У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Міщенка С.М.,
суддів
Паневіна В.О. і Кармазіна Ю.М.
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 19 грудня 2006 року в м.
Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого
ОСОБА_1. на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21
червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у
кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від
18 жовтня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,
без громадянства, несудимий,
засуджений:
- за ч. 2 ст. 187 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на вісім років
позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на два роки
обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
шляхом поглинення
менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1. визначено вісім
років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цим вироком також засуджено ОСОБА_2. і ОСОБА_3., судові
рішення щодо яких не оскаржуються.
Постановлено стягнути:
солідарно з ОСОБА_1. і ОСОБА_3. на користь ОСОБА_4. 600 грн.
матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди;
солідарно з ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на користь ОСОБА_5. - 1377
грн.; ОСОБА_6. - 624 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної
шкоди; на користь ОСОБА_7. - 710 грн. матеріальної та 1000 грн.
моральної шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня 2005 року
вирок щодо ОСОБА_1. за епізодом вчинення 23.01.2005 року розбою на
ОСОБА_4. змінено: його дії перекваліфіковано з ч. 2 ст. 187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
на ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та
призначено за цією статтею покарання у виді чотирьох років
позбавлення волі.
Пом'якшено ОСОБА_1. покарання, призначене за ч. 2 ст. 187 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, до семи років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за сукупністю
злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2, 357 ч. 3 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, остаточно ОСОБА_1. визначено сім років
позбавлення волі.
Виключено з вироку вказівку суду про застосування до
ОСОБА_1. додаткового покарання у виді конфіскації майна.
У решті вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджено за вчинення таких
злочинів.
23 січня 2005 року о 19-ій год. поблизу будинку № АДРЕСА_1 в
м. Кіровограді він за попередньою змовою з ОСОБА_3. відкрито
викрали в ОСОБА_4 мобільний телефон "Сіменс-60" зі стартовим
пакетом загальною вартістю 770 грн.
02 лютого 2005 року близько 1-ої год. ночі на зупинці
громадського транспорту "ДТСААФ" по вул. 50 років Жовтня в м.
Кіровограді він за попередньою змовою з ОСОБА_2. і невстановленими
слідством особами, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння,
вчинили розбійний напад на ОСОБА_5., поєднаний із заподіянням йому
легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров'я, внаслідок чого заволоділи майном потерпілого на загальну
суму 1377 грн., а також важливими його особистими документами -
посвідченням водія і техпаспортом на автомобіль.
08 лютого 2005 року о 4-ій год. поблизу АЗС "Укрнафта" по
проспекту Винниченка в м. Кіровограді ОСОБА_1. за попередньою
змовою з ОСОБА_2. і невстановленими слідством особами, перебуваючи
в стані алкогольного сп"яніння, вчинили розбійний напад на
ОСОБА_6. і ОСОБА_7., поєднаний із насильством, небезпечним для їх
життя та здоров'я, що призвело до втрати ними свідомості, в ході
якого заволоділи майном потерпілих на загальну суму відповідно на
624 грн. і 710 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. ставить питання про
зміну судових рішень і пом'якшення покарання. Мотивує тим, що
апеляційний суд перекваліфікував його дії за епізодом вчинення
розбою 23.01.2005 р. на ч. 2 ст. 186 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, тобто
на статтю, яка передбачає менш тяжке покарання, якого не
пом"якшив.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність зміни
вироку і ухвали та призначення ОСОБА_1. за ст. 357 ч. 3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
покарання у виді арешту, а за сукупністю злочинів -
призначеного судом покарання, перевіривши матеріали справи,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає, але вирок і ухвала підлягають зміні в порядку ст. 395
КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні
злочинів, за які його засуджено, відповідає фактичним обставинам
справи, підтверджується дослідженими судом доказами і в касаційній
скарзі засудженим не оспорюється.
Дії ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
кваліфіковані правильно, а призначене за цими
статтями (крім ст. 357 ч. 3 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
) покарання
відповідає вимогам ст. 65 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що ж стосується покарання, призначеного за ч. 3 ст. 357 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, то суд припустився помилки.
Як установлено матеріалами справи ОСОБА_1. злочини вчинив у
неповнолітньому віці.
Згідно зі ст. 98 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
до неповнолітніх як
основні покарання можуть бути застосовані лише штраф, громадські
та виправні роботи, арешт і позбавлення волі на певний строк, а як
додаткові - штраф і позбавлення права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю. Застосування до осіб, які на час
постановлення вироку не досягли шістнадцятирічного віку, таких
покарань, як громадські та виправні роботи, а також арешту законом
не передбачено.
Перелік видів покарань, визначений у ст. 98 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
, є вичерпним. Iнші основні та додаткові покарання до
неповнолітніх не застосовуються, навіть якщо на час розгляду
справи судом вони досягли повноліття.
Обмеження волі, як вид покарання, в зазначений перелік не
входить, а тому суд помилково призначив його ОСОБА_1. за ч. 3 ст.
357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Така помилка підлягає виправленню
шляхом призначення за цим законом замість покарання у виді
обмеження волі на покарання у виді арешту з дотриманням вимог ст.
101 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
та з урахуванням того, що засуджений на
час постановлення вироку досяг шістнадцятирічного віку.
Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону,
які були б безумовною підставою для скасування судових рішень, не
виявлено.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без
задоволення.
Вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 червня
2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 жовтня
2005 року щодо ОСОБА_1 в порядку ст. 395 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
змінити: за ч. 3 ст. 357 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
замість покарання
у виді обмеження волі строком на два роки призначити тридцять діб
арешту.
Вважати засудженим ОСОБА_1 за сукупністю злочинів,
передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 2, 357 ч. 3 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до покарання, визначеного судом апеляційної інстанції.
судді:
С.М. Міщенко В.О. Паневін Ю.М. Кармазін