Однією з підстав виникнення прав і обов'язків громадян згідно з чинним законодавством є угоди, укладені між ними. Укладаючи будь-яку угоду, необхідно пам'ятати про вимоги закону стосовно форми угоди, обов'язкових умов укладення договору, волевиявлення сторін, належності сторонам за договором прав і обов'язків, які вони хочуть передати чи надбати. Однак у разі укладення угод, їхнього виконання чи розірвання громадяни не завжди приділяють належну увагу вимогам законодавства. В подальшому під час виникнення спору між сторонами це ускладнює і навіть унеможливлює захист їхніх прав і законних інтересів, у тімr числі й у судовому порядку.

Уладаючи договір, перш за все необхідно звертати увагу на те, чи належать стороні права і обов'язки, які вона за цим договором хоче передати. Так, рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова було визнано недійсним договір, за яким громадянка С. продала, а громадянка Ж. зі своїм сином купили двокімнатну квартиру. Це сталося тому, що покупці не звернули уваги на те, що громадянці С. зазначена квартира вже не належала, оскільки вона її продала до цього іншим особам.

Орджонікідзевським районним судом м.Харкова відмовлено в задоволенні позовних вимог В. і Г. до приватної фірми К про поновлення порушених трудових прав і стягнення заробітної плати. При цьому суд виходив з того, що трудовий договір між позивачами і підприємством не укладався, вказані громадяни до керівника фірми з цього питання не звертались. Домовленість з бригадиром будівельної бригади про разове виконання підсобних робіт не може бути підставою для визнання цих громадян працівниками фірми, оскільки бригадиру не надано права приймання на роботу працівників.

Отже, громадянам, як засвідчує практика, під час укладення договорів з тих чи інших питань необхідно керуватися законодавством, що регулює відповідні правовідносини, звергати увагу на умови та підстави виникнення прав і обов'язків.

Так, ринкова економіка внесла суттєві зміни до житлового законодавства. Зокрема, власник житла може його здати не тільки в піднайм, а й в оренду.

Стаття 168 Житлового кодексу визначає умови, за яких може бути розірвано договір найму житлового приміщення, отже, й договору оренди приміщень. Ці умови є обов'язковими і не можуть бути змінені угодою сторін.

Проте в судовій практиці трапляються випадки, коли одна зі сторін договору оренди квартири вимагала його розірвання на підставі невиконання таких умов, які не передбачені у вказаній нормі права.

Зокрема, не можна розірвати договір оренди на підставі того, що орендар не виконує взяті на себе за договором оренди зобов'язання застрахувати орендовану квартиру та її обладнання, сплачувати внески за страхування квартири та її обладнання від пожеж й інших ризиків.

Отже, невиконання умов договору, не передбачених в ст.168 ЖК України, не тягне його розірвання, а може бути лише підставою для покладення іншої передбаченої договором відповідальності.

Трапляються й випадки, коли укладаються угоди, що не відповідають дійсному волевиявленню сторін.

Так, громадянин Є. подарував своїй дружині половину будинку. Але насправді сторони мали на увазі не дарування, а купівлю-продаж частини будинку.

Згідно з ч.2 ст.58 Цивільного кодексу, якщо угода здійснена з метою приховування іншої угоди, то повинні застосовуватися правила, що регулюють ту угоду, яку сторони мали на увазі. Тому в цьому разі суд може визнати таку угоду як купівлю-продаж, а не як договір дарування.

Отже, аби наміри, побажання і сподівання громадян щодо укладених ними угод відповідали вимогам закону, щоб після укладення договорів уникнути несподіванок і зайвих витрат часу на захист своїх прав і законних інтересів, необхідно під час укладення угод звертатись за юридичною допомогою до фахівців.

Л.Скорик,

молодший радник юстиції, старший прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави прокуратури м.Харкова

Газета "Закон і Бізнес" No 23 09.06.2001

По материалам газеты "ЗАКОН & Ð‘ІЗНЕС"