КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ З КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
20.09.2001
(Витяг)
Вироком судової колегії з кримінальних справ Одеського
обласного суду від 4 липня 2001 р. Ф. засуджено за ч. 3 ст. 168 КК
( 2002-05 ) (2002-05)
із застосуванням статей 44 і 45 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
на два
роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком два роки та
сплатою штрафу в розмірі 680 грн. Речовий доказ - 50 доларів США -
як предмет хабара конфісковано.
Ф. засуджено за те, що він, працюючи заступником головного
державного санітарного лікаря м. Одеси, 1 серпня 1999 р. у своєму
службовому кабінеті отримав від С. хабар у вигляді 50 доларів США
за видачу позитивного висновку щодо переобладнання квартири під
магазин готового одягу.
У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування
вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з
призначенням засудженому надмірно м'якого покарання та про
повернення С. 50 доларів США.
Розглянувши касаційне подання та перевіривши матеріали
справи, колегія суддів судової палати з кримінальних справ
Верховного Суду України визнала, що подання підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини
злочину, і його висновок про доведеність вини Ф. в одержанні від
С. хабара є обгрунтованим. Засуджений підтвердив, що дійсно
отримав від С. 50 доларів за видачу позитивного висновку міської
санепідеміологічної станції щодо переобладнання квартири під
магазин. Про ті ж обставини дачі хабара повідомив і С.
Із показань свідка М. вбачається, що С. дав Ф. хабар під
контролем працівників міліції, які помітили та обробили купюри
барвником. Згідно з протоколом огляду робочого кабінету
засудженого, на балконі було виявлено 50 доларів США у трьох
купюрах, а на руках Ф. - специфічне люмінесцентне свічення
барвника, що був нанесений на грошові знаки.
З урахуванням цих доказів суд обгрунтовано визнав Ф.
винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 168 КК
( 2002-05 ) (2002-05)
, - одержання хабара в особливо великому розмірі.
У поданні зазначається також, що призначене Ф. покарання є
надмірно м'яким. Проте з таким твердженням погодитися не можна,
оскільки, вирішуючи питання про призначення покарання, суд
урахував всі обставини, які пом'якшують відповідальність
засудженого. Визнавши ці обставини винятковими і призначивши
засудженому покарання у вигляді позбавлення волі нижче нижчої межі
санкції ч. 3 ст. 168 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
, суд обгрунтовано застосував
до нього статті 44, 45 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
, належним чином це
мотивувавши.
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного
Суду України визнала, що таке рішення суду відповідає вимогам ст.
39 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
, даним про особу засудженого та ступеня
суспільної небезпечності вчиненого злочину. Підстав вважати
призначене Ф. покарання надмірно м'яким немає.
Разом з тим при вирішенні питання про долю речового доказу -
50 доларів США - суд припустився помилки.
Із матеріалів справи видно, що С. дав Ф. контрольований
хабар. Органи досудового слідства відмовили в порушенні
кримінальної справи щодо С. на підставі ч. 2 ст. 6 КПК
( 1001-05 ) (1001-05)
за відсутності в його діях складу злочину,
передбаченого ст. 170 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
. Отже, в даному випадку хабар
давався особою з метою викриття злочину, а тому на підставі п. 5
ст. 81 КПК гроші підлягають поверненню їх законному власнику,
тобто С.
Крім того, колегія суддів визнала за необхідне привести вирок
у відповідність із новим КК ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Суд кваліфікував дії Ф. за ч. 3 ст. 168 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
виходячи з того, що він отримав хабар у розмірі 50 доларів США (що
на той час становило 271 грн. 47 коп.), тобто в особливо великому
розмірі, оскільки ця сума більше ніж у 7,5 раза перевищувала
неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Проте новим КК ( 2341-14 ) (2341-14)
, який набрав чинності з 1 вересня
2001 р., хабарем у великому розмірі вважається такий, що перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 200 й більше, а в
особливо великому - у 500 і більше разів. Таким чином, відповідно
до нового закону розмір отриманого Ф. хабара не є великим чи
особливо великим, а тому дії засудженого підлягають
перекваліфікації на ч. 1 ст. 368 КК 2001 р.
З урахуванням наведеного колегія суддів судової палати з
кримінальних справ Верховного Суду України касаційне подання
прокурора задовольнила частково і вирок щодо Ф. змінила - звернені
в дохід держави 50 доларів США постановила повернути С., а також
привела вирок у відповідність із новим КК ( 2341-14 ) (2341-14)
.
"Вісник Верховного Суду України",
N 5, вересень - жовтень, 2002 р.