Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І.,суддів:Кравченка С.І., Франтовської Т.І., за участю прокурора Таргонія О.В., засудженого Красова О.Ф., розглянула в відкритому судовому засіданні 04 квітня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_5 на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 вересня 2012 року щодо нього.

Вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 липня 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 12.08.2008 року за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців, звільненого 11.09.2010 року умовно-достроково строком на 1 рік 29 днів,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 12.08.2008 року, визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;

за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Ні підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків приєднано частину невідбутого покарання за вироком Скадовського районного суду Херсонської області від 12.08.2008 року і остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Залишено без зміни запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк покарання вирішено рахувати з моменту затримання - 28.06.2012 року, в строк покарання зараховано попереднє ув'язнення з 02.12.2010 року по 24.04.2012 рік.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати по справі.

Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що в період серпня 2007 року по листопада 2010 року, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння майном, діючи повторно, вчинив крадіжки, поєднані із проникненням у житло:

31.08.2007 року в АДРЕСА_1 таємно проник та викрав грошові кошти, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1000 грн.;

04.10.2007 року в АДРЕСА_2, таємно поник та викрав грошові кошти та золоті вироби, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2700 грн.;

25.10.2007 року в АДРЕСА_3 таємно проник та викрав грошові кошти, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 5000 грн.;

29.10.2007 року в АДРЕСА_4 таємно проник та викрав золоті вироби, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2020 грн.;

14.12.2007 року в АДРЕСА_5 таємно проник та викрав грошові кошти та особисті речі з документами потерпілої ОСОБА_10, чим заподіяв останній матеріальну шкоду на суму 1700 грн.;

29.10.2010 року в АДРЕСА_6 таємно проник та викрав грошові кошти, документи, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 521 грн.;

29.10.2010 року в АДРЕСА_7 таємно проник та викрав грошові кошти, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 150 грн.;

30.10.2010 року в АДРЕСА_8 таємно проник та викрав грошові кошти, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 180 грн.;

31.10.2010 року в АДРЕСА_9 таємно проник та викрав мобільний телефон, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 1200 грн.;

31.10.2010 року в АДРЕСА_10 таємно проник та викрав мобільний телефон, чим завдав потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 350 грн.;

01.11.2010 року в АДРЕСА_11 таємно проник та викрав грошові кошти, особисті речі та документи потерпілого ОСОБА_16, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на суму 4415,5 грн.;

01.11.2010 року в АДРЕСА_12 таємно проник та викрав грошові кошти, чим завдав потерпілій ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 300 грн.;

16.11.2010 року в АДРЕСА_13 таємно проник та викрав ноутбук, мобільні телефони, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 2600 грн.

Крім того, ОСОБА_5 в середині жовтня 2010 року біля цвинтаря поблизу с. Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області, умисно, без передбаченого законом дозволу, придбав, знайшовши, 20 патронів, які є бойовими припасами, незаконно зберігав по місцю свого проживання в АДРЕСА_14

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 25 вересня 2012 року апеляцію засудженого ОСОБА_5 залишено без задоволення, а вирок районного суду - без зміни.

В касаційній скарзі з доповненнями засуджений порушує питання про скасування судових рішень та направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушення кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неповнотою та однобічністю судового слідства.

Стверджує, що судом належним чином не враховано його психічні захворювання та порушено право на захист, так як розгляд справи, всупереч вимогам ст. 45 КПК України, проведено без захисника, а тому він не розумів значення ст. 299 КПК України та не погоджується із його засудженням за ч. 1 ст. 263 КК України.

Не погоджується засуджений і з ухвалою апеляційного суду; зазначає, що, не зважаючи на те, що в ухвалі вказано, що апеляційний розгляд справи проведено за участю захисника, він останнього не бачив.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який в повній мірі підтримав свою касаційну скаргу з доповненнями, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 під час судового розгляду повністю визнавав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів. На початку судового слідства, під час вирішення питання щодо обсягу доказів, які необхідно досліджувати в судовому засіданні, він не заперечував проти скороченого порядку дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися. У зв'язку з цим суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 КПК України, допитавши ОСОБА_5, визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо зазначених обставин, роз'яснивши йому наслідки такого розгляду, в тому числі і неможливість в подальшому оспорювати фактичні обставини в апеляційному порядку, з чим він погодився (а. с. 182, 167).

Крім того, суд роз'яснив суть, порядок ознайомлення з протоколом судового засідання, строк та порядок подачі зауважень на нього (а. с. 183), однак від засудженого зауважень не надходило. Тому колегія суддів вважає безпідставними доводи засудженого про те, що він не погоджувався із скороченим розглядом справи в порядку ст. 299 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги засудженого про те, що в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані судом за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

Що стосується доводів засудженого про порушення його права на захист, оскільки він страждає психічними захворюваннями, то вони не підтверджуються матеріалами справи, зокрема, з протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_5 був призначений захисник, який брав участь в розгляді справи ( т. 3 а. с. 180-183). Більше того, вказані твердження були предметом перевірки й апеляційним судом, який прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, до яких відноситься і порушення права на захист.

Тим більше, що згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_5 хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, виявляє ознаки розумової відсталості в ступені легкої дебільності. В період часу, який відноситься до інкримінованих йому дій, він усвідомлював свої дії та керував ними. (т. 2 а.с. 205).

Покарання призначене ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням характеру та ступеня тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, є достатнім та необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Апеляційний розгляд справи проведено відповідно до вимог закону. Суд належним чином проаналізував усі доводи апеляції засудженого і правомірно визнав їх необґрунтованими. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Враховуючи наведене, а також те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України (в редакції 1960 року), розділом ХІ Перехідних положень до КПК України (4651-17) від 13.04.2012 року, колегія суддів

Касаційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 липня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 25 вересня 2012 року щодо засудженого за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_5 залишити без зміни.