5-5331км13 Про зіткнення автомобілів, що призвело до заподіяння водію одного із автомобілів тілесних ушкоджень середньої тяжкості - 05.12.2013 Прийняття

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012030050000640 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродження м. Луганськ, що мешкає АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 03 квітня 2013 року ОСОБА_1 засуджено:

за ч.1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання 1рік обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язано протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно 3974,63 грн. та 10 000 грн.

Вирішено питання про судові витрати відповідно до закону.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 16 липня 2013 року вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 03 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 змінено в частині задоволення цивільного позову.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8 974 грн. 63 коп. матеріальної та 15 000 грн. моральної шкоди.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок та ухвалу скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що призначене покарання ОСОБА_1 не відповідає вимогам кримінального закону в наслідок його м'якості. Стверджує, оскільки засуджений неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд безпідставно не призначив ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 17 червня 2012 року 00 год. 30 хвл., керуючи автомобілем "Деу Сенс", рухаючись по вул. Совєтській в м. Луганську, не справився з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини та зіткнувся з автомобілем "Деу Ланос" під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок ДТП пасажир автомобіля під керуванням ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав травму живота, закриту черепно-мозкову травму голови, саден обличчя, закритого перелому плеча - легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий підтримав касаційну скаргу, просив скасувати вирок та ухвалу суду, призначити новий розгляд в суді першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 419 КПК України при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Тобто в ухвалі слід проаналізувати всі доводи, зазначені в апеляції, та зіставити їх з наявними у справі доказами, дати на кожен із них вичерпну відповідь.

Як убачається з ухвали апеляційного суду, ці вимоги закону апеляційним судом не виконано.

Із матеріалів справи вбачається, що на вирок суду було подано апеляційну скаргу потерпілого, з підстав м'якості призначеного покарання.

У скарзі також ставилось питання про призначення засудженому ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вважаючи апеляційну скаргу в частині призначеного покарання необґрунтованою, колегія суддів апеляційного суду обмежилась загальним висновком, послалась на те, що покарання призначене ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України.

При цьому доводи апеляційної скарги потерпілого щодо не призначення додаткового покарання засудженому не отримали мотивованої відповіді.

Наведене підтверджує обґрунтованість доводів касаційної скарги.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги щодо м'якості призначеного покарання належним чином не перевірив та відповідей на них не надав, тому ухвала не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого апеляційному суду необхідно розглянути справу відповідно до вимог закону, ухвалити законне та обґрунтоване рішення з наведенням у ньому відповідних мотивів.

До касаційної скарги потерпілим долучено повідомлення, яке містить характеризуючі відомості щодо особи ОСОБА_1, який неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Суд касаційної інстанції не вправі давати оцінку цьому доказу, оскільки він не досліджувався в суді першої та апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги потерпілого та відомості щодо особи ОСОБА_1 мають бути перевірені під час нового апеляційного розгляду справи.

У разі підтвердження тих самих фактичних обставин кримінального провадження, призначене покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України без позбавлення права керувати транспортними засобами вважати таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 433- 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілого задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 16 липня 2013 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених п.п. 1,2 ч. 1 ст. 445 КПК України.