ЮРИДИЧНИЙ ХАРКІВ ПЛЮС
Законодавство України / нормативні документи / правова допомога / послуги юриста / адвоката
  • Головна
  • Список баз
  • Допомога
Судова практика
Верховний Суд України /2001/
ПОШУК ПО ВСІЙ БАЗІ
Обставини замаху на вбивство адвоката на замовлення з'ясовано вкрай поверхово, мотиви, з яких суд відкинув ряд доказів, у вироку не наведено, порушено право обвинуваченого на захист, у зв'язку з чим вирок скасовано, а справу повернено на нове розслідування (09/01/2001)
Дії, які були розпочаті як крадіжка з проникненням у житло і переросли в грабіж, належить кваліфікувати за ч. 3 ст. 141 КК України (11/01/2001)
Заподіяння лікарем-акушером тяжких тілесних ушкоджень дитині під час пологів визнано казусом (випадком), що виключає кримінальну відповідальність, оскільки настання таких наслідків не було викликане його умислом чи необережністю (11/01/2001)
Відповідальність за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну з вини працівника під час виконання ним своїх трудових обов'язків, несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах (16/01/2001)
Додаткова міра покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю може бути призначена судом лише за умови, що особа у встановленому законом порядку одержала дозвіл на заняття підприємницькою діяльністю, тобто була суб'єктом такої діяльності (16/01/2001)
Одне й те саме умисне вбивство не може бути вчинене і з корисливих мотивів, і у зв'язку з виконанням потерпілим свого службового обов'язку. Розбій, вчинений у складі банди, повністю охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 69 КК України, і додаткової кваліфікації за ст. 142 чи 86 цього Кодексу не потребує (18/01/2001)
Суд вищої інстанції безпідставно відмовив засудженому у відновленні строку на оскарження вироку, у зв'язку з чим ухвалу судової колегії скасовано, а справу повернено до суду для виконання вимог статей 348, 349, 358 КПК України (18/01/2001)
Громадський інспектор рибоохорони наділений владними повноваженнями, які породжують правові наслідки, а тому він є посадовою особою та суб'єктом злочину, передбаченого ст. 168 КК України (01/02/2001)
Незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) і бойових припасів слід вважати умисні дії, спрямовані на заволодіння ними всупереч установленому законом порядку шляхом скуповування, обміну, привласнення знайденого, одержання в подарунок чи як відшкодування боргу тощо (01/02/2001)
Умисні тілесні ушкодження середньої тяжкості, заподіяні підозрюваною особою під час її затримання, безпідставно визнано вчиненими з хуліганських мотивів (06/02/2001)
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 108 КК України, вважається закінченим з моменту вчинення дій, якими створюється реальна загроза інфікування іншої особи венеричним захворюванням. Якщо при вчиненні зазначених дій винна особа бажає настання такого захворювання, то її дії за наявності інших передбачених законом ознак повинні кваліфікуватись як замах на зараження іншої особи венеричним захворюванням за ч. 2 або ч. 3 ст. 108 КК України (08/02/2001)
Вирок скасовано через невідповідність обраного засудженому покарання в наслідок його м'якості (22/02/2001)
Вирішуючи питання про кваліфікацію дій винної особи за ознакою заподіяння потерпілому значної шкоди, необхідно виходити з вартості викраденого на час вчинення злочину, його кількості і значущості для потерпілого, а також із матеріального становища останнього (22/02/2001)
Дії, пов'язані з активним опором працівникам міліції, помилково кваліфіковано судом за ст. 190-1 КК України як посягання на їх життя (01/03/2001)
При вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях особи складу злочину, передбаченого ст. 79 КК України, необхідно враховувати художнє оформлення грошового знака, яке передбачає певний ступінь завершеності зображення на підроблених грошах чи цінних паперах, та якість відтворення, котра передбачає такий ступінь графічної і кольорової точності зображення, який дає винній особі підстави вважати можливим перебування виготовлених нею грошей в обігу (01/03/2001)
Предметом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 194 КК України, є документи, печатки та штампи лише державних чи громадських підприємств, установ, організацій, а не приватних осіб (06/03/2001)
Суперечності між висновками судово-медичних експертиз та іншими доказами суд повинен усунути шляхом допиту експерта, який дав висновки, і в разі необхідності призначити повторну судово-медичну експертизу. Неусунення зазначеної суперечності визнається істотним порушенням кримінально-процесуального закону і тягне скасування вироку (06/03/2001)
Викрадення майна слід вважати закінченим з моменту, коли винна особа вилучила чуже майно і має реальну (хоча б початкову) можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Якщо такої можливості немає, дії винної особи треба розглядати як замах на вчинення даного злочину (13/03/2001)
Ухвала касаційної інстанції має бути належно мотивована та відповідати вимогам кримінально-процесуального законодавства (22/03/2001)
Співучасник злочину не може нести відповідальність за вчинення іншим виконавцем злочину, про який вони не домовлялися (27/03/2001)
Відповідальність за одержання хабара настає незалежно від того, коли його одержано, - до чи після вчинення певних дій по службі (06/04/2001)
Кожна особа має право захищатися шляхом заподіяння шкоди тому, хто нападає, не від будь-якого протиправного вчинку, а лише від суспільно небезпечного посягання (06/04/2001)
Про зміну судових рішень у частині визначеного засудженому виду виправно-трудової колонії - заміни суворого режиму посиленим (06/04/2001)
Щодо повернення справи на додаткове розслідування (06/04/2001)
