пiдлягають оподаткуванню послуги з виробництва та/або
розповсюдження (розмiщення) iнформацiйної продукцiї, яка не носить
рекламний характер, а саме:
а) iнформацiйнi вивiски при входi у примiщення юридичної
особи, її пiдроздiлу або фiзичної особи чи iнформацiйнi таблицi та
надписи на/у транспортних засобах, зокрема метрополiтенi,
розповсюдження яких не має на метi отримання прибутку;
б) вивiски чи таблицi, що повiдомляють про обмеження
пересування, виконання ремонтних, аварiйних та iнших робiт;
в) повiдомлення iнформацiйного характеру, що розмiщуються
всерединi будинкiв або примiщень, розповсюдження яких не має на
метi отримання прибутку;
г) рекламнi носiї, що мiстять соцiальну рекламу;
г) оголошення чи повiдомлення про змiну мiсця розташування
пiдприємств, установ та органiзацiй, їх номерiв телефонiв,
телефаксiв, телетайпiв;
д) вiзитнi картки юридичних та фiзичних осiб.
6. Особливостi справляння збору
6.1. Податковi агенти пред'являють рекламодавцю до сплати
суму збору, що видiляється у документах окремим рядком одночасно
iз сплатою вартостi наданих рекламних послуг. При цьому податковi
агенти обчислюють суму збору до сплати рекламодавцю виходячи iз
загальної вартостi оплачених рекламодавцем рекламних послуг.
6.2. У разi коли пiд час виконання рекламними агентствами
рекламних робiт (надання рекламних послуг) залучаються третi
особи, якi виконують частину рекламних робiт (надають рекламнi
послуги), збiр сплачується кожною такою особою пропорцiйно
вартостi фактично виконаних робiт.
6.3. Якщо реклама виготовлена та/або розповсюджена
(розмiщена) рекламодавцем, вiн обчислює суму збору самостiйно.
7. Порядок сплати збору
7.1. Збiр сплачується до мiсцевого бюджету за мiсцем
розмiщення реклами.
7.2. Якщо рекламодавець бiльше не виготовляє та/або не
розповсюджує (не розмiщує) рекламу, вiн звiльняється вiд обов'язку
подання податкової декларацiї у наступних податкових (звiтних)
перiодах, про що платник збору повiдомляє орган державної
податкової служби шляхом внесення вiдповiдного запису до
податкової декларацiї, що подається за останнiй податковий
(звiтний) перiод.
7.3. Базовий податковий (звiтний) перiод дорiвнює
календарному мiсяцю.
Стаття 10. Туристичний збiр
1. Туристичний збiр є необов'язковим до запровадження
сiльськими, селищними та мiськими радами.
2. Платники збору
2.1. Платниками збору є громадяни України, iноземцi, а також
особи без громадянства, якi тимчасово перебувають на територiї
села, селища, мiста чи об'єднання сiл, на якiй дiє рiшення органу
мiсцевого самоврядування про встановлення збору з метою туризму,
лiкування, вiдрядження та iншими цiлями, що реалiзуються пiд час
подорожi, та користуються послугами з тимчасового проживання iз
зобов'язанням залишити мiсце перебування у зазначений строк.
3. Ставки збору
3.1. Ставка збору справляється одноразово за весь перiод
тимчасового перебування з метою, визначеною у пiдпунктi 2.1.
пункту 2 цiєї статтi, у розмiрi вiд 0,1 до 2 вiдсоткiв мiнiмальної
заробiтної плати, установленої законом на 1 сiчня податкового
(звiтного) року.
4. Податковi агенти
4.1. Згiдно з рiшенням органу мiсцевого самоврядування,
справляння збору здiйснюється юридичними та фiзичними особами, якi
зареєстрованi як платники податкiв на територiї села, селища,
мiста чи об'єднання сiл, на якiй дiє рiшення органу мiсцевого
самоврядування про встановлення
збору i:
а) для яких виключною дiяльнiстю є органiзацiя та
забезпечення створення туристичного продукту, реалiзацiя та
надання туристичних послуг, а також посередницька дiяльнiсть з
надання характерних та супутнiх послуг i якi в установленому
порядку отримали лiцензiю на туроператорську дiяльнiсть;
б) якi провадять посередницьку дiяльнiсть з реалiзацiї
туристичного продукту туроператорiв та туристичних послуг iнших
суб'єктiв туристичної дiяльностi, а також посередницьку дiяльнiсть
з надання характерних та супутнiх послуг i якi в установленому
порядку отримали лiцензiю на турагентську дiяльнiсть;
в) якi надають послуги з тимчасового розмiщення (проживання),
харчування екскурсiйних, розважальних та iнших туристичних послуг;
г) якi провадять дiяльнiсть, пов'язану з туристичним
супроводом, i якi в установленому порядку отримали дозвiл на право
здiйснення туристичного супроводу.
