Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

за участю прокурора Парусова А.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України 2 роки позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності строком 1 рік 6 місяців, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю;

за ч. 1 ст. 364 КК України 1 рік 1 місяць обмеження волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік 1 місяць;

за ч. 1 ст. 366 КК України 1 рік обмеження волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік 6 місяців, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України 1 рік 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності строком 1 рік 6 місяців, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю;

за ч. 1 ст. 364 КК України 1 рік обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік 6 місяців, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.

Вирішено питання про речові докази відповідно до закону.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 14 вересня 2011 року змінено та пом'якшено покарання засудженим.

Ухвалено вважати засудженим ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності строком 1 рік 6 місяців, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю;

за ч. 1 ст. 364 КК України 1 рік 1 місяць обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік 1 місяць;

за ч. 1 ст. 366 КК України 1 рік обмеження волі, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначено 1 рік 2 місяці позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно віл форми власності строком 1 рік 6 місяців, з конфіскацією Ѕ частини майна, яке є його власністю.

Ухвалено вважати засудженим ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 368 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік 6 місяців;

за ч. 1 ст. 364 КК України на 1 рік обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності строком 1 рік;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 визначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, в установах, організаціях незалежно віл форми власності строком 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за наступних обставин.

ОСОБА_1 перебуваючи на посаді сільського голови Чорноострівської сільської ради Жидачівського району Львівської області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище в період з 14 квітня по 03 червня 2010 року вимагав та одержав від ОСОБА_3 у три етапи хабар частинами в розмірі 1100 доларів США, за виконання в інтересах останнього дій, зловживаючи владою та службовим становищем, вніс до офіційного документу - рішення Чорноострівської сільської ради № 190 від 28 січня 2010 року та клопотання виконкому до голови Жидачівської РДА завідомо неправдиві відомості про розгляд заяви ОСОБА_3, і надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

ОСОБА_2 перебуваючи на посаді заступника начальника Жидачівського районного відділу земельних ресурсів будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище в період з 12 травня по 23 червня 2010 року вимагав та одержав від ОСОБА_3 у три етапи хабар частинами в розмірі 1000 доларів США за виконання в інтересах останнього дій, зловживаючи владою та службовим становищем підготував заяву від імені ОСОБА_3 на ім'я голови Жидачівської РДА та долучив до неї підроблені документи з завідомо неправдивими відомостями внесеними ОСОБА_1, передав для підпису офіційним особам держадміністрації. Підготував проект розпорядження голови Жидачівської РДА "про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3", який офіційно зареєстрував, а при отриманні останньої частини хабара передав ОСОБА_3 підписані оригінали документів.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий апеляційний розгляд. Стверджує, що судом апеляційної інстанції не перевірено належним чином усіх доводів апеляційної скарги прокурора, в який ставилось питання про постановлення нового вироку внаслідок м'якості призначеного покарання. Натомість необґрунтовано пом'якшено покарання засудженим призначене судом першої інстанції. Висновок суду про застосування ст. 75 КК України про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням немотивований. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Однак до початку касаційного розгляду, прокурор листом від 14 листопада 2013 року № 09-84 вих-13 відповідно до ст. 390 КПК України відкликав касаційну скаргу у кримінальній справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про закриття касаційного провадження, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 396 КПК України у разі відкликання касаційної скарги касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо інші учасники судового розгляду не оскаржили рішення у касаційному порядку.

Як убачається з матеріалів справи, касаційних скарг від інших учасників процесу не надходило, а відклик касаційної скарги відповідно до ст. 390 КПК України 1960 року є правом прокурора.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ч. 2 ст. 396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів,

Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 16 квітня 2013 року закрити.