Справа №11-791/547/2013р. 

Головуючий в 1-й інстанції Головко О.В.

Категорія: ст. 191 ч.1 КК України 

Доповідач - Грушицький А.

колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

головуючого судді Грушицького А.,

суддів Красновського І.В., Калініченка І.С.,

з участю прокурора Дворецького О.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи та директора ТОВ "АТ-Крим" на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 01 лютого 2013 року

Цим вироком:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця

АДРЕСА_1, гр. України

з неповною вищою освітою, одруженого, працюючого,

раніше судимого 26.05.2009 року Комсомольським районним судом м. Херсона

за ч.2 ст. 286, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі

з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки

з іспитовим строком на 2 роки,

виправдано за ч.1 ст.191 КК у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Запобіжний захід - підписку про невиїзд - скасовано.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у тому що він, будучи офіційно працевлаштованим на посаді комерційного агента, згідно наказу №20 від 22.03.2010 на TOB "АТ-Крим" у м. Херсоні, розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, та будучи матеріально-відповідальною особою, згідно договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 22.03.2010, скоїв привласнення майна, яке було йому ввірено при наступних обставинах.

Працюючи комерційним агентом на TOB "АТ-Крим" в м. Херсоні, будучи матеріально - відповідальною особою, яка несе повну матеріальну відповідальність за товар та грошові кошти, які були йому ввірені згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 22.03.2010, переслідуючи прямий єдиний корисний умисел, управлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання: 1). 24.09.2010 в денний час доби, знаходячись в офісі ІП "ОСОБА_2" за адресою: м. Херсон, АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 20000 гривень; 2). 01.10.2010 в денний час доби, знаходячись в офісі ПП "ОСОБА_2" за адресою: м. Херсон, АДРЕСА_2 отримав грошові кошти в сумі 22022,79 гривень; 3). 12.10.2010 в денний час доби, знаходячись в офісі ПП "ОСОБА_2" за адресою: м. Херсон, АДРЕСА_2 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 13014,85 гривень, всього на загальну суму 55037,64 гривень в якості оплати за поставлену продукцію TOB "АТ-Крим" в м. Херсоні на склад ПП "ОСОБА_2", згідно видаткових накладних № РН-0004453 від 09.09.2010 та № РН-0004454 від 27.09.2010, які повинен був внести в касу TOB "АТ-Крим" в м.Херсоні, однак вказані грошові кошти в касу TOB "АТ-Крим" в м. Херсоні не вніс, незаконно привласнив вказані грошові кошти, спричинив матеріальний збиток TOB "АТ-Крим" в м. Херсоні на загальну суму 55037,64 гривень.

Вироком суду ОСОБА_1 за цим обвинуваченням визнано невинним та виправдано.

В своїй апеляції прокурор, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з однобічністю та неповнотою судового слідства, істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що суд постановляючи виправдувальний вирок не дав оцінку всім обставинам справи, не усунув протиріч в показаннях обвинуваченого та свідків.

Просить вирок суду скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

В апеляції ТОВ "АТ - Крим" ставить питання про скасування вироку в частині цивільного позову, та постановлення нового вироку яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "АТ - Крим" 57011, 64 грн.

Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора Дворецького О.О. на обґрунтування апеляції, пояснення та останнє слово засудженого ОСОБА_1, який твердив що злочину не вчиняв, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає їх такими що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 334 КПК України, п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" №5 від 29.06.1990 (v0005700-90) у мотивувальній частині виправдувального вироку повинна міститися підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення, викласти формулювання обвинувачення, за яким підсудного було віддано до суду, результати дослідження, аналізу та оцінки доказів, як тих, що були зібрані на досудовому слідстві, так і поданих в судовому засіданні, а також мотивовані висновки суду про недоведеність події злочину, відсутність в діях підсудного складу злочину чи недоведеності його участі у вчиненні злочину.

При розгляді даної кримінальної справи та постановленні вироку суд дотримався цих вимог кримінально-процесуального закону, а тому посилання прокурора в апеляції на те, що суд не перевірив з достатньою повнотою зібрані докази у справі, а також не навів відповідних мотивів виправдання ОСОБА_1 не відповідають матеріалам справи.

Суд, оцінюючи докази обвинувачення а саме матеріали виїмок, висновки експертиз обґрунтовано зазначив, що вони не є достатніми доказами що підтверджують винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки сам факт перебування у трудових відносинах з ТОВ "АТ - Крим", отримання грошових коштів від ОСОБА_2, передачі грошей до каси ТОВ "АТ - Крим", та виконання підпису ОСОБА_1 підтверджується показами самого ОСОБА_1 (Т.2 а.с. 390) та висновком почеркознавчої експертизи від 19.04.2012 №767, згідно якої підписи про отримання грошових коштів від ПП ОСОБА_2 на загальну суму 55037,64 гривень виконано саме ОСОБА_1 (Т.2 а.с. 126-141).

Також суд звертає увагу на те, що з висновків експертизи від 19.07.2012 року (Т.2 а.с. 294 ) вбачається, що для дослідження експерту книга обліку розрахунково - касових операцій ТОВ "АТ - Крим" не надавалась, і не була предметом дослідження. Крім того, питання експертам ставились про правильність ведення бухгалтерського і касового обліку відносно ПП "ОСОБА_2" а не відносно ТОВ "АТ Крим".

Твердження в апеляції прокурора про те, що судом не дано належної оцінки показанням свідків ОСОБА_3, та ОСОБА_2 не відповідають дійсності. Так свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила свої показання, даними нею на досудовому слідстві, та наполягала, що в разі здачі грошових коштів торговим агентом до каси підприємства, касир видає квитанцію (чек) торговому представнику, який вніс гроші готівкою в касу, який, в свою чергу, передає квитанцію (чек) покупцю, який оплатив товар, при цьому екземпляр такої квитанції залишається на підприємстві та у торгового агента в якості підтвердження того, що він вніс гроші до каси (Т.2 а.с.382-384). Свідок ОСОБА_2 в судовому засідання пояснювала, що їй невідомо, чи видавалися будь-які чеки або квитанції в підтвердження передачі торговим агентом грошей до каси підприємства, оскільки вона працює на системі єдиного оподаткування та їй касові чеки взагалі непотрібні (Т.2 а.с. 173-177).

Суд проаналізував показання зазначених свідків і дійшов висновку що гроші у ТОВ "АТ - Крим" приймались від менеджерів як по накладним так і без накладних, що свідчить про неналежне ведення прийому грошових коштів за поставлені товари, і ставить під сумнів обвинувачення підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Висновки суду про те що розписки ОСОБА_1 написані під примусом і є безгрошовими як і є безгрошовим договір займу від 14.10.2010 року, і відібрані з метою створення штучних доказів його винності випливають із сукупності фактичних обставин справи, перевірених в ході судового слідства, і стороною обвинувачення не спростовані.

Питання про відсутність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину вирішено судом на підставі відповідних процесуальних документів. Крім того, суд не зобов'язаний брати на себе функції обвинувачення та знаходити докази винності підсудного, а закон зобов'язує всі сумніви тлумачити на користь підсудного.

Таким чином, колегія суддів вважає, що виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 постановлено судом відповідно до вимог кримінально - процесуального закону та Конституції України (254к/96-ВР) , і підстав для його скасування та задоволення апеляційних скарг прокурора і ТОВ "АТ - Крим" немає.

З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ТОВ "АТ - Крим" залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 01 лютого 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Згідно з оригіналом