5. Особливостi справляння збору
5.1. Податковi агенти справляють збiр пiд час надання послуг,
пов'язаних з тимчасовим проживанням i туристичним супроводом, i
видають платникам збору квитанцiї (чеки) про його сплату. У разi
коли збiр сплачено пiд час отримання путiвок та курсiвок,
квитанцiя видається безоплатно.
5.2. Квитанцiї повиннi бути виготовленi вiдповiдно до Правил
виготовлення бланкiв цiнних паперiв та документiв суворого облiку
за єдиною формою на всiй територiї села, селища, мiста чи
об'єднання сiл, де прийнято рiшення про встановлення збору.
Квитанцiя є документом суворої звiтностi, в якому
зазначається прiзвище, iм'я, по батьковi платника, сума сплаченого
збору та дата сплати.
Облiк квитанцiй ведеться податковим агентом у товарно-касовiй
книзi в установленому порядку.
Облiк квитанцiй, виданих особам, якi сплатили збiр пiд час
отримання путiвок та курсiвок, ведеться податковим агентом окремо
вiд облiку виданих квитанцiй (чекiв).
5.3. У разi змiни особою мiсця перебування у межах територiї
села, селища, мiста чи об'єднання сiл i за наявностi вiдповiдної
квитанцiї про сплату збору повторно такий збiр не справляється.
5.4. Сума збору включається у вартiсть вiдрядження, путiвки
або туристичного продукту (в разi надання туристичних послуг на
територiї України) i зазначається окремим рядком у звiтi про
використання коштiв, наданих на вiдрядження або пiд звiт, путiвцi
або iншому документi, що пiдтверджує надання туристичних послуг на
територiї України. За наявностi путiвки або iншого документа, що
пiдтверджує оплату туристичних послуг (туристичного продукту), якi
надаються на територiї села, селища, мiста чи об'єднання сiл,
окремо збiр з платникiв не справляється.
6. Порядок сплати збору
6.1. Збiр перераховується до мiсцевого бюджету того села,
селища, мiста чи об'єднання сiл, на територiї яких надаються
послуги з тимчасового проживання (ночiвлi) та/або
екскурсiйно-туристичнi послуги.
6.2. Збiр сплачується податковими агентами за мiсцем надання
послуг.
6.3. Базовий податковий (звiтний) перiод дорiвнює
календарному мiсяцю.
Стаття 11. Оподаткування iноземцiв та осiб без громадянства
1. Iноземцi та особи без громадянства сплачують мiсцевi
податки i збори на рiвних умовах з громадянами України.
2. Iноземнi юридичнi особи сплачують мiсцевi податки i збори
через свої представництва, зареєстрованi на територiї України
вiдповiдно до законодавства.
Стаття 12. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi одночасно iз набранням
чинностi Законом України "Про податок на нерухоме майно
(нерухомiсть), вiдмiнне вiд земельної дiлянки", але не ранiше дня
його опублiкування.
2. З набранням чинностi цим Законом втрачають чиннiсть:
Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17 березня 1993 року №
24 -93 "Про податок на промисел" (Вiдомостi Верховної Ради
України, 1993 р., № 19, ст. 208; 1995 р., № 16, ст. 111, № 30, ст.
229; 1996 р., № 45, ст. 237);
Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 20 травня 1993 року №
56 - 93 "Про мiсцевi податки i збори" (Вiдомостi Верховної Ради
України, 1993 р., № 30, ст. 336, № 32, ст. 340; 1995 р., № 30,
ст. 229; 1999 р.,
№ 5-6, ст. 39; 2000 р., № 10, ст. 78; 2002 р., № 2, ст. 5;
2005 р., № 48, ст. 483; 2008 р., № 18, ст. 197).
3. У зв'язку з набранням чинностi цим Законом припиняється
вiдповiдно до пункту 4 роздiлу XV "Перехiднi положення"
Конституцiї України (_254к/96-ВР_) дiя Указу Президента України
вiд 28 червня 1999 року № 761 (_761/99_) "Про впорядкування
механiзму сплати ринкового збору".
4. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1) у Законi України "Про систему оподаткування" (_1251-12_)
(Вiдомостi Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; 2000
р., № 39, ст. 333; 2001 р., № 33, ст. 179; 2006 р., № 2 - 3, ст.
35):
у статтi 14:
у частинi першiй пункти 7, 8, 11, 15, 17 i 21 виключити;
у частинi четвертiй цифри "7, 8 i 11" виключити;
пункт 6 викласти у такiй редакцiї:
"6. Пiдприємствам та органiзацiям громадських органiзацiй
iнвалiдiв можуть надаватися пiльги щодо сплати податкiв,
зазначених у пунктах 1 i 3 частини першої цiєї статтi, на пiдставi
дозволу на право користування такою пiльгою, який надається
мiжвiдомчою Комiсiєю з питань дiяльностi пiдприємств та
органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв вiдповiдно до Закону
України "Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi.";
статтю 15 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 15. Мiсцевi податки i збори
1. До мiсцевих податкiв належать:
1) ринковий податок;
2) податок за мiсця для паркування транспортних засобiв;
3) податок на нерухоме майно (нерухомiсть), вiдмiнне вiд
земельної дiлянки;
4) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата
за земельнi дiлянки державної i комунальної власностi).
2. До мiсцевих зборiв належать:
1) рекламний збiр;
2) туристичний збiр.
3. Ставки мiсцевих податкiв i зборiв, механiзм справляння та
порядок їх сплати встановлюються сiльськими, селищними, мiськими
радами i зараховуються до їх бюджетiв у порядку, визначеному
законодавством.
4. Пiдприємствам та органiзацiям громадських органiзацiй
iнвалiдiв можуть надаватися пiльги щодо сплати податку,
зазначеного у пунктi 4 частини першої цiєї статтi, на пiдставi
дозволу на право користування такою пiльгою, який надається
мiжвiдомчою Комiсiєю з питань дiяльностi пiдприємств та
органiзацiй громадських органiзацiй iнвалiдiв вiдповiдно до Закону
України "Про основи соцiальної захищеностi iнвалiдiв в Українi"
(_875-12_).
Санаторно-курортним та оздоровчим закладам громадських
органiзацiй iнвалiдiв, реабiлiтацiйним установам громадських
органiзацiй iнвалiдiв можуть надаватися пiльги щодо сплати
податку, зазначеного в пунктi 4 частини першої цiєї статтi, на
тих самих умовах.";
2) у пунктi 12.6 статтi 12 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та
державними цiльовими фондами" (_2181-14_) (Вiдомостi Верховної
Ради України, 2001 р., № 10,
ст. 44):
останнiй абзац пiсля слiв "податкового боргу" доповнити
словами "iз сплати податку з доходiв фiзичних осiб";
доповнити пункт абзацом такого змiсту:
"У разi смертi фiзичної особи-пiдприємця платника податку,
визнання її недiєздатною, безвiсно вiдсутньою або оголошення її
померлою обов'язок погашення податкових зобов'язань або
податкового боргу покладається на особу (осiб), яка (якi)
вiдповiдно до законодавства уповноважена (уповноваженi) управляти
майном такої фiзичної особи-пiдприємця.";
3) у пунктi 9.12 статтi 9 Закону України "Про податок з
доходiв фiзичних осiб" (_889-15_) (Вiдомостi Верховної Ради
України, 2003 р., № 37, ст. 308):
слова "або фiзичною особою, яка сплачує ринковий збiр"
виключити;
у пiдпунктi 9.12.1 слова ", а також фiзичною особою, яка
сплачує ринковий збiр," виключити;
у пiдпунктi 9.12.2 та першому реченнi пiдпункту 9.12.3 слова
"або фiзична особа, яка сплачує ринковий збiр" виключити;
4) частину шосту статтi 12 Закону України "Про рекламу"
(_270/96-ВР_) (Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст.
62; 2008 р., № 18, ст. 197) викласти в такiй редакцiї:
"6. Рекламний збiр пiд час оплати послуг за розмiщення
соцiальної реклами встановлюється згiдно iз Законом України "Про
мiсцевi податки i збори.".
5. Абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статтi 14
Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26 грудня 1992 року № 13 -
92 "Про прибутковий податок з громадян" (Вiдомостi Верховної Ради
України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30 - 31, ст. 195; 2002
р., № 12-13, ст. 92) виключити.
6. До приведення законодавства України у вiдповiднiсть iз цим
Законом закони та iншi нормативно-правовi акти застосовуються в
частинi, що не суперечить цьому Закону.