№ справа:109/2717/13-к

Головуючий суду першої інстанції:Проскурня Сергій Миколайович 

№ провадження:11-кп/190/359/13

Доповідач суду апеляційної інстанції:Трясун Ю. Р.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Трясуна Ю.Р., Суддів -Корольова М.П., Єлгазіної Л.П., при секретарі - Шемлей І.І. за участю прокурора - Сулейманової Д.Н., засудженого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора

Ухвалою Красногвардійського районного суду АР Крим від 10 червня 2013 року відмовлено в поданні кримінально-виконавчої інспекції про направлення для відбування покарання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Октябрьське, Красногвардійського району АР Крим, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, якого було засуджено вироком Красногвардійського районного суду АР Крим від 03 червня 2010 року за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 304 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, та згідно ст. 76 КК України на нього покладені обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого проживання та роботи, а також періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

В своїй ухвалі суд першої інстанції вказав, що засуджений в період іспитового строку неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а також систематично порушував обов'язки покладені на нього судом, втім, вчинення зазначених порушень не свідчило про небажання засудженого стати на шлях виправлення.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати, подання начальника Красногвардійського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_7 задовольнити та направити його для відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Свої доводи апелянт мотивує тим, що ОСОБА_7 в період іспитового строку вчинив шість адміністративних правопорушень, крім того не з'явився на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, чим порушив обов'язки, покладені на нього судом.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, засудженого ОСОБА_7, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора та просив залишити ухвалу суду без зміни, допитавши свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до вироку суду на засудженого ОСОБА_7 покладені обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого проживання та роботи, а також періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженому було роз'яснено порядок відбування покарання з випробуванням, під розпис він був ознайомлений з обов'язками, покладеними на нього судом, його попереджено про відповідальність за порушення адміністративного законодавства, за ухилення від виконання покладених на нього судом обов'язків, також роз'яснено, що є поважними причинами неявки до інспекції (а.о.с.7,13), ухвалено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію до інспекції (а.о.с.15-16, 142).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 в червні 2012 року та в квітні 2013 року не з'явився до кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію. Крім того, 24 січня 2012 року вчинив два правопорушення, а саме поява в громадському місці в нетверезому стані та куріння тютюнових виробів у заборонених місцях. Такі ж правопорушення одночасно він здійснював 4 квітня 2012 року та 24 грудня 2012 року.

В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_7 пояснив, що уповноважена особа, яка складала протоколи про адміністративне правопорушення пояснила, що так необхідно і він підписав ці протоколи. Прийняті рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності він не оскаржував.

Разом з тим, свідок ОСОБА_8, яка з засудженим знаходиться у фактичних шлюбних відносинах пояснила, що вони проживають разом однією сім'єю протягом семи років і в них є троє неповнолітніх дітей. ОСОБА_7 виконує будь-яку роботу в селі, де вони мешкають, щоб матеріально забезпечити сім'ю.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що з 2010 по 2012 рік ОСОБА_7 належним чином виконував вирок суду, у нього є сім'я і малолітні діти.

Щодо нез'явлення на реєстрацію один раз у 2012 та один раз у 2013 році, ОСОБА_7 пояснив, що він працював в іншому місті так як в селі, де він проживає роботи немає, а йому запропонували роботу за межами Красногвардійського району. Нез'явлення на реєстрацію він пояснив тим, що йому не виплатили заробіток та в нього не було коштів повернутися назад.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили в судовому засіданні при апеляційному розгляді, що ОСОБА_7 не з'явився на реєстрацію 26.06.2012 року та 23.04.2013 року у зв'язку з тим, що він виїжджав на заробітки.

Згідно ст. 164 Кримінально-виконавчого кодексу України поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом.

Враховуючі ці обставини, неприбуття ОСОБА_7 до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації не свідчить про те, що він навмисно ухилявся від покладених на нього обов'язків вироком суду. Навпаки, протягом всього іспитового строку він працював намагаючись утримувати сім'ю та у зв'язку із збігом тяжких сімейних обставин змушений був виїхати за межі адміністративного району, щоб працювати.

Відповідно до ст. 78 КК України, суд направляє засудженого для відбування покарання, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вчинені ОСОБА_7 правопорушення, їх характер, не свідчать, що засуджений ОСОБА_7 не бажає стати на шлях виправлення.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів підстав для скасування ухвали суду немає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Красногвардійського районного суду АР Крим від 10 червня 2013 року у відношенні ОСОБА_7 про відмову в задоволенні клопотання про скасування звільнення його від відбування покарання з випробуванням залишити без зміни.

ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.