При відмежуванні умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винної особи (17/04/2001)
Умисне вбивство визнається вчиненим за попереднім зговором групою осіб, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь за попередньою домовленістю як співвиконавці дві особи і більше. Відповідно до ст. 93 КПК витрати на стаціонарне лікування потерпілого стягуються з кожного із засуджених з урахуванням ступеня їхньої вини та майнового стану (15/05/2001)
Коли група осіб мала намір вчинити за попередньою змовою крадіжку, а один із її учасників, виходячи за межі цієї домовленості, відкрито заволодів майном потерпілої особи, то його дії слід кваліфікувати як грабіж, а дії інших учасників злочину - як крадіжку (17/05/2001)
Умисне вбивство слід вважати вчиненим із особливою жорстокістю, якщо його було здійснено в присутності близьких потерпілому осіб, і винний усвідомлював, що такими діями спричиняє їм особливі страждання (22/05/2001)
Банда на відміну від організованої злочинної групи характеризується тим, що вона набуває всіх ознак цілісного об'єднання осіб ще до початку вчинення нападницьких дій. Ненаведення доказів на підтвердження висновків про доведеність вини осіб у бандитизмі визнано істотною неповнотою судового слідства, що потягло скасування вироку (31/05/2001)
Якщо обставини, зазначені в п. 4 ст. 6 КПК України, виявляються в стадії судового розгляду, суд відповідно до вимог ч. 3 цієї статті доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок зі звільненням засудженого від покарання (05/06/2001)
Для застосування ст. 166 КК України необхідно встановити, що дії винної особи щодо потерпілого були зумовлені її посадовим становищем і пов'язані з посадовими повноваженнями. За відсутності такого зв'язку винний несе відповідальність за злочин проти особи (07/06/2001)
За наявності такої кваліфікуючої ознаки контрабанди, як вчинення її групою осіб, які зорганізувалися для заняття контрабандою, всі учасники групи є виконавцями, незалежно від того, кому належали товари на праві власності. За умови незаконного переміщення цих товарів поза митним контролем з метою ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів такі дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 70 і 148-2 КК (26/06/2001)
Виправдувальний вирок скасовано і справу направлено на додаткове розслідування, оскільки при розгляді суд допустив однобічність і неповноту, а у висновках про недоведеність вини підсудного в одержанні хабара - істотну суперечність (17/07/2001)
Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 193 КК України (в редакції 1960 р.; у чинному - ст. 357), можуть бути лише офіційні документи, штампи і печатки, які знаходяться у державних або громадських підприємствах, установах та організаціях (24/07/2001)
При ухваленні виправдувального вироку суд, як і органи попереднього слідства при розслідуванні справи, допустив істотну неповноту, тому вирок скасовано, а справу повернено на нове розслідування (26/07/2001)
Суд помилково дійшов висновку про те, що винні особи вчинили злочин у складі організованої групи. Предметом посадового підлогу можуть бути тільки офіційні документи (26/07/2001)
Відповідно до ст. 145 МК України та ч. 1 ст. 296 КпАП України в разі неможливості повернення безпідставно вилучених предметів у справі, провадження в якій закрито, особі, в якої вони були вилучені, повертається їх вартість (07/08/2001)
Дії засудженого, який вчинив умисне вбивство однієї особи й замах на вбивство ще двох осіб, безпідставно кваліфіковано лише за ст. 17, п. "г" ст. 93 КК України як замах на позбавлення життя декількох осіб (28/08/2001)
При передачі для відбування покарання в Україні осіб, засуджених іноземними судами, і приведенні судових рішень іноземних держав у відповідність із чинним законодавством України до справи мають бути долучені як усі копії цих рішень, так і всі інші документи про виконання вироку (28/08/2001)
Вирок районного суду, яким Т. засуджено за ст. 94 КК, при розгляді справи Верховним Судом України в порядку виключного провадження визнано правильним (19/09/2001)
Суд безпідставно застосував ч. 3 ст. 42 і ст. 43 КК, що стало підставою для розгляду справи Верховним Судом України в порядку виключного провадження (19/09/2001)
Контрольований хабар у вигляді 50 доларів США давався з метою викриття злочину, а тому відповідно до п. 5 ст. 81 КПК України підлягає поверненню законному власнику, а не конфіскації (20/09/2001)
Кримінальна відповідальність за перевищення військовою посадовою особою влади чи посадових повноважень, передбачена п. "а" ст. 254-2 КК України, настає лише в тому разі, коли ці дії завдали істотної шкоди (25/09/2001)
Висновок суду про те, що потерпілий, захищаючи себе і своє майно від нападу озброєного злочинця, не перебував у стані необхідної оборони, визнано помилковим (23/10/2001)
Засуджений, що тримається під вартою, підлягає обов'язковому виклику в апеляційний суд, коли про це надійшло його клопотання (11/12/2001)
Дії засуджених, спрямовані на примушення потерпілої до виконання цивільно-правового зобов'язання, безпідставно розцінено судом як вимагательство і кваліфіковано за ч. 2 ст. 144 КК України (19/12/2001)
За ч. 3 ст. 89 КК (1960 р.) відповідальність настає лише у випадку, коли умисне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що завдало особливо великої шкоди, вчинене шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом (19/12/2001)
Оскільки дії засудженої формально містили ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК (1960 р.), але через їх малозначність не являли суспільної небезпеки і відповідно до ч. 2 ст. 7 КК (1960 р.) не були злочинними, вирок скасовано, а справу закрито за відсутністю складу злочину (19/12/2001)
Copyright © 1996 - 2025 by LICA