Справа № 11/793/145/13 

Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 286 ч. 1 КК України Смоляр А.О. 

Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Неділька М.І., Тапала Г.К.

з участю прокурора Ємельянової О.В.

адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

законного представника

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Мовчан О.М. законного представника потерпілої ОСОБА_5 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України і йому призначено покарання у виді 1 року виправних робіт по місцю роботи з відрахуванням 20 % заробітної плати в бюджет держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_4 1443 грн. 23 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_6

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь третьої Черкаської міської лікарні 990 грн. 15 коп. та на користь Обласної дитячої лікарні 4234 грн. 60 коп.

Стягнуто із ОСОБА_4 1865 грн. 80 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертиз.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 27 липня 2012 року біля 15 год. рухаючись мопедом "Ямаха", д/н НОМЕР_1 біля будинку №3 по вул. Громова в м. Черкаси, зі сторони вул. Ватутіна в напрямку вул. Ільїна, порушуючи п.п.2,3,12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , в яких зазначено, що при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода, якого водій об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, в порушення вимог п. 18.1 ПДР України (1306-2001-п) , виїхав на нерегульований пішохідний перехід, який обладнаний інформаційно-вказівними знаками 5.35.1 - 5.35.2 ПДР України (1306-2001-п) , скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно напрямку руху мопеда.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригода потерпіла ОСОБА_6 отримала середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху.

На вирок суду прокурором подана апеляція, в якій він, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікацію дій засудженого просить вирок суду скасувати з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості та постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 1 КК України у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 2 роки та застосувати вимоги ст. 75 КК України (2341-14) встановивши випробувальний строк терміном на 2 роки.

До початку розгляду справи, прокурор подав зміни до апеляції, в яких просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд при розгляді справи порушив вимоги ст. 299 КПК України, оскільки засуджений визнав лише частково заявлений цивільний позов, то в такому випадку слід справу було слухати в повному об'ємі.

Законний представник потерпілої ОСОБА_6, її батько ОСОБА_5, також подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Він просить призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки та повністю задоволити його позов.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку змін до апеляції, пояснення законного представника потерпілої в підтримку своєї апеляції, перевіривши та обговоривши матеріали справи і доводи апеляції, пояснення засудженого та його захисника, які не визнали апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції учасників процесу підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженого є правильною.

Ні обставини справи, ні доведеність вини та кваліфікація дій засудженого ніким із учасників процесу не оспорюється.

Призначаючи покарання суд врахував тяжкість вчиненого злочину. Особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання та вірно призначив покарання у виді виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку на користь держави.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для перевиховання засудженого.

Колегія суддів не може погодитись із вимогами прокурора та представника потерпілої в частині посилення призначеного покарання, оскільки в апеляціях не наведено даних, які б давали підстави для посилення покарання.

Що стосується розв'язання цивільного позову, то суд належним чином не з'ясував підстави для його задоволення та розмір, тому колегія суддів вважає за необхідне вирок суду в цій частині скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

В іншій частині вирок суду слід залишити без змін.

Колегія суддів не може погодитись із доводами прокурора про скасування вироку суду в цілому, оскільки відповідно до вимог ст. 299 КПК України судом визначається обсяг доказів, які необхідно дослідити та порядок їх дослідження.

Обставини справи, доведеність вини та кваліфікація дій засудженого ніким із учасників справи не оспорювалися, обвинувачений визнав свою вину у вчиненні злочину повністю і визнав матеріальну шкоду. Часткове визнання ним моральної шкоди не могли вважатися порушенням вимог ст. 299 КПК України, оскільки це не впливає ні на обставини справи, ні на кваліфікацію дій засудженого.

Таким чином, колегія суддів, не вбачає підстав для скасування вироку в цілому, тому прокурору в цій частині слід відмовити в задоволенні апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію прокурора в її зміненому вигляді та апеляцію законного представника потерпілої задоволити частково.

Вирок Черкаського районного суду від 27 листопада 2012 року щодо засудженого ОСОБА_4 в частині розв'язання цивільного позову скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд, але в іншому його складі.

В решті вирок місцевого суду залишити без змін.